29 серпня 2024 року, в День пам’яті загиблих захисників України, жителі Захарівської громади зібралися біля Стіни пам’яті, щоб вшанувати 27 Воїнів Світла, наших Янголів-Охоронців, які поклали на олтар Перемоги свої життя.
Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх нас разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Дощ не завадив віддати шану загиблим Героям
Трохи історії і що відбулося
Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
З нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, відбувся урочистий траурний мітинг-реквієм, під час якого віддали данину пам’яті та шани кожному загиблому мешканцю Захарівської громади та поклали живі квіти до підніжжя меморіалу загиблим воїнам. Разом з присутніми дрібним дощем плакало і небо.
«Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року! - сказав Захарівський селищний голова Олексій Осійчук – За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед».
У знак пошани до всіх загиблих Захисників і Захисниць, їх пам'ять вшанували хвилиною мовчання.
Також Олексій Осійчук разом із рідними нещодавно загиблого Олександра Михайловича Тертюка відкрили на його шану портрет на Стіні пам’яті.
Заступник начальника, начальник відділення обліку і мобілізаційної роботи 1-го відділу Роздільнянського РТЦК та СП Ігор Шарко вручив орден «За мужність» ІІІ ступеню за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету України, територіальної цілісності України та за самовіддане виконання військового обов’язку, матері загиблого в Миколаївських казармах капітана Олександра Петровича Ілютченка – Людмилі Федорівні.
Пам’ятаймо і навіки зберігаймо в наших серцях їхні імена:
- Атаман Ігор Михайлович
- Баланеску Андрій Антонович,
- Балишев Володимир Леонідович,
- Бекильмеєр Павло Станіславович,
- Берестенко Семен Семенович,
- Бинзарь Іван Миколайович,
- Ворончук Дмитро Русланович,
- Грабаровський Ігор Олегович,
- Гричук Дмитро Миколайович,
- Гроза Віталій Іванович,
- Гульвас Олександр Миколайович,
- Джула Петро Степанович,
- Закревський Олексій Володимирович,
- Ілютченко Олександр Петрович,
- Іскра Василь Олександрович,
- Квасняк Сергій Анатолійович,
- Кирилюк Андрій Володимирович,
- Кілієнко Дмитро Іванович,
- Комаров Олексій Андрійович,
- Куба Віктор Володимирович,
- Масленіков Михайло В’ячеславович,
- Орлик Артур Павлович,
- Орлик Олександр Іванович,
- Проскуркін Валентин Олександрович,
- Тертюк Олександр Михайлович,
- Чабан Сергій Олександрович,
- Юрескул Олександр Миколайович.
Вічна пам’ять, Честь і Слава!
Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, такі як Стіна памяті в Захарівці, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.
Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
