Метою команди Новинар.City у проєкті «Медіатори» було дослідити сучасні проблеми та можливості Балти, а також зрозуміти можливе позиціонування бренда міста для українців з інших регіонів.
Поясню: «Медіатори громад» – це ініціатива агенції медійного розвитку Або. В рамках проєкту ми мали зробити видимими не явні проблеми нашої громади, налагодити діалог людей і влади. А якщо пощастить, змінити щось на краще в своїй громаді. Я думаю, що це вдалось. І зараз розкажу чому…
Людмила Шелих з Надією Лєнц досліджують Балту на безбар’єрність
Балтська громада перед великими викликами
Я, як журналістка-медіаторка, намагалась зрозуміти, як місцеві мешканці сприймають своє життя, які виклики та можливості вони бачать у своїй спільноті тощо. Для цього використовувала метод глибинних інтерв’ю (ГІ).
Глибинне інтерв’ю (ГІ) – це якісний метод дослідження, неформальна і докладна розмова з учасниками. На відміну від стандартних опитувань, ГІ дозволяє глибше зануритись у проблематику, отримати детальну інформацію про думки, почуття, досвід і мотивацію респондентів.
Фрагмент глибинного інтерв’ю
Чому ми вирішили досліджувати проблеми Балти?
Це місто є яскравим прикладом невеликої громади з перспективами та суттєвими викликами. Воєнний стан, економічні труднощі, призупинення фінансування інфраструктурних проєктів. Ще й проблеми з працевлаштуванням — усе це серйозно впливає на життя мешканців. Ми вирішили зосередитися на дослідженні цих проблем, щоб зрозуміти, як громада справляється з викликами, і яким мешканці бачать майбутнє міста і себе у ньому.
В процесі дослідження ми зустрічалися з жителями Балти різного віку та різних професій. Зокрема, серед них були підприємці, вчителі, журналісти, представники місцевої влади тощо. Але всі вони брали участь в інтерв’ю як звичайні мешканці громади. Адже найціннішими були їх досвід та думка про місто, в якому вони живуть.
9 проблем і 4 досягнення Балти
Глибинні інтерв’ю ми з моїм колегою Олександром Грамотіним проводили дистанційно через сервіс Zoom, записуючи розмову. На її початку повідомляли, що проводимо дослідження про сучасне життя міста Балта, його проблеми, можливості, зміни та перспективи. Також попереджали про конфіденційність та анонімність отриманої інформації, яка буде використана тільки для подальшого аналізу.
Кожне інтерв’ю тривало в середньому понад пів години, під час яких ми ставили відкриті запитання за заготовленим попередньо скриптом. Але їх структура була гнучкою, адже ми акцентували увагу на емоційних та особистих аспектах розмови. Унікальність такого підходу полягала в тому, що ми не просто записували відповіді, а й активно слухали, ставили уточнюючі запитання та реагували на емоції співрозмовників. Це дозволяло співрозмовникам з більшою довірою ставитися до запитань, розкриватися, надавати більше інформації про реальні проблеми міста та свої потреби.
Особисто в мене склалося враження, що кожен з респондентів охоче відповідав на запитання і наприкінці ГІ відчував задоволення від можливості висловитися.
Щоб забезпечити повну картину при визначенні ключових інсатів глибинних інтерв'ю, я скористалася штучним інтелектом. Цікаво, що результат співпав з нашими висновками, якими ми користувалися при проведенні експрес- та відеоопитувань, написанні матеріалів та визначенні тем круглих столів.
Інсайти, визначені ШІ на основі наших глибинних інтерв’ю:
- Проблеми транспортного сполучення та поганих доріг впливають на мобільність мешканців.
- Проблеми з екологією та стихійними сміттєзвалищами.
- Доступність медичних послуг для маломобільних груп — одне з ключових питань, що потребує вирішення.
- Недостатня кількість робочих місць та проблеми безробіття.
- Високі ціни на комунальні послуги створюють фінансові труднощі для населення.
- Відсутність вищих навчальних закладів призводить до відтоку молоді.
- Незахищені групи населення, зокрема внутрішньо переміщені особи, потребують соціальної підтримки.
- Недостатня інфраструктура: багато респондентів відзначали поганий стан доріг та тротуарів.
- Вплив війни на психоемоційний стан: багато людей відчувають стрес і тривогу через військовий стан.
Але:
- Позитивний розвиток соціальної та культурної інфраструктури.
- Місто комфортне для проживання.
- Зручне і компактне розміщення основних соціальних, торгових та інших об’єктів в центральній частині міста.
- За останні роки в громаді відбулося чимало позитивних змін: сучасний кінотеатр, спортивний комплекс, реконструйовані приміщення ЦНАПу та публічної бібліотеки – лише невеликий перелік названого.
Саме тому на мапі Міро, куди ми заносили результати дослідження ГІ, переважають Gains (прибутки) — позитив, який отримують мешканці громади:
Так виглядає віртуальна дошка Міро
Цікаво також, що на запитання щодо бренда свого міста відповіді респондентів були різними, часом несподіваними. Але з цього можу зробити висновок, що Балтській громаді є чим пишатися, а також є чималий ресурс для розвитку туризму, як можливого позиціонування міста для інших регіонів України та закордоння. Будемо вважати, що це п’ятий пункт з тих, що можна віднести до позитиву.
Як проблеми-теми стали контент-планом редакції
Статті, інтерв’ю, експрес- та відеоопитування, круглі столи та висвітлюють життя в місті, проблеми, з якими стикаються мешканці, ініціативи, що реалізуються для їх вирішення. Все це або майже все базувалось саме на результатах глибинних інтерв’ю.
Зокрема, наших респондентів турбувало підвищення тарифів на комунальні послуги. Тому ми провели відеопитування на тему «Як балтяни ставляться до підвищення тарифу на водопостачання з 1 червня?» та взяли інтерв’ю у керівника КВ «Балтаводоканал» з роз’ясненням ситуації («Модернізація та підвищення тарифів: говоримо про проблеми галузі з директором КП «Балтаводоканал»)
Актуальним питанням є енергозабезпечення та підготовки до зимового періоду в умовах воєнного стану. Тому провели експрес-опитування на цю тему («Як балтяни ставляться до утеплення будинків задля економії витрат на опалення?», «Який вид опалення використовують балтяни? Чому?»). Відбувся й круглий стіл, присвячений питанням водопостачання, енергозберігаючим заходам в навчальних закладах в умовах блекаутів («Зима за розкладом: про стратегії підготовки до непередбачуваних обставин в Балтській громаді»). Обговорили виклики, пов'язані з відключенням сонячних електростанцій та їх вплив на економіку, про досвід заготівлі та використання паливних матеріалів (дров).
В Балті активно впроваджуються ініціативи забезпечення доступності та безперешкодного доступу для всіх мешканців. Ми провели опитування мешканців громади на тему «Які проблеми для людей з інвалідністю ви бачите у нашому місті?».
Також, щоб отримати цікавий досвід безбар’єрності, я сіла у крісло колісне і разом з головою Одеського регіонального осередку Всеукраїнської організації осіб з інвалідністю України Надією Лєнц проїхалася вулицями Балти («Колісна пригода: журналістка-медіаторка в пошуках безбар'єрної Балти»). Таким чином спробувала на собі те, що відчувають люди з обмеженими фізичними можливостями. І це змінило мій погляд на реальний стан речей.
Рейд по вулицях міста на кріслі колісному став платформою для обговорення актуальних питань доступності та безбар'єрності в громаді на засіданні «круглого столу» («В Балті за «круглим столом» обговорили питання доступності та безбар'єрності в громаді»). Під час заходу учасники мали можливість обмінятися думками та ідеями щодо поліпшення доступу до послуг для людей з обмеженими можливостями, літніх людей та інших вразливих груп.
Ми опублікували інтерв’ю з національними експертами на цю тему: «Архітектурна доступність після війни: інсайти від Юрія Васильченка», «Про фізичну, інформаційну та комунікаційну безбар’єрність для всіх - з Дмитром Посуньком».
Під час глибинних інтерв’ю порушувалось питання освіти. Тому ми провели експрес-опитування «Чи задоволені ви якістю навчання дітей у школі? Чого нашу думку не вистачає?». А також опублікували інтерв'ю з начальником відділу освіти Балтської міської ради, де обговорюються ключові досягнення та напрями розвитку освітніх закладів, включаючи перспективи реформи старшої школи та впровадження нових освітніх концепцій («За кулісами шкільної освіти: від аналізу до вдосконалення - з Петром Куликом»).
В опитуваннях взяли участь сотні жителів громади
Громада — це люди
В умовах війни дуже важливою є волонтерська діяльність, про яку також згадували під час ГІ наші респонденти. Тому ми опублікували низку матеріалів про волонтерський рух в Балтській громаді, який є дуже потужним. Серед них: «Один день на передовій волонтерського руху з балтянкою Катериною Маляр», «Рух «Сіточки в Балті»: як громада збирає кошти для плетіння сіток для військових», «Адреналін волонтерства у 3D варіаціях від Миколи Котенка» та інші.
Рух "Сіточки в Балті"
У розмові з начальницею відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Балтської міської ради Наталією Товстухою говорили про те, як в умовах війни триває активна робота з реалізації молодіжних ініціатив, організації спортивних заходів та надання допомоги постраждалим сім'ям («Сім'я, молодь та спорт в сучасних умовах: про реалії та виклики Балтської громади»). На тему обговорення ролі молоді в громаді запланована остання розмова «за круглим столом».
***
Під час експрес-опитування ми продовжили тему транспорту, яка порушувалась під час ГІ («Які маршрути громадського транспорту ви хотіли б бачити у нашій громаді?», «Чи є в Балті проблема зі стоянками авто? Якщо є, то як її вирішити?»).
Однією з болючих респонденти вважають проблему бездомних тварин. Те, як громада намагається розв’язати цю проблему, ми обговорили під час засідання круглого столу («Собача доля. Що робити з чотирилапими безхатьками? Про що йшлося під час круглого столу в Балті»).
Успішні кейси медіаторства
Я вважаю, важливим досягненням нашої роботи є посилення соціальної підтримки для незахищених верств населення. Наприклад, публікації про посилення роботи соціальних служб з переселенцями та людьми з інвалідністю («Соціальні послуги в Балті без перерви на обід - один день з Тамарою Богопольською», «Знайти внутрішній стрижень та втрачений сенс життя. Як працює центр життєстійкості в Одесі» та ін.)
Чи не кожен з респондентів говорив про проблеми з працевлаштуванням у Балті, про безробіття. Один з круглих столів ми присвятили саме цій темі («Працевлаштування в Балті: гранти на бізнес, безкоштовне навчання безробітних та ідеї для бізнесу»).
Одним з позитивних результатів дослідження стало залучення громади до вирішення проблем екології через серію матеріалів про чистоту міста і екологічну свідомість. Серед них: «Пляж Sun Rise — як балтські підприємці жартами та креативом посилюють екологічну свідомість містян» та «Зелена ініціатива: вихованці Балтського ЦПТ виростили й висадили в місті хвойні дерева».
Балтські школярі висаджують хвойні дерева
Крім того, дізнавшись про екологічну інціативу балтян Валерія Очинського та Ольги Сорокіної, які під час своїх піших прогулянок прибирають пластиковий неподріб, я взяла участь у одній з таких їхніх екологічних подорожей. Несподіваними нашими помічниками стали школярі Даня та Назар, які приєдналися до акції та самостійно викинули один мішок сміття у контейнер. Вважаю це однією з історій успіху, адже навіть невеликі дії можуть мати великий вплив. Вони довели, що разом ми можемо покращити навколишнє середовище і зробити світ чистішим.
Далі я почала розслідування щодо виявлених куп сміття у кущах на прилеглій до стадіону території, звідки веде стежка до пляжу Sun Rise. Це місце часто відвідують люди, які займаються спортом, зокрема Валерій Очинський та Ольга Сорокіна. Вони, як і багато інших, ведуть здоровий спосіб життя, тому й виявили ці купи сміття.
Першим, з ким я поспілкувалася, став Олег Паламарчук, який разом зі своїм партнером Євгеном Бойченком активно дбає про чистоту пляжу. У глибинних інтерв'ю їх часто згадують як відповідальних за порядок на цій території. Олег заперечив причетність своїх працівників до скидання сміття, підкресливши, що вони мають три сміттєві контейнери та регулярно за них платять. Проте він миттєво відреагував на ситуацію, давши доручення своїм підлеглим прибрати сміття. Зустріч з Олегом та Євгеном виявилась цікавою: я дізналась, що вони сортують сміття на пляжі і з пластикових відходів вже виготовили лавку, а ще на видних місцях вивісили жартівливі заклики не викидувати недопалки на землю чи пісок, у якому граються діти («Пляж Sun Rise — як балтські підприємці жартами та креативом посилюють екологічну свідомість містян»)
Візитівка пляжу «Sun Rise»
Серед історій успіху, пов’язаних з глибинними інтерв’ю є й вплив нашої команди на оновлення (фактично, встановлення нового) пандусу в місцевому відділенні ПриватБанку. Це сталося після нашої публікації про моніторинг Балти на безбар’єрність та проведення круглого столу, згаданих вище. Про це написала Надія Лєнц на своїй сторінці у Facebook. За її словами, це сталося саме після спільної перевірки та публікації на сайті.
Історії успіху демонструють, як активна журналістика може впливати на позитивні зміни в місцевих громадах, сприяючи вирішенню важливих соціальних питань.
Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
