3 квітня відзначається день народження Степана Івановича Олійника, поета, сатирика, гумориста, кореспондента, громадського діяча та учасника Другої світової війни, який народився у 1908 році. Цього ж дня відзначається й день народження Олеся Терентійовича Гончара, ім'я якого носить Балтський ліцей №1. Обидва видатні українці були пов'язані між собою, тож не випадково у дворі закладу встановлено погруддя С.І.Олійника.

Саме тут зібралися шанувальники великого гумориста з нагоди 118-ої річниці від дня його народження. А в Балтському історичному музеї підбили підсумки конкурсу читців творів Степана Олійника.

Автор: Людмила Шелих

Біля погруддя – з квітами і словами вдячності

2 квітня у дворі ліцею №1 імені Олеся Гончара відбулося вшанування видатного українського поета-гумориста Степан Олійник. Саме тут, біля його погруддя, зібралися учні, вчителі та жителі громади.

Директор історичного музею Петро Ткач наголосив: Балтська земля багата на людей, які прославляють Україну далеко за її межами. Серед них – і Степан Олійник, який «усе життя присвятив боротьбі з людськими вадами через сатиру і гумор».

Автор: Людмила Шелих

У своїй промові він підкреслив, що поет був не лише митцем, а й громадським діячем, людиною з активною життєвою позицією, яка щиро любила свій край і людей.

Тепло згадувала про особисті зустрічі з поетом лауреатка Олійниківської премії Таїсія Крисько. Вона розповіла, що Олійник завжди повертався до рідного села, цікавився життям земляків і навіть свої нові твори читав напам’ять.

Особливий акцент вона зробила на його людяності:

«Він писав про простих людей – але які це були глибокі, щирі образи. І закликав усіх нас вчитися доброті та чесності».

Завершився захід покладанням квітів до погруддя – як символом пам’яті та вдячності.

Слово доньки: пам’ять, що об’єднує

Особливого звучання заходам надало звернення доньки поета – Лесі Олійник.

Вона написала щемливі слова про батька, згадуючи його як людину з «відкритим і добрим серцем», яка вміла бачити красу навіть у простому степовому пейзажі.

Степан Олійник з донькоюСтепан Олійник з донькоюФото: З сімейного архіву Лесі Олійник

Леся Олійник наголосила: попри війну, традиції вшанування не зникають. Діти читають його твори, проводяться конкурси, люди приходять до музею та рідної оселі поета.

«Можливо, дитячі голоси, збереження пам’яті і любові до свого земляка теж є частинкою нездоланності нашого народу», – зазначила вона.

Ці слова стали своєрідним містком між поколіннями – від самого поета до сучасних дітей.

Урочистості в музеї: живе слово Олійника

Директор історичного музею Петро ТкачДиректор історичного музею Петро ТкачАвтор: Людмила Шелих

Головні події відбулися 3 квітня в історичному музеї. Саме тут пройшли урочистості та нагородження переможців конкурсу читців творів Олійника під символічною назвою:

«Якщо казати правду щиру, то я тому пишу сатиру, що ніжно лірику люблю».

Виступ самодіяльного козацького  народного хору «Будьмо»Виступ самодіяльного козацького народного хору «Будьмо»Автор: Людмила Шелих

Захід розпочався виступом самодіяльного козацького народного хору «Будьмо», який створив атмосферу справжнього свята.

Учасники конкурсу – діти різного віку – читали гуморески та поезії Олійника. За словами членів журі, виступи були щирими, емоційними і дуже майстерними.

Таїсія Крисько підкреслила, що такі конкурси – це не просто творчі змагання, а спосіб зберегти пам’ять:

«Доки ми читаємо його твори і збираємося разом – він залишається нашим сучасником».

Переможці конкурсу отримала почесні грамоти.

Під час урочистостей багато говорили не лише про творчість, а й про характер поета.

Степан Олійник порівнював себе з хліборобом: так само, як той працює на землі, він «виходив полоти недоліки суспільства» – тільки за допомогою слова.

Його сатира була особливою – не злою, а доброю, спрямованою не принизити, а виправити. Саме тому його твори залишаються актуальними і сьогодні.

Софія ПоляковаЛюдмила Шелих
Софія ТупчийЛюдмила Шелих
Аліна ЛазарЛюдмила Шелих
Ана ДобровольськаЛюдмила Шелих
Богдан СкакевичЛюдмила Шелих
В’ячеслав РуснакЛюдмила Шелих
Владислав ЛевицькийЛюдмила Шелих
Гліб ЗгуральськийЛюдмила Шелих
Дар’я БерезюкЛюдмила Шелих
Дмитро ГарачукЛюдмила Шелих
Ілля ГорбуновЛюдмила Шелих
Марія БойкоЛюдмила Шелих
Софія ДжуринськаЛюдмила Шелих
Кіра Петрушкова
Юні учасники Олійниківських читань

Традиція, яка живе попри війну

Раніше на Одещині щороку проводили масштабний фестиваль «Степанова весна», який збирав сотні людей. Цьогоріч він мав би відбутися вже 45-й раз, але війна внесла свої корективи.

Та попри це, головне збереглося – пам’ять.

У Балті довели: навіть у складні часи культура і слово не зникають. Вони стають опорою, джерелом сили і віри.

І поки звучать вірші Степана Олійника – живе і він сам.

Слідкуйте за нами в Facebook та Viber!

Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими