Ширяївщина – сільськогосподарський регіон, в якому 96 % земельної площі становлять угіддя, з яких 74 відсотка пропашні. Про одного з аграріїв, хто не уявляє свого життя без землі, хто понад 60 років працює на ній, Миколу Кириловича Обухіна, жителя с. Маркевичеве колишнього Ширяївського району (нині Березівський – Коноплянська сільська громада), його трудовий шлях, читайте в публікації Новинар.City.
Директор ФГ "Обухін" М. К. Обухін
Коротка історія роду Обухіних
Народився Микола Кирилович в далекому 1938 році на хуторі Спиридони, що колись був неподалік села Маркевичеве. Його дід Василь із своїм батьком Спиридоном оселився на цих землях ще за царських часів, отримавши для господарювання кілька десятин землі. Тож утворився у степу хутір, який називався Спиридонів, на честь прадіда Миколи Кириловича. Свій родовід добре знають діти пана Миколи – сини Віталій і Микола та донька Наталія. Переповідається він і вісьмом онукам та правнучці.
«Батько мій був добрим господарем. Родина тяжко працювала на землі, зате мала достаток: дім, коней, корову, волів, сільськогосподарський інвентар для обробітку угідь», – розповідає М. Обухін.
В 1929 році Обухіних розкуркулили і вони тоді, як кажуть, пішли у світи. Та згодом знову оселилися в рідних місцях…
Микола Обухін: «Праця землероба – сенс мого життя»
Після закінчення Маркевичевської школи, юнак здобував освіту у Заводівському сільськогосподарському технікумі, де по завершенню навчання, у 1960 р., отримав диплом зоотехніка. Певний час за направленням працював у Савранському районі.
Молодий спеціаліст - зоотехнік Микола Обухін
Втім, через два роки повернувся в рідне село, де трудився у місцевому радгоспі на посадах зоотехніка, бригадира по тваринництву.
Закінчивши без відриву від виробництва Одеський сільськогосподарський інститут, у 1984 році був призначений директором сільгоспформування, що на той час носило назву «Червоний партизан» (нині – «Злагода»). Господарство було багатогалузеве. Крім основного напрямку – вівчарство, тут утримувалися і дійне стадо, і значна кількість свинопоголів’я, займалися й рослинницькою галуззю – вирощували багаті врожаї сільськогосподарських культур.
«Микола Кирилович скрізь встигав, усьому давав лад. Він міг знайти дружню спільну мову і з тваринниками, і з механізаторами, і з членами рільничої ланки. Його автомобіль протягом дня можна було бачити на різних виробничих ділянках, де кипіла робота. І тон у ній усім задавав сам директор», – ділиться спогадами колишній механізатор агроформування.
Під час жнив
Впродовж майже 11 років Микола Кирилович займався не лише виробничими справами. Знаходив час і для вирішення соціальних проблем. Саме завдяки його зусиллям село Маркевичеве було газифіковане в районі серед перших. Багато зробив і для спорудження понад 50 кілометрів доріг з твердим покриттям. Новобудови як виробничого, так і житлового фонду теж були на рахунку директора радгоспу.
Фермерському господарству «Обухін» понад чверть століття
Наприкінці 90-их минулого століття, в рамках земельної реформи (розпаювання земель), на околиці села Маркевичеве розкинулося своєрідне виробниче містечко – фермерське господарство «Обухін», яке заснував і очолює понад чверть віку Микола Кирилович Обухін. З цього часу розпочалася нова сторінка його життя – 59-річний Микола Обухін зайнявся фермерством. Чимало місцевих власників землі віддали йому – мудрому, самовідданому і невтомному трудівнику з професійним досвідом в оренду свої паї.
Для успішної роботи на полях фермер поступово придбав повний набір сільськогосподарської техніки та ґрунтообробних знарядь. Всі вони зберігаються під добре облаштованими навісами та у майстернях. Має господарство власну заправку, артсвердловину. На цій же території споруджені адміністративне приміщення та їдальня. У вільні хвилини механізатори можуть тут відпочити, подивитися телевізор тощо.
Не буде перебільшенням, коли скажу, що це сільгоспформування рік у рік входить до числа кращих в області. Микола Кирилович господарює на ланах разом із своїми синами Віталієм та Миколою, які пішли батьковими стопами й самовіддано трудяться, вирощуючи хліб. До речі, старший син Віталій вже має власне господарство.
«Головне для селян – це земля: як її обробили, такі й отримали ужинки, – говорить герой моєї розповіді. – Доля хлібороба така, що завжди турбуємось за врожай – вкладаємо багато в землю, дотримуємось усіх агротехнічних вимог. І коли отримуємо високу віддачу від ниви, то маємо велике задоволення. І хочеться працювати ще краще, щоб досягати все більших успіхів».
Диплом лауреата почесної нагороди "Зірка пошани" Миколи Обухіна
За ці роки фермерське господарство «Обухін», за національним рейтингом, отримало диплом «Кращий продукт року» і статуетку «Золотий ягуар». За рішенням асамблеї ділових кіл України, за визначні заслуги перед суспільством у професійній та громадській діяльності, в 2011 році М. К. Обухін став лауреатом почесної нагороди «Зірка пошани». Його прізвище вписане до Міжнародної енциклопедії «Кращі люди України».
***
Односельці поважають Миколу Кириловича за те, що він патріот свого краю, вболіває за соціально-економічний розвиток сільської громади й у всіх життєво важливих питаннях намагається надати посильну допомогу. Зокрема, завдяки йому в Маркевичево встановлено дві водонапірні вежі, реконструйовано дитячий садок. Коли виникають якісь негаразди з водопостачанням, то знову не стоїть осторонь, допомагає технікою. Постійно займається і лагодженням доріг. Повсякчас вкладає кошти на ремонт місцевого навчального закладу.
«Він скупий на слова, але щедрий на добрі справи, – наголошує пані Світлана, колишня директорка Маркевичевського НВК. – Тут жоден ремонт не обходиться без його участі. Діти вже звикли, що постійно на свята фермер пригощає їх ласощами».
Не відмовляє він і землякам, які звертаються до нього за матеріальною допомогою.
«Вислухати людину, не принизити, не образити – це кредо М. К. Обухіна. Вимогливий у роботі, спокійний і врівноважений у вчинках, він дуже чуйна людина. Микола Кирилович завжди знаходить час поспілкуватися із сільчанами просто так, як сусід із сусідом. І це не звичайна тактовність, а вияв його природної вдачі, цінна риса характеру» – ділиться думками пані Ольга, мешканка Маркевичевого.
Микола Обухін та території господарства
За активну громадську діяльність і небайдужість до потреб земляків Миколу Кириловича сім скликань поспіль обирали депутатом Ширяївської районної ради. Навіть тепер, коли сталося укрупнення районів, виборці вкотре виявили довір’я земляку – людині слова, який вже якщо щось пообіцяв, неодмінно виконає. Наразі він депутат Березівської районної ради.
Допомагати один одному – секрет міцної родини Обухіних
Надійною підтримкою нелегких трудових буднів Миколи Обухіна є його чимала родина. З дружиною Людмилою Михайлівною у 2020 році подружжя відзначило золотий ювілей – 50 років шлюбу.
Родина Миколи Обухіна
«Секрет нашої міцної родини – простий: у всьому допомагати один одному», – щиро зізнається Людмила Обухіна
Зокрема, пані Людмила, разом із невісткою, бухгалтером Оксаною, ведуть весь фінансовий облік. А ще Людмила Михайлівна в гарячу жнивну пору з другою невісткою Вікторією та ще із двома помічницями Тетяною і Вірою готують смачні домашні страви для механізаторів та водіїв, які займаються збиранням хлібів.
***
«Нашого батька все життя прикрашає працелюбність. Він знана, та шанована людина в аграрній галузі не лише Одещини, а й всієї України. Він – найбільший авторитет і гордість нашої хліборобської династії», – висловлює думку за всю родину Обухіних донька Наталія.
На завершення Микола Обухін впевнено стверджує: «Я ніколи не шукав кращої долі, адже без землі, ні я, ні моя родина себе не уявляємо, нелегка праця хлібороба – це сенс нашого життя».
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
