Днями у Facebook з'явився допис директора Кодимської дитячо-юнацької школи Олександра Чучукіна про міжнародні змагання з тхеквондо, у яких взяли участь вихованці цієї школи.
На жаль, чомусь реакція користувачів мережі на цю інформацію була досить в’ялою. Хоча насправді спортивна подія і її учасники варті неабиякої уваги, тисяч вподобайок, гарячих привітань, слів захоплення – і не тільки у Facebook, і не лише від кодимчан, але й мешканців та влади Подільського району, Одеської області – йдеться ж про призерство на міжнародному рівні!
Але, щоб оцінити внесок наших земляків у спортивну перемогу збірної України, треба знати детальніше про учасників турніру та їх здобутки. Новинар.City дізнався деталі, тож читайте нижче – знатимете й ви.
Кодимські тайфунівці в місті Дупниця
Більше третини збірної України – кодимчани-тайфунівці
Що таке тхеквондо, напевно, відомо далеко не всім. Але в Кодимській громаді про цей вид бойових мистецтв завдяки Юрію Сергійовичу Хегаю знають давно. Саме він понад 20 років тому започаткував клуб тхеквондо. Спочатку працював з хлопчиками та дівчатками, як приватний тренер, шукаючи притулку для занять та фінансування на придбання матів, рукавичок, форми, на поїздки на змагання тощо…
В дорозі на Міжнародний турнір у Болгарію
Лише три роки тому місцева влада дала прихисток клубу «Тайфун», а тренеру запропонувала офіційно роботу в Кодимській ДЮСШ. Популярність клубу тхеквондо в місті поступово зростала, проте вона і зараз далеко не така велика, як популярність кодимських тайфунівців серед тхеквондистів України, а тепер – вже й світу.
В ДЮСШ
У Міжнародному турнірі, що 19-23 жовтня проходив у Болгарії (місто Дупниця), взяла участь і Україна. Спілка тхеквондо України (СТУ) формувала збірну зі спортсменів, які мають найпотужніший потенціал. До неї увійшло 27 кращих тхеквондистів з різних куточків країни, зокрема з Києва, Одеси, інших великих міст.
І знаєте, скільки юних спортсменів з нашої маленької Кодими були удостоєні честі представляти державу у Міжнародних змаганнях? Десять. Десять з двадцяти семи, понад третину складу збірної України представили кодимчани! Це, погодьтеся, красномовно говорить про клуб «Тайфун», роботу його тренера і таланти вихованців Юрія Сергійовича.
Українські тренери на міжнародних змаганнях в місті Дупниця
Нагороду, здобуту українською командою, СТУ пропонувала забрати в Кодиму 400 учасників турніру 5 днів змагалися, щоб визначати кращу команду і спортсменів. Результати порадували українців – наша збірна здобула бронзу, посівши третє місце.
Золотий призер Кирило Кошовий
Щодо внеску в цю подію кодимських тайфунівців, то він надзвичайно вагомий.
Двома золотими медалями нагороджено наших земляків: Олександру Мазур та Кирила Кошового.
Золота призерка Саша Мазур зі своїм тренером Юрієм Хегаєм
Три срібні медалі отримали теж вихованці Юрія Хегая: Данило Рогожа, Даша Кушнір і Стас Бабчинський.
Стас Бабчинський
Ще три медалі – бронзові – здобули кодимчани Сергій Мацюця, Ілля Горобець і Марк Коржовський.
Тренер з вихованками Дашею і Сашею Кушнір
Саме завдяки їм збірна України завдячує своєму здобутку – бронзовому призерству.
«Я дуже радий, що мої вихованці досягли таких результатів. Не менш радує те, що всі члени збірної і Спілка тхеквондистів України також зауважили, що наш «Тайфун» чудово спрацював під час турніру, – ділиться радістю Юрій Сергійович. – Нам навіть пропонували забрати нагороду збірної до Кодими, з огляду на наш внесок. Це було дуже приємно чути. Але ми вирішили, що все-таки доречніше їй зберігатися в СТО».
Юні спортсмени з Ігорем Казанцем з Києва
Солодкий і гіркий досвід перемог Саші Мазур
Олександрі зараз 18 років і вона – першокурсниця Південноукраїнського національного педагогічного університету ім.К.Д. Ушинського. Нескладно здогадатися, який факультет дівчинка обрала. Звичайно, фізкультури і спорту, любов до яких прищепив їй Юрій Хегай.
Саша Мазур під час змагань
Саша вперше почула про клуб «Тайфун» у підлітковому віці. Сусідський хлопчик розповів і запропонував прийти подивитися, що таке тхеквондо. Хоча їй сподобався цей вид бойових мистецтв, зайнятися ним зважилася не зразу, лише через кілька місяців, після роздумів прийшла на тренування.
Оскільки Олександра сирота, шукала підтримки свого рішення у дядька, бабусі Ніни Григорівни та дідуся Володимира Івановича. І вони його охоче підтримали. Дівчатка в бойових мистецтвах перестали бути дивовижею, в будь-якому разі в Кодимі: Юрій Сергійович на той час давно вже дівчаток тренував.
Для Саші турнір в Болгарії – не перші міжнародні змагання.
«Талант тхеквондиста-початківця зразу не побачиш – він розкривається поступово, як людина відкриває своє серце, думки, характер. Тхеквондо – це такий своєрідний ключ, який допомагає не лише відкрити іншим свої риси, але і розвинути їх. Наскільки Саша талановита, я побачив десь через рік тренувань, – згадує Юрій Хегай. – Та найкраще обдарованість видно під час змагань, а Олександра брала участь в багатьох, має чимало грамот, інших відзнак».
Як розповів тренер, одного разу під час міжнародних онлайн-змагань наша дівчинка просто вразила світ тхеквондо. (Це було під час пандемії ковіду, тому їх проводили в онлайні. Під час таких змагань суддійство відбувається за аналізом відео з боями, які надсилаються учасниками. Аналіз базується на електронному вимірюванні швидкості рухів, досконалості техніки тощо).
«Так-от, Саша тоді перемогла всіх. Уявляєте, вона «переплюнула» всіх, в тому числі й чемпіонів світу»! – захоплено сказав тренер.
Юна кодимчанка мала всі підстави розраховувати на золоту медаль і звання чемпіонки світу! Але золото талановита дівчинка не отримала – судді з неї зняли бали через те, що форма не відповідала вимогам змагань. Просто через те, що потрібної дорогої вдяганки вона не мала. Саша отримала срібло. Це теж круто, та срібло менше радує, якщо знаєш, що по справедливості заслуговуєш на золото…
Кодимські тхеквондисти з тренером і Артуром Седракяном
Таланти потребують визнання і підтримки
«Взагалі, тхеквондо – такий вид спорту, у якому для гарного результату потрібні чималі вкладення: електронні шоломи і фути, жилети, захист на коліна, передпліччя тощо. Окрема тема – поїздки на змагання, вони теж потребують значних фінансів», – пояснює Юрій Сергійович.
Тому тренер завжди вдячний усім, хто допомагає, згадує про значну підтримку аграрія Миколи Васильовича Сорочана в пору становлення клубу тхеквондо, про колишнього начальника відділу поліції Віталія Юхимовича Мельниченка, який тривалий час допомагав клубу, про підсилення «Тайфуна» за рахунок надання йому, за ініціативи міського голови Сергія Лупашка, приміщення для тренувань в ДЮСШ, колишню голову Подільської районної ради Софію Станіславівну Ходюк і депутата Олександра Володимировича Гончарова, за сприяння яких райрада колись виділила кошти на мати, тренувальні шлоломи, рукавиці і маківару…
***
З теплотою Юрій Хегай відгукується про батьків своїх вихованців, які беруть на себе поточні витрати, дбаючи про успіхи дітей; не обділяє словами вдячності і президента СТУ Володимира Цоя та віце-президента Артура Седракяна, які по можливості беруть на себе витрати з організації участі кодимських тайфунівців у змаганнях.
На прохання про підтримку відгукується чимало людей (хоча є чимало й таких, хто відмовляє). Але, з огляду на успішність клубу «Тайфун», чи має бути так, що тренер змушений шукати і просити допомоги, аби мати можливість добре виконувати свою роботу? Об'єктивно кажучи, якщо кодимчани у міжнародних змаганнях здобувають золото і срібло, то чи не заслуговують вони на те, щоб на них звернули увагу і на рівні району – влада і спонсори, і на рівні області? Адже вони чудово спрацьовують на спортивний імідж всієї України, Одещини, Подільщини.
Юрій Хегай з колегами-тренерами
Їхніми здобутками могли б пишатися, щонайменше – привітати з грандіозною перемогою представники влади усіх рівнів та громадськість. Та, на жаль, хоча переможців міжнародних турнірів в районі та області не так-то й багато, успіх скромних кодимських тхеквондистів чомусь залишився поза увагою і, крім директора Кодимської ДЮСШ, ніхто про них і не згадав.
Матеріал підготовлений в рамках виконання проєкту «Ефективні місцеві медіа: цифровий розвиток громад», ініційованого Громадською організацією «Українська асоціація медіа бізнесу» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
