У Балтській публічній бібліотеці відбувся неповторний літературно-музичний вечір, присвячений Міжнародному дню поезії. У стінах бібліотеки зібралися справжні шанувальники українського слова та мелодії. Захід став подорожжю у світ глибоких почуттів і натхнення, де кожен присутній відчув себе частиною великої мистецької родини.
Весняний настрій у словах і музиці
Ведучі запросили гостей відкрити серця назустріч прекрасному, адже поезія та музика здатні створювати унікальні миті. Вечір розпочався проникливою розповіддю про Олександра Білаша – видатного українського композитора, чия творчість стала невід'ємною частиною культурного надбання країни. Особливої чарівності додала інструментальна композиція "Роздуми" у виконанні Алли Кушнір – її ніжні звуки наповнили залу атмосферою спокою та мрійливості.
Алла Кушнір
Кульмінаційним моментом заходу стало декламування зворушливого вірша "Без культу до речей" молодої поетеси Інелли Огнєвої, який у виконанні Анастасії Морозюк пройняв кожного до глибини душі. Ширі слова поезії нагадали про істинну цінність життя – емоції, любов та тепло близьких людей. Не менш хвилюючим був виступ Романа Слєпого, який продекламував вірш Василя Симоненка "Світ який – мереживо казкове!", пробуджуючи в серцях присутніх відчуття гармонії та вдячності.
***
Балтська земля багата талановитими людьми. Серед них – поетеса Наталія Меленишин. Своїми поетичними рядками, які вловлювали пробудження природи та душевні пориви людини, вона наповнила залу весняним настроєм.
Наталія Меленишин
А музичні номери тільки підсилювали цей ефект. Юлія Слюсаренко подарувала присутнім щемливу пісню "Човен" на слова Івана Франка, що стала справжнім одкровенням про кохання та біль.
Юлія Слюсаренко
В'ячеслав Асауляк вразив глядачів авторською піснею, сповненою ностальгії та світлих спогадів. А в дуеті з Віталієм Михайленком він виконав "Гаї шумлять – я слухаю" на слова Павла Тичини, що додало заходу особливого звучання.
В'ячеслав Асауляк та Віталій Михайленко
Справжнім емоційним переживанням для всіх присутніх незабутня "Черемшина" у виконанні Анастасії Цинор. Її чарівний голос резонував в серцях присутніх, спонукаючи задуматися про красу рідної землі та глибокі почуття, пов'язані з нею.
Анастасія Цинор
Юлія Рашкован, з проникливою інтерпретацією "І все на світі треба пережити" на слова Ліни Костенко, заворожила всю залу, сповнивши її атмосферою щирих емоцій. Інструментальні композиції в виконанні Ліни Гнатюк стали вишуканою музичною окрасою вечора, наповнюючи простір мелодіями, що торкалися найглибших струн душі.
Юлія Рашкован
Лемківська пісня "Ой верше, мій верше" в виконанні Олександри Закржевської прозвучала, немов ніжний вітерець, що приносить запах рідної землі. Її скрипка, наповнена емоціями, торкалася найглибших куточків душі. З кожним дотиком до струн, слухачі могли відчути теплоту та красу лемківського фольклору, занурюючись у світ, де музика говорить мовою серця.
Олександра Закржевська
Завершення: тепло слів і сердець
Ведучі підсумували вечір теплими словами Тараса Шевченка, закликали всіх присутніх не лише читати вірші, а й відчувати їх душею, творити та берегти красу рідного слова.
Анастасія Цинор та Юлія Рашкован
Літературно-музичний вечір став не просто мистецьким заходом, а справжнім духовним єднанням. Він залишив у серцях присутніх незабутні враження, сповнивши їх любов'ю до поезії, музики і, найголовніше, один до одного.
Детальніше про вечір дивіться у нашому відеосюжеті.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
