Вагомим поштовхом до розвитку образотворчого мистецтва та популяризації народної творчості на Любашівщині та й загалом на півночі Одещини стало започаткування громадою мистецької премії імені Ростислава Палецького (1932-1978).
Що це за премія і хто її отримав
Барвисті орнаменти майстра, ввібравши найкращі зразки настінного народного малярства та буйноцвіття степового краю, й досі несуть радість людям своєю життєстверджуючою аурою, самобутньою та непідробною красою. Південний розпис, в стилі якого працював Р. Палецький, вписаний до регіонального реєстру нематеріальної культурної спадщини Одещини.
Очільник Любашівської селищної ради її Геннадій Павлов під час вітання учасників заходу
«Троїцька земля є однією з колоритних та культурних перлин Любашівщини. У нас є багато закоханих у свій край майстрів народного мистецтва, які вміють творити неймовірну красу, примножують народні традиції і національну спадщину. У драматичний час відбувається мистецька акція, яка окрилює і надихає, допомагає нам вижити і перемогти, демонструє світові волелюбність на незламність українського народу. Адже народне мистецтво є і залишиться вагомим надбанням вітчизняної та світової культури. Своєю неймовірною красою і майстерністю вражають твори наших сьогоднішніх лауреатів, які вплітають свої візерунки у творення сучасної і вільної України», – наголосив на врученні мистецької премії Любашівської селищної ради її очільник Геннадій Павлов.
У Троїцькому Будинку народної творчості було влаштовано вишукану мистецьку виставку з різножанрових робіт конкурсантів. Найперше впадали в очі візерункові картини юного дарування Романа Лисенка – єдиного серед нинішніх лауреатів представника школи Троїцького малярства. В його роботах відчувається власний почерк і бажання юного художника через орнаменти передати всю красу рідної природи. Хочеться вірити, що Роман продовжить живописати та вдосконалювати свою майстерність.
***
Творити візерункове мереживо хлопчика навчала народна художниця і педагог Лариса Бабінець. Вона розповіла, як Роман ходив до її ізостудії, несміливо виводив перші візерунки. Мисткиня й досі зберігає його малюнки, як і багатьох своїх учнів. Ще з 1978 року художниця навчає дітей орнаменталістиці в студіях «Нев’янучі барви», «Дивоцвіт» та ін. Лариса Миколаївна створила витончену за почерком мистецьку школу розпису. Має багатьох послідовників. Народна майстриня і кілька її талановитих учнів вже удостоїлися обласної премії імені Р. Палецького.
Про послідовників великого майстра
З відданих послідовників школи Р.М. Палецького у Троїцькому мешкає і творить лише художник Микола Притикін, який малює у манері майстра. Шкода, що він не представив свої колоритні полотна або витвори своїх учнів на конкурс. Кілька літ тому він також навчав дітей творити візерунки.
Микола Притикі з учнями
У Любашівці плідно розвиває народний розпис художниця, лауреат регіональної премії ім. Р. Палецького Олена Шлода, яка має багато учнів та послідовників. Завдячуючи їй, на першу премію селищної ради ім. Р.М. Палецького були відібрані найкращі мистецькі твори.
Олена Шлода з нагородою
Сподіваємося, що наступного року лауреатство в номінації «Декоративне та народне малярство» виборюватимуть десятки конкурсантів та майстрів народних ремесел та промислів з усієї Подільщини.
Чимало слів щирої вдячності за свою багаторічну працю на поприщі національної культури заслуговує багатогранна майстриня з с. Ясенове Перше Ольга Миколаївна Гогулінська. Заслужену премію вона здобула в номінації «Художні вироби з природних матеріалів» за відродження традицій українського весілля. На виставці були представлені десятки дивовижних весільних віночків для молодої, букетики для нареченого, свідків та молоді.
Ольга Глгулінська зі своїми виробами
Приємно, що лауреати Премії подарували Троїцькому будинку народної творчості деякі свої роботи. Вони прикрасять його музейну експозицію. Є надія, що після Перемоги помандрують нетлінні твори народної творчості в інші заклади культури нашого талановитого краю. Про це колись мріяв і сам фундатор південного декоративного розпису Р.М. Палецький. Пів століття тому він написав: «Добре було б обмінюватися мистецькими виставками між селами, громадами району, області… Це була б велика і цікава робота. Це був би гімн нев’янучим барвам народної творчості».
«Якби був живий Ростислав Михайлович, він би уклінно подякував нашій владі, яка у такий важкий для країни час спромоглася започаткувати мистецьку премію, щоб не зміліла ріка народної творчості, щоб творці примножували красу, зберігаючи нашу ідентичність та самобутність», – висловилась на урочистостях художниця Л. Бабінець.
Отак декоративно-прикладне малярство впевнено повертається із забуття. Стає неповторною родзинкою регіону, привертаючи увагу серйозних дослідників й приваблюючи туристів…
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
