Понад 100 мешканців Загніткова сьогодні служить в Збройних силах України. А їх земляки не просто їх чекають – вони й справді кують перемогу. Кують – не лише в переносному значенні слова, але й буквально. Що це означає – розповіла староста села Оксана Ковбель.
Оксана Ковбель
Створили кузню у Загніткові
“Сільські чоловіки, як всім відомо, дуже працьовиті, а в Загніткові вони показали ще й екстраклас патріотизму, – з гордістю за односельців розповідає Оксана Олексіївна. – Одразу після повномасштабного вторгнення росії сільчани самоорганізувалися і створили кузню, яка запрацювала на задоволення потреб Збройних сил України. Її, Загнітківську кузню, просто у себе вдома організував Станіслав Мазур, і цю ініціативу односельці одразу схвалили та почали допомагати втілювати ідею в життя.
Вагомий внесок, зокрема, зробив Анатолій Помагайбус, який взяв на себе чимало організаційних моментів роботи. Взагалі, близько 50-ти чоловіків одразу долучилися, працювали позмінно, в тому числі вночі, аби оперативно виконувати замовлення, які надходять від захисників. Активно включився в роботу і Володимир Спатар, який після поранення на фронті продовжує службу на Кодимщині.
Жінки, до речі, теж не стояли осторонь – сходилися, щоб готувати нашим ковалям обіди та вечері. Одна лише Лідія Спатар надала кузні більше 2 тон вугілля. Навіть школярі приходили допомагати в міру сил – хоч стікери наклеїти на вироби. У нас, дійсно, село справжніх патріотів”.
В Загнітківській майстерні
Спільна робота для потреб ЗСУ згуртувала сільчан
Ковалі працювали за активної підтримки земляків, адже сільська громада і старостат надавали кошти на все необхідне для роботи Загнітківської кузні: на закупівлю арматури, оплату електроенергії, придбання бензину. Хто міг – несли з дому до кузні власну арматуру, газові балони, труби, диски, турбінки, кутники, вугілля…
Таким чином для потреб українських захисників у Загніткові виготовили понад 12 тисяч скоб, 53 пічки-буржуйки та більше сотні протитанкових їжаків!
Робота на ЗСУ ще більше згуртувала сільчан, які й до того були дружними. Благодійні акції:
-
концерти (як у своєму селі, так і в інших населених пунктах Кодимської громади)
-
спортивні заходи
-
участь у ярмарках
Мешканці Загніткова використовують кожну, хоча б щонайменшу, можливість для того, щоб заробити кошти, які зможуть використати на потреби Збройних сил України.
Загнітківські ковалі
Зв'язок з військовими підтримують постійно
Зв’язок з військовими Загнітків підтримує постійно, і захисники вже знають, що з приводу будь-якої потреби можуть покладатися на загнітківчан. На прохання односельців, які несуть службу в “Дев’ятці”, як по-дружньому називають на Кодимщині 9 ОМПБ “Вінницькі скіфи”, мешканці села придбали та доставили захисникам три мобільні телефони з зарядними пристроями, мало того – ще й поповнюють рахунок, щоб зв’язок ніколи не переривався.
Біля одного з придбаних для ЗСУ авто
Село, в якому мешкає менш як 2000 людей, примудряється збирати настільки солідні суми, що спроможне робити дуже серйозні придбання. Наприклад, для “Дев’ятки” загнітківчани придбали автомобіль (вантажний бус), а ще відремонтували УАЗ, надали до нього причіп, набір ключів на випадок, якщо в подальшому авто потребувати ремонту, заправили його пальним (80 літрів).
Придбали для ЗСУ також авто “Нива” за 2,6 тисячі доларів, замінили в ньому помпи та рульову тягу, заправили.
Ще одна “Нива” відправилася до військових на Херсонський напрямок.
Купили навіть автомобіль Mitsubishs L200 (насправді, село збирало гроші на тепловізор, але так вийшло, що потреба у ньому відпала). Після обстеження на СТО авто відправили на службу ЗСУ.
Для передової загнітківчанами придбано 12 плитоносок, каримати, каски, турнікети, плащі-дощовики, пральну машину, генератор, спальні мішки, бензопили, примус для воєнно-польової кухні, електропили, морозильну камеру, 50 будівельних мішків, тканину для виготовлення білизни, віск для окопних свічок, на придбання зимової гуми зібрали 15 тисяч гривень. А ще – сухий душ, засоби гігієни, медикаменти, цвяхи, лопати, держаки…
Для спецпризначення Загнітків також придбав рації на 2,5 тисячі доларів, планшет, велику карту пам’яті, 5 комплектів радіостанцій з гарнітурами на 100 тисяч гривень.
Допомагають всі, хто чим може
Ось що може не таке вже й велике село, якщо у ньому мешкають небайдужі люди! Як розповіла староста Оксана Ковбель, навіть ті загнітківчани, що тимчасово перебувають за кордоном, не забувають, що у нас війна: невпинно донатять на ЗСУ, шукають там, де живуть, небайдужих людей, готових допомагати нашим захисникам.
Величезну підтримку надає корінний загнітківчанин, який давно проживає в Києві, Сергій Колісник. Сам – учасник АТО, воював також після 24 лютого 2022 року, він постійно відстежує події життя рідного села і долучається до його гарних справ.
Значну роль відіграють також місцеві активісти Наталія і Юрій Ковбель, які завжди тримають руку на пульсі, контактують з захисниками та організовують односельців на допомогу ЗСУ. І, звичайно ж, що важливу місію у всій грандіозній роботі села на перемогу виконує старостат, очолюваний Оксаною Олексіївною.
“Неможливо скласти якийсь короткий перелік найактивніших помічників ЗСУ, адже у нас всі мешканці села роблять для перемоги все, що можуть, – каже староста. – До прикладу, Галина Помагайбус – 1944 року народження, але жінка годинами стоїть біля рамки й плете маскувальні сітки на рівні з іншими, молодшими. А що вже вареників, пиріжків, хліба, паляниць, печива, домашніх паштетів загнітківські господині наготували за півтора року для наших захисників!
Якби можна було, я б мешканців усього нашого села назвала поіменно і подякувала особисто кожному. Проте загнітківчани стараються зовсім не заради подяки. Все, що потрібно моїм землякам, – це перемога України, і вони, надійний тил, її наполегливо кують. Ми впевнені, що все буде Україна”.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
