Нещодавно Новинар.City розповів про те, як живеться людям похилого віку, інвалідам та іншим вразливим категоріям у притулку в селі Круті Кодимської громади.
Чиїми стараннями створюються блага для мешканців закладу? Хто допомагає директорці комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кодимської міської ради» Людмилі Сімашкевич та працівникам притулку зробити життя їх підопічних якомога приємнішим та за яких умов охочі можуть оселитися тут назавжди чи тимчасово?
Про це читайте нижче.
Директорка Центру Людмила Сімашкевич
Скільки сплачують за проживання та обслуговування в притулку його мешканці
Цього року вартість утримання однієї людини у стаціонарному відділенні становила 9987 гривень, а з 1 листопада вона піднялася до 11251 гривні. Про те, щоб витрачати на себе такі кошти щомісяця, більшість пенсіонерів, на жаль, і мріяти не може. То звідки ж береться фінансування притулку та його мешканців?
Почнемо з внеску самих жителів стаціонарного відділення.
Якщо сукупний сімейний дохід не перевищує 2-ох прожиткових мінімумів для самотніх непрацездатних осіб, то Пенсійний фонд перераховує на притулок з її пенсії 75%. 25% залишається мешканцю притулку на його особисті витрати.
Якщо ж сукупний сімейний дохід притулку вищий – від 2-ох до 4-ох прожиткових мінімумів, то до нього застосовується диференційована система оплати проживання і на проживання відраховується 80% сукупного доходу (пенсія плюс плата за орендовані земельні паї).
***
У разі, коли сукупний дохід громадянина перевищує 4 прожиткових мінімуми і він здатен самостійно оплачувати своє утримання у стаціонарному відділенні, він проживає там за власний рахунок, сплачуючи 11 тисяч гривень.
Зрозуміло, що на кошти самих мешканців притулка забезпечити комфортне і затишне проживання, якісне 4-разове (а в літній та весняний період 5-разове) харчування, належний догляд, побутове обслуговування було би неможливо.
Яким же чином Центру надання соціальних послуг це вдається? Поза сумнівом, стаціонарне відділення не стало би таким комфортним і затишним місцем, якби не ентузіазм Людмили Сімашкевич, яка ніколи не зупинялася на тому, що місцева влада виділяє кошти на утримання закладу. Людмила Петрівна, маючи прагнення перетворювати добре на ще краще, протягом років існування притулку залучила до благодійності на його користь дуже багато спонсорів.
Як було налагоджено взаємодію з Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів
Першим, десять років тому, на її прохання відгукнувся Руслан Хілобок, який допомогу Крутівському відділенню підняв до рівня його підтримки Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів: не лише її Федорівською філією, а релігійною організацією всеукраїнського рівня. Ця підтримка триває й досі. Минулого року, наприклад, завдяки Церкві у притулку повністю замінили старі на нові ліжка та меблі, придбали пральну машину, посуд, постільну білизну, морозильну камеру, розкладні кухонні столи – на 800 тисяч гривень.
Представники Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів під час чергового відвідування мешканців притулку
«Вони (Церква) внесли нас у свою електронну базу і тепер наша взаємодія відбувається на постійній основі. Коли я відвідувала офіс Церкви в Києві, я була здивована: там знають все і про наше відділення, і про мене. І це правильно – ділові партнери повинні знати одне одного. А ми – партнери, адже уклали договір про співпрацю.
Надаючи допомогу притулку, Церква постійно моніторить, чи раціонально ми її використовуємо. Мені приємно, що проводяться перевірки, адже вони незмінно доводять одне: що нам можна довіряти. В офісі Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів навіть висловлювали здивування тим, наскільки бережливо ми ставимося до наданої техніки. Тому допомагають нам охоче і ставляться з довірою. А Руслан Володимирович у нас – продуктивний комунікатор між Центром надання соціальних послуг і Офісом Церкви, і завжди реагує на потреби стаціонарного відділення, як і в цілому на запити соціально вразливих категорій», – розповідає Людмила Петрівна.
***
Крім того, Руслан Хілобок не забуває й про духовну складову взаємодії з притулком: наприклад, організовує відвідини його мешканців молоддю, яка влаштовує невеличкі концерти, тепло спілкується зі старенькими.
До речі, до такого взаємокорисного спілкування долучаються також школярі Кодимського ліцею №1. Таким чином, мешканці притулка щоразу відчувають увагу до себе і отримують радість маленького свята, а для молоді це потужний виховний момент – так формується милосердя і взаємозв’язок поколінь.
Благодійники – місцеві і не тільки: кого ще зуміла залучити до підтримки закладу директорка Центру
Людмила Сімашкевич з вдячністю згадує передусім аграріїв Кодимщини, які, після переміщення стаціонарного відділення в село, активно долучилися до облаштування приміщення і кімнат у ньому. Багато хто з них і досі не забув дорогу до Крутих.
Ще не було такого року, щоб на Святвечір чи Великдень до мешканців притулку не навідався з гостинцями директор СТОВ «Лан» Анатолій Хортюк.
Анатолій Хортюк з мешканцями притулку
«Анатолій Афтенійович для наших підопічних – завжди бажаний гість, якого вони чекають, люблять, зустрічають обіймами. Він до кожного має підхід, для кожного знайде тепле слово, тому він для усіх тут, як кажуть, свій», – ділиться спостереженням Людмила Петрівна.
Завжди безвідмовно реагує на прохання про допомогу директор ТОВ «Івашківське» Михайло Погорілий. Він цікавиться проблемами притулку, надає величезну допомогу у їх вирішенні, бере фінансову участь у проведінні ремонтів тощо.
Завдяки сприянню Людмили Олексіної притулок отримував підтримку і від ТОВ «Ясні зорі». Також в числі місцевих благодійників Людмила Сімашкевич називає приватних підприємців Дмитра Крісанова, Наталю Пащенко, Анну Лукову, Сергія Купцова, Сергія Токаренка.
Долучається до добрих справ і релігійна громада храму Архістратига Божого Михаїла (ПЦУ) та його настоятель о.Нестор.
***
Та, крім місцевих благодійників, Людмилі Сімашкевич та команді Центру надання соціальних послуг Кодимської громади, яка бере участь у багатьох проектах та виграє ґранти, вдалося налагодити стосунки з Благодійними фондами «Let’s help» (м.Київ) та «Єдність за майбутнє» (за програмою німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ).
Зацікавленість справами стаціонарного відділення в Крутих з 2013 року постійно виявляє також громадська організація «Допомога ветеранам Одеси». У цій ГО навіть не чекають звернень від директорки Центру, а самі телефонують і пропонують допомогу, як тільки мають можливість підтримати притулок.
Таким чином, завдяки активній роботі з залучення до співпраці значної кількості благодійників, Центру надання соціальних послуг Кодимської громади вдається створювати умови для комфортного проживання у Крутівському закладі його мешканців.
Матеріал створено в рамках виконання проєкту «Ефективні місцеві медіа: цифровий розвиток громад», ініційованого Громадською організацією «Українська асоціація медіа бізнесу» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
