Захарівський селищний голова Олексій Осійчук з жителями громади урочисто й скорботно відкривав портрети ще 14 Героїв, які загинули за незалежність України, за кожного з нас.
Як все відбувалося
22 квітня 2025 року став не звичайним днем для жителів селища Захарівка. Попри яскраве сонце, він повен сліз – сліз скорботи, втрати, болю, але й безмежної гордості. Меморіал Героїв знову поповнився портретами 14 мужніх захисників, тих, хто віддав найдорожче – життя – за нас із вами, за Україну.
Матері втратили синів, родини – опору, громади – найкращих своїх представників. Росія забрала їхні життя, та не зможе забрати пам’ять. Вони пішли на війну не зі страху, а з поклику серця, знаючи, на що йдуть. Їх подвиг – це наш обов’язок не забути, це наш дороговказ.
Ось імена загиблих Героїв:
Кирилюк Андрій Володимирович, 17.09.2003р.-05.09.2022р.
Позивний «Маріо». Контрактник з перших днів війни. Матрос, снайпер І категорії в/ч А3821. Зник безвісти біля н.п. Костромки Херсонської обл. 05.09.2022року. У травні 2024 року підтверджено загибель.
Похований у с. Лиса Гора Первомайський район ,Миколаївська область
Навічно 18.
Хованський Артем Ігорович, 24.11.1999р.-02.10.2022р.
Герой України (Указом Президента В. Зеленського, посмертно)
Майстер-автомеханік. Доброволець, пішов на фронт з перших днів, повернувшись з-за кордону. Служив у лавах 49 бригади «Карпатської Січі», командир першого мінометного розрахунку групи вогневої підтримки. Загинув 02 жовтня 2022р. під н.п.Терни, Краматорського району, Донецької обл.
Похований у м.Києві, на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв.
Указом Президента України №246 від 28.04.23 орден «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Навічно 22.
Драгой Дмитро Анатолійович, 13.02.1981р.-04.09.2024р.
Мобілізований у червні 2024р., після навчання у м.Вінниці воював на Сумщині, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового батальйону. Під час виконання бойових завдань 4 вересня 2024 р. в районі населеного пункту Бездрик Сумського району, Сумської обл. загинув.
Похований у с.Майорське
Навічно 43.
Пасат Костянтин Костянтинович, 23.01.1987-10.09.2024р.
Мобілізований 03.03.2023р. Солдат 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти в\ч0372. Загинув 10 вересня 2024р. під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій н.п.Фанасеєвка Курської обл.,рф. Похований у м.Балта.
Навічно 37.
Шиндрик Олександр Анатолійович, 13.09.1981-25.09.2024р.
Призваний за мобілізацією 17.01.2023р. Військовослужбовець евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення. Загинув 25 вересня 2024р. в бою в районі н.п. Веселе Курської обл., рф.
Похований у с. Бендзарі, Балтська МТГ.
Навічно 43
Грабар Мурад Мурад-Огли, 13.06.1980-23.10.2024р.
Призваний на військову службу 30.04.2024р, служив у ЗСУ, навідник 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 8-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону. Мав важкі поранення. Трагічно загинув поблизу с. Стецьківка Сумської обл. Похований у. с.Павлівка.
Навічно 44.
Кваснікевич Сергій Миколайович, 26.06.1988-09.11.2024р.
Мобілізований 25.02.2022р. Солдат гранатометник стрілецької роти . Останні бої поблизу н.п. Роботине на Запорізькому напрямку, отримав важкі поранення, лікувався в госпіталі, проходив реабілітацію. Трагічно загинув у автокатастрофі 09.11.2024р. під час реабілітаційної відпустки. Похований у с.Глибокий Яр.
Навічно 36.
Ковач Віктор Олександрович, 09.12.1995-18.11.2024.
Контрактник, стрілець-помічник гранатометника 2-го штурмового спеціалізованого відділення, 1-го штурмового спеціалізованого взводу. Загинув 19.11.2024 р.біля н.п. Нововодяне Сватівського району, Луганської обл. Похований у с.Новозаріцьке.
Навічно 28.
Радон Андрій Олександрович, 05.07.1974-19.11.2024р.
Мобілізований 14.08.2024року Роздільнянським РТЦК та СП. Служив на посаді стрільця-санітара механізованого взводу механізованого батальйону. Загинув 19.11.2024р у районі н.п. Павлівка, Сумського району, Сумської обл. Похований у Захарівці.
Навічно 50.
Готко Роман Васильович, 19.07.1989-01.01.2025р.
З перших днів війни служив у ТРО, доброволець. Матрос, боєць кулеметного відділення взводу вогневої підтримки загинув 1 січня 2025р. у бою в районі н.п. Токарівка Херсонського району Херсонської області.
Похований у с.Самійлівка.
Навічно 35.
Бойчук Руслан Анатолійович, 15.04.1980-07.01.2025р.
Із 2014 року став на захист України, учасник АТО. Старший солдат, сапер інженерно-саперного взводу загинув 7 січня 2025 р. під час артилерійського обстрілу поблизу н.п. Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області. Похований у с. Майорське.
Навічно 44.
Кушнір Олексій Сергійович, 07.12.1992-14.02.2025р.
Мобілізований 22.11.2024р. Солдат, стрілець 2-ї стрілецької рати 1-го стрілецького батальйону в\ч А2167, внаслідок вибуху помер 14.02.2025р поблизу н.п. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської обл..
Похований у с. Федосіївка.
Навічно 32.
Мельник Олександр Анатолійович, 22.04.1973-17.04.2022р.
Народився м.Миколаїв. Проживав у смт Захарівці, прикордонник. Із 26.03.2014 р. служба в АТО/ООС. Старший сержант. Зниклий безвісти 17.04.2022р. в районі н.п. Новотошківське Луганської обл..
У березні 2025р. ДНК-експертиза підтвердила загибель бійця.
Навічно 48.
Осадчук Віталій Валерійович, 20.11.1986-25.03.2025р.
Призваний по мобілізації 10.02.2024р. Старший навідник мінометного відділення мінометного взводу стрілецького батальйону, солдат. Загинув у бою 25.03.2025р поблизу н.п. Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Повних років 38.
Портрети Героїв – це не просто фото. Це – обірвані життя, зруйновані плани, нездійснені мрії, зруйнована любов. Вони мали бути поряд… Та війна вирвала їх з лав живих. Вони тепер – світлі Янголи нашої землі. Нехай кожен з нас зупиниться, згадає, вдивиться у ці обличчя, і прошепоче: «Дякую».
Поминальний молебень за загиблими спільно відслужили настоятель Свято-Успенської церкви ПЦУ селища Захарівка протоієрей Роман Косович, отець-капелан 122 бригади Одеського ТРО Юрій Багран та помічник капелана отець-диякон Андрій Подкопаєв.
У патріотичній промові отець Роман Косович особливо підкреслив:
«Відзначаємо четвертий Великдень праведної боротьби українців за своє життя, за свою незалежну Україну, за Волю і Свободу. Це утвердження торжества перемоги добра над злом, перемоги всіх найсвітліших сподівань, прагнень, торжества сили віри і добра! Утвердження перемоги любові, чистоти людської душі та розуму. Наші Герої стали Янголами, Янголами своїх родин, своєї землі. Пам’ятаймо їх, щораз вдивляймось у їх світлі очі. Вони віддали своє життя за нас, за Україну. І ми маємо бути достойними такої жертви. Це наші лицарі світла та добра, найкращі сини та доньки України».
Ми схиляємо голови перед родинами, що втратили найдорожче. Вдячні батькам за виховання справжніх Лицарів. Віримо, що їхня жертва не марна. А ми – повинні бути гідними.
Герої не вмирають. Вони – з нами. Завжди.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
