На посаду старости округу Лисогірка – Федорівка – Лабушне Руслан Хілобок був призначений 14 червня.
Незадовго до завершення місячного терміну перебування на посаді Руслана Володимировича Новинар.City поцікавився, як минув цей місяць, чим займався новопризначений староста, чи вдалося досягти якихось результатів, з якими проблемами зіштовхнувся. Ми провели цілий день Русланом Хілобоком. День цей був дуже насиченим: і спілкуванням, і поїздками, і емоціями.
Як це було – читайте нижче.
Замість передмови. Як приїжджий "чужак" став для мешканців Кодимщини своїм
Про все – по порядку. Для початку нагадаємо історію появи Руслана Хілобока на Кодимщині та його шлях до посади очільника старостату.
Руслан Хілобок з дружиною Іриною
Втім, напевно, зараз не так вже й багато людей в громаді, які ніколи не чули про нього. Та й число тих, хто досі не знайомий з ним особисто, з кожним днем стає меншим завдяки комунікабельності Руслана Володимировича. Як людина, яка мешкає в нашому краї лише десяток років, користується неабиякою популярністю.
Від самого дня переїзду до Федорівки цей чоловік у багатьох викликав інтерес. Так, до нових людей в селах завжди ставляться з цікавістю, але тут ситуація особлива: Руслан Хілобок – цілком успішний в сенсі самореалізації одесит, і несподівано виявив бажання мешкати в маленькому селі, позбавленому всіх "благ цивілізації". А те, що за його прикладом в досить короткий термін у Федорівці почали з’являтися й інші новоприбулі (один за одним – 25 осіб!), стало резонансною новиною, піком якої було "відкриття": усі вони належать до релігійної громади, представництва якої на теренах Кодимщини досі не було – Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, президентом філії якої є герой цієї розповіді. Цю інформацію, в залежності від цивілізованості та толерантності в питаннях релігії, кожен сприймав по-своєму.
Робочі моменти старости
Зазвичай міським людям в селі непросто жити: городи, худоба, вічна війна за врожай – до всіх цих «радощів» сільського життя треба звикнути. Тому приємне здивування у місцевих жителів викликало те, що новоприбулі виявилися господарями, і то не посередніми, а такими, у яких ще й досвід можна переймати: почали активно займатися ягідництвом, насаджувати садки, налагоджувати успішний селянський бізнес. Зокрема сам Руслан Хілобок ще й налагодив виробництво яблучного оцту. У значній мірі завдяки активній діяльності нових федорівчан село, як кажуть, піднялося.
Водночас Руслан Хілобок почав брати активну участь в житті села та Кодимщини в цілому. Одним з перших проектів було облаштування дитячого майданчика у Федорівці, спонсором якого стала Церква Ісуса Христа Святих останніх днів.
Далі було більше: заміна старих ліжок на модернові та придбання пеленальних столиків для дитячого відділення Кодимської лікарні, закупівля для закладу кисневого концентратора, універсального багатофункціонального апарата з широким спектром застосування, аргонового охолоджувача тканин для хірургічних операцій, электрохірургічного коагулятора, різноманітних ліків. Крім того, Церква постійно допомогала людям вразливих категорій.
Руслан Хілобок з завідувачеою дитячого відділення лікарні Емілією Швець
Після початку повномасштабного вторгнення росії Руслан Хілобок перевів своє життя на рейки активного волонтерства: постійна допомога військовим – і підрозділам, і окремо взятим захисникам, масштабна робота на підтримку вимушених переселенців. Руслан Володимирович, залучивши Церкву, торік спільно з Кодимською міською радою взявся за реалізацію грандіозного проекту з облаштування в селі Серби Центру проживання для внутрішньо переміщених осіб (фінансування представленою ним Церкви склало 1 мільйон 200 тисяч гривень), потім долучився до облаштування подібного закладу і в селі Сергіївка.
Кодимський міський голова Сергій Лупашко вручає посвідку старости Руслану Хілобоку
А добрі справи завжди на слуху, і саме по них люди й роблять висновки. Тому цілком логічно, що одного дня того недовгого періоду, коли старостат Лисогірки, Лабушного та Федорівки був без старости (після звільнення попереднього) федорівчани зателефонували Руслану і повідомили, що протягом попередніх кількох днів вони у Viber-групі вирішили, що він має стати їх старостою.
“Спочатку це мене збентежило, – каже Руслан Володимирович. – Питаю їх: «А ви мене питали, чи я хочу?». Але у них був аргумент, з яким я не міг сперечатися. «Наші чоловіки і сини воюють, значить, ти повинен тут наші інтереси відстоювати, дбати про село», – відповіли мені, і я погодився, бо це справедливо. Тож наступного дня пішов до міського голови і написав заяву”.
Стиль роботи з людьми – ніяких "довгих шухляд!"
Почали спільний день зі старостою ми з прийому громадян в Лисогірці. Прийом був не в зовсім традиційному стилі і не обмежувався фіксацією на папері проблем, з якими приходили люди. За розмовою зразу слідувала реальна дія старости.
Під час прийому громадян у Лисогірці
Першою відвідувачкою була пенсіонерка, яка скаржилася, що в сусідському городі опора мережі електропередачі згнила і ось-ось впаде та потягне за собою всю "лінію". Біда в тому, що сусідка, на чиєму городі той стовп, померла і потурбуватися про вирішення проблеми нікому…
Біля аварійної опори
І ось, в паузі між першою відвідувачкою і наступною ми зі старостою вже мчимо автомобілем вулицями Лисогірки в пошуках того городу і опори. Оскільки Руслан Володимирович з географією цього села поки що не дуже добре знайомий, то шукали будинок за вказаною адресою, розпитуючи у мешканців села. Здається, він навіть був радий цьому, бо такі розпитування сприяють новим знайомствам, і кожному тиснув руку:
"Я ваш новий староста. Як у вас справи? Маєте якісь проблеми? Як з водою? А що з сміттям?"... І було видно, що людям приємна така увага, на прощання одні посміхалися, інші махали рукою. Врешті, потрібний город і опору знайшли, староста пересвідчився: так, ситуація потребує уваги. Повернувшись в приміщення старостату, зразу дав розпорядження секретарці зв’язатися з енергетиками і оформити запит на роботи з заміни електроопори.
Староста привіз втрачені документи на земельний пай чоловіку-інваліду
Після цього знову рушили селом: в одному будинку мешкав чоловік з інвалідністю, якому староста привіз втрачені документи на земельний пай, в іншому він відвідав подружжя з проблемами здоров’я, поцікавився життям, проблемами та пообіцяв посприяти їх вирішенню.
А в старостаті вже чекав новий відвідувач. Оскільки справа мала делікатний характер, то й описувати цю зустріч не будемо. Староста зробив нотатки, цю ситуацію має моніторити щодня до повного вирішення проблеми.
Вранці, коли ми виїхали з Кодими до старостату, трохи забалакалися, і вже за містом Руслан Володимирович повернув кермо: “Вибачте, доведеться повернутися – забув купити діжку для однієї моєї лисогірської подруги. Вона просила”.
Діжка на прохання однієї з жительок Лисогірки
Між відвідувачами ми вирушили до неї. То виявилася самотня жінка з інвалідністю, яка мешкає в такому глухому закутку, що доїхати туди неможливо, тож стежкою між городами, "долинами-горами" староста чималу відстань долав, перекидаючи діжку з руки в руку. Здаля почав гукати господиню – і та зустріла його, дійсно, як друга. Ще б пак! Втретє за неповний місяць староста її навідує – це й справді дружба, особливо з огляду на те, що, крім нього, відвідувачів у неї не буває…
Діжка доставлена за адресою
"Людям потрібна увага і повага. Не відчуваючи до себе поваги, вони озлоблюються і замикаються в собі. Цього дуже легко уникнути, просто спілкуючись з ними. Навіть якщо у них все було погано в житті, наша підтримка здатна відродити їх дух і оптимізм", – ділився думками на зворотньому шляху Руслан Хілобок.
А я думала, що, напевно, ту жінку з глухого лисогірського закутка, дійсно, окриляє таке поважливе ставлення старости. Коли і хто ще з представників влади її так часто навідував та цікавився її життям?
Доки повернулися, в старостаті – нові відвідувачі. Цього разу – військові. Але з якими питаннями і проханнями, розповідати не будемо – військова таємниця.
Звернення військових для старости - один з пріорітетів
Ноу-хау – ініціативні групи в селах старостату. Чи стануть вони рушійною силою?
Далі в планах старости була поїздка в Федорівку. По дорозі ми говорили, звісно, про роботу.
“Наскільки реально справедливо розподілити увагу між трьома селами старостату? Питання ж не тільки у витратах пального і часу, але й у можливості охопити всі проблеми та докласти зусиль до їх вирішення. Людей багато, питань – безліч… Як справляєтеся?” – запитую.
Не секрет, що у старостатах, які об’єднують кілька сіл, зазвичай існує проблема справедливого розподілу уваги. Виявляється, у Руслана Хілобока є дуже цікаве вирішення проблеми. Він покладає неабиякі надії на іціативні групи в кожному з сіл. Наразі вони практично сформовані і налічують від 4-х осіб у Федорівці до 23-х – в Лабушному. Попередньо староста проконсультувався у юристів – чи відповідає такий формат законодавчим вимогам до органів самоврядування. Виявилося, цілком відповідає.
Формував групи оригінальним способом. Оскільки староста-федорівчанин не знає ще населення Лисогірки і Лабушного, він попросив кількох знайомих з цих сіл скласти списки – кого б вони рекомендували. Кожен здав свій перелік. Потім Руслан Володимирович співставив ті списки: якщо прізвище написане лише в одному з них, ту людину не брав. Якщо ж прізвище повторювалося у кожному переліку, робив висновок: це об’єктивний вибір, тож ласкаво просимо до ініціативної групи!
“Я хочу, щоб в них був представник кожного кутка сіл. Місцеві люди знають одне одного краще за старосту, знайомі з проблемами кожної вулиці і хати, тому ініціативні групи допоможуть нашій комунікації, – каже Руслан Володимирович. – Але їх роль не зводиться тільки до інформування старости про наявні проблеми. Ні, ми маємо разом працювати, на важких ділянках влаштовувати «мозкові штурми» задля вироблення найправильніших і найдієвіших рішень.
Ще я покладаю надії на те, що в кожній групі знайдеться людина, яка завжди буде в опозиції до всіх – такі особистості не дають застоятися думкам і підштовхують до активізації процесів”.
Староста вважає, що потрібно переглянути традиційні методи роботи і замінити їх новими, кращими. На його думку, суспільство "застрягло" в далеких радянських часах і, хоча про прагнення змін говориться багато, насправді мало що змінюється.
Матір захисника отримала від Руслана Хілобока шолом для сина
“Реформи і трансформації мають починатися зсередини, а у нас, по суті, як з 30-х років були «ради і наради» з колективним підніманням рук «за», так і лишилися” – говорить він.
"Насправді, прийняття рішень більшістю голосів – сумнівний спосіб, адже більшість досить часто помиляється. Я вважаю, якщо в колективі (наприклад, в ініціативній групі) є одна людина, яка проти загального рішення, але вона при цьому може довести правильність своєї позиції, то саме її позицію всі й повинні прийняти. Бо важлива не кількість піднятих рук, а правильність точки зору, – каже Руслан Хілобок. – Ми десятки років ходимо протореними шляхами, бачимо, що ніяких досягнень на них не маємо, але чомусь продовжуємо ними йти. Який у цьому сенс? Якщо проторений шлях нікого не привів до успіху, треба з нього зійти і торувати інший – тоді є надія на зміни".
Для здійснення багаторічної мрії федорівчан про водогін новому старості знадобився місяць
Так, за розмовами, ми й доїхали до Федорівки. Тут новий староста за неповний місяць роботи здійснив справжній прорив! Бозна скільки років мешканці села потерпали через відсутність водопостачання. Писали прохання до представників місцевої влади, зверталися через районну газету, аби їх почули. І ось, нарешті, проект, який розпочався ще 2 роки тому (тобто була готова документація, зроблено всі узгодження з владою), почав реалізовуватися.
Готова свердловина глибиною 180 метрів, прокладено водогін по всіх вулицях, здійснено під’єднання до домомгосподарств, вежа чекає встановлення, навколо місця її розташування вже стоїть огорожа. Величезний обсяг робіт виконано за короткий термін, і в серпні, зі слів Руслана Хілобока, проект буде завершено. 156 людей скоро матимуть воду, серед них восьмеро – пільгових категорій – за підведення мережі до домогосподарств не платили.
Здійснення давньої мрії мешканців села – це справа старости та Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів. Руслан Володимирович з гордістю демонструє модернові труби, розраховані на тиск 16 атмосфер, різні механізми – усе найвищого ґатунку, не на роки, а на віки!
Що ж, мешканців Федорівки варто привітати з вирішенням їх давньої болючої проблеми!
Чим займається Руслан Хілобок на дозвіллі
Наостанок на кілька хвилин завернули до старости додому. Руслан Володимирович залюбки показав, де і як він проводить своє “дозвілля” після напруженого робочого дня.
Про це мало розповісти – це треба бачити. Кухня виглядає наче справжній цех з виготовлення смаколиків, а в банках – вже готова продукція: суха капуста, цибуля, картопля,інші овочі та фрукти. Пробувала – смачно! Поряд агрегат, який виготовляє порошкові суміші. Наприклад, борщ у порошку можна просто залити окропом – і смачного!
Кухня в домі Руслана Хілобока
Все це подружжя Хілобоків вечорами виготовляє для воїнів Збройних сил України. Допомагають цілим підрозділам. Безкоштовно, звичайно.
Тут же, в різних приміщеннях, склади: окремо – з продуктами харчування, окремо – з фармакологічною продукцію. До речі, лише остання партія допомоги військовим від Хілобоків і Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів містила ліків на дуже вагому суму.
“Зараз треба поповнити нашу «аптечку», адже захисники постійно потребують ліків, на жаль, – каже Руслан Володимирович. – Та й запаси овочів і фруктів треба постійно оновлювати – ми їх досить швидко переробляємо і отримуємо все нові замовлення. А допомога нашим Збройним силам – це пріоритет для нас, як і для всіх українців сьогодні. Вірю, що ми подолаємо ворога, якщо будемо єдними і кожен на своєму місці працюватиме на перемогу”.
Насправді, коли спостерігаєш діяльність і “дозвілля” Руслана Хілобока, бачиш, скільки добрих і корисних справ здатна робити одна людина, додається оптимізму і віри в зміни на краще. На всіх напрямках діяльності він ламає стереотипи і прокладає шлях по-своєму. Тож хай удача буде супутником нового старости та старостату!
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
