І знову наш журналіст-медіатор проводив опитування на вулицях Любашівки.
На цей раз він цікавився тим, наскільки респондентам комфортно та безпечно працювати і проживати в Любашівській громаді?
«Безпечна громада – це громада, де людина відчуває себе захищеною. Сьогодні на Любашівщині влада спрямовує свої зусилля на забезпечення порядку і якісних послуг, щоб ми могли відчувати себе комфортно і безпечно, наскільки це можливо у нинішніх військових реаліях. Найперше наголошу на особливому ставленні органів місцевого самоврядування до ветеранської спільноти, до якої я безпосередньо відношуся. Адже замолоду довелося воювати в Афганістані. Це стосується не лише нас, а й «чорнобильців», атовців, оосівців та нинішніх захисників Вітчизни. Попри дефіцит бюджетних коштів (бо левова частка йде на оборону країни) на нашу Перемогу над ворогом, ветеранам надається посильна матеріальна допомога.
У нашій громаді на достатньому рівні працюють система охорони здоров’я, соціальні та комунальні служби. Тож комфорт жителів нашої громади – це один з пріоритетів нашої селищної влади. Головне – мир, щоб ми могли жити і працювати під мирним небом!»
«Дякуючи Богу, людям, владі, меценатам та нашим воїнам ми маємо змогу надавати дітям якісну освіту. А освічений і вихований громадянин — це патріот, захисник і творець кращого життя в Україні!
Без перебільшення скажу, що жити і працювати в Любашівці безпечно та комфортно. Попри те, що щодня звучить сирена повітряної тривоги, освітній процес забезпечується владою та педагогічним колективом на високому рівні. Підвезення учнів з навколишніх сіл та віддалених районів Любашівки до ліцею здійснюється шкільними автобусами. У самому приміщенні школі тепло та затишно. Шкільна молодь всебічно охоплена позашкільною освітою. Загалом у Любашівці є належні умови для комфортного проживання».
«Відверто скажу, що жити, особливо у селі, некомфортно. Можливо, безпечно, але на зарплату в 3 тисячі гривень прожити неможливо. Адже для більшості з нас найважливіший критерій комфортного життя – рівень зарплати та робочі місця. А вакансій з кожним роком стає все менше і менше. Значить, людям у пошуках роботи доводиться перебиратися в місто або виїжджати за кордон. Загалом, більш працьовиті та підприємливі селяни виживають за рахунок свого підсобного господарства.
Прикро, але мені як депутатці не вдалося зберегти нашу сільську школу, яку торік закрили. На щастя, дітей підвозять до любашівських шкіл та облаштували зупинки, щоб вони не мокли під дощем, очікуючи транспорт. Також тішить, що ще наш клуб працює, де підростаюче покоління допомагає не згаснути на селі культурному життю. Окрім проведення різноманітних культурно-патріотичних заходів, ми надаємо посильну допомогу нашим воїнам та землякам, які боронять країну від ворога.
Як представник Сергіївського старостинського округу в селищній раді хочу, щоб наше село процвітало, аби ми жили справжньою громадою, дружно та в порозумінні, погані звістки оминали нашу громаду, щоб всі захисники та захисниці з перемогою повернулись до своїх домівок».
«Любашівка – з дитинства мій рідний дім. Як кажуть, де народився, там і згодився. Наше селище напрочуд сприятливе і комфортне для проживання й відносно безпечне. Безпека – одна з найважливіших цінностей для людини і залежить не лише від її особистої поведінки, а й від того, наскільки правоохоронці, органи влади та місцевого самоврядування спромоглися створити для людей безпечне середовище.
З цього приводу варто сказати, що селище оснащене камерами відеоспостереження, що допомагає правоохоронцям розкривати злочини та, якоюсь мірою, запобігати правопорушенню. Самі поліцейські швидко реагують на виклики. Якось у нас із сусідом виникло побутове непорозуміння, навіть до правоохоронців довелося звертатися…
Щодо діяльності охорони здоров’я, то днями матусі стало зле, то швидка миттєво примчала, і лікарі взялися за її порятунок. Щоправда, ліки надто дорогі, але це інша тема для розмови».
«Я люблю свою Любашівку. Тут виросла, закінчила школу, а після навчання повернулася додому. Вже пів століття труджуся в лікарні. А мешкаю я майже у центрі. Щороку наше селище стає дедалі гарнішим і привабливішим для життя та праці. Сьогодні це напрочуд охайне, чисте, благоустроєне та впорядковане містечко з прекрасними магазинами та іншими закладами. З початку війни у нашій Любашівці знайшли прихисток багато переселенців із зони бойових дій, якими всебічно опікується місцева влада».
Підготував Юрій Федорчук
Опитування проведено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
