Подружжя Вовків з селища Любашівка не вирізняється нічим особливим, окрім одного: чоловіка в цій сім’ї звати Валентин, а дружину – Валентина. П’ятнадцять літ спливло відтоді, як вони побралися. І хоча молодята одружилися й не на День закоханих, але їхній небесний покровитель свято оберігає їхню палку любов.
Доленосне знайомство
Познайомилися Валентин з Валентиною випадково. Якось влітку до його друга, з яким він разом працював, приїхала з Вінниччини сестра. Незчувся юнак, як нестямно закохався у чарівну дівчину, та й за кілька днів зробив пропозицію руки і серця своїй обраниці. На його щастя, кохана погодилась. Відтоді подружжя живе у любові і злагоді впродовж п’ятнадцяти щасливих літ. Мають затишний дім, тішать батьківські серця 13-річна донька Наталя і 11-річний син Любомир. Серед сімейних свят одним з головних, окрім дати весілля та народження діточок, подружжя святкує День Святого Валентина – свого небесного покровителя…
Подружжя Вовк з діточками до війни
Мужньо захищав Вітчизну та власну родину
Якби ж не жахлива війна, яка перекреслила мирне життя родини Вовків та мільйонів наших співвітчизників! «Руський мір » приніс в Україну горе, жахіття та розруху.
Батько двох дітей, 33-річний Валентин Вовк в армії не служив, але 24 лютого 2022 року змінило все у його житті. Щойно отримавши повістку з військкомату, пішов на війну, не вагаючись. Воював навідником-оператором БМП-1 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка. Разом з побратимами визволяв від російських окупантів Херсонщину та обороняв місто-фортецю Бахмут на Донеччині. Будучи вправним мисливцем, нищив ворогів влучно та безжально.
«Ми утримували підступи до Бахмута. Там лісопосадки і поля захаращені трупами вбитих росіян. Та попри шалені втрати, ворог несамовито кидає в атаку «обкурених» і п’яних мобілізованих, зеків і ПВК різного штибу. Під час затишшя між боями часто доводилося спостерігати у бінокль, як орки добивали своїх поранених», – поділився враженнями від війни Валентин. Вовк, який за мужність і звитягу, проявлену в боях з рашистами представлений до бойової нагороди – ордену «За мужність» ІІІ ступеню.
Валентин на своїй "бехі"
16 грудня 2022 року танкісти вкотре контратакували позиції «вагнерівців». Спереду йшов танк з мінним тралом, а за ним – «беха» В. Вовка. Навідник-оператор пильно контролював периметр, знищуючи все вороже, що потрапляло у приціл. Раптом його бронемашина стала, як вкопана. Вороги нещадно бомбардували наших бійців з мінометів «градів» та артилерії. Під час виходу з-під шаленого обстрілу їх чоловік з сім скупчилося в одній вирві. Раптом поруч з їхнім укриттям вибухнула міна. Все заволокло пилюкою і димом. Валентинові осколком розірвало лівий бік, пошкодило нутрощі і зачепило нирку. Командиру відділення і ще одному бійцеві осколки посікли ноги, а хтось навічно залишився лежати у сирій землі …
Першу невідкладну допомогу пораненим надали безпосередньо під вогнем противника: вкололи обезболююче та перев’язали. Потім доставили у прифронтову Курдюмівку, де у польовому шпиталі Валентину зшили кишки та «залатали» живіт. Звідти його доправили до Дніпра. Там просвітили на томографі, але не наважилися робити операцію, бо мінометний осколок засів неподалік хребта. У Тернополі, куди перевезли В. Вовка і багатьох поранених, також не знайшлося відповідного фахівця. Залікувавши рани, він поїхав додому на реабілітацію та відпочинок.
Дома й рідні стіни «лікують»
У Любашівці його радісно зустріли дружина Валентина з сином та донькою.
Дома тата нетерпляче чекали дружина і діти
Домашній відпочинок у колі люблячої родини пішов солдату на користь, проте осколок дає про себе знати нестерпним болем.
Доки Валентин воював, його дружина-швачка шиє для бійців екіпірування та обмундирування. Зараз майструє бушлати. Коли ж коханий приїхав після поранення додому, вона йому швидко пошила військову форму, набагато міцнішу за фабричну.
Валентина за роботою
Мужній воїн до останнього сподівався, що знову повернеться у стрій, воюватиме разом з побратимами, боронячи рідну землю та люблячу родину, але рани не дали цьому здійснитися. Часто Валентин телефонує своїм побратимам, щоб дізнатися про фронтові будні, адже він думками ще там … на фронті, у вихорі запеклого бою, де виборюється довгоочікувана Перемога!
Ветеран російсько-української війни Валентин Вовк потроху пристосовується до мирного життя й щиро зізнається, що вдячний долі, яка подарувала йому люблячу дружину Валентину і чарівних діточок, з якими він дуже щасливий!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
