У рамках проєкту «Медіатори» журналіст Новинар.City поцікавився у жителів Любашівської громади про те, як вони оцінюють діяльність місцевої влади під час війни? Яких дій очікують від очільників громад?
Ось що вони відповіли.
У нас немає особливих причин скаржитись на побутові незручності, хоч у країні вже майже два роки триває війна. У будинках тепло, є газ, світло, воду подає комунальна установа селищної ради.
На мою думку, місцева влада швидко зорієнтувалась, які їй діяти в цих умовах. Звернулись до населення з закликом приносити пожертви для армії. Потім було зареєстровано волонтерську організацію «Архангела Михаїла». До комунальної установи «Зеленбуд» місцеві жителі почали приносити свої запаси — консервацію, картоплю, моркву, предмети гігієни, смаколики. Згодом підтягнулись і старостати. У медіацентрі кипить робота. Тепер щодня «Нова пошта» доставляє посилки від волонтерської організації тим, хто нас захищає та наближає Перемогу.
Імпонує те, що виконуються замовлення земляків на автомобілі, тепловізори, генератори, бензопили, а у зимову пору і окопні свічки. Нещодавно дізналась, що селищна рада перерахувала кошти на потреби ЗСУ. Вважаю, що так і має бути. Все інше може зачекати, зокрема тротуари, ремонти. Заощаджувати потрібно до кінця війни, адже всі ми дуже хочемо, щоб ворог зник з нашої території навіки.
Хотілося б об’єктивно відповісти на це питання, бо дійсно воно непросте. Під час війни місцева влада та чиновники напрацювали на середній показник. Не все в нас добре, але й не все так погано в Любашівській громаді. Є в регіоні кращі громади, є й набагато гірші. Чимало справ треба ще зробити задля стабільності. Зрозуміло, економічного піднесення у цей період не слід очікувати.
Хотів би відзначити, що протягом двох років непогано працювали комунальники, велике їм спасибі, роботи зробили немало. Переконаний, ще більше треба дбати про ЗСУ, збільшувати допомогу Збройним силам. Війна, на жаль, швидко поглинає мільярди, щоб перемогти клятого ворога, маємо спрямувати на оборонку усі наявні ресурси. Військове протистояння затягується, тому «шикувати» не доведеться, заощаджувати треба на всьому. Ми перебуваємо в тилу, на мирній території. І хоч є проблеми, їх вирішення можна відкласти, забезпечивши життєдіяльність основних структур.
Помітив, що односельчани не такі активні, як раніше, особливо молодь, мовчазні та сумні. Попри стурбованість за майбутнє країни активно донатять на армію, адже хочуть повернутись до мирного життя, створювати сім’ї, виховувати дітей і назавжди забути про ненависного сусіда.
Символічно, що у такий важкий для країни період у стінах нашої школи звучить музика. Наші вихованці продовжують брати участь у різних конкурсах, у тому числі й міжнародних, свої творчі здобутки присвячують Перемозі. Ми таки нескорена нація! Навчання у нашій школі позитивно впливає на емоційний стан учнів, заняття музикою, співом знімають стреси, отримані від повітряних тривог, інформацій з поля бою. Новини з фронту тепер доступна завдяки мобільним телефонам кожному школяру. Хочу відзначити, що селищний голова підтримує вихованців нашої школи, якщо потрібно, то знаходить кошти на поїздки на конкурси. Особливу увагу приділяє дітям із малозабезпечених родин, то ж вони мають змогу розвиватись у музичній сфері.
Все починається з вертикалі, тобто з вищих ешелонів законодавчої та виконавчої влади, а потім спускається до низів. Мене особисто хвилює те, що провладні структури збільшили розміри посадових окладів, всіляких доплат, премій та винагород чиновникам, правоохоронцям та іншим службовцям. Переконаний, що це не виправдано у даній ситуації. В результаті силові відомства більш-менш захищені, а вразливі верстви населення змушені перебувати на межі виживання, економити на всьому. Щодня у соціальних мережах оприлюднюються гучні корупційні справи. Тільки щось на лаві підсудних тих, хто запускає руку у бюджет, не видно. Кажуть, ведеться слідство.
Що стосується нашої селищної ради, то, на мою думку, вона діє у рамках законодавства. Іншою інформацією не володію. Щоб менше було запитань у виборців стосовно фінансування будь-яких капітальних витрат на всілякі ремонти, придбання техніки з місцевого бюджету, частину вільних коштів краще відправити на ЗСУ.
Жителям сіл Боківського старостату поталанило на очільника. Нашому Саві Воронецькому до всього є діло – і до порядку у селах, на кладовищах, і до закладів освіти та культури. А найголовніше, у цей важкий для країни час, на висоті робота з людьми. Кожного, хто до нього звертається, уважно вислухає, у межах своїх повноважень допоможе, або ж підкаже, куди звернутись. Ніколи не поспішає, вислухає тебе, не сердиться. Одночасно займається організацією допомоги Збройним силам України від Боківського старостату. Тому його роботу оцінюю на відмінно.
Опитування проведено у рамках проєкту Агенції медійного росту «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
