В Балті відбувся круглий стіл, присвячений актуальним питанням енергозабезпечення та підготовки до зимового періоду в умовах воєнного стану. Які теми обговорили: водопостачання, енергозберігаючі заходи в навчальних закладах, як підтримувати роботу шкіл та садочків в умовах блекаутів. Обсудили виклики, пов'язані з відключенням сонячних електростанцій та їх вплив на економіку, про досвід заготівлі та використання опалювальних матеріалів. Згадали про упущені можливості (тарифи на воду не підвищували) та «диверсію» на рівні держави в умовах відключення електроенергії.
Пропонуємо до уваги наших читачів основне з виступів учасників заходу. Адже вже зараз нам варто розуміти, на що чекати взимку.
Енергетика: Олексій Мазур про боротьбу за безперебійне водопостачання
Начальник управління ЖКГ Балтської міської ради Олексій Мазур назвав наступний зимовий період непростим.
— Враховуючи ситуацію з електропостачанням, ми очікуємо складну зиму. Тому шукаємо можливості для придбання додаткових генераторів, яких нам не вистачає. Наприклад, комунальному підприємству«Балтаводоканал» потрібні генератори для забезпечення цілодобового водопостачання. Ми хочемо зробити їх стаціонарними, щоб вони не «курсували» від однієї свердловині до іншої. На сьогоднішній день нам не вистачає трьох генераторів потужністю 25 кВт.
Наявні генератори не витримують великого навантаження, перегріваються. Особливо це стосується тих, які не мають водяного охолодження. Це генератори, які нам дарували фонди, придбати ми не могли, бо вони дороговартісні. Ситуація з водопостачанням у деяких мікрорайонах критична, подача води здійснюється почасово або навіть підвозом. Зараз шукаємо генератори з водяним охолодженням, щоб збільшити тривалість їх роботи. Ми розглядаємо варіанти оренди або допомоги від фондів. Сподіваємося, що ситуація покращиться.
Щодо запасів та підготовки до опалювального періоду Олексій Мазур пояснив:
— Ми забезпечені вугіллям на 40%, дровами на 60%, а водопостачанням на 28%. Низький відсоток водопостачання пояснюється тим, що в серпні-вересні планується заміна частини напорного колектору та водопровідної мережі, а також однієї свердловини у військовому містечку. Після цих робіт готовність водопровідних мереж збільшиться до приблизно 90%.
Олексій Мазур також повідомив про готовність до ожеледиці та снігопаду. За словами начальника управління, пісок вже заготовлений в достатній кількості, а запаси солі залишилися з минулих років. В планах закупити ще солі (восени). Техніки достатньо: у комунальній установі «Балтаблагоустрій» є автогрейдер, п'ять автомобілів, а також машина-піскорозкидач, яка може горнути та розкидати посипковий матеріал. Підприємство «Березівкашляхбуд», яке здійснює утримання автомобільних доріг Одеської області, також буде готове. Наразі вони працюють на фортифікаційних спорудах та на кордоні з Молдовою, але згодом приступлять до підготовки до зими.
Петро Кулик: освітні заклади готуються до зимових викликів
За словами начальника відділу освіти Балтської міської ради Петра Кулика, заклади освіти минулої зими зекономили майже 30% вугілля та 40% дров. Та генераторів не вистачає, щоб забезпечити харчування дітей в період відключення електроенергії.
— Ми використали менше ресурсів завдяки теплій зимі минулого року. Тому на сьогодні заклади освіти мають близько 30% вугілля із запасів попереднього року. Зараз проходять закупівлі, і ми впевнені, що будемо забезпечені на всі 100%. По дровах ситуація ще краще — маємо близько 40% залишків. Всі заклади забезпечені генераторами для роботи котелень. У нас є більше 10 т бензину в запасі, їх вистачить на понад два місяці роботи в кризовій ситуації. Тому я думаю, що теплом ми будемо забезпечені.
У разі відсутності електрики не вистачатиме генераторів для шкільних їдалень.
— У нас достатньо генераторів для роботи котелень: всі заклади забезпечені. Те саме стосується комп'ютерних класів, міських закладів та обслуговування. Основна проблема — їдальні. Нам потрібні потужні генератори, мінімум по 25 кВт для кожного великого закладу. Ми подали замовлення до різних фондів і очікуємо на допомогу. Чому така ситуація... Основна функція закладів освіти — надання освітніх послуг, а харчування є додатковою функцією, хоча і дуже важливою.
Особливо критична ситуація з Бензарівським закладом, де є електроопалення. Для забезпечення постійної роботи електрокотла туди потрібен генератор потужністю близько 50 кВт.
Раніше проведена термомодернізація дає до 30% економії бюджетних коштів на опалення:
— На виконання стратегічного плану енергозаощадження, 3-4 роки тому міська рада провела термомодернізацію всіх міських закладів дошкільної освіти та частини шкіл. Це початкова школа ліцею №1 та дві третини приміщень ліцею №2. Термомодернізація, якщо її провести якісно, дає до 30% економії. Це значно зменшує бюджетні витрати на енергоресурси.
До початку нового навчального року укриття в усіх школах відповідатимуть новим вимогам.
— Кілька наших шкіл попали в перелік тих, де укриття не відповідають новим вимогам Кодексу цивільного захисту України та ДБН (Державні будівельні норми). Це ті укриття, які знаходяться на першому поверсі: слова «перший поверх» винесено за дужки, в законодавчих нормах його вже не існує. Станом на сьогодні, один з цих закладів вже має облаштоване укриття, інший ще в процесі пошуку і облаштування. Думаю, що до 1 вересня всі заклади будуть забезпечені укриттями задля очного навчання.
Станіслав Мельничук про приватні СЕС та вихід з енергетичної кризи
Депутат Балтської міської ради, підприємець Станіслав Мельничук впевнений, що проблема з відключенням електроенергії була б не такою гострою, якби понад 120 приватних електростанцій на території Балтської громади мали змогу віддавати далеко не зайві кіловати у загальну мережу.
— На мою особисту думку, сьогодні на енергоринку відбувається відкрита диверсія. Хочу пояснити це на прикладі нашої Балтської громади. На її території знаходиться понад 120 приватних сонячних електростанцій, кожна з яких видає по 30 кВт потужності. Якщо зробити нескладні математичні підрахунки, 120 електростанцій по 30 кВт дають 3 600 кВт або 3,6 МВт. Це потужність, яку Балта, можливо, навіть не споживає, за винятком підприємств.
Однак, за словами Мельничука, ці електростанції працюють таким чином, що коли мережа відключена, вони не можуть віддавати електроенергію. Через такі відключення втрати по цих приватних електростанціях становлять приблизно 40-50%.
— Петро Кулик вже казав, що ми пройшли перший етап енергозаощадження — утеплення, заміна вікон, дверей, дахів. Наступним етапом має бути забезпечення енергоживлення. На жаль, розрахунок на генератори, вірний лише на 30-40%. Вони мають бути доповненням до основної системи.
Чи дійсно електрики не вистачає у таких кількостях, як нам кажуть?
— Якщо взяти простий приклад села Мирони, де проживає приблизно 500-700 осіб, на його території знаходиться близько 20 сонячних електростанцій. Вони генерують 600 кВт, а село споживає максимум 100 кВт. Це профіцит. Зараз ми сидимо без світла, і пів мегавата не віддаємо, бо електромережа вимкнена. Це направлена диверсія. Я вважаю, що керівництво держави має нести повну відповідальність за це, враховуючи військовий стан.
Що потрібно зробити для покращення ситуації?
— На жаль, ми запізнилися (через відсутність коштів під час воєнного стану). Треба було починати переводити наші комунальні заклади на альтернативні джерела енергії ще кілька років тому. Потрібно було встановлювати сонячні панелі, акумуляторне та інверторне обладнання (перетворює постійний струм на змінний, — ред.), яке працювало б в режимі автономії. Зараз «Балтаводоканал» замовляє проєкт на встановлення сонячної генерації для відшкодування власних потреб. Якби ми почали це робити в 2019 році, то зараз би не треба було підвищувати тарифи.
Як відключення сонячних електростанцій впливають на економіку?
Зі слів Станіслава Мельничука, 120 сонячних електростанцій — це 4 млн грн податків у міський бюджет у вигляді ПДФО. Зараз їх просто вимикают: не продають, не заробляють, не генерують в податки, а люди сидять без світла.
Кіра Бойко: чому дорівнюють два кубометри вологих дров
Підприємиця Кіра Бойко радить взимку палити сухими дровами, що дозволяє значно економити на їх кількості.
— Ми торгуємо дровами, опалювальними брикетами та пелетами (біопаливо). Скажу, що до зими потрібно готуватися завчасно. Тобто ще на початку весни брати дрова, пиляти їх, рубати і складати для правильної сушки. Всі, у кого вдома є пічне опалення, знають, що мокрі дрова димлять, забивають димохід і не дають того тепла, яке потрібно. Щоб нагріти приміщення, потрібно спалити 2 кубометри мокрих дрова. Для такої самої задачі сухих дров знадобиться всього пів кубометра.
За словами Бойко, минулого року підприємство пробувало сушити дрова, складаючи їх без укриття. Виявилося, що найкраще дрова сохнуть, коли складені просто неба, бо добре провітрюються. Тож на зиму можна мати сухі дрова і зекономити. Це дійсно працює. Підприємиця радить всім користуватися цим напрацьованим досвідом.
Щодо брикетів і пелетів, то для них потрібні спеціалізовані котли, і це вже інша система. Щодо використання брикетів і пелетів варто звертатися на підприємство — тут пояснять, що підходить по ціні та якості.
Сергій Кольцов: сухі дрова рятують бюджет. Кейс спортивного комплексу
Голова депутатської комісії з соціальних питань, директор спортивного комплексу (СК) «Балта» Сергій Кольцов поділився досвідом економії бюджетних коштів на опаленні.
— Все почалося, коли ми відкривали спортивний комплекс. На півтори тисячі квадратних метрів опалювальної площі встановили котел, який працював на вугіллі. За проєктом, розхід мав бути 800 кг вугілля на добу. Ми закупили це вугілля, але воно не горіло, диміло і не давало тепла. Кочегари виходили з котельні, як з шахти. Виявилось, що котел зроблений специфічно і таке вугілля не підходило, тому ми відмовились від нього. Перейшли на дрова та пелети. Розпалюємо дровами, наганяємо температуру, а потім підтримуємо брикетами. Ми пробували різні брикети — з соломи, шелухи, дубові — всі вони працюють за умови, що є сухі дрова.
Проблема із закупівлею сухих дров у бюджетній сфері полягає в тому, що їх треба купувати у березні або квітні, щоб дрова встигли висохнути. Вологість свіжих дров може досягати 50%, тоді як сухі дрова мають вологість 15%.
Детально про економію від сухих дров. В громаді вже третій сезон працюють за цією системою і запрошують директорів шкіл, дитячих садків та культурних закладів подивитися на результат. Зранку, коли кочегар розпалює котел, температура в залі взимку становить 13°, а на восьму ранку, коли діти приходять на заняття — вже 18-20°. За декілька років вдалось заощадити стільки дров, що цього року закупляли в рази менше.
До того ж, закупка в березні коштує майже вдвічі дешевше, ніж у жовтні. Наприклад, на початку повномасштабної війни, в березні дрова купували по 1 700 грн за кубометр. А в жовтні, приміром, для закладів культури, їх придбали вже по 3 400. Але ситуація парадоксальна, адже в березні грошей в бюджеті не вистачає. Тому доводиться купувати дрова за завищеними цінами в жовтні. В результаті — перевитрати на опалення і неефективне використання ресурсів.
За словами Сергія Кольцова, на опаленні можна економити 30% і більше, якщо закупляти дрова в березні і використовувати їх сухими. Є прилади для вимірювання вологості, тому важливо зазначати цей показник в тендерній документації. Так, коли проводились тендери, то першим пунктом завжди була вологість — не більше 15%. Але регламентувати і прописувати економічно обґрунтовані правила закупівлі дров потрібно на державному рівні. Це допоможе суттєво зекономити на опаленні та забезпечити енергобезпеку.
Також в громаді розглядали варіант встановлення сонячних батарей. Якби зробили це на стадії будівництва, то зараз вдалося б значно зекономити на електроенергії. Сьогодні ж максимум, який можна використовувати — до 15 кВт на годину.
— Якщо б ми встановили сонячні батареї на 500 квадратних метрів, то могли забезпечити спортивний комплекс електроенергією, а залишок передавати в мережу. А це економія витрат на освітлення і опалення. Нам потрібен чіткий план дій та фінансова підтримка для реалізації енергозберігаючих заходів, — Сергій Кольцов.
Роман Кацмаза: енергонезалежність — шлях до автономії
Балтська багатопрофільна лікарня, за словами її генерального директора, депутата Балтської міської ради Романа Кацмази, є великим затратним об'єктом для міського бюджету, оскільки з нього повністю оплачуються енергоносії.
Роман Кацмаза пояснює, що за останні 30 років у лікарні накопичилося багато проблем. Так, слід ремонтувати старе обладнання і паралельно думати про енергоефективність. А це важко. Але на сьогодні є проєкт утеплення блоків А і Б вартістю 114 млн грн. Одеська військова адміністрація вже готує тендер на його реалізацію.
Також громада взяла участь у проєкті Червоного Хреста, і отримала три газодизельні котельні: дві потужністю 100 кВт для лікарняного комплексу і одну на 200 кВт — колишній першій лікарні. Ці котельні дозволять економити близько 400-450 тисяч грн порівняно з витратами на вугілля і дрова. Хоча ніхто не поспішає відключати старі котельні, адже вони можуть стати в нагоді в екстрених ситуаціях. Наприклад, котельня лікарні №1 працює на газі, дровах і вугіллі. Систему опалення переробили і зекономили близько 20% витрат на вугілля і дрова.
— Два місяці тому ми підписали рамкову угоду про забезпечення сонячними панелями у межах спільного проєкту Міністерства енергетики України, Міністерства охорони здоровʼя України та Європейської комісії «Промінь надії». Вони будуть швидко заряджатися і влітку забезпечувати лікарню гарячою водою і світлом. Проєкт вартістю 490 тисяч євро охоплює 12 лікарень по всій Україні. Панелі вже доставлені, але ще чекають на акумулятори.
Червоний Хрест забезпечив лікарню генераторами потужністю 125 кВт, 108 кВт і 420 кВт. В разі відключення електроенергії, генератор на 420 кВт дозволить забезпечити світлом всю лікарню. Однак для автоматичного перемикання на резервне живлення потрібно закупити додаткове обладнання вартістю близько 500 тисяч гривень.
— Лікарня повинна бути автономною у всьому: водопостачанні, теплопостачанні і електропостачанні. Ми маємо власну свердловину, басейн, котельню, і сподіваємось на власне електропостачання. Я підтримую колег у тому, що нам необхідно змінити підхід до вирішення цих питань на державному рівні, — зазначає Роман.
Ірина Нестеренко: прості рішення для складних часів
Заступниця начальника відділу культури Балтської міської ради Ірина Нестеренко зауважила, що у закладів культури немає проблем із забезпеченням паливом в умовах воєнного стану.
— Всі заклади культури забезпечили паливом в повному обсязі, як в місті так і в селах громади. Коли почалося відключення світла, були закуплені генератори для закладів культури міста. Так ми відкрили пункти обігріву в Балтський публічний бібліотеці для дорослих та Центрі культури та дозвілля. В пунктах мали світло, інтернет, гарячі напої. Тут мешканці могли зарядити гаджети, студенти підключитися до онлайн навчання.
За словами Ірини, зараз йде підготовка до нового опалювального сезону. Вже закуплено пально-мастильні для заправки генераторів, тендерні процедури для закупівлі твердого палива заплановані на серпень, триває перевірка, ремонт та обслуговування будівель, покрівель, вентиляційних установок, опалювальних та освітлювальних систем.
Микола Зайчук: дров вистачить всім
Балтське лісове господарство пережило чергову реорганізацію. Але новопризначений директор Балтського лісового відділення Філії Південного лісового офісу державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» Микола Зайчук запевнив, що проблем із забезпеченням паливними дровами не буде.
— Щодо зими 2023 року, наша підприємство повністю виконало програму уряду. Населення було забезпечене паливними дровами в повному обсязі. Також у нас є потреба у забезпеченні прифронтових територій нашої країни, куди ми відправили близько 100 000 кубометрів дров.
Щодо зими 2023-2024 років, плануємо виконати рубки в обсязі 27 000 кубометрів, що дозволить забезпечити дровами даний район та його підприємства. Ключові задачі включають відведення рубок догляду біля населених пунктів, щоб люди, які звертаються, могли близько під'їхати і закуповувати дрова для своїх домоволодінь. В кожному лісництві будуть створені поновлювальні резерви, щоб будь-який момент люди могли отримати дрова.
Через реорганізацію і певні економічні та політичні питання, підприємство місяць не здійснювало ніякої діяльності. Але організації або населення вже можуть до нас звертатися, і ми будемо проводити реалізацію та доставку дров.
За словами Миколи Зайчука, цінова політика стала більш вигідною для людей та підприємств. Якщо до реорганізації кубометр дров коштував 1500 грн, зараз ціна для населення становить: перша група (акація, дуб, ясень, береза) — 1200 грн за кубометр, друга група — 1056 грн за кубометр, третя група (ялина, осика) — 996 грн за кубометр.
Для юридичних осіб та підприємців: перша група — 1380 грн, друга група — 1212 грн, третя група — 1140 грн за кубометр.
Ціни наведені для самовивозу з лісу, доставка оплачується додатково (приблизно 100 грн за кілометр до 10 км). Для населення доставку здійснюють при замовленні від 5 кубометрів. Для одного домоволодіння на рік підприємство може продати до 15 кубометрів дров.
Під час обговорення виявилась проблема з необізнаністю деяких замовників дров у сфері лісового господарства. Наприклад, є розбіжності в довжині, вологості та якості дров, які привозять. Керівники часто отримують продукцію, яка не відповідає очікуванням. Зокрема, є випадки, коли тендери виграють постачальники, які не зазначають точних характеристик дров (діаметр, градація) у договорах, що призводить до постачання непотрібного або неякісного товару.
Учасники круглого столу наголосили на важливості забезпечення прозорості тендерних процедур та контролю за якістю продукції, що постачається. Тільки тоді можна досягти ефективності в управлінні лісовими ресурсами та забезпечити їх належне використання.
Надія Лєнц: пошук дров за прозорими цінами
Голова ГО «Балтська організація осіб з інвалідністю», голова обласної ГО НАТІ Надія Лєнц порушила питання про необхідність створення платформи для централізованої інформації про дрова або покращення комунікації з постачальниками.
— Люди кожного року шукають, де купити дрова. У нас ситуація хаотична: вони не знають, де купити і яка ціна. Тому розгублено бігають і питають: "А ти по якій ціні придбав?" або "Хто тобі привозив?". Хочеться, щоб була якась централізована інформація, наприклад, у соцмережах, де б зазначалося, хто возить дрова і за якою ціною, а також дні доставки або район. Зараз багато людей, які раніше возили дрова, призвані в армію. Зима наближається, а багато людей ще не закупили дрова, бо не знають, з ким домовитися. І ще одна проблема — ціни можуть змінюватися, а якість дров може бути різною. Немає класифікації, де це можна побачити.
Замість висновку
Круглий стіл став важливою платформою для обміну думками та конкретних пропозицій. Учасники заходу наголосили на критичній необхідності забезпечення енергетичної безпеки та ефективного використання ресурсів. Актуальні питання, такі як модернізація інфраструктури, впровадження альтернативних джерел енергії та оптимізація управління лісовими ресурсами спрямовані на підвищення ефективності та прозорості у використанні бюджетних коштів, а також на забезпечення автономності комунальних закладів. Але на думку учасників круглого столу, їх треба вирішувати в першу чергу на державному рівні.
Проведено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
