Нещодавно в Коноплянській сільській раді провели в останню земну дорогу Героя, захисника Сергія Віталійовича Короля. 20 квітня виповниться два роки з дня його загибелі. 22 квітня йому би виповнилося 31 рік.
Хто він – Сергій Король
Сергій Король
Сергій Король народився 22 квітня 1993 року. Був найменшим у багатодітній родині, рано осиротів. Тривалий час жив з братовою родиною. Після закінчення 8-го класу Коноплянської школи, навчався в Іванівському професійно-технічному училищі. Брат Руслан розповідав, що обрані ним професії – водій, тракторист, Сергію щось не подобались, тому згодом пішов на комп'ютерні курси. Як і всі його ровесники, змалку любив комп'ютерні ігри. А потім вирішив пов'язати своє життя з містом. Жив в Чорноморську, одружився, мав двох донечок – Валерію і Єву. Йому би жити та тішитися дітьми, але ворог вторгся на нашу землю.
Вже 27 лютого 2022 року Сергій прийшов до військкомату і звідти був відправлений до Одеси для проходження військової підготовки. Після нетривалого навчання його направили на Миколаївський та Херсонський напрямки. Він воював в складі 28-ої окремої механізо́ваної брига́ди імені Лицарів Зимового Походу і з бойовими побратимами першими взяли на себе удар ворога.
Про загибель Героя і довгу дорогу додому
Квітень 2022 року. Другий місяць точилися жорстокі бої за Україну. Другий місяць йшла запекла боротьба за кожний клаптик української землі. Сергій разом з побратимами тримали оборону Олександрівки Херсонської області. В ніч з 19-го на 20-е квітня 2022 року його підрозділ намагався вийти з оточення. Саме цієї ночі Сергій отримав важке поранення, несумісне з життям. Під ранок тіло Сергія бойові побратими змушені були залишити...
Він був спокійний, добрий, працьовитий та надзвичайно світлий. Таким його пам'ятає родина. Хоробрим та вірним бійцем, який завжди йшов попереду – таким згадують побратими Ізю (військовий позивний Сергія). Майже рік він значився безвісти зниклим. Але в родини жила надія – а раптом сталося диво і Сергій вижив? А раптом його врятували? Були пошуки на телеграм-каналах та місцевих пабліках. Були тисячі переглядів ворожих відео з військовополоненими, на яких родина намагалася знайти бодай схожого на Сергія – можливо, пораненого, але живого…
Але були і переконливі свідчення побратимів, що після такого важкого поранення, вижити Сергій не міг…
З бойовими побратимами
Брат Сергія, Руслан, ні на мить не припиняв пошуків. І в квітні 2023 року тіло Сергія знайшла зведена пошукова група "Воєнно-історичний центр "Пам'ять і слава". На жаль, рештки були сильно обгорілими і ДНК-профіль встановити не вдалося. Спочатку тіло поховали у Херсонській області, як невстановленої особи.
Та Руслан продовжував пошуки, звертався всюди, куди йому радили. Після тривалих експертиз його особу вдалося ідентифікувати за зубами… І ось при всіх сумних обставинах, майже у другі роковини своєї загибелі, Сергій – сміливий і відданий присязі військовослужбовця ЗСУ, з позивним "Ізя" – нарешті вдома… Жителі громади зустрічали загиблого земляка з прапорами та квітами "живим коридором". Провести в останню путь Воїна, Героя прийшли односельці, друзі, рідні, приїхали військові. Відспівували його військові капелани.
***
Сергій Король встиг небагато за своє життя, але став живим щитом для всієї України, для рідних, для кожного з нас. На сільському кладовищі маленького села Тарасівка над свіжою могилою нині замайорів синьо-жовтий стяг. Його поховали біля померлих батька, матері, сестри.
Таким пам'ятатимуть Сергія всі, хто його знав і любив
Вічна та світла пам'ять Король Сергію Віталійовичу. Він заслужив не бути забутим! Він заслужив людської поваги та шани! Він заслужив найвищих державних нагород! Пам'ятаймо подвиг воїна, він віддав життя за наше мирне майбутнє на своїй землі!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
