У лихі часи люди як ніколи потребують добрих новин, позитивних емоцій. Іноді створювати їх для себе доводиться самостійно. Але потрібно лише уважно проаналізувати минуле і сьогодення, пошукати промінчики світла в темряві – і життя не здаватиметься аж таким похмурим.
Під час опитування кодимчани зазирали в минуле і вглядалися в нинішній день разом з «Новинар. City», шукаючи відповідь на одне питання: які позитивні зміни або події відбулися на Кодимщині за останні 10 років?
У чому мешканці Кодими бачать позитив десятиліття – читайте нижче.
Сергій Іванков:
– За цей тривалий період на Кодимщині було чимало подій, відбувалися різні зміни, в тому числі й позитивні. Думаю, варто відзначити покращення в торговельній сфері міста. Завдяки районному споживчому товариству та зокрема його керівнику Владиславу Панченку змінився на краще зовнішній вигляд багатьох магазинів. РайСТ були виділені кошти на проведення ремонту, і ми всі бачимо, як облагородилися, наприклад, «Універсам», «ЦК Маркет», «Тисяча дрібниць», «Канцтовари», «ГастроМаркет».
Візитівкою Кодими в парку тепер сміливо можна назвати кафе «Доміно», яке прекрасно себе зарекомендувало культурою обслуговування, якістю та різноманітністю пропонованих блюд. І павільйон нові власники зробили гарний – приємно дивитися на цей заклад.
Ще хотів би позитивно відгукнутися про підприємство «Кодимський коровай», яке під керівництвом Дмитра Валерійовича Крісанова розширило асортимент виробів, випікає дуже смачний хліб, який продається, до речі, фасованим. Що важливо, булочки для військових у «Кодимському короваї» – безплатні.
Якщо згадати те, що було давніше, то безумовно позитивною подією було започаткування еко-етнофестивалю «Кодима-фест», завдяки якому Кодима здобула авторитет як скарбниця унікальної культури.
Були у нас позитивні зрушення за ці десять років. Головне – щоб не менше їх було в майбутньому.
Оксана Русол:
– Я передусім бачу зміни у тій сфері, в якій працюю. Безумовно гарною подією для мешканців Кодимщини стало відкриття в тодішньому районі Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Це була знакова, прогресивна подія.
На момент відкриття я в ЦНАПі не працювала, а сьогодні, вже в якості керівника, можу стверджувати, що позитивні зміни в нашій царині продовжують відбуватися, Центр розширює спектр послуг і має перспективу для подальшого розвитку.
Наприклад, віднедавна ми маємо спеціальне обладнання «Мобільний кейс», завдяки якому можемо віддалено надавати послуги мешканцям громади, які з різних причин не мають можливості відвідувати ЦНАП. Це, дійсно, дуже позитивна новація для людей з інвалідністю, з поганим станом здоров’я та тих, кому за 80.
Зараз ми працюємо над тим, щоб запустити в дію робочу станцію для виготовлення паспортів, яку отримали від міжнародних партнерів.
До речі, як в ЦНАП, так і в цілому в громаду, останнім часом надходить дуже потужна підтримка від міжнародних і вітчизнаних партнерів, благодійних фондів. У значній мірі це відбувається завдяки наполегливій роботі у цьому напрямку Антоніни Степанівни Москалюк, яка залучила до співпраці дуже багатьох благодійників і спонсорів.
А поринаючи думками в часи до повномасштабного вторгнення, згадую таку приємну подію як «Кодима-фест», завдяки якому Кодимщина стала відомою з найкращого боку. До певної міри, ми і самі для себе відкрили, наскільки багатими, розмаїтими є духовні скарби нашого краю. Це був знаковий захід, я дуже сподіваюся, що після війни ми проведемо ще не один «Кодима-фест».
Віктор Білокінь:
– За такий тривалий період позитивних подій у нас відбулося не так вже й багато.
Втім, десь у 2014-2016 роках спостерігалися гарні зміни у свідомості суспільства, яке усвідомило необхідність руху вперед, відриву від старих шаблонів. Позитив був у тому, що тоді зявилася надія на зміни, на реформи, які тоді були заявлені на високому рівні. Народ прогресував, люди почали вірити, що майбутнє може стати кращим. Тому в ту пору і Саакашвілі прийшов на Одещину – що би про нього не казали, але він був рішучим і свій внесок зробив; і Козачок почав керувати районом – також з молодих і прогресивних. Інша справа, що далі всі реформи пішли якось не туди і не так, але на початковому етапі то був рух у правильному напрямку.
Тоді ж задіяли «Кодима-фест». Хоча є багато питань по цьому заходу, але це була позитивна подія в плані відродження української духовності, культурних цінностей, презентування Кодимщини на рівні області і навіть країни. Крім того, з еко-етнофестивалем не безпосередньо, але все-таки пов’язане проведення довгожданого ремонту автосполучення Кодима – Балта.
Що ще позитивного відбулося? Здається, на цьому й усе.
Валентина Бондаренко:
-Зараз всі наші думки – про війну, захисників, наших рідних і близьких, які служать в ЗСУ. Про інше якось мало думається.
Але, насправді, якщо озирнутися в минуле, то багато що відбувалося, Кодима помалу змінювалася протягом цих років. Об’єктивно кажучи, наше місто стало красивішим, ніж було колись. Парк став набагато гарнішим, цивілізованішим, зараз він – окраса Кодими.
Зросла кількість магазинів, а отже асортимент товарів. Люди мають вибір, хоча ціни, здається, так і залишаються вищими, ніж у сусідніх громадах.
Ще варто в якості позитивних змін відзначити роботу Територіального центру соціального обслуговування, який, якщо не помиляюся, був створений протягом останніх десяти років. Ця установа і особисто директорка Людмила Петрівна Сімашкевич дуже багатьом мешканцям громади приносять неоціненну користь, допомагаючи тим, хто найбільше потребує підтримки. Від багатьох людей чула тільки вдячні відгуки про наш Терцентр, як і про стаціонарне відділення в Крутих.
Приємно, що Кодима стала одним з перших міст в області (якщо не першим), у якому з’явився храм української Церкви – нинішньої ПЦУ. Інші громади аж зараз, після повномасштабного вторгнення, почали рухатися в цьому напрямку, а кодимчан можна назвати лідерами.
Олена Охріменко:
– Першою позитивною подієї за минуле десятиліття став наш еко-етнофестиваль. «Кодима-фест» вивів Кодиму на якісно новий рівень, адже якщо до фесту про неї мало хто знав за межами області і, вимовляючи назву нашого міста, немісцеві люди завжди неправильно робили наголос, а після фестивалю Кодима-фест Кодима, можна сказати, зазвучала.
Боже збав, щоб то був останній фест! Цю традицію треба обов’язково відновити після війни. Я пам’ятаю, що міський голова Сергій Іванович Лупашко до повномасштабного вторгнення озвучував намір провести черговий «Кодима-фест», тож вірю, що ми ще погуляємо на ньому, коли настане мир.
По хронології другою подією став ремонт дороги на Балту.
Далі гарні для кодимчан зміни з’явилися у сфері торгівлі. Запрацювали такі магазини як «ГастроМаркет», «Фаворит», «М’ясоМаркет», «Наша ряба», а потім ще «ЦК Маркет», і все це – не лише про появу широкого спектру продуктів, але й про перехід обслуговування на новий рівень. Ми навчилися, як цивілізовані люди, користуватися корзиною покупця, самостійно обирати товари, власними очима читати терміни придатності, склад тощо, а не видивлятися на полицях за плечима продавця і просити його прочитати потрібну нам інформацію, затримуючи інших людей. Ніби дрібниця, але це – про наш комфорт і культуру торгівлі.
Власники усіх цих магазинів – прогресивні підприємці нової формації. Хочу зазначити, що кожен з них сьогодні активно допомагає Збройним силам України.
У ці драматичні для всіх українців часи до позитивних змін, напевно, можна віднести і неймовірне єднання мешканців громади перед лицем спільної для всіх біди. Всі, незалежно від соціального становища, статків і віку, допомагають чим можуть нашим захисникам, внутрішньо переміщеним особам, мешканцям постраждалих міст. Проявилася велика співчутливість наших душ, я це бачу і під час хвилини мовчання біля Алеї памяті, коли зупиняються перехожі – хто б як не поспішав у власних справах, власники авто – всі у глибокій скорботі за загиблими героями.
Серед безумовно позитивних змін необхідно згадати ті метаморфози, що відбулися за досить короткий час з КП «Кодимакомунсервіс». Практично з нуля було створено потужне підприємство з сучасною технікою, власними приміщеннями, широким спектром послуг. Приємно бачити, що все частіше лунає вдячність «Кодимакомунсервісу» з сіл громади – комунальники відгукуються на прохання про допомогу, звідки б вони не лунали.
До добрих новин слід віднести й те, що Кодимській лікарні вдалося відстояти статус закладу загальної медицини.
Ну, а крім того, Кодимщину прославили клейзмерські музики, суха кладка та голубці! Три елементи культури, які увійшли до переліку нематеріальної культурної України.
Напевно, це ще не всі позитивні події десятиліття. Нам треба іноді замислюватися, давати оцінку всьому, що відбувається, аби усвідомлювати, що насправді світ міняється більше, ніж нам здається на перший погляд.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
