Виявити рівень участі громадськості у прийнятті владних рішень має за мету дослідження шляхом опитування, яке провів під час зустрічі з представниками громадських організацій, органу місцевого самоврядування, ВПО, осіб з інвалідністю у Балтській громаді на Одещині голова ГО “Національної асоціації спинальників” Дмитро Посунько
Важливість партнерства та взаємодії
Перед початком роботи учасники заходу вшанували пам’ять загиблих захисників, які загинули в російсько-українській війні, а також всіх її невинних жертв.
Пан Дмитро зауважив, що Всеукраїнська громадська організація “Правозахисна спілка інвалідів”, представником якої він є, як і Балтська громада є партнеркою міжнародного проєкту USAID “Говерла”. Він нагадав, цей проєкт фінансується за кошти американського народу та направлений на розвиток громадянського суспільства в громадах.
“Дуже багато залежатиме від вас, від людей, яким чином ви допомагатимете органу місцевого самоврядування поліпшувати стан вашої залученості до прийняття владних рішень”, - вважає він.
Тетяна Холіч та Дмитро Посунько
Присутня на заході заступник міського голови Тетяна Холіч розповіла про суттєву підтримку, яку отримала громада завдяки партнерству з Проєктом USAID “ГОВЕРЛА”. За її словами, особливо вчасною і необхідною ця допомога була у найскрутніший період під час воєнного стану. Зокрема, йшлося про отримані генератори для комунальних підприємств та установ, сучасний екскаватор для потреб громади, допоміжне обладнання для служби ДСНС тощо.
Рівність можливостей та безбар'єрність: пріоритети та перспективи
Далі Дмитро Посунько коротко презентував організацію, яку представляє, а також пояснив, що метою дослідження є виявлення рівня участі громадськості (в тому числі окремих категорій – жінок, внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю) у процесах прийняття рішень органами місцевого самоврядування.
За його словами, анкета розроблена на основі міжнародних стандартів та практик, а також враховує специфіку кожної громади, де її проводили:
Дмитро Посунько
“Перед приїздом до вашої громади ми направляли інформаційні запити щодо стану справ по певних питаннях: кількості населення, кількості людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жінок, соціального статусу тощо. Також беремо інформацію з відкритих джерел - сайтів, сторінок в соцмережах тощо. Переглядаємо новини (що пишуть про вашу громаду – погане чи добре). Все це аналізуємо”.
Анкета містила 25 питань про різні аспекти участі громадськості у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування. Заповнюючи її, учасники опитування намагалися уявити себе внутрішньо переміщеною особою, жінкою чи людиною з інвалідністю. Серед них були представники всіх названих категорій населення Балтської громади і, звичайно ж, кожен прекрасно орієнтувався у проблемних питаннях, які стосувалися особисто його чи її. А от уявити себе з обмеженими фізичними можливостями, коли, на щастя, такого немає… Або поставити себе на місце людини, яка, втративши все, знайшла прихисток у Балті… Чи чоловікові відповідати на запитання з жіночої точки зору… Є різниця? Це кожен вирішував сам. Тому й відповіді, напевно, різнилися між собою. Але у підсумку анкетування, за словами Дмитра Посунька, допоможе виявити наявні проблеми в громаді. Але не для того, аби критикувати, а допомогти.
До речі, під час заповнення анкети її запитання зачитувалися вголос кожним учасником - по колу. І охочі висловлювали свої думки з приводу озвученого.
***
Приміром, обговорили форми участі мешканців в управлінні громадою, називаючи в першу чергу такі, які вже діють в громаді (громадські об’єднання, Громадський бюджет, Молодіжна рада, Рада ВПО тощо). Згадали й про електронні петиції, які, на жаль, так і не «прижилися», хоча на думку спікера, є одним з ефективних механізмів впливу на рішення органу місцевого самоврядування через залучення громадян.
“Петиція - чудовий механізм. На жаль, мало хто ним користується. От людина з інвалідністю через петицію може свою власну проблему зробити суспільно значущою, якщо її підтримає достатня кількість мешканців. Приміром, розглянути питання реконструкції перехрестя, аби прибрати високий бордюр. Цю петицію підтримає й мамочка з візочком, бо щодня доводиться перекочувати її через цей бордюр. Якщо й не набереться достатня кількість голосів, то ця петиція набуде юридичного статусу особистого звернення і все одно буде розглянута”, - пояснив Дмитро Посунько.
Не менш важливим було й питання рівних можливостей для працевлаштування різних категорій населення та багато інших.
Цікавим було обговорення й інших питань, з яких, скажімо, слова “безбар’єрність” та “інклюзія” набували іншого забарвлення. Приміром, якщо уявити себе жінкою з немовлям, яке заснуло у колясці, а їй треба вкрай потрапити на прийом до міського голови на третій поверх будівлі міської ради. Тут одразу виникає на шляху бар’єри, які доводиться долати цій жінці. І їх буде не менше, ніж у людини на візку колісному. Тому тут важливим є саме створення умов для доступу та рівних можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних, економічних або культурних особливостей.
Дмитро Посунько зауважив, що безбар’єрність та інклюзія є одними з пріоритетів проєкту USAID “ГОВЕРЛА”, оскільки вони є необхідною умовою для реалізації прав та можливостей всіх громадян, зокрема людей з обмеженими можливостями.
Учасники зустрічі. Фото на згадку
На завершення анкетування він зазначив, що результати дослідження дозволять виявити рівень участі громадськості у прийнятті рішень місцевого органу самоврядування та надати рекомендації щодо його підвищення.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
