Уродженець села Розалівка, що на Роздільнянщині, Олександр Бондаренко з молоком матері всотав у себе любов до рідної землі, а коли підріс та змужнів, прадідівський геном селянина ще й підспудно спонукав його здобувати виключно сільськогосподарську освіту.
Олександр Бондаренко
Як все починалося
По закінченню школи протягом п’яти літ юнак опановував в Одеському держаному аграрному університеті вкрай потрібну селу ХХ столітті зоотехнічну справу. Після цього здібний випускник вишу за розподілом потрапив у село Троїцьке Любашівського району, де був призначений головним зоотехніком передового колгоспу імені Шевченка, уславленого в області та за його межами високопродуктивним скотарством. Ще досі спливають у пам’яті тодішні виробничі поїздки у колгосп на ферми та свинарники, вранішні доїння та фотографування для газети кращих доярок, свинарок, механізаторів. Тоді у Троїцькому було чи не найбільше в Любашівському районі передовиків та орденоносців сільськогосподарського виробництва.
Через 9 недовгих літ плідної праці кар’єра нашого героя стрімко пішла вгору. За високу результативність на тваринницькій ниві, професіоналізм та порядність Олександра Анатолійовича призначають на посаду заступника голови колгоспу. Через два роки він пересів у крісло керівника цього господарства.
Зслужена ногорода Олександра Бондаренка
На самостійному шляху
З початком реформування аграрного сектору економіки та відходу від радгоспно-колгоспного устрою, Олександр Бондаренко започаткував і очолив передове фермерське господарство «Шевченко». Близько 400 власників земельних сертифікатів доручили успішному господарнику обробляти свої наділи.
23 серпня 2022 року завзятому агропідприємцю та найпалкішому патріоту Любашівщини та України Олександру Анатолійовичу Бондаренку виповнилося 60 літ. За плечима ветерана сільськогосподарської праці (вже можна так називати нашого шановного і моложавого землероба) – майже чотири століття подвижницької праці на хліборобській ниві.
Невтомно працюючи на землі, Олександр Бондаренко віддає селянській годувальниці свої досвід, сили, наснагу та вміння. Наприклад, троїцький аграрій чи не першим серед колег впровадив у рільництво безорну систему сівби озимих та інших культур. Активно використовує інші прогресивні методи господарювання, засіває ниви високоврожайними сортами злакових і технічних культур, невпинно оснащує виробництво високопродуктивною технікою тощо. Все життя Олександр Анатолійович працює за принципом: «Земля – наша годувальниця!». Взамін землиця, щедро полита селянським потом, тішить хлібороба знатними врожаями, забезпечуючи пайовиків достойною орендною платою, господарство – непоганими прибутками, можливістю ростити хліб та перспективами подальшого розвитку.
А ще Олександр Анатолійович – справжній патріот, сповнений безмежної любові до людей, уже рідного села Троїцьке та країни. Щодня, живучи з почуттям відповідальності та гордості за Україну, він докладає максимум зусиль для збереження найцінніших надбань нашого краю. Будучи надійним соціальним партнером своєї громади, Олександр Бондаренко невпинно дбає про розвиток освіти, медицини та культури, допомагає простим людям, не залишається байдужим до проблемних питань. Бувало, що для вирішення якоїсь нагальної справи не вистачало державних коштів, тоді він додавав зі своєї кишені.
Депутати Одеської обласної рад Олександр Бондаренко, Анатолій Артеменко та Руслан Табунщик (ліворуч-праворуч)
Не просто сільгоспвиробник, а й депутат, активіст і волонтер
Висловлюючи свою велику довіру і повагу, земляки двічі обирали Олександра Бондаренка депутатом Троїцької сільської ради, чотири рази – депутатом Любашівської районної ради. Представляв аграрій наш край і в обласному парламенті. У далекому 2015 році Любашівщина мала представництво в обласній ради аж з трьох обранців. Окрім Олександра Анатолійовича, дбали про соціальний розвиток району ще й Анатолій Артеменко і Руслан Табунщик. З їхніх депутатських звітів можна дізнатися про мільйони гривень, «вибитих» з бюджетів різних рівнів на розбудову соціальної інфраструктури, допомогу на лікування хворих тощо.
З початком військової агресії проти нашої країни у 2014 році Олександр Бондаренко як справжній українець і водночас голова асоціації сільськогосподарських підприємств Любашівського району разом з однодумцями-патріотами активно долучився до волонтерства, допомагаючи добровольцям та ЗСУ боронити рідну землю. Аграрії закуповували і відправляли на передову різноманітну амуніцію, технічні засоби, техніку та продовольство. Якось Олександр Бондаренко з колегою Сергієм Паровиком особисто доправили у Волноваху все необхідне нашим землякам-захисникам.
Олександр Бондаренко разом з аграрним побратимом Сергієм Паровиком привезли допомогу землякам
Нинішня повномасштабна війна росії проти України ще більше спонукає хліборобів працювати на обороноздатність країни та боєздатність нашої армії. Вже майже два роки не міліє з Любашівки потік допомоги добробатам, ЗСУ, землякам-солдатам та жителям потерпілих від путінської агресії міст.
Благодійність і доброчинність люблять тишу і спокій. Цього неписаного правила все життя свято дотримується Олександр Бондаренко, тому щось дізнатися від нього про його благодійність годі й сподіватись. Зрозуміло, що скромність прикрашає людину, але можна припустити, що особисті пожертви Олександра Анатолійовича бойовим підрозділам ЗСУ, територіальній обороні, потерпілим обраховуються сотнями тисяч гривень. Отак троїцький фермер спільно з аграріями півночі Одещини наближають омріяну Перемогу нашого народу над безжальним ворогом. Адже цілі покоління українців сотні літ боролися за власну землю і волю, а нинішня борня — ключова, як боротьба Світла з темною ордою. І ми, безумовно, ПЕРЕМОЖЕМО!
Як бачимо, наші землероби є надійним тилом для наших захисників, гарантом продовольчої безпеки країни та й, як виявилось останнім часом, всього світу.
Його тил – це його родина
Надійним тилом для Олександра Анатолійовича є його родина. Найперше, любляча дружина і чарівна ґаздиня Рита Володимирівна, з якою вони живуть у злагоді та любові, народили і виховали доньку Ірину. Тішиться молодий дідусь первістком-онуком Олександром й мріє, що той перейме сімейну фермерську справу. Не менше втіхи приносить і онучка – щебетуха Златка. Як мовиться, життя прекрасне, коли є задля кого і задля чого жити та працювати. За добробут родини, як і за добробут України та її Незалежність, необхідно дбати завжди. Цим і живе наш вельмишановний Олександр Бондаренко. Для нього турбота про родину, ближнього і Батьківщину – це як його щоденна битва за врожай. А його життєве кредо красномовно підкреслюють поетичні рядки нашого пророка Тараса Шевченка:
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Напередодні професійного свята голову ф/г «Шевченка» Любашівської громади Олександра Бондаренка нагородили Почесною грамотою Одеської обласної державної адміністрації за вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу області в умовах воєнного стану, досягнення високих показників на збиранні врожаю зернових культур.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
