Безпритульні собаки і коти – бич Божий усіх міст. Хоч би як не старалася влада, волонтери та небайдуже суспільство простерилізувати та прокліпсувати всіх до одного вуличних тварин, серед нас завжди будуть і безвідповідальні та жорстокі люди, які викидатимуть на вулицю все нових і нових цуценят (котенят), які, подорослішавши, народжуватимуть таких же нещасних, як самі, волохатих безхатьків.
Спроби нормалізувати ситуацію з бездомними тваринами в Кодимі робляться зараз, робилися і раніше. Наприклад, міська рада минулого скликання виділила чималі кошти, залучила фахівців. На жаль, тоді вийшло дорого і не на сто відсотків ефективно – за кілька місяців мешканці міста писали в соцмережах про випадки, коли стерилізовані та кліпсовані собаки продовжували народжувати цуценят.
Міська рада нинішнього скликання дещо змінила підхід до справи. В чому особливість дій, хто вирішує проблему безпритульних тварин в Кодимі, яким дивом їх стало значно менше на вулицях і які перспективи розвитку цієї роботи? Цими питаннями сьогодні цікавився Новинар.City.
Вухасті безхатьки на Кодимських вулицях
Спонтанні дії за покликом серця переросли в добре організовану роботу
В цілому люди мають добрі серця і люблять своїх «братів менших». У будь-якому разі, такий висновок можна зробити, якщо судити з кількості вподобайок під фото котиків і цуциків у соцмережах. Але, на жаль, для більшості вся «любов» цим і вичерпується. Покласти вподобайку легко, а взяти додому і вилікувати хворого бездомного кота чи пса – то інша історія, адже це вимагає зусиль, коштів, хоч маленької жертовності. На таке здатні лише одиниці.
Кодимська громадська активістка, волонтерка Тетяна Ковранська про безпритульних тварин дбає близько 10 років. Почалося все з того, що одного разу побачила викинутих цуценят біля вокзалу і з жалю зайнялася їх долею.
З того часу жінка врятувала життя, організувала щеплення, стерилізацію, лікування для безлічі знедолених собак та кішок. Про її добре серце і діяльність кодимчани знають, до неї звертаються, коли знаходять чергову партію викинутих напризволяще цуценят чи хворих і виснажених дорослих собак. Не шкодуючи власних коштів і часу, Тетяна береться допомагати. Так, вона утримує вдома бездомних собак після стерилізації, лікує, годує, виходжує, робить щеплення, після чого шукає для них добрих господарів, намагається врятувати якомога більше тварин. Але її можливості та ресурси не безмежні, тому Тетяні не завадила би допомога інших небайдужих людей.
«Багато хто думає, що я отримую за роботу з безпритульними тваринами якусь зарплату. Це не так, але, напевно, не всі здатні зрозуміти, що допомагати нещасним створінням можна без якоїсь вигоди для себе, а просто через співчуття, жалість. Бездомні собаки ні в чому не винні, винні люди, які зробили їх бездомними, прирікаючи на голод, холод, хвороби. А потім, до слова, страждають не лише тварини, але й мешканці міста, адже зграї голодних собак можуть становити небезпеку. Тому як заради самих тварин, так і заради безпеки людей, собак потрібно підгодовувати, підліковувати, робити щеплення і стерилізувати. Все це коштує немалих грошей, а безсовісні люди викидають все нових і нових цуценят, тож потреби в стерилізації, годівлі, щепленнях не вичерпуються ніколи», – пояснює волонтерка.
Тож одного разу Тетяна Ковранська вирішила звернутися до міської ради щодо виділення коштів на стерилізацію безпритульних тварин і міський голова Сергій Лупашко пішов назустріч.
У 2023 та в 2024 роках міськрадою було виділено по 100 тисяч гривень. Ці кошти направляються ветеринару після проведення ним операцій.
Тетяна з вдячністю відгукується про таке гуманне рішення Сергія Лупашка та депутатського корпусу. Та, об’єктивно кажучи, вона й сама заслуговує на вдячність міської ради, яка отримала в особі Тетяни ініціативного і дієвого організатора-волонтера у вирішенні проблем з безпритульними тваринами.
Хто і як допомагає Тетяні Ковранській
Співпраця влади з громадською активісткою дала можливість добитися успіхів у вирішенні проблеми безпритульних тварин. У Кодимі наразі, зауважте, вже нема на кожній вулиці та у сквері такої кількості зграй бездомних псів, як було раніше. Багато волохатих безхатьків кліпсовано, отже стерилізовано і вони потомства не дадуть.
Стерилізацію проводить місцевий ветеринар Михайло Тодосійчук, і це набагато краще, ніж запрошені бозна звідки професіонали, адже місцевий фахівець має більшу зацікавленість у якісному виконанні покладеного на нього завдання – це його авторитет і відповідальність.
Втім, Тетяна Ковранська при потребі все-таки залучає помічників з Подільська – відловлювачку Христину Драгомерецьку та ветеринара Петра Козицького. Є у нас собаки, які через жорстоке поводження з ними людей нікого до себе не підпускають, от тоді на допомогу приходить Христина.
«Вона приїжджала в Кодиму, відловлювала собак, яких мені важко самостійно зловити. Бувало, що я сама возила собак в Подільськ – діємо відповідно до викликів і можливостей. Не завжди Христина може приїхати за першим же викликом, бо поле її діяльності дуже широке. Зараз вона займається ще й порятунком тварин на сході України, у населених пунктах, наближених до фронту. Там багато людей, евакуюючись поспіхом, залишили в порожніх будинках і дворах собак, кішок. Сумна їх доля, та волонтери приходять на допомогу» - говорить пані Тетяна.
Після операції
Зауважте, там тварини покинуті і страждають через війну, а в Кодимі через що вони опиняються на вулиці? Як би не було, кодимські безхатьки так само потребують хоча б мінімального піклування.
Тетяна розповіла, що час від часу серед кодимчан знаходяться добрі люди, які пропонують допомогу: хтось грошима в міру своїх можливостей, хтось приносить їжу. Наприклад, Анна Лукова надала кошти, завдяки чому було закуплено вакцину і зроблено щеплення малюкам. Надали допомогу також Сергій Лукашевич, Юлія Гончар, Наталя Адамова. На лікування і стерилізацію кішок свій внесок зробила Світлана Возняк, яка, хоч і мешкає в Києві, та відгукнулася на проблему рідної Кодими.
Світ не без добрих людей, та хотілося би, щоб активніше проявляло себе суспільство в цілому, адже бездомні тварини – це проблема всіх кодимчан, а не Тетяни Ковранської чи кількох небайдужих містян. Гуртом цю проблему значно легше було би вирішувати.
Як містянам може зашкодити жорстоке поводження з тваринами
Жорстокість породжує жорстокість. На жаль, це не всі розуміють. Є прихильники ідеї фізичного знищення бездомних тварин, попри те, що законодавством це заборонено, як і жорстоке поводження в цілому.
«Люди іноді не розуміють, навіщо підгодовувати безпритульних собак, – каже Тетяна. – На їх думку, від цього вони тільки плодяться. Я не казатиму нічого про моральний бік, про «милосердя» осіб, які не бачуть нічого поганого в тому, щоб заморити боже створіння голодом. Але сенс підгодівлі безпритульних тварин повинні зрозуміти навіть тваринофоби: чим голодніший собака, тим він зліший і небезпечніший. Тож годувати бездомних собак – в інтересах людини».
Людська жорстокість безмежна. Скільки трапляється випадків, коли цуценят викидають в полі у зав’язаних мішках чи прив’язують десь подалі від міста до дерева, і відслідкувати цих злочинців (у буквальному розумінні слова, адже такі дії є порушенням Закону) неможливо.
«Одного разу я зробила зауваження чоловікові, який викинув цуценят біля вокзалу, – розповідає Тетяна Ковранська. – Це його анітрохи не збентежило. Він мені відповів: «Якщо я тут їх не викину, то викину десь в полі. І що ти мені зробиш?». Що можна сказати людині, якій байдуже до мук тих бідолашних собачок і до наслідків, які спричинить викидання їх в полі»?
А й справді, уявімо собі ситуацію, що за межами міста почали безконтрольно і масово плодитися викинуті собаки. Скільки часу знадобиться, щоб вони перетворилися на зграї здичавілих голодних псів? Небагато. А чи будуть вони довго триматися в полях, не заходячи в місто в пошуках їжі? Ймовірно, голод пожене їх в домогосподарства шукати поживу. А дикі собаки – це значно більша загроза, ніж міські безпритульні тварини, призвичаєні до людей і «соціалізовані».
На жаль, деяких людей не цікавлять ні інтереси суспільства, ні страждання безвинних тварин. Але, на противагу їм, треба об’єднувати зусилля тим, кому не байдуже.
Які перспективи успішно початої справи?
Проблема бездомних собак сьогодні в Кодимі озвучується рідко, а причина цього полягає в тому, що питання, можна сказати, таки знайшло своє вирішення. Об’єднані зусилля місцевої влади, громадської активістки та залучених волонтерів дало результат.
Зрушення на краще стали відчутними після початку фінансування міськрадою операцій зі стерилізації бездомних тварин. З другого півріччя минулого року було простеририлізовано 96 бездомних собак (не на всіх є кліпси – у частини собак їх довелося зняти, бо не «прижилися», почалося загнивання). Крім того, з десяток Тетяна за власні кошти простерилізувала. Вона ретельно обліковує як простерилізованих, так і тих, які стерилізацію ще не пройшли, і знає «в лице» кожного собаку в місті.
Але на сьогодні кошти, виділені міською радою, майже закінчилися. Залишків вистачить ще на 11 стерилізацій, а реальна потреба значно більша. Чи знайде міська рада кошти, щоб продовжити почату роботу, чи, пославшись на брак коштів, кине справу на півдорозі? У другому випадку покращення, які вже почали відбуватися, на жаль, будуть зведені нанівець, бо проблема безпритульних тварин не належить до тих, які можна періодично ігнорувати чи вирішити одним махом, раз – і назавжди. Треба враховувати те, що через безвідповідальність окремих власників тварин кількість безпритульних собак зростатиме, якщо їх не стерилізувати.
Що ж із цим можна зробити? Скласти руки і запустити ситуацію до того, щоб зграї бездомних тварин заполонили місто і не давали людям проходу? Звичайно, ні. Цією проблемою потрібно займатися постійно, тримаючи ситуацію під контролем. І, як бачимо, якщо влада і суспільство діють разом, то з’являється «світло в кінці тунелю», тож висновок простий: так тримати!
А ще було би дуже добре, якби все більше кодимчан долучалися до справи і допомагали Тетяні Ковранській або ж і самі робили те, що вона робить: робить не лише для безпритульних собак, але й для міста і його мешканців.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
