Чи на часі порушувати тему децентралізації? Так, якщо пам’ятати, що неоголошена війна з росією розпочалася ще у 2014 році й процес об’єднання громад проходив у складний для країни період. У цьому сенсі цікавим є досвід Балтської територіальної громади, яка без «методичок» та досвіду об’єдналася однією з перших вісім років тому. Ризикнувши, тут не тільки скористалися шансом отримати чималу державну інфраструктурну субвенцію, а й отримали унікальну можливість самим ініціювати зміни в багатьох сферах соціально-економічної діяльності. Згодом новаторство та позитивний досвід Балтської громади був оцінений фахівцями та покладений в основу чималої кількості нормативних документів й методичних рекомендацій.
Тут не бояться й досі експериментувати, хоча COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії в Україну внесли значні корективи у реальність.
«Екстрим» восьмирічної давності
Одна з п’яти перших в Україні ТГ, найбільша в Одеській області за площею (1046,6 км кв.) та кількістю рад, що об’єдналися (на момент об'єднання у 2015 році було одне місто і 27 сіл) Балтська міська територіальна громада згодом змінила свої межі у бік зростання. Так, у березні 2019 р. рішення про приєднання до Балтської громади прийняла Новопільська сільська рада. У липні 2020 року приєдналися Плосківська, Сінненська та Чернеченська сільські ради. Таким чином до громади увійшло одне місто – Балта, і 33 села.
Балтська громада вдало стартувала у 2015 році, швидко ставши на нові бюджетні «рейки», раціонально розпорядившись інфраструктурною субвенцією та власними доходами. Хоча розмежування видатків між районним та бюджетом громади, перехід на прямі відносини з державним бюджетом, зміна системи управління та норм видатків на заклади освіти та охорони здоров’я, їх реформування відбувалось часто пілотно, на випередження законодавства.
Своєрідним лакмусовим папірцем вдалих кроків вперед слугує те, що в Балту з самого початку об’єднання міста з навколишніми сільрадами почали їздити переймати досвід з різних куточків країни представники інших новостворених громад, а візити високопосадовців всеукраїнського та обласного рівнів (міністрів, голів облдержадміністрацій, їх заступників, керівників департаментів та управлінь тощо) взагалі стали звичною справою...
***
Безпосередні учасники цього процесу впевнені, що старт розвитку громади напряму залежав від того, наскільки фахово, компетентно і злагоджено була сформована команда громади. Її набір та надання послуг новопризначеними спеціалістами відбувалися буквально зі старту. За словами заступниці міського голови Тетяни Холіч (на той час вона була секретарем міської ради), виручало те, що підхід до кадрової політики був спрямований на якість та професійність. Тому й діяли часто на випередження законодавчих норм.
Заступник Балтського міського голови Тетяна Холіч
Пані Тетяна розповіла про події восьмирічної давності, коли приймалося історичне рішення про створення ТГ. За її словами, ідея об’єднання у громаду виникла у міського голови Сергія Мазура під час частих поїздок на різноманітні зустрічі, наради Всеукраїнського та обласного значення. Саме там вже обговорювалась тема децентралізації.
«Депутати підтримали молодого та енергійного міського голову, який прагнув нового, не боявся ризикувати. Тоді ми практично не знали як це робити, що подвоювало наші переживання. До того ж в нашій країні стабільність ніхто не гарантував. Ризик був, але й великим було бажання йти вперед, – пригадала Тетяна Холіч. – Приваблювало те, що держава заохочувала перших, хто об’єднувався, чималими бонусами у вигляді інфраструктурної субвенції. Наша громада у разі об’єднання мала отримати 20 мільйонів гривень. Для нас це були неймовірно великі кошти. І плани – теж великі. Також ми могли отримати більше повноважень і залишити у бюджеті більше надходжень – 60% ПДФО. Отже, нам було з чим іти до людей».
Зустріч міського голови Сергія Мазура з мешканцями сіл громади
Не всі в селах сприймали ідею об’єднання, адже нескінченні незавершені реформи у різних сферах вже встигли набити оскомину. Але команді міської ради таки вдалося об’єднати навколо Балти більшість сільських рад колишнього району. Та, за словами заступниці міського голови, це був лише початок випробувань.
«Будувати нове – це свого роду екстрим. Часто так буває, що реформу починають, а законодавчі акти під неї йдуть із запізненням. Навіть про правильність оформлення документів, рішень сесій, які мали бути законодавчо обґрунтованими, не було до пуття в кого запитати. На практиці не раз виникали непередбачувані моменти, – поділилась спогадами Тетяна Холіч. – В області ми були першими, в Україні – у першій п’ятірці великих громад, що об’єдналися. Тому в більшості випадків тим, хто готував рішення (особливо юридичний відділ), навіть після телефонних дзвінків до Одеси, Києва з проханням допомогти, пояснити, було дуже важко. Зате наші рішення, які ми виставляли на сайті, потім користувалися популярністю, бо слугували за приклад для тих, хто тільки ставав на шлях децентралізації».
Перший заступник міського голови Едуард Рабінович
Свою думку з цього приводу висловив й перший заступник міського голови Едуард Рабінович: «Світ змінюється, постійно міняються правила гри, з’являються нові технології. Знання, які були два-три роки тому, вже часто не актуальні. Тому дуже важливо створити колектив здатний навчатись, швидко змінювати свої навички. Колектив – це свого роду оркестр, у кожного свої інструменти. Коли кожний правильно веде свою партію, то ми загалом отримуємо шикарний симфонічний оркестр. А диригент у нас Сергій Мазур».
«Електронізація» всієї громади
Одним з пріоритетів у Балтській громаді стало налагодження електронних комунікацій. Електронний документообіг дозволив прискорити процес прийняття рішень, поліпшити координацію дій між структурними підрозділами міської ради.
«Наша громада однією з перших почала повноцінно використовувати електронний документообіг на своїй території. Ми проклали оптоволокно, у нас в кожному населеному пункту є швидкісний інтернет і електронний зв’язок між структурними підрозділами міської ради та старостатами», – розповів Едуард Рабінович.
Певний досвід розвитку в умовах децентралізації, на думку першого заступника міського голови, давав балтянам моральне право пропонувати своє бачення щодо формату співпраці медичних закладів на території громади, формування нових умов надання медичних послуг. Це був корисний досвід, який допоміг рухати медичну реформу далі.
Так, задля автоматизації робочих місць та електронного обміну необхідною інформацією про пацієнтів між центром ПМСД, підрозділами ЦРЛ та станції швидкої медичної допомоги з самого початку об’єднання почали запроваджувати медичну інформаційну систему «ЕСКУЛ’ап». Створення єдиного медичного інформаційного простору, шляхом впровадження ІМС (Електронна карточка) в КУ «Балтський ЦПМСД» з наступним підключенням диспетчерської Балтського відділення швидкої медичної допомоги та приймального відділення КУ «Балтська ЦРЛ» відбулося завдячуючи співпраці з Науково-практичним центром клінічної та профілактичної медицини ДУС при Президентові України.
Директор Балтського центру ПМСД Станіслав Чорний
Начальник відділу охорони здоров’я Станіслав Чорний, який нині очолює центр Балтський ПМСД, пояснював у 2016 році необхідність таких кроків:
«Вже сьогодні я зі свого кабінету начальника відділу охорони здоров’я маю зв’язок з базою даних Балтського центру ПМСД і можу вам продемонструвати, як працює інформаційна система. Завдяки цьому ми можемо отримувати будь-які дані стосовно надання медичної допомоги, які дозволяють оцінювати та аналізувати ситуацію із захворюваністю в районі, не кажучи вже про друкування направлень на стаціонар, довідок тощо. Наступний крок – хочемо під’єднати до інформаційної системи відділення швидкої допомоги та приймальне відділення ЦРЛ. В центрі ПМСД для зручності пацієнтів та лікарів буде відокремлене довідкове бюро від реєстратури. Застосування інформаційної системи наполовину вивільнить робочий час сімейного лікаря, хоча для користування її перевагами у повному обсязі пройде певний період навчання та адаптації».
Лікарі позитивно оцінили зручність друку електронних рецептів та направлень, а пацієнти – можливість безплатного проїзду до ЦРЛ за цими направленнями за кошти з місцевого бюджету.
Децентралізація не має меж
Все, що можна, в громаді почали передавати у самостійне управління за принципом: децентралізація не має меж! Приміром, владу в селах передали створеним органам самоорганізації населення (ОСН), поділивши території сільських населених пунктів на мікрорайони, як це вже практикувалося в Балті. Голови ОСН та очільники мікрорайонів стали посередниками у комунікації між мешканцями та управлінцями громади. В першу чергу це були старости. Згодом це дозволило виконати вимоги законодавства й безболісно укрупнити території старостатів, а їх кількість зменшити до шести.
Старости є членами виконкому, мають помічників у селах та тісно взаємодіють з головами ОСН й мікрорайонів, які також співпрацюють з депутатами, беручи участь в процесах прийняття рішень на різних рівнях управління громадою.
Очільник Балтської громади Сергій Мазур
Паростки децентралізації почали закладати й в інші, визначені пріоритетними сфери діяльності: освітню та медичну галузі, житлово-комунальне господарство тощо.
«Ми розпочали процес по внутрішній секторальній децентралізації з передаванням ресурсів комунальним підприємствам, закладам освіти, медицини, щоб їх керівники разом з трудовими колективами самі розв'язувати поточні проблеми. А наше завдання як влади – формувати важливі напрямки розвитку, організовувати роботу, шукати шляхи для матеріально-технічного забезпечення та динамічно створювати умови для розвитку території. Щоб сюди йшли люди, готові вкладати кошти, заробляти і відкрито виконувати податкові зобов’язання, які на них сьогодні покладає держава», – пояснив Балтський міський голова Сергій Мазур.
У кожній галузі визначили пріоритетний напрямок. У медичній, на рівні центру ПМСД, для підвищення якості медичних послуг головною тезою стала доступність пацієнта до лікаря, а лікаря – до пацієнта.
***
Балтська багатопрофільна лікарня першою в області отримала статус комунального підприємства, що дозволило оперативно укласти договір з Національною службою здоров’я України. Це стало одним з важливих шляхів реалізації проєкту «Лікарня для всіх».
Генеральний директор Балтської багатопрофільної лікарні Роман Кацмаза
Генеральний директор закладу Роман Кацмаза зазначає: «Цей проєкт містить у собі чимало напрямків від заходів з інформатизації лікарні, створення комфортних умов для роботи медперсоналу та перебування пацієнтів в лікарні до розширення медичних послуг у співпраці з НСЗУ (зокрема, надання допомоги паліативної та при лікуванні інсультів). Важкий період, коли на карантин позакривалися лікарні в Подільську, показав, що наш заклад здатний витримувати чималий наплив пацієнтів. Це було випробування, урок, який дозволив побачити наші можливості. Ми переконалися, що можемо легко обслуговувати всю північну зону області».
***
У сфері культури головним стало формування світогляду людини через мистецтво, живопис, книгочитання, кіно тощо. Певну автономію отримала Балтська публічна бібліотека, де поламано звичні бібліотечні стереотипи. Бо, крім читання книг, тут, приміром, вивчають українську мову, освоюють комп’ютер, влаштовують зустрічі за інтересами тощо. Відновлений кінотеатр «Родина» з сучасною кіноконцертною залою, історичний музей – теж є центрами цікавих культурних подій.
В громаді прописали: здоровий спосіб життя є запорукою довголіття і дали старт розвитку спорту, в тому числі – професійному. Одним із досягнень є побудований завдяки підтримці держави сучасний спортивний комплекс, який став місцем проведення змагань обласного і всеукраїнського рівнів та базою підготовки професійної волейбольної команди. Це також дозволило децентралізувати й спортивну сферу. З цією метою на базі ДЮСШ створили СК «Балта» (спортивний клуб). Пішли й на унікальний експеримент, відкривши за підтримки міської ради в Балтській школі №2 спортивні класи, де мають можливість не тільки навчатися, а й тренуватися разом юні спортсмени-волейболісти.
Схожі… по-різному
Звичайно ж, торкнулась децентралізація й однієї з пріоритетних галузей в громаді – освітньої. Начальник відділу освіти Балтської МТГ Петро Кулик пригадав: «Найперше, що ми задекларували: децентралізація в освіті веде до підвищення її якості. Як один із засобів. І першим кроком на цьому шляху стало створення програми розвитку, над якою працювала ініціативна група у складі директорів міських та великих сільських шкіл, керівників дитячих садків. Ця програма стала фундаментом для розвитку освіти в громаді. Наступним нашим кроком стала передача школам повноважень, спочатку – у частині самостійного прийняття на роботу педагогічних працівників керівниками закладів. Інша частинка повноважень: ми перестали напряму втручатися у навчальний процес, але контролюємо управлінську вертикаль – директора, завуча. Вони, своєю чергою, контролюють вчителя. Питання відповідності оцінок не корінне для нас: важливо – скільки знань отримала дитина. Тому наступним кроком на шляху децентралізації галузі стало зняття контрольної функції з методичного кабінету. Є менторська служба, яка займатиметься тільки допомогою. Методист – друг та порадник. Його завдання – допомогти вчителю. Місячника контролю цілком достатньо для того, щоб оцінити результативність запроваджених заходів».
Автономія освітніх закладів дала простір для розвитку. Кожен з них почав реалізовувати свої власні ідеї та проєкти, що при рівнозначності в плані надання освітніх послуг робило їх різними.
Приміром, Балтська школа №1-ліцей взяла участь у всеукраїнському пілотному проєкті «Нова українська школа». За словами директора закладу Надії Коптєвої, міська рада підтримала школу, забезпечивши всім необхідним обладнанням згідно з орієнтовним переліком засобів навчання в початковій школі, затвердженим Міністерством освіти і науки. Згодом, використовуючи досвід пілотних класів, «Нову українську школу» почали запроваджувати по всій країні.
Лілія Доні, директор Балтського ліцею №2, розповіла про реалізацію проєктів з вивчення англійської мови та робототехніки, з екології тощо. Першими тут відкрили й клас з інклюзивним навчанням. Для учнів з особливими потребами облаштовано зону відпочинку та розвитку.
***
У Балтському ліцеї №3 (тоді – колегіумі), за словами директора закладу Жанни Капкіної, взялися за створення нового освітнього середовища для вільного розвитку дитини, прийнявши концепцію «SMART-школа». На жаль, під час нічної грози у 2018 році у дах старої школи влучила куляста блискавка. В результаті виникла пожежа, яка значно пошкодила будівлю. На її місці звели нову. Будівництво не завершене, але є надія, що ідея «SMART-школи» буде реалізована.
Локальні ініціативи – сильна громада
Питання територіального формування бюджету сільських територій у громаді прямо пов’язали з ОСН, адже, на думку керівництва: саме тут мають звучати пропозиції щодо управління спільною власністю, визначатись проблемні напрямки розвитку населених пунктів, які ляжуть в основу Програми соціально-економічного розвитку громади.
З метою налагодження ефективної взаємодії влади з ОСН та громадськими організаціями було розроблено та прийнято Програму розвитку громадянського суспільства з головною концепцією «Ефективні локальні ініціативи – запорука створення сильної громади». Важливе значення надавалось заохоченню активістів, жителів міста і сіл, залученню активних, креативних, енергійних людей до реалізації спільних проєктів, підтримувались ініціативи та цікаві пропозиції. Тому програмою передбачалось проведення конкурсів та акцій, в яких брали участь жителі громади.
Вже у 2016 році міська рада оголосила два конкурси громадських ініціатив на отримання мінігрантів року для громадських організацій, голів мікрорайонів та органів самоорганізації населення. Автори проєктів ініціювали відродження історичних об’єктів – старовинних криниць, обелісків, пам’яток тощо. Були пропозиції й щодо встановлення дитячих та спортивних майданчиків, створення паркових зон та зон відпочинку. Розмір мінігранту становив 4 тисячі гривень у кожній номінації. Але це спонукало переможців залучати спонсорів, партнерів для задоволення спільних потреб та застосувати власні ресурси.
На початку 2017 року Балтську об’єднану територіальну громаду було відібрано на участь у Проєкті «Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства». Саме тоді тут почали впровадження «Громадського бюджету». Тепер суми, якими могли розпорядитися переможці, сягала 100 тисяч гривень.
Пошук нових ідей щодо залучення мешканців громади до участі в розподілі частини місцевого бюджету не припинився й в умовах карантинних обмежень, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Так в громаді дебютував «Шкільний громадський бюджет». Мета – навчити дітей мислити сучасними категоріями й бути активними учасниками суспільних процесів. Тому учнівській молоді була віддана повна свобода дій. Учні самі готували проєкти, агітували за них, працювали з електоратом. Більшість з проєктів торкалися облаштування спортивних та дитячих майданчиків, альтанок для занять на свіжому повітрі, зон відпочинку та дозвілля і навіть встановлення сонячних батарей. Деякі проєкти містили мрії учнів про шкільне радіо, комплект робототехніки та відеоапаратури. Переможці отримали по 50 тис. гривень на реалізацію ідей, які зацікавили більшість тих, хто взяв участь у голосуванні.
***
Цікаво, що реалізація молодіжних ідей не обмежилася «Шкільним бюджетом». Навіть короткий огляд ініційованих та реалізованих молоддю проєктів, у тому числі – патріотичного, спортивного напрямків та багато іншого зайняв би чимало часу. Адже в Балтській громаді свій, не схожий на інші, підхід до формування молодіжної політики. Про те, що у балтян є чому повчитися, свідчить чимала кількість візитів, організованих в тому числі й завдяки міжнародному партнерству. Приміром, один з таких навчальних візитів в рамках ініціативи ЮНІСЕФ «Громада, дружня до молоді» для представників Чернігівщини та Житомирщини був організований регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою», з яким Балтська громада плідно співпрацює.
Окрім досвіду залучення молоді до управління громадою, участі молодих громадян у проєктах розвитку, реалізації ініціатив створення спортивних класів, роботу молодіжної ради тощо, гостей, зокрема, зацікавив проєкт «Профорієнтація», реалізований за ініціативи старшокласників. Вони самі вирішують, який заклад, установу чи підприємство відвідати.
Приміром, відвідали медичний університет в м. Вінниці. Кошти на поїздку були виділені з бюджету громади. Занепокоєні небезпекою екологічної загрози через забруднення планети, молоді люди запропонували екологічний проєкт під гаслом «Екологія: думаємо глобально – діємо локально». Розповіли гостям й про те, як було реалізовано ініціативу щодо соціалізації дітей з обмеженими фізичними можливостями. Цей проєкт набув масштабів загальногромадського і пройшов під гаслом «Відкриті серця».
Ще один цікавий проєкт «Один день з міським головою», який став традиційним, дуже подобається молодим балтянам. Адже протягом цього дня вони стають учасниками управління громадою, зазираючи за лаштунки структурних підрозділів міської ради й самого її очільника. Тому вони радо розповіли гостям про власні враження від його впровадження. Йшлося під час зустрічі й про обмін учнями, коли діти з паралельних класів по декілька днів навчаються в інших школах.
Шлях до розвитку через проєктну діяльність
Бюджет об’єднаної територіальної громади за 2016 рік становив 156, 8 млн гривень (у 2015 р. – 35 млн грн). У 2016 році Балтська ТГ отримала й освоїла 19,6 млн грн державної субвенції на реалізацію 18 проєктів з розвитку інфраструктури. Це найбільша субвенція, витрачена на формування інфраструктури громади, завдяки якій проведено капітальні та поточні ремонти 10 загальноосвітніх шкіл, 4 дитячих садків, 2 позашкільних закладів освіти.
Заступник міського голови Федір Молодець
Заступник міського голови Федір Молодець розповів про те, як у громаді розпорядились значним фінансовим ресурсом, отриманим завдяки об’єднанню:
«Ми в перший рік створення громади намагалися інфраструктурну субвенцію витратити раціонально та з максимальною користю. Адже розуміли, що вона, по суті, має одноразовий характер. Тому, по-перше, намагалися покращити матеріально-технічну базу комунальних підприємств, аби в майбутньому мати техніку для того, щоб створювати й забезпечувати комфортні умови життя на території громади нашим мешканцям.
У перші роки об’єднання інвестувати в наші об'єкти так, щоб в майбутньому це дало економію ресурсів. Якщо ми говоримо про придбання нової комунальної техніки, то згодом ми перестали винаймати спецтехніку, екскаватор для певних цілей тощо. У нас є своя барова машина для заміни трубопроводів (прокладання траншей). Є власна автовежа для спилювання дерев, яку ми раніше винаймали раніше в РЕМ, автогрейдер, який ми винаймали в Службі автомобільних доріг.
Коштом інфраструктурної субвенції за умов співфінансування з місцевого бюджету ми провели ремонтні роботи по енергомодернізації закладів бюджетної сфери. Зокрема, було замінено вікна в школах та дитячих садках на енергоощадні, утеплено фасади. Тобто максимально інвестували в утеплення наших соціальних закладів і маємо економію мінімум 20% по енергоносіях. Це щороку дає економію бюджетних коштів, які можна витратити вже не на енергоресурси (електроенергію, вугілля, дрова тощо), а на розвиток закладів, покращення їх матеріально-технічної бази.
І третє. Було відремонтовано дорожнє покриття вулиць міста, по яких йде основний потік автотранспорту, по яких возять шкільними автобусами наших дітей, які поєднують мікрорайони тощо. На жаль, ремонт доріг досі потребує великих фінансових ресурсів. Сподіваюсь, після перемоги ми цю роботу продовжимо. В умовах війни дороги ремонтуються тільки частково: ямковий ремонт, щоб зберегти асфальтне покриття, яке ще є. Планується також продовжити ремонт доріг, які мають стратегічне значення, по яких курсують шкільні автобуси й авто швидкої медичної допомоги. Якщо ми говоримо про Балту, то в цьому році буде розпочато будівництво дороги від газової контори по вулиці Госпітальєрів до багатопрофільної лікарні. Це комплексний проєкт, яким передбачається не тільки будівництво дороги, а й пішохідної доріжки. Є відповідні звернення від колективів Балтської багатопрофільної лікарні, від бригад екстреної медичної допомоги, які працюють на нашій території. Мало того, що дорога тут занадто вузька, ще й «вбита». Автомобілям дуже важко розминутись із зустрічним транспортом. До того ж немає й пішохідної доріжки для пересування медичних працівників, які добираються на роботу та з роботи пішки».
Будівля центру ПМСД. Вікна замінено, фасад утеплено
Одним з важливих рішень міської ради стала ухвала про приєднання до європейської ініціативи «Угода мерів» (Covenant of Mayors for Climate and Energy), взявши таким чином зобов’язання щодо скорочення на своїй території викидів CO2 щонайменше на 30% до 2030 року завдяки заходам з підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. Балтська міська об‘єднана територіальна громада стала однією з семи представників Одещини, які в результаті конкурсного відбору підписали Меморандум з американським агентством з міжнародного розвитку USAID щодо партнерства у сфері підвищення енергоефективності та отримала допомогу у плануванні, управлінні та фінансуванні діяльності у сфері чистої енергії та енергоефективних проєктів. Закордонні експерти допомогли провести енергоаудит комунальних систем, підготувати інвестиційні проєкти, які передбачають підвищення енергетичної ефективності й використання альтернативних джерел енергії.
За словами начальника відділу економіки та інвестицій Олександра Мараєва, завдяки активному залученню коштів (державних, міжнародних грантів тощо) через проєктну діяльність вдалося зробити чимало для розвитку інфраструктури Балтської громади. Серед найбільш важливих реалізованих у громаді проєктів він назвав будівництво сучасної спортивної зали ДЮСШ; капітальний ремонт кіноконцертної зали кінотеатру «Родина»; створення першого в Україні сучасного реперфузійного центру з надання невідкладної допомоги хворим на сердечно-судинні захворювання; капітальний ремонт частини будівлі складського призначення з пристосуванням під інклюзивний ресурсний центр.
Спортивний комплекс
Заступник міського голови Федір Молодець також назвав вагомим здобутком громади будівництво спортивної зали (фактичного – цілого комплексу) та розповів про проєкти, які знаходяться в стадії реалізації:
«Від моменту проєктування до вводу в експлуатацію минуло всього три роки. Чесно кажучи, були сумніви, що ми зуміємо так швидко його побудувати, тому що, швидкість будівництва залежить від фінансового ресурсу. Так вийшло з будівлею Балтської школи №3. Змінювалося керівництво області та держави, фінансування призупинялося. Потім - ковід, війна внесли свої корективи. Тепер, я думаю, ситуація має виправитись. Ми відкоригували проєкт та взяли участь у міжнародному проєкті «Відновлення України», який фінансується коштом з державного бюджету, міжнародних донорів та фінансових організацій, відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. В Україні було подано більше тисячі заявок, відібрано 37. З цих 37 проєктів 16 – з Одеської області, з них три з Балтської громади! Серед них – завершення проєкту відбудови Балтської школи №3 та реконструкція приміщень Балтського ліцею №1. Одне з них – колишнє дитяче відділення ЦРЛ – передане раніше для облаштування навчання учнів молодших та частково середніх класів. Тут вже зроблено ремонт даху, але потрібна реконструкція з модернізацією котельні. Також – утеплення фасадів і благоустрій території. Третій проєкт – Балтська багатопрофільна лікарня. Цим проєктом передбачено утеплення фасаду, заміна вікон, які залишились, і благоустрій всієї території, з врахуванням нової огорожі, дитячих майданчиків, паркування авто.
Основний корпус Балтського ліцею №3 зведений
Ці три проєкти вже відібрані. Ми зі своєї сторони підписали меморандум. Він чотирьох сторонній. Балтська міська рада є однією зі сторін, як власник об'єктів. Європейський інвестиційний банк, Міністерством інфраструктури України – інші сторони Ще одна сторона - департамент капітального будівництва Одеської облдержадміністрації, який від нашого імені представлятиме інтереси замовника. Сума фінансування на цих трьох об'єктах - приблизно 400 мільйонів гривень. Меморандум з нашої сторони підписаний, очікуємо підпис міністерства, а департамент капітального будівництва готовить тендерну документацію на ці три об'єкти. Завдання - до початку нового року оголосити процедуру торгів і відібрати підрядні організації, які, сподіваюсь, будуть працювати на цих об'єктах вже з наступного року. Проєктів у нас є чимало. Ми сподіваємося, що покращиться ситуація на фронті, аби перемога прийшла якомога скоріше».
Планується також будівництво очисних споруд з використанням новітніх технологій, створення нового полігону твердих побутових відходів та облаштування реабілітаційного центру.
«Є проєкт реконструкції центральної площі міста (у квадраті від вулиці Госпітальєрів до Миколаївської). У цей проєкт, окрім самої площі зі сценою, входить заміна всіх, комунікацій, облаштування зливної каналізації, освітлення, встановлення фонтану, – розповів про плани заступник міського голови. – Дуже цікавий проєкт, ми його розробляли два роки. Декілька разів завертали проєктантам, вносили свої корективи, зауваження, вони переробляли. Це було ще до повномасштабного вторгнення. Проєкт лежить готовий. Звичайно, ми розуміємо, що його реалізація зараз точно не на часі. Але він є, і по суті, конструктивна частина проєкту, змін ніяких, напевно, що й не потребуватиме. Але, дасть Бог, переможемо і цей проєкт також заявимо в різні фонди: і державні, і донорські, і європейські. Адже що ціна питання – близько 100 мільйонів гривень».
Плани відкладено до після перемоги над ворогом. Хоча найгострішу проблему зі сміттєзвалищем, за словами Федора Молодця, намагаються вирішити вже тепер:
«Мешканці мікрорайону поруч зі сміттєзвалищем вже декілька років страждають (особливо в суху погоду), коли воно загоряється. Тому плануємо зробити заїзд до нього через провулок Володимирський, вище цегельного заводу, щоб не створювати незручності для жителів. Ресурс кар'єру дозволяє використовувати його ще 5-10 років, поки не буде реалізований проєкт будівництва нового полігону для вивезення твердих побутових відходів».
Важливий вплив на розвиток громади, на думку начальника відділу економіки та інвестицій Олександра Мараєва, має міжнародне партнерство. Зокрема, участь у Проєкті USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»), співпраця з Японським Фондом соціального розвитку тощо.
«В рамках співпраці з всеукраїнською ГО «Клуб мерів» створено економічний союз «Асоціація південного Поділля»: підписано меморандум про муніципальне співробітництво шести громад півночі Одеської області – Балтської, Подільської, Куяльницької, Кодимської, Любашівської, Окнянської», – розповів Олександр Мараєв.
Сила – в об’єднанні зусиль кожного
Звичайно, не все відбувається гладко, без складнощів і, навіть, конфліктів. Але це нормально, бо громада – живий організм, здоров’я якого залежить від вміння разом долати хворобливі явища.
«Загальним фронтом важко просуватися вперед. Тому шукаємо «точки зростання»: де ми можемо прорости, реалізуватись у розв'язанні найважливіших проблем громади», – розкрив ще один секрет об’єднання заступник міського голови Валерій Желіховський.
Війна спонукала багатьох мешканців, від молодших до старших, усвідомити, що вибір робить кожен з нас окремо, але сила – в об’єднанні зусиль кожного. Нині нас згуртовує головна мета: перемога над ворогом. Тому й об’єднали свої зусилля з першого дня повномасштабного вторгнення волонтери, влада, бізнес, пересічні мешканці громади.
«Завдячуючи неймовірній згуртованості балтян, відчайдушному бажанню допомогти нашим хлопцям, ми з перших днів війни тримали ситуацію в громаді під контролем, облаштовували чотири блок-пости, укриття, збирали речі та продукти, готували для збереження архіви, важливі документи, вдосконалювали роботу об’єктів критичної інфраструктури, - пригадує міський голова Сергій Мазур. - Враховуючи важкий емоційний стан громадян, вже 25 лютого був організований центр психологічної допомоги. Спортивні зали шкіл громади перетворилися на гурток «Умілі ручки», де плели маскувальні сітки, а старостати, заклади культури, Публічна бібліотека та шкільні їдальні - в консервувальні цехи та пекарні».
Допомагали ЗСУ й до повномасштабного вторгненняФото: Балтська міська рада
За словами очільника громади, всі без винятку сільгоспвиробники Балтщини висловили готовність взяти участь у створенні загального логістичного складу заради стабільного забезпечення населення харчовими продуктами та товарами першої необхідності, перейшли до практичного втілення перепрофілювання місцевих підприємств до роботи на забезпечення продовольством населення та Армії. Чимало сільгосппідприємств почали переробляти зерно на борошно та крупи, соняшник - на олію.
«Вже 10 березня в Балтській громаді був створений єдиний гуманітарний центр при оперативному штабі, який надавав допомогу внутрішньо переміщеним особам. Завдяки потужному волонтерському руху накопичені значні резерви забезпечення військових та добровольчих батальйонів, – сказав Сергій Мазур. – Слід зазначити, що за 2022 рік громада надала прихисток більш ніж 2000 внутрішньо переміщеним особам (серед яких близько 600 дітей), а транзитом, з зупинками на 1-2 доби, через територію громади пройшло майже 6000 осіб».
Начальник фінансового управління міської ради Леся Паламарчук повідомила, що тільки за 8 місяців поточного року з місцевого бюджету на потреби ЗСУ та територіальної оборони виділено 13,2 млн грн, з яких 3,9 млн грн передано для ЗСУ до обласного бюджету.
Не залишились осторонь й друзі та партнери Балтської громади, з якими підписано меморандуми про співпрацю. Про це розповів заступник міського голови Федір Молодець:
«Практично з першого дня війни нам дзвонили, писали з міст-побратимів, особливо польські друзі, словацькі. Запитували чим допомогти. Дізнавались і робили благодійні внески на підтримку Збройних Сил України. Я хочу сказати, що найбільшу допомогу ми отримали з Польщі. Це цілий ряд автомобілів. Всі автомобілі, придбані за спонсорські кошти, ми передали на Збройні сили України. Ті, які вони передали з муніципалітетів своїх міст, ми не могли просто передати кудись далі, тому прийняли на баланс своїх комунальних установ. Скажімо, автомобіль швидкої медичної допомоги, передали Балтській багатопрофільній лікарні. Сьогодні, якщо є необхідність терміново доставити важкохворого у Київ, Одесу, використовують цей автомобіль, у якому передбачено все для цього.
***
Передали польські друзі й свою комунальну пожежну машину. Ми її прийняли на баланс нашого комунального підприємства. Тепер, якщо десь починається пожежа, то ми, не чекаючи приїзду ДНСників, починаємо гасити самі. Вже не раз випробували її в роботі на сміттєзвалищі. Пасажиро-вантажний бус теж нам передали зі свого балансу на баланс нашого комунального підприємства.
Всі передані автомобілі були завжди забиті гуманітарними вантажами не тільки для Збройних сил України, а й для внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених (дитяче харчування, памперси). Медикаментів дуже багато для лікарні отримали. Генератори, бензопили, інше обладнання, яке Польща передала, все пішло далі - по заявках військових частин».
З жовтня минулого року в громаді діє благодійний рух «Балтська громада: віримо в ЗСУ».
«Офіційним представником волонтерської платформи «Балтська громада – Віримо в ЗСУ» є Руслан Антонюков – учасник російсько-української війни, нині волонтер. Тільки волонтери точно знають адресні запити від військових, їхні актуальні потреби, знають, де придбати якісне спорядження та інші необхідні речі за розумні ціни. Всі зібрані кошти акумулюються на спеціальному рахунку, – пояснив ініціатор руху міський голова Сергій Мазур. – В рамках цієї акції були проведені ярмарки, які об’єднали навколо себе всі навчальні заклади - кожний садочок та кожну школу Балтської громади. Головними героями ярмарків стали місцеві діти за підтримки своїх батьків. Всі отримані кошти були перераховані на благодійний рахунок. В кінотеатрі «Родина» систематично проводяться благодійні концерти. Всі кошти з продажу квитків, акумулюються на вищезазначеному рахунку».
Якось Сергія Мазура запитали: «В чому унікальність Балтської громади?». «В її різноманітності», – відповів він. А секрет цієї різноманітності – в децентралізації, яка й досі проростає в усіх її клітиночках, дозволяючи легко змінюватись на шляху свого розвитку, відповідаючи на потреби часу. Напевно саме це допомогло керівництву взяти на себе відповідальність не тільки за забезпечення безпеки та добробуту мешканців, а й за допомогу іншим регіонам країни, які потерпають від воєнних дій. Організація територіальної оборони, продовольча безпека, гуманітарна допомога – все це є з початку агресії росії проти України в житті Балтської територіальної громади.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
