Для багатьох людей вихід на пенсію – це справжня драма: вони, позбавлені звичного розпорядку «дім – робота – дім – робота», часто просто не знають, куди себе подіти, почуваються використаними і викинутими з суспільства. Неспроможні знайти заново сенс буття, іноді впадають в справжню депресію. В таких випадках «заслужений відпочинок» – і не відпочинок, і не радість, адже людина просто не знає, чим зайняти свої думки, наповнити дні, звідки черпати наснагу, чим їй далі жити...
Але психологи кажуть, що для людей, багатих духом, вихід на пенсію, позбавлення звичного кола спілкування, навіть самотність – то не проблема, бо всі багатства світу, всі його радощі завжди з ними: в їх серцях та думках.
Людмила Михайлівна Семененко з Кодими – яскравий доказ правильності цього твердження. Про те, як ця жінка наповнює життя радістю, читайте нижче.
Людмила Семененко радіє всьому довкола
Тихе полювання – хобі енергійних людей
Все життя Людмила Михайлівна присвятила освітянській галузі, пройшла довгий трудовий шлях від юної вчительки до очільниці педагогів Кодимського району. Завжди була гарним прикладом для освітян, а нині колишній начальник відділу освіти – чудовий приклад для наслідування всім, кого лякає настання поважного віку і прощання з робочим місцем.
Дивлячись на цю життєлюбну, енергійну жінку, ніколи й не подумаєш, що вона – пенсіонерка «зі стажем». Людмила Михайлівна щодня доводить, що пенсійний вік – прекрасний! Це новий виток долі, і тільки від самої людини, від її складу характеру і думок залежить, яким стане цей життєвий етап.
А щоб він був втіхою, треба навчитися радіти кожному дарованому Богом дню, цінувати неперевершену красу навколишнього світу, полюбити його і знайти в ньому своє місце, затишне і світле.
***
Від багатьох грибарів Кодимщини, початківців та досвідчених, я чула, що вони в очікуванні грибного сезону частенько навідуються на сторінку Людмили Михайлівни у Фейсбуці, бо як тільки з’являються перші печериці, підберезовики, маслюки, опеньки – вона перша на «тихому полюванні» і ділиться з усіма світлинами, від яких захоплює дух і хочеться цього ж дня також вирушити в ліс. Новачки завжди можуть порадитися з досвідченою грибаркою стосовно своїх «ужинків», дізнатися, що то вони назбирали, як воно називається та чи безпечно його споживати. Людмила Михайлівна не тільки назву та характеристику грибів може сказати, але й поділитися різними рецептами їх приготування. Ще б пак! Адже у цієї господині в грибний сезон вдома відкривається справжній цех з переробки.
Володимир Васильович Семененко
Долучила до своєї улюбленої справи і чоловіка Володимира Васильовича, навіть маленький онук Тимофій вже має досвід грибаря!
Спілкування з природою – користь для душі і тіла
Та хіба тільки грибами багате наше довкілля? А як щедро вродили цього року терен, шипшина, горобина! Для Людмили Михайлівни, яка багато знає про цілющі властивості рослин, кожна маленька ягідка і кожна духмяна квіточка в лузі – це справжня скарбниця здоров’я і довголіття, тож збирає, сушить, настоює – запасається природніми скарбами на зиму для всієї родини: щось для себе, щось для своєї 91-літньої мами, а якісь трави згодяться для профілактики застуди у дітей та онуків.
Збір цвіту акації
Власне, не тільки в практичній користі справа, не лише заради неї подружжя Семененків вимірює кроками навколишні ліси та луки. Чи не більшу користь і душі, і тілу дарує ні з чим незрівнянна втіха, яку вони отримують від спілкування з природою, милування кодимскими краєвидами, насолода вдихання напоєного ароматами трав і квітів повітря. Світ – прекрасний, то хіба може не бути чудовою кожна мить життя в ньому?
Як створити атмосферу літа і затишку, коли надворі морози
З грибним врожаєм
А як бути, коли приходять холоди? Навіть не сумнівайтеся, такі люди, як Людмила Михайлівна Семененко, і взимку не нудьгують. На вулиці лютий мороз, а в домівці цієї жінки завжди квітне літо, радують око барвисті квіти в горщиках, соковита зелень розлогих листків нагадує тропіки – жінка створює весну і літо навколо себе.
І ще одне хобі має Людмила Михайлівна, яке ніколи її не зрадить, завжди надихатиме і освітлюватиме життя, – це багатий, яскравий світ художньої літератури.
Філолог – не тільки колишня професія жінки, але й стан душі: незмінно піднесений і вічний, як саме Слово. І коли за вікном темний вечір та лютий вітер, чого б душі бажати, як не витонченої поезії чи цікавого роману, під чашечку гарячого ароматного чаю з власноруч зібраних трав і ягід?
Немає місця для депресії там, де життєлюбне серце людини випромінює тепло, а розум – світло!
Матеріал підготовлений в рамках виконання проєкту «Ефективні місцеві медіа: цифровий розвиток громад», ініційованого Громадською організацією «Українська асоціація медіа бізнесу» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
