За організацію хору ветеранів «Стожари» у 2005 році взялась колишня редакторка газети «Хлібороб», голова районної організації ветеранів війни та праці Валентина Циганок. Хоч справа й була новою, ветерани підтримали її ідею. Адже це була можливість проявити свої таланти, відволіктись від буденного звичного життя, поспілкуватись між собою.
Учасники ветеранського хору "Стожари"
Про хоровий колектив «Стожари»
Керувати хором було доручено професіоналам. Спершу це була директорка музичної школи Ніна Гнатівна Бур’ян, потім три роки працювала з хористами Ольга Трохимівна Тарнавська, викладачка музичної школи, шість років – методистка районного будинку культури Інна Тахирівна Тарнавська, рік – Тетяна Дмитрівна Бойко, спробував свої сили на цьому поприщі й методист будинку культури Ігор Житнюк. Він, до речі, закінчив Одеське музичне училище імені Данькевича, проходив строкову службу у військовому музичному хорі. Жителі громад знають його як кращого соліста будинку культури на численних заходах. За всі ці роки до репертуару хору увійшло понад сорок пісень різного змісту, українські народні, весільні, театралізованого плану.
Учасники хору разом з відомим оперним співаком Василем Савенком, який давно проживає у Великобританії, та, як і раніше, любить в переживає за Україну, збирав пожертви на ЗСУ за кордоном. Акомпонує Володимир Савескул
«Якщо передивитись фото минулих років, – розповідає голова організації ветеранів Любашівської територіальної громади Галина Слободзян, – то побачимо, що кількість учасників тільки зростала. Наш колектив брав участь у міжрайонному фестивалі талантів, який проводила Благодійна організація «Рідний край». Отримані премії було вирішено витратити на пошиття перших сценічних костюмів. Шостого травня 2005 року хор виступав в Одесі в Театрі юного глядача, отримав Диплом учасника та цінні подарунки. На той час у колективі було дванадцять учасників. У всіх були костюми, а репертуар налічував 56 пісень. Це дуже велика кількість для нещодавно створеного колективу. Незмінним концертмейстером був Володимир Савелійович Савескул, на жаль, вже покійний. Його змінив на довгі роки Анатолій Михайлович Чиж. Багато з учасників хору вже відійшли у інший світ, тому у колективі відбувається ротація, оновлення складу. Ми й надалі запрошуємо усіх бажаючих приєднуватись до нас, поповнювати ряди. Не можу не згадати про найстарших хористів, які вже не можуть приходити на репетиції за станом здоров’я. Це Олена Степанівна Яцина, Іван Дмитрович Рудь, Олена Дмитрівна Кір’як, Марія Вікторівна Мармалевська».
З 2011 року Галина Василівна Слободзян очолила районну організацію ветеранів. Вона теж продовжила діяльність хору, у якому вже налічувалось 25 учасників. Окремі з них — Сергій Малюта, Олена Кір’як, Марія Мармалевська є авторами пісенних творів. Ми приходимо не тільки на репетиції, часом затримуємось, щоб послухати авторські пісні під гітару у виконанні ветерана МВС Сергія Малюти. Він та Надія Новар є солістами хору.
Найстаріший учасник хору, 91-річний лікар-терапевт (працюючий) Іван Дмитрович Рудь
Якось до редакції зайшла моя землячка Олена Дмитрівна Кір’як, принесла вірша про наше селище. Він був недосконалим, тому усі творчі працівники охоче доробляли його до остаточного варіанту, зрозуміли бажання авторки розповісти, яка гарна у нас Любашівка! Валентина Йосипівна Циганок вирішила, що це буде пісня, й вірша на музику поклала Наталія Ланецька. З тих пір ця пісня стала коронним номером «Стожарів», його візитівкою.
Треба віддати належне й владі, яка опікується цією організацією, у свій час виділила кошти на придбання нових костюмів та шкіряного сценічного взуття. Це дало можливість хору «Стожари» брати активну участь у багатьох районних заходах, за що отримував заслужені нагороди — грамоти та подяки за участь у художній самодіяльності району. Варто відзначити, що про наш хор знають у кожному населеному пункті двох громад. Його учасників запрошували виступити у сільські клуби та будинки культури, зокрема, у Троїцьке, Новоселівку, Бокове, Ясенове Друге, Бобрик Другий та інші.
Учасники хору під час виступу
Хочу ще нагадати назви деяких пісень з нашого репертуару: «Степом, степом...», «Ой терниця терновая», «Були в мене у коморі гроші», «Стукалка-грюкалка», «Сини України», «Гей, соколи!», «Сивина ти моя сивина», «Батько кличе синів», «Явір та яворина», «Де Рось і Росава», «Ой, підемо, жінко!».
Поки що колектив не має звання народного, можливо через часту зміну музичних керівників, але у нас все попереду, головне, що всі учасники вважають участь у хорі частинкою свого життя.
Наталя Ланецька з відомим співаком Олександром Квартою на святкуванні Дня селища
Нині наш керівник – Наталія Вікторівна Ланецька, викладачка школи образотворчого мистецтва. Вона погодилась поділитись враженнями від роботи з хором:
«Коли мені запропонували працювати з дорослим хором, я, не вагаючись, дала згоду. У мене був досвід роботи з дитячим хором, там інший репертуар, підхід. Потрібно працювати майже з кожною дитиною. Тому результат роботи з дитячим хором дуже високий. З дорослим – інша справа. Спочатку пропоную для вивчення пісню, прослуховуємо у запису, пробуємо заспівати, а потім я вже бачу, чи зайшла пісня, чи ні. Учасники хору майже всі не мають музичної освіти, не знають нотної грамоти. Тому пояснюю словами чи співом. Як керівник хору, знаходжу різні методи представлення нового репертуару.
Вже знаю від учасників хору, що вони розуміють мої жести рукою та мою міміку на обличчі. А це найперше, що важливо для організації репетицій. Мені імпонує, що всі цінують наші заняття».
І в таких костюмах виступали хористи
Наразі колектив «Стожарів» готується до важливого конкурсу, і це непросто.
Що дає нам спів? Таке запитання можна часто почути.
- Емоційне розвантаження та самовираження. Спів допомагає виражати емоції та звільнитися від стресу. Для багатьох жінок це стає способом впоратися з внутрішніми переживаннями, покращити настрій і розслабитися.
- Покращення психічного здоров’я. Спів у групі сприяє зниженню рівня тривоги та депресії. Він стимулює вироблення ендорфінів — «гормонів щастя», які позитивно впливають на психоемоційний стан, враховуючи нинішні події у країні.
- Можливість дихати. Спів вимагає контролю дихання, що корисно для розвитку правильних дихальних технік. Це може покращити роботу легенів та знизити рівень стресу.
- Підвищення самооцінки. Спів у колективі сприяє впевненості у своїх можливостях, покращує самовідчуття та підвищує самооцінку, особливо для тих, хто, можливо, не вірив у свої вокальні здібності.
- Баланс енергії. Спів також має терапевтичний ефект на енергетичному рівні, гармонізуючи внутрішній стан і допомагаючи вирівняти внутрішню енергію.
Зліва на право: Любов Шевцова, Олена Яцина,Зінаїда Паламарчук, Катерина Любинська, Тамара Навітанюк, Галина Слободзян, Марія Макаренко, Надія Новар
Я вирішила взяти коротке інтерв’ю і в учасниць хору.
Тамара Навітанюк:
«У свій час я закінчила Любашівську музичну школу по класу баяну, вдома маю акордеон, у хвилини відпочинку від домашніх справ граю улюблені мелодії. Із задоволенням відвідую репетиції, адже з нами завжди працювали спеціалісти. Через війну у нас була перерва, але тепер ми знову збираємось. І хоч живу далеченько від центру, добираюсь, бо це важливо й мені до вподоби. Любов до музики і до пісні вічна у нашого народу, а я ж його представниця».
Марія Макаренко:
«Тут я додала до свого чималого списку нових друзів. По пісні. Раніше ми з чоловіком приходили на заняття, на жаль, його не стало, то через рік я знову повернулась до колективу. У нас хороша атмосфера, ділимось новинами. Першого жовтня, у День людей літнього віку, до нас приходить селищний голова Геннадій Павлов. Ми обов’язково співаємо, показуємо, чого навчились. У нашому репертуарі є патріотичні пісні, будемо їх виконувати і тоді, як прийде Перемога».
Ось так без пісні не можуть жити члени хору «Стожари», то нехай же вона лине з краю в край, несе бадьорість і радість, підтримує кожного, хто робить усе можливе для Перемоги.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
