У Балтській громаді молодіжна політика пройшла кілька важливих етапів розвитку, починаючи від простих ініціатив до залучення міжнародних партнерів, як-то ООН та USAID. Завдяки активній участі молоді, громаді вдалося реалізувати численні проєкти — від створення воркаут-майданчиків до проведення культурних заходів.

Унікальність цієї історії полягає в тому, що молодь не лише генерує ідеї, але й самостійно втілює їх у життя, співпрацюючи з міською владою та міжнародними організаціями. Це приклад того, як місцева ініціатива може вирости у масштабний рух за підтримки громади.

Журналісти-медіатори провели круглий стіл і запросили на нього, як представників громади, так і… молодих представників громади. Зокрема — школярів. Адже тема заходу: «Обговорення ролі молоді в громаді».

Читайте статтю-підсумок круглого столу і надихайтеся так само, як і журналісти Новинар.City.

Учасники круглого столуУчасники круглого столуАвтор: Олександр Грамотін

Проєкти, що об’єднують молодь і старше покоління

На початку формування Балтської громади, у 2015 році, міська влада спрямувала зусилля на залучення молоді до створення молодіжної політики. Як зазначив Олександр Горожанкін, спеціаліст відділу сім'ї, молоді та спорту Балтської міської ради, спочатку організовувалися групи, що генерували ідеї, як от створення воркаут-майданчиків. Другий етап став знаковим із утворенням молодіжної ради у 2018 році. Це дозволило молоді не лише пропонувати ідеї, але й самостійно їх реалізовувати. А сьогодні молодь співпрацює з міжнародними партнерами, такими як USAID та ООН, ЮНЕСКО і втілює свої проєкти на національному рівні.

Анастасія ВисоцькаАнастасія ВисоцькаАвтор: Олександр Грамотін

Одним із яскравих прикладів співпраці міжнародних партнерів і місцевої молоді є програма UPSHIFT, яку підтримує ЮНІСЕФ. Анастасія Висоцька, учасниця програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята» розповіла, як команда розробляла проєкт «Ментальне здоров'я», що став популярним серед місцевої молоді:

«Ми подали заявку на UPSHIFT. Поїхали спочатку в Київ на буткемп. Там ми висунули свою ідею, нам надали ментора, і ми вже обробляли нашу ідею, ми її покращували. Після цього ми повинні були розробити план по фінансах.

Наша ідея сподобалася і нам схвалили додаткове фінансування, і вже почалася реалізація. Це було «Ментальне здоров'я».

Ми робили заходи, на яких говорили молоді про те, що ментальне здоров'я дуже важливе, що потрібно себе в цьому руслі розвивати. В рамках проєкту проводили зустрічі з психологом, АРТ-Бум. Останнє — це такий захід, де можна було проявити свої творчі здібності. Проводили музичні вечори, один з них відбувся в кінотеатрі, тобто це вже на широку публіку».

Альона БойчукАльона БойчукАвтор: Олександр Грамотін

Альона Бойчук, учасниця програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята» додає:

«Ми дізналися, що взагалі є така організація, і вона допомагає молоді реалізовувати проекти. Поширила цю інформацію в соцмережах і знайшла команду: першого разу ми подали заявку на область і не пройшли. Наступного дня побачили в мережі, що є національна хвиля, саме з ментального здоров'я. Ми ризикнули і пройшли».

Ідея про ментальне здоров’я не виникла знічев'я. Війна, багато стресу, а ментальне здоров'я часто впливає на фізичне. На думку Альони Бойчук, багато хто просто нехтував цим. І тому хлопці та дівчата поставили собі на меті показати, що це дійсно важливо. І важливо розвантажуватись: для цього є творчість, музика, арт-терапія тощо.

Владислав ЗваричВладислав ЗваричАвтор: Олександр Грамотін

Владислав Зварич, учасник програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята»:

«Наша команда називається «Generation». З англійської вона прикладається як «покоління». І от з чого все почалось — ми помітили, що молодь не дуже розуміє людей похилого віку, тому вирішили взяти таку проблему на розгляд. Пройшли два конкурси, «захистилися», і тут вже в офлайні навчаємось в Одесі.

Можу сказати, що цей проект дуже багато нам дав, тому, що ми навчилися працювати з паперами, нам дали подивитися, що таке доросла робота».

Софія ГруценкоСофія ГруценкоАвтор: Олександр Грамотін

Софія Груценко, учасниця програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята»:

«На початку я дуже боялась працювати з документами. І тут ти розумієш, що треба домовлятися з ФОПами. Ой, страшно, а що робити? Але з часом все ж таки навчаєшся. Це найголовніше — не боятися і йти далі. Сказати, що проєкт був важкий? Ні, тому що ми реалізовували за власним бажанням і прагнули чогось досягти.

І коли збираєш за столом молодь та людей поважного віку, дійсно бачиш, що думки різні, але якщо послухати, то можна зібрати все в одне ціле і зробити реально щось цікаве».

З словами Софії, команді було приємно співпрацювати с директоркою Балтської публічної бібліотеки Ольгою Бурбелою, вона допомагала. Підказувала теми, щоб було цікаво і молоді, і людям поважно віком.

Журналіст-медіатор Людмила ШелихОлександр Грамотін
Учасники круглого столуОлександр Грамотин
Учасники круглого столу

***

Владислав Зварич, учасник програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята»:

«Можу сказати, що наші ініціативи мають вплив, адже в ході цього проекту ми не тільки зближуємо людей похилого віку і молодь, ми розвиваємо людей всебічно. Наприклад, в нас були заходи з історії Балтщини. Я дуже багато чого дізнався, люди похилого віку доповнювали нас, навіть інколи і вони щось не знали».

Софія Груценко, доповнює, що Влад вибрав захід про історію Балтщини. І довелось шукати, де знайти потрібну інформацію. З’ясувалось, що в інтернеті, немає нічого цікавого. Але Софія знала, що директор Балтського історичного музею Петро Астафійович Ткач дуже добре розуміється в цій темі, звернулися до нього.

«Назбирали інформацію — вийшов захід, на якому ми розповідали історію. Навіть були дуже цікаві міфи про єврея, а також про інвалідський сад. Ми навіть не могли уявити, що там був великий маєток побудований з червоної цегли, там жила дуже заможна сім'я, і вони були лікарями.

І головне, що в тому саду було дуже багато фруктових дерев. І навіть зараз на тому місці знаходиться багато різних дерев. Тому так і назвали»,— із захопленням розповідає Софія.

Кредо команди: «Кажи, тебе почують». Тобто всі мають висловлювати свою думку, щоб потім дійти до чогось одного, спільного.

Волонтерство — молодіжні ініціативи

Дарія КичановаДарія КичановаАвтор: Олександр Грамотін

Після початку повномасштабного вторгнення росії, діяльність молоді набула нового сенсу. Дарія Кичанова, учасниця програми Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UPSHIFT та волонтерського руху «Бавовнята» розповідає, як рух активно підтримував військових, організовуючи благодійні ярмарки та збираючи кошти на необхідне обладнання для армії. Такі ініціативи показують, що молодь не залишається осторонь від національних викликів:

«Я завжди була за те, щоб був всебічний розвиток молоді. Але ще більше, щоб наша молодь розвивалася патріотично. У нас зараз в країні йде війна. Ми повинні згуртуватися. Не буде перемоги, якщо не буде об'єднаності між людьми.

Щоб допомогти військовим, ми зокрема провели ярмарок випічки — це те, що може кожен з нас зробити, спекти або попросити бабусю, маму. Зібрали кошти, передали Захисникам».

Олександр ГорожанкінОлександр ГорожанкінАвтор: Олександр Грамотін

Олександр Горожанкін, спеціаліст відділу сім'ї, молоді та спорту Балтської міської ради:

«В моральному плані для тих військових, які знаходяться там, те, що діти роблять для них тут, в тилу, це набагато приємніше за ті ж активності, але дорослі. Іноді діти навіть не повідомляють про це дорослим, а роблять все самі — це набагато приємніше військовим».

Валентина ТкачВалентина ТкачАвтор: Олександр Грамотін

Валентина Ткач, директорка Балтського центру дитячої творчості:

«Протягом двох з половиною років ми постійно волонтеримо. У нас є ярмарки, розпродажі, концерти. Акцію організували «Привітай Героя». Діти виходять з сувенірчиками і дарують військовослужбовцям, вони дуже задоволені. Зараз, під час війни, Центр дитячої творчості став волонтерським хабом. Ми долучалися до міської ради, коли вони купували машини. Ми свої кошти передавали. Цю роботу ми будемо надалі продовжувати».

Віталій КирилюкВіталій КирилюкАвтор: Олександр Грамотін

Віталій Кирилюк, представник громадської організації «Десяте квітня», під час виступу наголосив на важливих викликах, що постали перед Україною через збройний конфлікт. Зокрема, він акцентував увагу на масовій міграції молоді за кордон та труднощах із поверненням до рідних міст. Водночас Кирилюк підкреслив позитивний ефект взаємодії українців із закордонними друзями та партнерами, що підтримують зв'язок та прагнуть долучитися до відбудови країни. Представник ГО також поділився досвідом активної співпраці з місцевою владою та планами щодо організації інтеграційного клубу для внутрішньо переміщених осіб у Балті:

«Дуже багато сімей були вимушені виїхати за кордон і наразі не можуть повернутися в свої рідні міста. І коли наші друзі чують за кордоном, що у нас все більш-менш добре, що ми активні, що ми працюємо, що ми проводимо заходи, що це класно — це допомагає розуміти, що все ж таки на рідній землі їх чекають.

Я хочу додати, що в нас з органами місцевого самоврядування взагалі ніяких проблем немає — будь-яка ініціативна може звернутися до Центру дитячої творчості і просто запропонувати свою ідею».

В Балті пан Кирилюк представляє громадську організацію, що допомагає внутрішньо переміщеним особам, має на меті стати модератором проекту інтеграційного клубу.

За словами Кирилюка, про Балту знають за межами громади. В планах заходи спільно з Міжнародною організацією з міграції в балтській публічній бібліотеці. Залучені представники з Молодіжної ради, запрошують доєднатися просто всіх небайдужих, хто хоче зробити свій внесок в життя команди.

Під час Круглого столу згадали про ініціативу створення спортивного класу в Балтському ліцеї №2. Олександр Горожанкін, спеціаліст відділу сім'ї, молоді та спорту Балтської міської ради зазначив:

«Ми зіштовхнулися з опором серед вчителів і директорів. Дуже багато людей не розуміли, чому потрібно робити цей спортивний клас. Нам казали, що діти перестануть навчатися. Вони йдуть в спорт і навчання піде на нуль.

У минулому році хлопчики, які займаються баскетболом, а дівчата волейболом, закінчили дев’ятий клас. Зараз вже в 10 класі. З усіх дев'ятих класів школи, шість спортсменів закінчили 9 клас з відзнакою. Люди, які займаються все життя спортом, дуже багато їздять, спілкуються, так само з молоддю. Вони відкриті, в них більше можливостей, вони більш організовані. Такі результати».

Яка допомога потрібна молоді?

За словами Альони Бойчук, тільки молодь знає, що потрібно молоді. Молодь не має чекати, поки хтось щось зробить для неї, їй потрібно діяти.

Олександр Горожанкін погоджується:

«Ми тільки партнери, можемо підставити плече. Вони все роблять самі. Звичайно є моменти, навіть забезпечення приміщенням, де цей проект має бути реалізований. Можемо надати майданчик для проєкту, але реалізація — на них».

Софія Груценко, розповідає, як це працює:

«На початку проекту ми хотіли щось робити, ми проводили опитування, брали мікрофон, і йшли містом. І це було дійсно важко, тому що у нас люди не готові до інтерв'ю. Ми підходили, запитували, були люди, які відповідали, і ми дуже дякуємо їм. Завдяки їхній думці ми зрозуміли, що наш проект може реалізуватись, і знайдуться ті, кому це буде цікаво».

Анастасія Висоцька поділилась, що її команда зробила опитування (анонімне) і розмножила його по класах, по знайомих. Так виявили проблему, яку слід вирішувати.

Збереження майбутнього громади

Для того, щоб молодь залишалась в рідній Балті, необхідно продовжувати покращувати рівень життя, створюючи можливості для реалізації їхніх ідей. Як зазначила Олена Бойчук, молодіжні заходи мають на меті не лише підтримати активність, але й змінити мислення майбутніх поколінь, що сприятиме розвиткові громади.

Що сьогодні потрібно молоді для того, щоб з Балти не виїжджали, щоб залишалися в нашому місті, в країні? На думку Анастасії Висоцької, все просто:

«Треба покращувати рівень життя в Балті. Чому зазвичай виїжджають? Через те, що думають про майбутнє, що ось я підросту, а що мені тут робити? Молодіжні заходи можуть покращити життя, тому що діти ростуть, і в них буде вже сформоване більш нове мислення, вони знатимуть, що можуть щось змінити. Можливо, з часом буде більше приїжджати людей, ніж виїжджати».

Софія Груценко додає:

«Люди, які виїжджають за кордон, кажуть, що найкраще все ж таки в Україні. Тому що в нас люди самі по собі добрі, в нас природа гарна, в нас культура просто дивовижна. Коли ти пізнаєш історію, то ти сам пізнаєш себе і реалізуєш себе через це».

Учасники круглого столуУчасники круглого столуАвтор: Олександр Грамотін

Молодь Балтської громади демонструє яскравий приклад активної участі в суспільному житті, перетворюючи власні ідеї на реальні проєкти. Починаючи з воркаут-майданчиків, вона пройшла шлях до співпраці з міжнародними організаціями, такими як USAID та ЮНІСЕФ. Завдяки створенню молодіжної ради, ініціативи стають все більш амбітними й успішними. Особливо важливими є проєкти, спрямовані на підтримку ментального здоров'я, волонтерство та соціальну інтеграцію. Ця історія є прикладом того, як молодіжні ініціативи можуть позитивно впливати на розвиток громади та мотивувати нові покоління залишатися на рідній землі, працюючи для її відбудови.

Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!

Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!