На нашу долю випали складні часи. Третій рік – у війні. Навіть на тих територіях, до яких війна не добралася, ми відчуваємо постійний стрес. У кожного з нас на фронті, в постійній небезпеці, якщо не найрідніші люди, то далекі родичі, близькі друзі, товариші, сусіди чи просто добрі знайомі, за яких ми переживаємо. І якщо рідня мешкає на окупованих територіях чи за кордоном, далеко від домівки чи домівку втративши, – це теж привід для тривоги. І трагічні звістки, навіть якщо йдеться про людей, з якими ми ніколи не були знайомими, ми переживаємо болісно.
Порад щодо того, як вижити в умовах щоденного стресу, в інтернеті є чимало. Але кожна людина має й свої методи боротьби з ним, перевірені на власному досвіді.
Як рятуються від стресу кодимчани? Що допомагає нашим землякам зберігати рівновагу? Що для них є джерелом душевних сил? Цим сьогодні поцікавився Новинар.City.
Наталія Караман
– А хто сказав, що я маю ту рівновагу? Теж сльози, нерви. Але того ніхто сторонній не повинен бачити, бо серед нас є люди, яким ще гірше.
Що допомогає триматися? Потрібно жити тут і зараз, не тривожитись невідомим майбутнім, не повертатись думками в минуле. «Що було – бачили, що буде – побачимо».
Не даю собі права спілкуватись з людьми, які «розгойдують емоції» в собі та навколишніх людях. Притому, що у них самих все добре, всі живі-здорові. То просто енергетичні вампіри, що користуються бідою в країні і паразитують на почуттях інших людей. Від таких тримаюся подалі.
Дякую Богу за те, що береже моїх рідних та близьких. Наівть коли найрідніші поранені, контужені, треба шукати позитив. Живі! Дякую Богу!
Допомагаю чим можу нашим захисникам. Донати, добре слово, вчасно сказане, посилки з потрібним саме зараз – це допомагає не тільки воїнам, але й тим, хто робить цю добру справу.
Не можна розхитувати емоційний стан дарма. Прагматично підхожу до вирішення проблем. Якщо я можу допомогти, допомогаю, а якщо ні, то яка користь від переживань? Хоч маленькими кроками треба йти до мети.
Особисті засоби боротьби зі стресом – магній антистрес, собача кропива відрами і навіть було таке, що трішки приймала гідазепам.
Гарний засіб також – холодний душ, часто. Вода змиває тривогу, а ще, коли медитуєш і візуалізуєш, як водою змиваються тривоги, то стаєш щасливішою.
Милуюся квітами, небом, водою – краса природи заспокоює. Також музика, особливо класична, звільняє душу від тривог.
Важливо ще одне – не дивитись телевізор, новини! Зовсім! Телемарафон – то бомбування і більше нічого. Була б моя воля – заборонила би. Краще вже перегляд фільмів – комедію скачати і відволіктися. Потрібно пускати в хід усе, що дарує спокій. Тому, що наше головне завдання зараз – ВИЖИТИ (!) і залишитись при здоровому глузді.
Олег Крещенський
– Що допомагає зберігати рівновагу? Мабуть, діти, онуки, віра наших дітей в Україну, їхня безмірна любов до рідного краю і бажання жити в нашій прекрасній країні.
Передивляюся фото з минулого – і вірю в наше майбутнє. Перед очима все горе, яке рашисти натворили, ненависть до них не дає права на відчай. Добро і справедливість повинні перемогти, а впевненість у цьому додає сили.
Галина Дубовик
– Передусім намагаюся униками інформації, яка провокує стрес.
Я працюю в інтернеті, і ця робота дає відчуття стабільності життя.
Читаю книги, дивлюсь серіали – це дає змогу відволіктись від негативних впливів, протистояти постійному стресу.
Валентина Корчинська
– На третьому році війни знаходжусь в стані «Невже це буде безкінечно, і як далі тримати себе в руках? Де черпати сили і не здаватися?».
Найперший ресурс проти стресу – діти та онуки, бо вони – завжди радість.
Проганяє погані думки улюблена робота і, звичайно, дім (бо він у мене є, а сьогодні це велике щастя). Ціна всім цим звичним речам зараз не така, як була до війни. Ми навчилися високо цінувати те, чому не надавали великого значення раніше.
Методи боротьби з тривожністю у всіх різні. Мій метод – це життєві історії сильних людей, які втратили домівки, кінцівки, рідних, – і при цьому вони знаходять у собі сили і наснагу залишатися активними, виступати на сценах, бігати марафони і посміхатися. Бо бачили смерть і залишилися живі. І, спостерігаючи це, ти собі кажеш: «Чого тобі ще треба? Адже ти маєш все!». Усвідомлення цього допомагає.
Торвік Разум (респондент побажав скористатися псевдонімом)
– Стрес – це органічна сутність людини. Тобто стан стресу завжди присутній у кожної людини. Він може бути позитивним і негативним. Великим і маленьким.
Я щодня мігрую між позитивним стресом (наприклад, вчора запитую у сусідського українського хлопчика 5 років, якого ми деколи доглядаємо, бо мама та бабуся на роботі: « Ти у тата питав, коли в тебе буде братик чи сестричка?» – «А чого в нього питати, якщо мама буде народжувати?!») і негативним.
Останнього в рази більше. Один мій колега на роботі сказав: «Я збожеволів би, якби залишився без хати чи квартири»… Стрес – це наші власні думки, якими потрібно навчитися керувати.
«Свідомість і підсвідомість у боротьбі» – так писав Фрейд. Вони в кожної людини присутні, але їх баланс різний. Якщо усвідомлюєш, що потрібно жити, то тоді підсвідомість допомагає вижити. Якщо свідомість коливається, то підсвідомість може стати переважаючим фактором у виборі.
Але все лікує час. Він відшліфовує події до того рівня, який свідомість готова сприймати. Підсвідомість у таких випадках відпочиває. Підсвідомість – це як ті флюїди: або ніяк, або вже дуже хочу. Підсвідомість – частина розуму, яка й створює ці стреси.
Позитивний стрес у моєму житті – ми з дружиною не пішли на фільтрацію 10 квітня 2022 в с.Безіменне. В серпні 2022 мені написав знайомий, що 11 квітня в тому пункті фільтрації стояла черга написати донос на мене. Але ж того таки дня нас прихистив Іван (позитив), який заявив, що три дні тому він кинув палити «траву» і я маю його вислуховувати. Стрес – це дуже складна річ.
Алла Виноградська
– Для мене найперший засіб від стресу – це молитва. Потім – розуміння того, що бурхлива, занадто емоційна реакція на негатив спричиняє шкоду всьому організму: як психологічну, так і фізичну. Тому даю собі якийсь час проаналізувати ситуацію, а потім роблю висновки.
Одним з найдієвіших антидепресантів є творчість, будь-яке хобі. Моє творче хобі – створення картини за номерами. Малюючи, я відсторонююся від негативу. Крім того, слухаю музику, читаю, гуляю, спілкуюся з друзями.
Можна відволіктися навіть простим приготуванням блюд чи іншою хатньою роботою.
Щоб захиститися, треба зайняти мозок і руки чимось позитивним – тим, що витіснить стрес, не залишивши йому місця у ваших думках.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
