Про це розповів директор ліцею Веніамін Коломійченко, який вже майже 30 років очолює цей навчальний заклад.
Веніамін Коломійченко з колишньою ученицею, екс-медсестрою лікарні Людмилою Овчаренко (Мийновою)
Що відбулося
Територія навчального закладу велика, не скрізь були облаштовані підходи до навчальних корпусів, а особливо для початкових класів. Директор мріяв прокласти тротуари з плитки. Це було б зручно, не довелось би дітям долати калюжі серед вибитого асфальту, який своє давно відслужив. Втілити мрію в життя визвалися колишні учні ліцею. Тож на Перший дзвоник вчителів і учнів чекав приємний сюрприз.
***
Сьогодні підходи до двох корпусів не впізнати! Вартість матеріалів та робіт разом складає 150 тисяч гривень. Ось що нам розповів Веніамін Дмитрович:
«Вкладалися усі дружно у спільну і потрібну справу, кожен розуміє, що потрібно дбати про освіту належним чином, бо діти – майбутнє держави. Так мислять Григорій Тулба, Анатолій Ляховецький, Юрій Степаненко, Дмитро Лисенко, Григорій Байрамов, Андрій Високий, Ігор Марков, Олександр Дорошевський, Віталій Котюжинський, Світлана Поперечна, Тетяна Боярова, Світлана Вовк, Вадим Стоцький і, звичайно педколектив та батьки 1-6 класів».
А в директора на майбутнє подальші амбітні плани. Він мріє про прокладання інших, не менш важливих тротуарів і все це для зручності вихованців.
Не встигла порадіти тротуарами, як директор наполегливо запрошує до актової зали. Там, де зазвичай проходять батьківські збори, різні шкільні заходи, радують зір нові крісла, гарні й зручні для сидіння. Їх, чотириста штук, придбав для закладу ще один колишній учень Віталій Джуринський.
Цього року Веніамін Дмитрович відзначатиме ще один пам’ятний ювілей, на посаді директора школи перебуває вже тридцять років! Але оптимізму йому не позичати, завжди у русі, у піклуванні про створення належних умов для навчання та виховання підростаючого покоління. Зізнається, ніхто із потенційних спонсорів та колишніх учнів не відмовляється підкласти плече, адже всі знають, що вони тим, що зроблять, користуватимуться наступні покоління. Одне тривожить – війна. Так хочеться, щоб була тільки очна форма навчання і щоб швидше прийшла Перемога. Наш народ, переконаний мій співрозмовник, нездоланний. Донатить і на армію, і про освіту не забуває.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
