Чи вистачить грошей на освіту? Шкільна реформа, фінансування – це виклики, з якими стикається Балтська громада у 2025 році. Чому держава надала субвенцію, якої вистачить до вересня, що буде зі старшою школою та чи достатньо автобусів для учнів?
Про це – у відвертому інтерв’ю із заступником міського голови Валерієм Желіховським.
Сергій Мазур та Валерій Желіховський
- Валеріє Анатолійовичу, яка ситуація з цьогорічною освітньою субвенцією? Чи вистачить її?
- У цьому році нараховується близько 16 різних субвенцій, які надаються державою для фінансування освітньої галузі громадам країни. Це не тільки на заробітну плату. Минулого року ми отримали 104 млн грн на ці потреби і їх цілком вистачило. наразі виділено 69,7 млн грн на заробітну плату викладачам, але ці кошти покривають лише в період до 1 вересня.
- Чому так?
- Формула, за якою розраховується субвенція, враховує кількість учнів. Держава прогнозує можливе їх зменшення у новому навчальному році. Якщо збережеться така тенденція, це вплине й на розрахунок субвенції. Залежно від цього, на останні чотири місяці (з вересня по грудень) можемо отримати додаткові кошти. Якщо буде виділено приблизно 35 млн грн, це дозволить стабільно забезпечити заробітні плати вчителів.
Ще одна субвенція пов'язана з щомісячними виплатами. Наразі кожен вчитель отримує щомісячну доплату у розмірі 1300 грн за повну ставку. Ми за січень виплатили цю доплату всім нашим вчителям.
Крім того, за рекомендацією обласної адміністрації, ми встановили надбавку за престижність праці педагогічним працівникам у розмірі 30%. Це важливий фактор мотивації: керівник навчального закладу самостійно визначає розмір надбавок, виходячи з мотиваційних чинників та навантаження вчителів.
Таким чином, ситуація із субвенцією загалом виглядає стабільною, але подальше фінансування залежить від кількості учнів та рішень держави.
- Що з фінансуванням шкільного харчування?
- Учні 1-4 класів громади (1038 дітей) харчуються за державний кошт. Вартість харчування — 50 грн на дитину. На ці потреби виділено 3,3 млн грн, яких вистачить до завершення навчального року.
Учні 5-11 класів із пільгових категорій (525 дітей) харчуються за рахунок місцевого бюджету. Під час літніх канікул оздоровче харчування також фінансуватиметься коштом громади. Очікується, що з 1 вересня фінансування буде відновлено, виходячи з актуальної кількості дітей.
- Як фінансується «Нова українська школа» в громаді?
- У нас є окремі субвенції для двох міських шкіл. Ліцей №1 був відібраний у державний пілотний проєкт «Нова українська школа», коли реформа тільки починалася. Ці діти зараз навчаються уже в 8 класі. Також є регіональний компонент пілотного проєкту, у якому бере участь ліцей №2. Під ці пілотні проєкти держава виділяє кошти на обладнання та покращення матеріальної бази. Для решти 10 шкіл громади фінансування «Нової української школи» здійснюється вже за загальнодержавними умовами.
- Чи отримуєте фінансування для забезпечення реформи старшої школи?
- Так. Ліцей №1 отримав статус передпілотного закладу та фінансування для підготовки до реформування старшої школи. Протягом року там відпрацьовують програмні документи, методологічну базу, штатний розпис. Це єдиний заклад в Одеській області, який бере участь у передпілотуванні. Його вибрали, оскільки він ще на ранніх етапах був включений у пілот «Нової української школи».
- Як громада адаптується до змін у старшій школі?
- Держава пропонує створення ліцеїв із чотирма старшими класами на паралелі та мінімум 100 учнями. Це складно реалізувати в малих громадах. Наразі ми розглядаємо різні сценарії щодо старту реформи.
В нашій громаді доволі розгалужена освітня мережа. Враховуючи це, ми минулого року об’їхали всі школи. Зустрічалися з колективами закладів. Говорили про наш погляд на те, куди потрібно рухатися, які правила гри в цій системі. В ідеалі, у громаді має бути один академічний ліцей.
- Які виклики ви бачите в цьому процесі?
- Основна проблема – держава досі не прописала чіткі правила. Це питання обговорюється на різних рівнях. Якщо ситуація не зміниться, то всі три міські школи захочуть залишитися ліцеями, і вони будуть мати на це право.
Як тільки буде прийнято закон в тому варіанті, як це бачить міністерство, ми внесемо зміни до програми. Адже треба буде організувати підвезення учнів, визначитись із вчителями, які будуть викладати у ліцеї, підготувати матеріально-технічну базу, продумати програму адаптації для сільських учнів. Частина вчителів старших класів шкіл, які перестануть бути ліцеями, можуть втратити роботу, або будуть змушені проходити перекваліфікацію. І до таких змін ми повинні готуватися вже сьогодні.
Ще одна проблема – демографічний спад. Сьогодні у 8 класах 385 учнів, а дітей однорічного віку лише 207. Це означає, що в майбутньому учнів стане ще менше.
- Які очікування від реформування старшої школи?
- Ми очікуємо, що ці зміни підвищать якість освіти, щоб учням краще підготуватися до подальшого навчання та роботи. Система освіти має стати більш гнучкою та адаптованою до потреб сучасного суспільства.
- Чи є потреба в закупівлі нових шкільних автобусів?
- Так. У нас 17 шкільних автобусів, але цього недостатньо. Потребують додаткових автобусів міські ліцеї №1 та №3. Одного потребує Бендзарівський ліцей. Оновлення парку потрібне в Березівському, Пасицелівському ліцеях та Чернеченській гімназії. Виходимо з ситуації завдяки тому, що автобуси здійснюють по два рейси. Це не дуже зручно: комусь з учнів доводиться виїжджати раніше, а хтось добирається до школи впритул до початку занять. Минулого року ми отримали один автобус, але правила співфінансування змінили, і громаді довелося заплатити 1,5 млн грн, хоча спочатку передбачалося 10% від вартості.
- Як вписується в освітню реформу професійна освіта?
- Ми в постійній комунікації з педагогічним фаховим коледжем та аграрним училищем. Головна мета – залишити випускників у громаді, щоб забезпечити її трудовими ресурсами.
- Важливим підґрунтям шкільної освіти є дошкілля. Чи вистачає фінансування для закладів дошкільної освіти?
- Ситуація складна. Зарплати вихователів дитячих садочків – близько 7-8 тисяч гривень, що вкрай мало. Є й ризик закриття деяких садочків через низьку наповнюваність груп. Є садочки які відвідують лише 7 -8 дітей. Фінансування дошкільних закладів здійснюється лише з місцевого бюджету, що є значним навантаженням на нього.
- Війна змінила пріоритети. Чи є проєкти, які реалізуються в громаді?
- Важливий проєкт – капітальний ремонт укриття в ліцеї №2. Це приміщення раніше використовувалося як тир, і зараз воно переобладнується в захисну споруду подвійного призначення. Відсоток виконання робіт досить високий, але проєкт знаходиться на стадії коригування. Очікується, що його реалізація буде завершена до кінця навчального року. Це дозволить використовувати укриття не лише під час надзвичайних ситуацій (в тому числі повітряної тривоги), а і як освітній простір.
Також у громаді тривають роботи з відновлення шкіл, лікарень та оновлення інфраструктури. Наприклад, у першій і третій школах має розпочатися реалізація проєктів в рамках програми "Відновлення України”.
Балтська багатопрофільна лікарня
Щодо власних коштів, загалом, через війну громада втратила значну частину надходжень з ПДФО. Витрати громади зараз зосереджені переважно на зарплатах, комунальних послугах та підтримці збройних сил України.
- Дякую за розмову.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
