Уявіть собі урок, де учні не просто сидять за партами та слухають, а активно працюють над своїми проєктами: вирощують помідори, контролюють вологість ґрунту за допомогою датчиків або розробляють бюджетну систему "Розумний Дім".

Цього року Балтський ліцей №2 продовжує дивувати, вводячи нові курси та програми, що наближають навчання до реального життя. Одним із таких нововведень став курс підприємливості та фінансової грамотності. Але це не єдиний проєкт, який робить уроки цікавими та практичними. Учні вже кілька років працюють з новітніми технологіями, вивчають робототехніку та беруть участь у грантових програмах, які відкривають їм шлях до великих можливостей.

Про це дізналася кореспондентка Новинар.City, провівши один день із заступницею директора закладу з навчально-виховної роботи Оленою Загродською.


Олена ЗагродськаОлена ЗагродськаАвтор: Людмила Шелих

Прогрес прогресом, а паперовий розклад дуже зручний

Робочий день Олена Загродська починає з контролю над організацією уроків.

"Найперше, це контроль того, щоб всі уроки були проведені, щоб у разі потреби була професійна заміна", — зазначає вона, підкреслюючи важливість якісної заміни вчителів у разі форс-мажорних обставин.

Другим за значенням, за її словами, є ведення документації:

"Ми вже другий рік працюємо тільки з електронними журналами, — говорить вона, акцентуючи на важливості коректного ведення електронних записів. — Можуть бути запитання від батьків. І я будь-якої хвилини маю бути готова надати відповідь, або залагодити ситуацію, пов'язану з навчальним процесом».

Людмила Шелих
Людмила Шелих
Розклад, з яким не справиться програма

***

На стіні біля робочого столу заступниці директора висить цікавий розклад, що займає пів стіни. Він складається з кольорових квадратиків з назвами предметів. Чесно кажучи, було цікаво і водночас дивно побачити це у Олени Загродської, яка має безпосереднє відношення до інформатики.

"Це просто зручно, — пояснює вона. - Наприклад, історія — я не просто написала назву, а ще додала малюнок-книжечку. А ось фізкультура — теж оформлена, щоб привертати увагу. Англійська — з літерами, фізика, музика... Кожен предмет має свій стиль."

Також Олена Загродська зазначає: "Звичайно, є комп'ютерні програми для складання розкладів. Але коли ми це робимо, настільки багато умов, що програма не витримає таку кількість варіантів. Мені потрібно врахувати, щоб у вчителів було менше вікон, маю комбінувати уроки так, щоб всі працювали в окремих кабінетах і щоб там помістилися. Тому традиційний підхід, як ось ця схема, виявляється дуже зручним. Я складаю його по колонках: класи й дні тижня — понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця. Саме так формується розклад занять. Потім вже заноситься в електронну таблицю. Мені досить зручно якісь маніпуляції проводити з перестановками. Хоча не я це вигадала. Просто покращила для візуальності».

Важливість організації навчального процесу є одним з основних аспектів роботи керівництва навчального закладу, вважає пані Олена.

"Ми вже років п'ять починаємо навчальний рік зі сталого розкладу, — розповіла вона, акцентуючи на тому, що чіткість у розкладі допомагає уникати стресу для вчителів і учнів, — Це означає, що система працює з першого дня навчання, немає тієї невизначеності, яка була раніше на початку навчального року. Школа — живий механізм, який постійно функціонує 24 на 7. Коли він налагоджений, тоді легше з ним справлятися».

Одними з перших запровадили електронні журнали

Школа під керівництвом Олени Загродської однією з перших у районі перейшла на електронні журнали. "Ми вже другий рік працюємо без паперових журналів, що значно полегшує роботу", — зазначає вона. Пані Олена також активно підтримує використання Google Classroom для дистанційної роботи з учнями, що стало важливим інструментом під час пандемії.

За словами Олени Загродської «електронізація» навчального процесу стала важливим кроком, адже значно покращила взаємодію між учнями, вчителями та батьками:

"Вона у нашій школі почалася понад сім років тому. Ми стали одними з перших у районі. Перші електронні журнали з'явилися, і я почала їх використовувати в класах, де викладала. Це був експеримент, ми придбали програму, яка згодом дісталася всім безплатно. Останні два роки ведемо тільки електронні журнали. Мої колеги говорять в один голос: «ми вже не хочемо паперових». Бо такі журнали мають гарний вигляд, зручно заповнюються. Попит на електронізацію зріс під час пандемії, коли ми перейшли до Google класів”.

Навіть видрукувані електронні журнали мають кращий вигляд і зручні у використанні Навіть видрукувані електронні журнали мають кращий вигляд і зручні у використанні Автор: Людмила Шелих

Пані Олена каже, що електронні журнали дозволяють вчителям вести облік успішності учнів, а Google Класи забезпечують платформу для управління навчальними матеріалами та завданнями. Вчителі завантажують сюди завдання, які потім фіксуються в електронних журналах. Це спрощує процес контролю за виконанням домашніх завдань і дозволяє батькам бачити чим займаються діти у реальному часі.

Від Олени Загродської я також дізналася, що, цього року в ліцеї почали видруковувати додатки до свідоцтв:

«Раніше їх виписували вручну. Зараз придбали програму і цьогорічним випускникам дев'ятих та одинадцятих класів видали друковані додатки. В нас є для цього лазерний принтер з якісним друком, який використовується тільки для документів».

Хвилина мовчання

Рівно о дев’ятій вся школа вшанувала пам’ять загиблих від рук російських загарбників. Пані Олена зазначає, що учні автоматично реагують на сигнал про хвилину мовчання, навіть без нагадувань з боку вчителя.

«Це відбувається настільки органічно, що діти встають і дотримуються цієї традиції, здається, на інстинктивному рівні”, — пояснила вона і підкреслила, що учні можуть реагувати на такі моменти навіть більш гостро, ніж дорослі. Це свідчить про глибоке проникнення в їхню свідомість важливих подій, сприяє формуванню поваги до тих, хто захищав країну, і розуміння їхньої ролі в історії.

Навчання майбутнього: коли уроки мають сенс

Заступниця директора школи є не лише адміністративним керівником, але й ініціатором нових проєктів. Все почалося ще коли вона була просто вчителем інформатики. Тоді вони одними з перших запровадили робототехніку в школі. Спочатку виграли у конкурсі, отримали грант, що дозволило придбати необхідне обладнання.

"Я дізналася про грант від Liga Foundation на Facebook і подала заявку в останній момент. На щастя, нас запросили в Київ, і ми потрапили в цю програму. Згодом оголосила про намір запровадити робототехніку, але нам потрібні були гроші, — розповідає пані Олена. — Лілія Анатоліївна (директорка ліцею) - прогресивна керівниця, її цікавить все нове. Ми отримали 40 000 гривень з міського бюджету, і змогли купити перші набори"

Тепер вже на державному рівні в школі впроваджено новий курс робототехніки та STEM (S (Science) — наука, T (Technology) — технології, E (Engineering) — інженерія, M (Mathematics) — математика).

"Це інтегрований курс, який поєднує природничі науки, математику, технології та робототехніку, — пояснила Загродська. — Він викладається в п'ятому та шостому класах, і минулого року ми спробували його в одному з класів. Дітям сподобалося, тому цього року охопили всю паралель п'ятих і шостих класів. Робототехніка продовжиться і в сьомому класі. Програму прийняли пізно, тому інтегруємо її в курс інформатики, щоб діти могли продовжити навчання. Діти вчаться працювати з мікробітами — це маленькі мікрокомп'ютери, прості у використанні й зрозумілі для школярів".

Пані Олена додає: "Цього літа ми купили плати нового покоління, і навіть кілька інженерних конструкторів для STEM. А також машинки — роботи з мікробітами, які рухаються за заданою траєкторією. Придбали великий комплект для гуртка робототехніки. У нас є різні напрямки, і це чудово, адже діти можуть знайомитися з різними технологіями. У гуртках діти працюють з роботами LEGO під керівництвом Олександри Яснюк та Інни Трофімової. Мікробіти — це те, з чим ми працюємо на уроках інформатики, робототехніки та STEM».

З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської

Гранти на розвиток: як школярки перетворюють ідеї на проєкти

Цього року в ліцеї було введено новий курс підприємливості та фінансової грамотності як окремий предмет.

"Це дуже цікавий курс, наближений до реального життя, — зазначає Олена Загродська. — Ми прагнемо, щоб наші учні не лише отримували теоретичні знання, а й могли застосовувати їх на практиці».

З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
З архіву Олени Загродської
Робочі моменти проєктування

***

Крім того, у школі реалізуються різноманітні проєкти, пов'язані з робототехнікою та STEM.

"У мене три дівчинки стали стипендіатками грантової програми від Миколаївської міської ради, — розповідає вона. — Це українсько-німецький проєкт, в рамках якого діти отримують по 150 євро на розвиток своїх проєктів, пов'язаних з відродженням Миколаївської та Одеської областей після війни."

За словами, пані Олени, дівчата обрали цікаві теми що стосуються сільського господарства та технологій.

Наприклад, Ліза Тітарчук працює над проєктом щодо розвитку фермерства в Україні з використанням контролю поливу, вологості та кислотності грунту за допомогою датчиків, організації теплиць, з використанням комп'ютерних технологій тощо. Дана Оранчук зайнялася темою кіберзахисту та боротьби з фейками під час війни. А Христина Гонца розробляє проєкт "Розумний дім" із бюджетними варіантами доступних матеріалів.

"Це фактично дослідження, яке можна порівняти з роботами Малої академії наук, — коментує заступниця директора. – У нас вже є модель розумного дому, яка реагує на рух, температуру та освітлення. Це дає дітям уявлення про те, як працюють сучасні технології в реальному житті".

Таким чином, новий курс не лише розширює горизонти знань учнів, але й готує їх до практичної діяльності у світі, що швидко змінюється.

"Ці проєкти можуть стати основою для подальших досліджень і розвитку", — підсумовує пані Олена.

Підтримуємо молодих вчителів — діти їх люблять.

Час від часу до кабінету заходили колеги пані Олени задля обговорення робочих моментів. Зайшла й директорка закладу Лілія Анатоліївна з молодою вчителькою, яка з 1 вересня почала викладати математику в школі.

Розмова в кабінеті: Олена Загродська, вчителька математики - молода спеціалістка Світлана Атаманюк та директорка ліцею Лілія Доні.Людмила Шелих
Олена Загродська консультує Світлану Чабан, вчительку хімії.Людмила Шелих

Олена Загродська каже, що керівництво школи активно підтримує молодих вчителів, які тільки починають свій шлях у освіті.

"Кожен рік до нас приходять молоді вчителі. Я їх консультую, запрошую на уроки, допомагаю з календарним плануванням, вибором програм", — ділиться вона.

Важливо відзначити, що для неї взаємодія з колегами — це двосторонній процес.

"Діти люблять молодих вчителів, оскільки вони краще їх розуміють і, як то кажуть, знаходяться на одній хвилі. Тут важливо не тільки те, наскільки вчитель є високопрофесійним і ерудованим у своєму предметі, а й встановлення контакту з учнями. Саме тому ми цінуємо молодих вчителів, які знаходять спільну мову з дітьми та мають зворотний зв'язок із батьками. Прагнемо підтримувати їх, щоб, попри низьку зарплату та інші труднощі, вони залишалися в професії, розвивалися та продовжували працювати в школі", — додає пані Олена.

Навіщо дітям уроки з батьками

Пані Олена підкреслює важливість виховної роботи у школі. "Класний керівник — це друга мама для багатьох дітей", — каже вона.

Школа забезпечує не тільки навчальний, а й виховний процес, організовує заходи за участю батьків. За словами пані Олени, особливо важливо зараз, у воєнний час, створювати "психологічний острівок спокою" для учнів.

Вона підкреслює, що важливою частиною її роботи є взаєморозуміння з батьками. "Ми прагнемо проводити спільні заходи з батьками, щоб вони бачили, наскільки важка праця вчителя", — резюмує вона.

Проведення спільних уроків з батьками, які тривають вже кілька років. Заплановано, що цього року такі уроки відбудуться в листопаді. Лише за умови спільної мотивації та залученості батьків учні можуть досягти гармонійних результатів у навчанні, впевнена Олена Загродська, наголошуючи на серйозності проблеми недостатньої участі батьків у навчальному процесі.

Особистий виклик — встигати викладати

Найбільший виклик для Олени Загродської — це баланс між адміністративною роботою і викладанням інформатики. Вона зазначає, що має лише чотири години для викладання інформатики на тиждень, а решту часу займає адміністрація, яка відбирає багато сил і часу.

Маючи великий досвід участі в різних проєктах, таких як курси Cisco (навчальні програми компанії Cisco Systems для підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій), конкурси вебдизайну та STEM, вона й сьогодні намагається в школу притягти все прогресивне. Але змушена передавати запроваджені проєкти іншим через брак часу.

Однак найбільше задоволення приносить їй момент, коли складна робота приносить свої результати: "Це ейфорія, коли все працює, як треба".

Додаткова підтримка учнів

У рейтингу шкіл Одеської області Балтський ліцей №2 посів друге місце, зробивши значний ривок з 75-ї позиції у минулорічному.

На думку Олени Загродської негативний вплив на якість навчання мали пандемія та війна. Вона зазначає, що навчання погіршилося, особливо для менш мотивованих учнів, які не змогли адаптуватися до дистанційного формату. Це призвело до зниження якості засвоєння матеріалу та загальної мотивації учнів.

Відзначається, що навіть після повернення до очного навчання минулого року, освітні втрати залишалися значними. Однак повторне тестування показало покращення завдяки додатковим заняттям і повторенню матеріалу. Учителі продовжують працювати з учнями після основних уроків, надаючи можливість для консультацій і додаткової підтримки.

«Якщо потрібно, кожен предметник призначає час, коли він готовий для консультації, проведення додаткових безплатних занять для бажаючих дітей. І сам здійснює моніторинг якості повторення матеріалу», - пояснила Олена Загродська.

Боротьба за увагу — проблема гаджетів

Не обійшли й проблему захоплення дітей телефонними та комп'ютерними іграми, яка є серйозним викликом для батьків і вчителів. Олена Загродська впевнена, що надмірне використання гаджетів призводить до змін у діяльності мозку, розсіяної уваги та розвитку кліпового мислення.

Хоча чимало батьків самі сприяють цій залежності, дозволяючи дітям використовувати телефони для перегляду мультиків з раннього віку.

Вчителька зазначає, що мотивація учнів й так зменшується з кожним роком. Це пов'язано, на її думку, пов’язано з деградацією суспільства, яке почалося з важких 90-х років, коли престижність освіти почала падати.

Олена Загродська підкреслює, що для дітей важко відірватися від смартфонів та ігор, тому під час уроків вона намагається пояснити практичність навчання, підбираючи завдання, які відображають їхнє реальне життя. Пояснення дітям про корисність технологій — акцент на тому, що телефон може бути робочим інструментом, а не лише засобом для ігор. Важливо навчити дітей використовувати технології з користю, а не лише для розваг, щоб уникнути залежності та забезпечити здоровий баланс у їхньому житті. Це мотивує учнів до навчання.

Батькам вона рекомендує чітке регламентування часу використання гаджетів дітьми — обмеження часу на заняття за комп'ютером відповідно до вікових норм (наприклад, не більше 15-30 хвилин).

Іноді саджаємо помідори — тематичні тижні в школі

За словами Олени Загродської, в школі проводяться різні тематичні тижні. Але найулюбленішими вона вважає інженерні. Під час цього заходу учні отримують конкретні проєктні завдання, пов'язані з інженерією. Використовуючи різноманітні матеріали, такі як картон, палички та мікробіти, учні працюють над створенням механічних пристроїв. Пані Олена зазначає, що такі проєкти допомагають розвивати практичні навички.

"Якщо уроки цікаві, тоді діти готові працювати", — говорить Олена про мотивацію учнів. Вона вважає, що практичні завдання, пов'язані з реальним життям, є запорукою успіху в навчанні.

Вона розповіла про проведення уроків STEM, під час яких діти вирощували помідори. Учні були дуже зацікавлені та активно брали участь у процесі, що підтверджує їхню любов до практичної роботи:

«Я запропонувала дітям посадити помідори, і навіть не думала, що це викличе такий ажіотаж. Вони попідписували стаканчики й кожен день забігали, дивилися, коли зійде. Вже як розсада підросла, позабирали додому, щоб висадити в грунт. Діти люблять щось робити своїми руками”.

Фото: З архіву Олени Загродської

Школа моєї мрії

На завершення нашого спільного з Оленою Загроського дня вона показала проєктну документацію школи, виготовлену ще у далекому 1962 році. Хоча, за її словами, саме будівництво відбувалося у 1968-му. Документацію буде використано для участі у проєкті "Школа моєї мрії", у рамках якого учні вивчають різні аспекти шкільного життя та будівництва.

Людмила Шелих
Людмилаи Шелих
Людмила Шелих
Проєкт школи, 1962 рік

На одному з уроків присвячений вивченню будівлі школи, діти ознайомляться з технічним паспортом та проєктною документацією. Учні досліджуватимуть їх, а також використовуватимуть сучасні інструменти, такі як Google Maps, для обчислення площ класів. Це дозволить інтегрувати математику в уроки, розв'язуючи практичні задачі, пов'язані з економією ресурсів, теплоізоляцією та іншими аспектами будівництва.

Фіналом проєкту є створення моделі "школи мрії" за допомогою конструктора LEGO. Учні спроєктують свою ідеальну школу, включаючи елементи, які їм хотілося б бачити. Це дозволяє їм проявити творчість та креативність. До речі, за словами Олени Загродської, вони говорять про те, що мріють про те, щоб у школі були басейн, зимовий сад.

Проєкт заохочує учнів до активного навчання, інтегруючи різні предмети та навички в одну цікаву активність.

Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!

Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!