Безпритульні тварини є нашими співмешканцями. Та чи мирним є наше співіснування на одній території? Як захистити людей від нападу тварин, а тварин – від жорстокості людей? На ці та інші запитання намагалися знайти відповіді учасники круглого столу на тему: «Проблема безпритульних тварин в містах. Шляхи її розв'язання». Захід відбувся в Балтській публічній бібліотеці, зібравши активістів та фахівців для обговорення цієї болючої теми.
Розмова вийшла доволі емоційною, відчувалося, що кожен з її учасників пройшов власний шлях, набуваючи досвіду та мав чим поділитися з іншими. Звучали й сумна статистика, і пропозиції, які допоможуть змінити ситуацію.
Участь у круглому столі взяли: головний спеціаліст Подільського управління Держпродспоживслужби: Володимир Глухов, власниця домашнього притулку «Кішка-хромоніжка» Олена Хмеленко, зооактивістки Ольга Задерей та Олена Піпаш, генеральний директор Балтської багатопрофільної лікарні, депутат Балтської міської ради Роман Кацмаза, редакторка газети «Народна трибуна», голова мікрорайону №19 м. Балти Ольга Черненко, журналісти місцевих медіа.
Наводимо найбільш важливі моменти розмови за круглим столом.
Проблема безпритульних тварин
Головний спеціаліст Подільського управління Держпродспоживслужби: Володимир Глухов назвав проблему безпритульності тварин дуже гострою. Про це свідчить кількість звернень громадян, їхніх скарг.
Володимир Глухов, головний спеціаліст Подільського управління Держпродспоживслужби
- Дуже багато дзвінків іде. Люди скаржаться, що не можна пройти по місту, особливо в районі колишнього автовокзалу. На жаль, наша служба вплинути на це не може: у зв'язку з реорганізаціями, які в нас відбуваються, штат урізаний. - сказав він. - Тварину відловити ще можна, але як з нею вчинити?
Володимир Глухов пояснив, що в Україні існує законодавство, яке регулює захист тварин від жорстокого поводження. Основний нормативний акт - це Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Отже, умови утримання тварин повинні відповідати їхнім фізіологічним, видовим та індивідуальним потребам. Має бути забезпеченим належне харчування, медичний огляд тощо.
Ольга Задерей, зооактивістка
Часто, порушуючи тему безпритульності тварин, ми говоримо про необхідність створення для них притулків. Зооактивістка Ольга Задерей, якій вже не раз доводилося рятувати безпритульних тварин, зазначила, що організація та утримання притулку (зокрема, для собак) ще й коштує чимало, для міського бюджету - це велике навантаження:
- Ми часто чуємо, нам просто телефонують: заберіть собаку у притулок. Запитують: “А де притулок?”, “Чому в громаді немає притулку?”. Люди чомусь думають, що притулок - три вольєри. Ні! Муніципальний притулок - взагалі нереально! Адже це - медична кімната, операційна кімната для стерилізації, це - ізолятор. Крім того, це приміщення, де утримують тварин. І утримання - це не просто дати їсти. Це й вакцинація, це й апобігання вольєрним хворобам тощо. Наведу приклад. Ми “витягували” одне цуценя з ентериту. Лікування дійшло до трьох тисяч гривень. Одне цуценя! А якщо їх 10, 100?!
На думку Володимира Глухова, наявність притулків, на жаль, проблему безпритульності тварин не вирішить:
- Є притулки для тварин, які вже відкрили, приміром, в Одесі, але все одно проблема не вирішена. Притулки забиті, а тварин повно у місті. Тому там пішли іншим шляхом: тварин відловлюють, стерилізують і знову випускають у вільне середовище — туди, де вони були. Таким шляхом одного часу пішли й ми у співпраці з міською владою. У 2019-му році відловлювали тварин, вакцинували їх і стерилізували. І саме в ці роки набагато зменшилася динаміка укусів безпритульними собаками, які знаходяться в нас на території міста… Друга проблема — це рівень виховання нашого населення. Мені здається, поки люди самі не усвідомлять того, що це наші брати менші, і треба їх захищати, ситуація залишатиметься напруженою.
Про циклічність динаміки сказу, яку можна змінити
Всі знають, що собачі та й котячі укуси лікуються значно довше, ніж звичайні порізи та подряпини. Але найстрашнішим є те, що собаки та коти є першими потенційними носіями сказу серед тварин, які оточують людину.
Володимир Глухов
- І собаки, і коти є першою загрозою через те, що вони травмують людей і передають багато захворювань, з яких найстрашніше – сказ, — пояснив Володимир Глухов зауваживши, що це захворювання має певну циклічність. - В нас спостерігається циклічність проявів цієї хвороби: декілька років йде підйом, потім — на спад, і – знову повторюється. Якщо взяти по роках, то, наприклад, у 2012 році спостерігався підйом - 5 випадків, 2013 – п’ять, 2014 - три, 2015 - два, 2016 – чотири. Потім у 2017 та 2018 - по одному – два випадки, далі йде вже сім, вісім випадків… У 2023-му році було зареєстровано вісім випадків в районі, з них шість собак, один кіт, одна велика рогата худоба та один кінь. З початку 2024 року виявлено лише два випадки сказу.
За словами Володимира Глухова, спад захворюваності пояснюється тим, що минулого року було проведено пероральну вакцинацію — один з ефективних методів профілактики та боротьби зі сказом серед диких тварин.
- Попри війну нам вдалося домовитися із військовими: ми розклали понад 20 000 приманок на території наших мисливських угідь та по польових дорогах. Потім робили діагностичний відстріл лисиці (все-таки нам дали дозвіл на це), і проводили дослідження наявність протиімунітету до сказу. Фактично все спрацювало. Пероральна вакцинація пройшла на високому рівні. Основним резервуаром у нас є червона лисиця, яка найбільше розповсюджує вірус сказу, то фактично на сьогодні ця проблема не є дуже гострою.
Собака на вулиці буває кусючою, але не завжди безпритульною
Статистика — річ вперта, вона допомагає нам розуміти реальний стан справ і приймати обґрунтовані рішення на основі фактів. Так от, статистика, яку навів Володимир Глухов, говорить, що найбільш кусючими виявились не безпритульні, а так звані домашні собаки. Наймирнішими є наші котячі співмешканці.
Так, у 2016 році було зареєстровано 2 випадки укусів котами та 83 випадки - собаками, з них безпритульними – 30.
- 2017-й рік: всього 59 укусів, з них 13 – безпритульними собаками.
- 2018-й рік: 57 випадків, з них - 11 безпритульними.
- У 2019 та 2020 роках на території нашого району спостерігався спад укусів до 39 випадків, з них безпритульними – три та п'ять, відповідно. Це роки, коли ми працювали зі стерилізацію і вакцинацію безпритульних собак. У 2021 та 2022 роках зареєстровано 40 (4 – безпритульними) та 48 (2 – безпритульними) випадків відповідно. Отже, в основному свійські були, домашні, яких власники зазвичай тримають на прив'язі. Минулого року кількість укусів зросла до 69 укусів, із них 17 – безпритульними. І вже з початку 2024 року зареєстровано 38 випадків, з них п'ять - безпритульними собаками, - розповів Володимир Глухов.
Олена Піпаш, зоозахисниця
- Притулки мають створюватися тільки тоді, коли буде працювати законодавство щодо обов'язкової стерилізації, чипування та реєстрації тварин. А за жорстоке поводження з ними будуть штрафи від 200 тис. гривень. Це, звичайно ж, на розгляд депутатів. Але за жорстоке поводження, я б відправляла за ґрати на рік. Поки не навчили людей, як Європа навчила, - додала Олена Піпаш.
Людина теж потребує захисту
Роман Кацмаза, генеральний директор Балтської багатопрофільної лікарні
Генеральний директор Балтської багатопрофільної лікарні, депутат міської ради Роман Кацмаза розповів у яких випадках слід негайно звертатися по медичну допомогу.
- Я хочу зауважити, що в таких випадках, коли ви знаєте про тварину, вона ваша, то звертайтеся до лікаря в плановому порядку, він подивиться ушкодження, яке ви отримали, проконсультує. У більшості випадків треба буде просто спостерігати за твариною і самі постраждалі будуть під спостереженням. Але є випадки, коли укуси отримані від безпритульних тварин і ми не знаємо того песика чи кішку, з ким вони контактували. В такому разі слід негайно звернутися до лікаря, - розповів Роман Кацмаза. - Є певна методика лікування, хоча були й проблеми з вакциною. Але в нас є певний досвід, коли ми, наприклад, забезпечували Кодимську громаду, а Савранська допомагала нам з вакциною. Цей процес відпрацьований. Сьогодні централізовано вакцина отримана і розподілена між закладами по всій території Одеської області. Ми повністю забезпечені вакциною для громадян. Є два види лікування. Один - коли лікують імуноглобуліном. Це препарат, який уже надає захист організму, і на сьогодні ми практично ним не користуємося. Користуємося вакциною, яка збуджує організм для того, щоб він відпрацював собі свій імунітет для боротьби з інфекцією. Вакцинація проводиться пять-шість разів (на 0, 3, 7, 14, та 28 день після укусу). Також буває контрольна вакцинація для певних аналізів на 98-й день. Тому коли проводилось лікування наших людей, все пройшло успішно, і втрат на сьогодні не знали. Знову ж таки, напевне, зіграла й інформаційна компанія по телеканалах та інших медіа, у соцмережах, спрацювали служби та волонтери. Всі показували, що дійсно страшні наслідки можна отримати, якщо не звертатися до лікарні. Тому люди панічно, в деяких випадках, приїжджали й вночі, вимагали вакцинування. Але це вирішує в першу чергу лікар.
Тему укусів та лікування людей прокоментував і Володимир Глухов:
- Взагалі, коли тварина вкусила, ми обов'язково повинні посадити її під нагляд, і протягом 10 днів спостерігати. Якщо все буде нормально, не буде клініки, показань ніяких, то фактично можна людину не піддаватися лікуванню. В нас були прикрі останні два випадки укусів. Постраждали двоє дітей - з Лісничівки та Перельотів. І в одному, і в іншому випадку тварин убили. В одному з випадків сталось так, що власник, після того, як батько постраждалої дитини йому зателефонував, згарячу застрелив тварину, і повністю розмозжив голову. Мати просила: проведіть дослідження. А що можна зробити, якщо фактично вже нічого немає. Якби не застрелили собаку, посадили під нагляд, і можливо, дитину можна було б не піддавати цьому лікуванню. Так само й по другому випадку. Але, найперше, всі, хто утримують домашніх тварин, мають виконувати Закон про ветеринарну медицину, стаття 37 якого виголошує, що всі повинні виконувати законні вимоги ветеринарних спеціалістів щодо вакцинації тварин. Чим більше їх буде вакциновано, тим менше будемо мати випадків зараження на сказ, і менше буде випадків, коли піддавали лікуванню людей. Тому, будь ласка, вакцинуйте тварин і, якщо десь є укус, обов'язково - під нагляд на 10 днів тварину, для того, щоб зрозуміти, як далі поводиться з людиною.
Б’ють і голублять, голублять і б’ють - сам почнеш кусатися
Роман Кацмаза та Володимир Глухов
Якщо тварина не хвора і не голодна, у неї немає причин для того, щоб кусатися. Про це теж говорили учасники круглого столу.
- Наші тварини (безпритульні - ред.) сьогодні переживають випадки за день, коли їх б'ють, потім, коли їх гладять, потім знов б'ють. Тому залежить від нас, як вони себе поводять у місті, з нашими родичами, з нашими дітьми, - впевнений Володимир Глухов. - Треба змінювати ставлення до наших тваринок, і я думаю, що вони точно нам будуть вдячні.
- Коли люди ображають, собака не може не бути агресивною, - висловила свою думку з приводу агресивності безпритульних тварин Олена Піпаш. - Також вона виконує свою природну функцію охороняти тих, хто її годує. Звичайно вона буде й інших собак відганяти, коли відчуватиме загрозу.
- Як приклад. Коли ми йшли сюди з Альоною (Оленою Піпаш - ред.), до нас підбіг новенький, незнайомий нам пес. Почав ластитися до нас і тут же на перехожих гарчати. Бо він уже захищав нас… А щодо велосипедів чи мопедів, то навіть професійні кінологи кажуть і весь світ знає, що там, де є собаки, краще зупинитися, зійти і пройти цю ділянку пішки. Ще собаки дуже відчувають алкоголь, вона реагують на людину, яка зловживає, гавкають на неї, - розповіла Ольга Задерей. - Але вони настільки запам'ятовують добро! Це перевірено, на 100% працює. Якщо ви хоч раз проявили увагу і добро до тваринки, вона ніколи вас не вкусить. Собака, як дитинка, вона беззахисна. Але що ми можемо зробити? Якщо ми не будемо готувати та приділяти увагу, це буде ще гірше. Безпритульні собаки будуть ще агресивнішими. Це не вихід. Навпаки ми за те, щоб кожен… - маєте можливість, 10-20 грн, візьміть, нагодуйте. Проявіть якусь увагу, щоб вони стали добрішими. Звичайно, у проєкті треба притулок, бо їм нема куди діватися.
Притулок не гумовий
Олена Хмеленко
Олена Хмеленко розповіла про те, як бажання допомогти безпритульним кішечкам спонукало її створити у себе в домогосподарстві невеликий притулок для них. Не випадково назвала його “Кішка-хромоніжка”, адже утримує в основному тих, кого навряд хтось візьме.
- У мене 12 дорослих тварин, малюків я не рахую, ми їх прилаштовуємо. З цих 12, дай Боже, щоб я двом знайшла новий дім. Десять у мене залишаться на доживання. Ці тварини потребують вікової соціалізації, є інваліди. Можливо, я ще п'ятьох візьму і, в принципі, можу закритися. Розглядати те, що ми заберемо всіх тварин з вулиці до притулків - нереально. Це великі гроші. По-перше. По-друге, завтра під притулком будуть стояти коробки від “добрих” господарів. Тому я допомагаю, коли мене просять прилаштувати кошенят за однієї єдиної умови: стерилізація кішки.
Без лірики про необхідність вакцинації та стерилізації тварин
Зоозахисниці Ольга Задерей, Олена Піпаш та Олена Хмеленко
Зооактивістки Ольга Задерей, Олена Піпаш та Олена Хмеленко в один голос говорили про необхідність вакцинації та стерилізації тварин, наголошуючи на тому, що за нинішніх умов це найкращий спосіб запобігання таким небезпечним хворобам, як сказ та зменшення популяції бездомних тварин. Адже не секрет, що є чимало випадків, коли господарі часто позбавляються домашніх собак та кішок, викинувши їх на вулицю - на виживання.
- Ми можемо говорити про відсутність законодавства, ми можемо говорити про досвід Європи, але хочу навести конкретний приклад. Наприкінці минулого року у нас працював зооконтроль (місто Харків). І я з ними працювала тиждень, ми їздили у пошуках безпритульних тварин. Міська рада виділила 200 тисяч грн, і за ці кошти було простерилізовано, утримано, нагодовано, протримано в теплі 66 безпритульних собак. Всі, хто побачить їх з блакитною кліпсою, - це стерилізовані й чиповані тварини. Ці тварини є частиною нашого міста, людина - не домінанта, ми співіснуємо разом з тваринами, це теж їхнє місто, і вони мають право дожити свій вік. Хтось проживе 10 років, хтось наступного року за віком піде. - розповіла Ольга Задерей. - Але коли ми простерилізували 66, наступного ж дня в центрі міста, з'являється новий дорослий собака. Джокер. Ми з Альоною (Оленою Піпаш - ред.) одразу, поки він ще не був занедбаний, поки він був такий “презентабельний”, знайшли йому родину. Після нього, з'являється Аліса. Ми збираємо кошти, веземо на стерилізацію, теж влаштовуємо. Ми маємо зрозуміти, що говоримо про наслідки: стерилізація, чипування, притулки. А перша причина - це байдужість, безвідповідальність людей. Безпритульні тварини пачками не падають з неба, її просто викидають - в межі міста, в посадку, в поля… Зараз мода така - якомога далі, без шансів. Лєні (Олені Хмеленко - ред.) - під притулок, мені - під ворота... Як з цим бути, як змінювати свідомість людей? Ось тут, за стіною - альфатер. Взимку минулого року дівчата з бібліотеки знайшли п'ятьох новонароджених, викинутих цуценят. Юлечка (Юлія Рашкован - ред.) залізла в альфатер. Двоє були ще живі, і дівчата їх вигодували. Ми стикаємось з цим щодня. Сьогодні уже було два дзвінки. Має вестися якась просвітницька робота тому, що ці родини виховують своїх дітей, і вони ростуть такими самими.
- Люди бояться стерилізації тварин, думають, якщо вона стерилізована, значить, не буде виконувати своїх обов'язків. Собаки не так лаятимуть, бо будуть добріші, коти не ловитимуть мишей. Це нісенітниця, - впевнена Олена Піпаш.
- Я кажу, приходьте до мене додому, зі своїми мишами, і я покажу, як мої стерилізовані полюють на них. Бо в мене вже мишей немає, - зауважила Олена Хмеленко.
Самовигул собак і покарання
Цю проблему озвучила Олена Піпаш, акцентувавши на тому, що кусаються у більшості випадків саме домашні тварини.
Олена Піпаш
- Я пам'ятаю, минулого року взимку, в центрі міста не безпритульні - (безпритульні були з кліпсами, тобто це точно домашні) шість псів гналися за однією собачкою невеличкого розміру. Вони були дуже агресивні, тому що - природа, вони борються… І я не могла пройти: було лячно. Чому допускається самовигул домашніх тварин?! Люди чомусь звикли до того, що всі собаки повинні бігати вулицями, по сусідах… За законодавством має бути за це адміністративне покарання.
Олена Хмеленко підтримала колегу:
- Найцікавіше, що при цьому роздратування викликають саме бездомні тварини… Я днями виходжу у двір, чую, що гавкає мій собака. А у мене по двору гуляє бордоський дог. Я, чесно кажучи, реально злякалася: він гавкав, намагався кидатися на мене. Собаки теж є у дворі. Думаю, зараз кинеться, великий як теля. Я його бачила один раз, можливо, хтось до когось у гості з ним приходив, і випустив: хай собі погуляє. Це навіть не безвідповідальність людей, це - безмозкість.
- Найперше треба виключити самовигул собак, і - стерилізація своєї тварини. Як до людей донести це? Має бути адміністративний штраф: людина має розуміти, що за це буде покарання. Тільки тоді задумається. Можливо в навчальних закладах проводити інформаційні заходи, - запропонувала Олена Піпаш.
Володимир Глухов поділився інформацією з власної практики:
- Коли ми займалися стерилізацією у 2019-2020 роках, помітили, що наші мешканці, йдучи на ринок, часто випускають своїх собак для того, щоб вони там поїли, щоб вдома не годувати. Ми чимало собак ловили на ринку, а потім нас просили їх віддати.
Ольга Черненко, редакторка газети «Народна трибуна», голова мікрорайону №19 м. Балти Ольга Черненко
Ольга Черненко погодилась, з тим, що має бути відповідальність за своїх чотирилапих вихованців.
- У приватному секторі мешканці ще дотримуються правил благоустрою, затверджених міською радою, Адміністративного Кодексу. Але, на жаль, чимало мешканців, які проживають у багатоповерхівках, у своїх дворах не несуть відповідальність за тварин, яких підгодовують, дають їм можливість розповсюджуватися. А потім починаються скарги: на того напав собака, того не пропустив тощо. А коли міською радою, органами захисту тварин проводяться заходи з вакцинації тварин, вони в цьому випадку пасивні. Більшу активність проявляють саме мешканці приватного сектору. Так, є звичайно окремі випадки, коли люди звертаються зі скаргами на сусіда тощо. А коли розводиться, вибачте, ціла “кішня” у дворі багатоповерхівки, ніхто не може дати раду цьому. Мені, як голові мікрорайону доводилося звертатися і до Володимира Васильовича (Глухова - ред.), щоб виїжджали, дивилися, і до інших служб, у міську раду. І тут вже було не тільки вилучення тварин і проведення з ними всіх відповідних заходів, але й притягнення до відповідальності жителів громади. Має бути відповідальність за приручених тварин. Люди повинні в першу чергу розуміти, що треба не тільки нагодувати, а й провести щеплення. Отримали виводок - треба його десь прилаштувати, а не викидувати. Тобто жити однією громадою.
Врятувати Сніжану
Звичайно, якби наших зооактивісток не підтримували фінансово благодійники, рятувати тварин їм було б дуже важко. Вони розповіли, що таких людей небагато, але вони завжди знаходять по 100-200 гривень для допомоги. Є й дві людини. які надали суттєву допомогу. Завдяки цьому вдалося, зокрема, врятувати собаку Сніжану, яка тепер живе у Празі.
Сніжана
- Це була безхатня собака, яка народила восьмеро цуценят, двох ми не змогли знайти, а шістьох прилаштували у родини. Вона була дуже занедбана, але Оля взяла її на перетримку, - розповіла історію собаки Олена Піпаш. - Собака дуже змінилася. Вона - красуня, білосніжна з різними оченятами. І дуже-дуже розумна. На неї всі звертали увагу. Вона контактна, одразу дала вчепити ошийник. Завдяки Олі ми звернулися до притулку "Місце під сонцем" в Подільськ до Крістіни Драгомарецької і відправили фотографії цієї неймовірної собаки. Крістіна відповіла, що в неї є шанс прилаштувати за кордон… Вона була півтора місяця в Олі на перетримці. І, ви не повірите, таки поїхала до Чехії. Ми її відправляли з Подільська поїздом. Це був дуже такий чуттєвий момент. Коли потім прислали фотографії… Звичайна сім’я, але собака в таких умовах живе!.. А була тут нікому не потрібна, розумієте? Безхатня, вона народжувала в ямах якихось, в болоті. А як змінилося її життя!
Звичайно ж, за словами зооактивісток, довелося для цього чимало витратити й часу, і коштів. Тому дуже вдячні всім, хто допомагає матеріально. Доля собачки Сніжани їх надихає. Адже тепер вона “купається” в любові нових господарів, живе в комфортних умовах.
Замість висновку
Приємним акордом завершення двогодинної розмови на тему безпритульних тварин стала поява чудового котеняти, якого прямо під час заходу передали під опіку Олені Хмеленко. Котеня з цікавістю обійшло всіх присутніх, дало себе погладити й тим самим додало настрою та надії на все добре.
Після круглого столу мав відбутися захід для дітей. Але котенятко привернуло їхню увагу.
Сподіваємось, що цей круглий стіл стане важливим кроком на шляху розв'язання складної проблеми безпритульних тварин та продемонструє значущість спільної роботи для досягнення позитивних змін у громаді.
Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
