Приводом для написання цієї статті стало звернення до редакції Новинар.City голови ГО «Бойове Братерство Кодимщини» Павла Паламарчука, який під час вирішення майнових питань після смерті матері несподівано виявив, що його вулиця наразі має назву, про яку він не чув. У всіх документах проходить нова – затверджена 4 місяці тому.
Подібна ситуація мала місце й на деяких інших вулицях міста. Так сталося, що люди, які не відслідковують новин Кодимської міської ради в мережі Інтернет, досі не знають, які назви з серпня мають вулиці, на яких вони живуть.
Чому так відбулося і які було внесено зміни – читайте нижче.
Кодима
Які топоніми змінилися в громаді
«Попередньо, у період проведення масштабного перейменувань на місцях, назви цих вулиць були залишені (переважно, це бойові формування, що визволяли Кодимщину у Другу Світову війну). Однак, обласною комісією було визначено доречним замінити їх – назви містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»», – повідомлялося на сайті Кодимської міської ради.
В результаті 8 вулиць і один провулок змінили свої назви: в Кодимі, Баштанкові, Сербах, Крутих і Шершенцях.
Місто Кодима:
- вулиця 40 Років Перемоги – вулиця Академіка Мельничука
- вулиця 41 Гвардійської Стрілецької Дивізії – вулиця Анатолія Свидницького
- вулиця 8-Ї Гвардійської Танкової Дивізії – вулиця Семена Палія
- вулиця 80-Ї Гвардійської Стрілецької Дивізії – вулиця Семена Заболотного
Село Баштанків:
- провулок С.А. Ковпака – Провулок Ігоря Кирилишена
Село Круті:
- вулиця Черьомушкі – вулиця Віктора Пазини
Село Серби:
- вулиця 41-Ї Гвардійської Стрілецької Дивізії – вулиця Андрія Число
- вулиця Генерала Цвіткова –- вулиця Максима Кушніра
Село Шершенці:
- вулиця Островського – вулиця Захисників України.
Павло Паламарчук
Павло Паламарчук, поспілкувавшись з сусідами, стверджує, що їх не інформували про зміни
Оскільки Павло Анатолійович чимало часу проводить у роз’їздах, то вирішив перевірити, чи він випадково не пропустив цю новину, поки був у від’їзді. Тож, зустрічаючись з мешканцями своєї вулиці, почав їх розпитувати про перейменування. Виявилося, що ніхто з опитаних не чув про це.
Заради об’єктивності слід підкреслити, що міськрада 12 серпня повідомляла про перейменування, зокрема на сайті Кодимської міської ради («Виконуємо вимогу Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»)).
Але чомусь ця інформація не викликала інтересу серед користувачів Інтернету і на початок грудня має лише 86 переглядів.
Не варто забувати і про те, що далеко не всі мешканці Кодимщини настільки активно користуються Інтернетом, щоб не пропускати жодних новин.
Крім того, міська рада інформувала про перейменування, як про доконаний факт: назви топонімів вже змінили. А як щодо попереднього обговорення? На яких вулицях воно, дійсно, проходило? Хто у міській раді, взагалі, відповідав за цей процес?
Чи повинна була враховуватись думка громадськості і хто її проігнорував
У міській раді кажуть, що назву вулиць було змінено розпорядженням керівника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера від 26.07.2024 № 694/А-2024, з яким можна вільно ознайомитися на офіційному сайті ОВА.
Нові назви вулиць, як бачимо з документа, містилися в самомі розпорядженні. Тобто, виходить, що ні депутати Кодимської міської ради, ні керівництво не обирало нові назви – їх «спустили згори».
Чи так це насправді?
Читаймо уважно текст розпорядження голови Одеської ОВА. Перший абзац звучить наступним чином:
«Відповідно до частини першої статті 39, розділу VII Заключних положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації», абзацу 4 пункту 6 статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті…».
Зверніть увагу: «з урахуванням пропозицій громадськості»! Тобто міська рада, згідно розпорядження повинна була поцікавитися думкою мешканців.
«Я обурений тим, що це було зроблено без обговорення з людьми, які живуть на цих вулицях. Оце така «демократія»? Чому депутати не провели сходки і не спитали у нас, якої назви ми хочемо? Тим більше, що раніше ми зверталися до міської ради (ще попереднього скикання), щоб нам повернули давню назву – Польова. Більшість людей і зараз цього хочуть. Але все вирішено за нас і без нас, – каже Павло Паламарчук. – Знаю, що в якості аргумента у відповідь прозвучить, мовляв, які сходки, якщо війна і скупчення людей недоречне? Але ж чому, коли організовуються концерти, ярмарки, інші заходи, то цей аргумент не працює, а коли треба думкою людей поцікавитися, то скупчуватися не можна? Які об’єктивні причини завадили міській раді провести перейменування так, як вимагає закон – з врахуванням думки громадян?
Я вважаю, що іноді влада просто прикриває війною свою бездіяльність та бажання все вирішувати без людей, а на власний розсуд».
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
