Наступний матеріал циклу «Журналісти без кордонів» про Чорногорію - країну у Південно-східній Європі, яка розташована на узбережжі Адріатичного моря і є частиною Балканського півострова. Межує з Сербією, Боснією та Герцеговиною, частково визнаним Косовом, Албанією та Хорватією. В найбільшому місті і столиці — Подгориця проживає близько 150 000 осіб.
На кордоні з Чорногорією
Гірська частина Сербії така ж, як і в Чорногорії. Гори зі скелями, солідні урвища та неповторні краєвиди. В публікації красу тих гір важко описати, все краще побачити самотужки. До кордону з Чорногорією залишається небагато, однак на гірському серпантинному шляху трапився зсув породи чи каміння (в тих горах таке явище не рідкісне, хоча дорожники накривають скелі спеціальними металевими сітками приблизною висотою в десять метрів), втрачаємо кілька годин, потік автомобілів дуже щільний. Більшість автомобілів сербські, воно й не дивно. Сербія не має виходу до моря, приміром, як Албанія, Чорногорія, Хорватія, Словенія, тому її мешканці на відпочинку в Чорногорії часті гості. Нашим би порадив не в’їжджати в Чорногорію у суботу, спланувати подорож в інші дні. Ми їхали тими краєвидами у суботу, то я це відчув на собі. У нейтральній зоні між кордонами Сербії та Чорногорії черга автомобілів у п’ять кілометрів, не факт, що моря дістанемося дуже пізно. Однак чорногорці – як і їх владні органи, навчені робити комфорт і лише приємність туристам, черга нашим автомобілем була подолана приблизно за годину, що мене здивувало найбільше. Прикордонники з Адріатики – люди привітні (відчувається, що це не сербське «гестапо»), чемні. Вони знали про зсув каміння згори, тому в’їжджаючих до своєї країни на пункті пропуску довго не затримували. Чорногорець швидко зчитав інформацію з чипу біометричних наших закордонних паспортів інформацію і швидко повернув їх назад. У розділі «Візи» я не побачив штампів про перетин чорногорського кордону і ще більше здивувався, бо таке трапилося зі мною вперше. Турист і його комфортний відпочинок чи подорож тут на першому місці, час тут цінують. Саме тому тут рівень життя населення ще вищий, ніж у Сербії.
Чорногорія
На відміну від інших балканських країн Чорногорія (в перекладі «Чорна Гора») здобула незалежність порівняно недавно, в 2006-му році. Вся її територія (як Греції, Албанії, Північної Македонії) перебуває на Балканському півострові, Сербія, приміром, має балканську площу в 75%. Чорногорія – має ще міжнародну назву Моntenegro, яка виникла в середині ІV століття. До подій Першої Світової війни Чорногорія була переважно незалежною монархічною державою. Потім її окупували австро-угорські війська, а з 1918 року – сербські, приєднавши її з часом до своєї імперії. З 2003 року Сербія і Чорногорія утворюють спільну федерацію, однак вона проіснувала кілька років, травневий референдум 2006 року підтвердив, хоч із мінімальним результатом, у 55,5 % (необхідно було 55%) бажання чорногорців стати незалежними. Якщо провести тамтешні паралелі з українськими подіями, то кремль з Бєлградом тоді переймалися більше чорногорським питанням (населення країни — менше 650 тисяч, а серби з них складають близько 30%), українську «карту» він почне однозначно розігрувати лише через кілька років. Тому кожна тисяча голосів на референдумі була на вагу «золота». Коли Сербія разом із союзним бункерним диктатором остаточно втратили зони впливу на Чорногорію, яка стала ще і членом НАТО та вихід до моря, рашисти поступово почали переключатися на український політикум. Газова криза в 2008-2009 роках між расєєю та Україною – є логічним підтвердженням сказаного. Це був лише початок підготовки до майбутньої військової ескалації проти нашої країни.
Вид з гори на знамениту туристичну Будванську рів'єру Чорногорії
В Мontenegro поки що недорогі курорти для простих людей
Шлях до Будви пролягав через столицю країни – Подгорицю. Я лише в Румунії дізнався від друзів, що ми зупинимося саме в візитній картці Чорногорії – Будві. В балканській республіці їх дві, найвідоміших у світі — місто Котор із мальовничою затокою та давній курорт — Будва. Друзі запевнили, що тиждень на морі коштуватиме недорого, на відміну від курортів Хорватії. Після пандемії короновірусу хорвати різко підвищили розцінки проживання в пансіонатах та віллах. Цьогорічна вартість серпневого проживання для одного туриста (із харчуванням) склала в середньому 70 євро за добу, тому Хорватія цього року стала недосяжною для 80% відсотків українців. Все узбережжя Чорногорії перебуває в середземноморському кліматі (він же субтропічний), у Хорватії подібне лише в знаменитому Дубровнику. Ось чому в Чорногорії тепле і розкішне море в вересні, а часто і в жовтні. Мontenegroне славиться не лише морським узбережжям та горами. У країні також є мальовничі озера, куди відпочиваючі приїжджають в червні-липні (серпень небажаний через цвітіння води). Цей курортний сезон став винятком для відпочинку біля балканських озер та річок через посуху та малу кількість опадів, Є тут і гірськолижні курорти, взагалі Чорногорія — дуже екологічна держава, 40% її території займають ліси та лісонасадження, приблизно стільки і пасовища.
У Будві, поруч із автовокзалом ( примітивний він, фактично совковий) - є зоопарк- кафе. Воно огорожене метелевою сіткою. Там безліч дикої птиці, кроликів і зайців та рептилій. Подібний заклад присутній і в хорватському Дубровнику, який єдиний , що теж перебуває в субтропіках. Відпочинок там коштуватиме вдвічі дорожче за Буду, тим більше Хорватія повністю приєдналася до Шенгену та єврозони
Невеличке старовинне курортне містечко Будва (13 тисяч місцевого населення) влітку перетворюється на курортний «мурашник», який вміщає ще 130 тисяч приїжджих. Давнє містечко, якому близько 2500 років, потужно «нашпиговане» сучасними пансіонатами та віллами. Ще за часів соціалізму чорногорці та серби, інші балканці будували поблизу узбережжя дачі та будиночки, потім їх здавали в найм відпочиваючим туристам. Аж не віриться, що в квітні 1979 року по узбережжю Чорногорії та Албанії прокотиться руйнівний землетрус, потужні поштовхи якого тривали 10 секунд. Цього вистачило, аби 100 тисяч людей залишилися без житла, а більше сотні загине. Були зруйновані або серйозно постраждали архітектурні пам’ятки та споруди, загальні втрати Югославії та Албанії від землетрусу 1979 року склали більш ніж 70 мільярдів доларів США за тодішніми підрахунками.
Готелів, включаючи пансіонати в Будві десь тисяча, якщо не більше. В курортний сезон субтропічне 15- тисячне містечко перетворюється на справжній 150- тисячний мурашник
Теперішнє узбережжя Чорногорії та територія курортних містечок компактно забудована сучасними віллами та пансіонатами. Будівельники зводять поверхи та роблять внутрішні роботи, починаючи з листопада місяця і працюють до середини квітня. Багато недобудов добре затягнуті захисним покриттям. Дорогі вілли, готелі та пансіонати мають закриту територію, там присутні немалі за розмірами басейни для відпочиваючих. Це в стометровій зоні від моря, там розцінки за проживання недалеко втекли від хорватських. Чимало вікон оснащені тонованим спеціальним склом, які дуже мало пропускають ультрафіолетових променів.
Вілла Яна в Будві, в якій ми мешкали
Наша свіжа чотириповерхова вілла була в 300 метрах від берега і в сотні метрів від величезного супермаркету. Дуже вдале розташування і, головне, бюджетне, 14 євро за добу з людини – не «кусюча» ціна для Адріатичного курорту. Хоч Чорногорія лише кандидат до вступу в Євросоюз, однак грошовою одиницею, можна сказати, «незаконно» є євро, до 2012 року платіжним засобом була німецька марка (навіть і в Сербії). Тобто, ця балканська країна навіть і не планувала вводити свою грошову одиницю, маленьке населення і багато курортів, зайвий недешевий клопіт і труднощі, як для туристів, так і для власників готелів та пансіонатів.
Крамниці і ціни в них теж порадували
Перший візит до гіпермаркету справив на мене приємне враження. Це стосовно ціноутворення товарів. У серпні тут спекотно, тому вода і соки — необхідна річ у холодильнику. Мінералка приблизно в одну ціну з українською, а ось соки вже дешевші. Вони більш-менш натуральні, найдешевший у пластиковій півторалітровій пляшці — 26 гривень (за серпневим курсом 1 євро — 37,147) і він дуже хороший, дорожчий — ще ліпший. У паперових прямокутних упаковках соків не зустрічав на полицях, там європейські стандарти. М'ясо та м’ясні продукти коштують, як у нас, однак риба та морепродукти вже дешевші, Montenegro – теж морська країна. Приміром, баночка тунця вагою 160 гр. (чиста вага 120 гр) там коштує 99 євроцентів, тобто менше 1 євро. Якщо хтось, наприклад, планує серйозний шопінг, то Будва славиться відпочинком, тому за покупками доведеться з’їздити в сусіднє місто Бар, десь 40 кілометрів від Будви. Бензин, як і дизпаливо, в Чорногорії найдешевші на Балканах, 1,42 євро в середньому. Друзі на третій день взяли з собою нас у Бар (навпроти нього, за 200 км по морю, італійське місто Барі, ходить туди і паром), цікаве для всіляких покупок. Ми собі нічого не планували придбавати, однак там безліч всіляких європейських бутиків та магазинів із прекрасними знижками. Особливо файні ціни на італійську продукцію та аксесуари, я неодноразово перераховував ціни зі знижкою на калькуляторі в телефоні різних товарів, то був приємно вражений. У нас так не скупитися, реальні знижки, а не дуті, як в Україні.
Одна з вітрин в Чорногорії
Мінімальна пенсія в країні на нашу гривню – десь 7 тисяч, середня — 12 тисяч, середня зарплатня в межах 750 євро (зараз 28 тисяч грн.) Окремо торкнуся персиків та нектаринів, їх смак набагато ліпший за наші, бо субтропіки. І ціна прийнятна, здорові песики чи нектарини (ціна на них однакова) за знижкою – 50 гривень, свіжі – 60 гривень в конвертацію на гривню за 1 кг. Однак ківі краще їсти в нас, там ціна на них чомусь 4,5 євро за кілограм. Дивно було бачити плантації домашніх ківі в людей, біля автовокзалу теж. У нас так виноград на арках в’ється, а в них ківі.
На Україні , на арках росте виноград. На узбережжі Чорногорії - ківі, ніхто їх вночі не " обносить", не ламає. Парканів та злючих песиків тут не має. Власники будинків вирощують мандарини, інжир, гранат і т.п. На пляжі крадіжки рідкісне явище. Власники автівок спокійно залишають свої транспортні засоби незаселеними, з ключами , в замку запалення. Однак документи забирають із собою
Поруч з віллами ростуть ще інжир та гранат, є й мандарини. Ніхто їх не «обносить», не ламає кущі та дерева, воріт та парканів майже немає. Там не прийнято красти, чимало власників автомобілів залишають свої транспортні засоби навіть з ключами в замках запалювання (документи забирають). Чого не можна сказати про ту ж Румунію, де не зачинений автомобіль з поля зору краще не випускати. І на пляжах крадіжки особистих речей велика рідкість, скоріш за все, їх вчиняють «гастролери».
В Бар їзять, щоб пошопитися
На морі
Море приємно здивувало температурою у 25-26 градусів, солоність — 33 % (всі річки пересохли), потонути реально складно. Чорне море має максимальну солоність в 15% і то на великих глибинах. Добре пам’ятаю, що такої арави, як у нас, різноманітих піших пляжних торгашів креветок, мідій, рапанів, кукурудзи там нема, по «головах» вони не скачуть і не репетують в гучномовці. На день кілька разів засмаглий чорногорець або серб носив солодкі кренделики, вигукуючи: «Моні (або морі) кондицій». Ходив у певні години, коли відпочиваючі найбільш зголодніють. Разів 4-5 бачив торговця вареною цукровою кукурудзою. Він її носив у спеціальному контейнері, з водою, в якій вона зварена. Вартість кукурудзи буда 1,5 євро, недешево, охочих нею поласувати було мало, люди віддавали перевагу кренделикам.
На Слов’янському пляжі
Сидіти на пляжі, який здавна мав назву «Слов’янський», в обідню пору — справа кепська через шалену спеку. Пляж наш — у дрібній гальці, але то не важливо, бо ходити кілька кілометрів спекою до піщаного узбережжя теж не дуже хотілося. Вже в Україні я вичитав, що на острові Святого Миколи є кілька піщаних пляжів. Від нашого берега до нього було десь 1,5 км, а від стародавньої Будви — один кілометр морем. Друзі відпочивали тут вперше, отож просто необізнані були про нього. Острівець має 36 квадратних кілометрів площі, на ньому мешкає чимала популяція оленів, яких завезли туди спеціально. Можливо, колись після війни я там побуваю.
Знаменитий "Слов'янський пляж", в півтра кілометрах острів Святого Миколая. Туди можна легко дістатися водним таксі, причому недорого. На ньому мешкають олені. Є певна інфраструктура, заборонено палити цигарки і розводити багаття
Система різноманітного водного таксі, включаючи риболовлю, розвинута всюди на узбережжі. Вартість подорожі морем невелика через конкуренцію. Звісно, якщо є додаткові гроші, можна орендувати на певний час сучасний, комфортний прогулянковий швидкісний катер або яхту і за нормальну ціну. В нас таке задоволення буде коштувати набагато дорожче. Коли йдеш алеєю з дерев до старої Будви, дивуєшся, скільки там різноманітних біля пірса та на стоянці катерів та яхт, від недорогих та тих, що коштують мільйони доларів. Рекомендую побувати у старій Будві, побачите невеличке старовинне місто. Давні вузькі вулички, мощені камінням тротуари та старовинні будинки, частина з яких перетворена на різноманітні крамниці та офіси туристичних агенцій. Там присутні пам’ятки архітектури 7-11 століття, є старовинна православна діюча та католицька церкви. Вхід до давнього міста вільний, однак, аби потрапити до самої цитаделі, доведеться придбати квиток вартістю 3,5 євро.
Зовсім недалеко по набережній від " Слов'янського пляжу" - давня фортеця , тобто старе місто Будва. Йому понад 2,5 тисяч років. Її слід відвідати, вхід безкоштовний , окрім цитаделі
Українці в Чорногорії
По приїзду до Будви я думав, що зустріну небагато українців, однак наступного дня зрозумів, що дуже помилявся. Всюди були автомобілі з нашими номерами, бувало таке, що на перехресті розминалися, чотири автівки і всі вони з України. Тому часто задумувався, чи я в Україні, чи в Чорногорії?
У такому насиченому курортному мурашнику трапляються інколи дорожньо- транспортні пригоди. Я став свідком оформлення ДТП, водій мотоцикла скоріш за все порушив ПДР і не пропустив японський позашляховик. А так місцеві поліціянти досить добре відносяться до українців. Якщо українець порушив правила - це не означає 100% штраф, люди розуміють, що в нас війна і серби союзники расєї.
Наших через війну понаїжджало до Чорногорії дуже багато, чимало з них залишиться і зимувати. У віддалених місцях, біля гір, вартість оренди житла в не в курортний сезон дуже мізерна. Про це мені розповіла біженка з Херсону, молода жінка Ірина, мати двох дітей, яка встигла виїхати в перші місяці війни, коли вже там панували окупанти. Тепер вони орендують будиночок у Будві. До українців чоргорці (не серби) дуже чемно ставляться, поліцейські теж, вони і раніше були доброзичливими. Все змінила ця жахлива війна, яку розв’язав хворий бункерний вбивця. Ми розмовляли всюди лише українською, на смартфоні в мене давно нема расєйської мови. Ірина та ще дві наші пенсіонерки розмовляли російською, всі інші (80% відпочиваючих українців – дівчата та жінки) тільки українською, більшість з них западенки, відчувалося по вимові. Коли несподівано вітаєшся з нашими (які не підозрюють, що ми свої) українською, то й настрій покращується, можна щось цікаве і розпитати. Наші люди люб’язні, не те, що орки, їх там теж вистачало. Зачувши українську, дуже часто збентежено зиркають, буває і пересідають подалі, на інше місце. Найбільше там сербських відпочиваючих, є чимало румун, болгар, німців, чехів, італійців, скандинавів та інших.
Українські біженці тут всюди. Варто уважно лише придивлятися до номерних знаків автомобілів і дуже часто можна подумки замислитися : "Чи взагалі ви виїжджали з України"
Бюджетний гарний відпочинок притягує багатьох простих людей в Чорногорію. Головне, що я китайців тут не бачив, може не попадалися на очі (в’єтнамців зустрічав, бачив авто з Білорусії), я про це розповідав одному нормальному, трішки молодшому за мене чорногорцеві. Балканець і вся його родина не полюбляють Сербію та ненавидять орків, що навалою напали на Україну, безжально обстрілюючи наші міста та села, всією зброєю, що є. Ми з ним зійшлися думки, що Україна точно не програє цю війну, божевільну расєю, можливо, доведеться розвалювати на інші державні утворення. Я йому повідав ще одну деталь (помиляюся рідко), що фундаментально підтримав жахливу військову мрію путлера відносно окупації України лише Пекін. Бункерний напередодні війни там бував, можливо, молив про «благословління» в піднебесній на божевільну війну, (ну якщо лукашня знав про майбутню війну, очільник Піднебесної — тим більше, і точно могли не допустити її ). Логічно, що якщо бункерний, як гітлер, швидко завоює Україну, Китай зможе швидко приборкати такий бажаний острів Тайвань з економікою та високотехнологічним виробництвом. Однак, Київ встояв, тож і Пекіну нічого не залишалося, як «увімкнути» нейтральну передачу, бункерний таки їх підвів. Тепер у Піднебесній не хочуть ризикувати з інвестиціями та ринками, плюс додалася серйозна криза. Та світовий спокій було порушено, українці з союзниками цю війну доведуть до повної поразки расєї. Ми ж у себе полюбляємо чубитися, протиріччями займатися, «битися» всіляко за владу, а це величезний мінус. Піднебесна — не факт, швиденько з часом буде «ковтати» території расєї, а цього дуже не хочеться, бо, окрім Китаю, є ще дві, принаймні, серйозних тоталітарних країни — КНДР та Іран, поки в них не відбудуться демократичні процеси, включаючи Китай, я навіть не хочу думати про це, що ще може чекати українців у цьому та в наступному поколіннях.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
