Замість спокійних канікул – ремонти, котловани, нові кабінети, гаряча вода, чотири автобуси на новій парковці та хокейні ключки. У Балтському ліцеї №2 літо точно не назвеш канікулярним. Поки учні відпочивають перед новим навчальним роком, у закладі кипить робота.
Директорка освітнього закладу Лілія Доні прозвітувала про заплановані проєкти, втілені у життя. Але воно (життя), як це часто буває, внесло свої корективи – з'явився ще один, позаплановий. І саме він став найнесподіванішим та найскладнішим.
Другий корпус стає сучасним освітнім простором
Оновлення другого корпусу ліцею – це не одна робота, а цілий ланцюжок змін.
За словами Лілії Доні, завдяки коштам, отриманим від ЮНІСЕФ, вдалося завершити зовнішнє утеплення частини корпусу. До цього за кошти місцевого бюджету тут відремонтували навчальні кабінети, а завдяки Світовому банку заклад отримав нові меблі.
Тепер у корпусі створюється зовсім інше освітнє середовище. Тут працюватимуть кабінети робототехніки та математики, а також STEM-лабораторія.
Директорка закладу запевняє: над оновленням навчального обладнання тут працюють близько 15 років: від проєкторів перейшли до мультимедійних дошок, а тепер – до сучасних мультимедійних панелей.
Цього року за фінансування Світового банку ліцей отримав три такі панелі. Фактично нові технології стали завершальним елементом масштабного оновлення другого корпусу: їх встановили в кабінетах робототехніки, STEM-лабораторії та математики.
Гаряча вода з кожного крана
Є речі, які складно назвати великим будівельним проєктом, але саме вони щодня впливають на комфорт дітей.
У ліцеї реалізували проєкт, завдяки якому з усіх кранів тектиме гаряча вода. Відтепер у їдальні можна буде мити руки теплою водою, а в санвузлах користуватися водою комфортної температури.
Проєкт виявився недешевим, але Лілія Доні наголошує: для безпечного освітнього середовища це необхідність, а не зайва витрата. Адже таким чином тут дотримуватимуться нових санітарних вимог.
Замість болота після дощу
Ще один проєкт, результат якого особливо оцінять ті, хто відповідає за шкільні перевезення.
На задньому дворі ліцею облаштували парковку та оглядову яму для чотирьох шкільних автобусів.
Донедавна після кожного дощу ця територія перетворювалася на болото, якою було важко пересуватися. Тепер автобуси мають облаштоване місце для стоянки та технічного обслуговування.
- Для когось це бетон, асфальт і метал. Для нас – це спокій. Це можливість своєчасно обслуговувати автобуси, які щодня вирушають у дорогу, щоб привезти дітей до школи і безпечно повернути їх додому. Бо шкільний автобус – це не просто транспорт. Це ранкові усмішки дітей, хвилювання батьків, відповідальність водіїв і щоденна турбота всієї шкільної родини, – пояснила Лілія Доні.
Хокей, якого чекали десять місяців
Ще одна історія – про дитячу мрію, яка нарешті отримала шанс стати реальністю.
Під час Дня спорту у вересні минулого року діти спробували грати в хокей на траві. Тренування настільки захопило юних спортсменів, що вони захотіли продовження.
Але необхідне обладнання коштувало для ліцею занадто дорого, без сторонньої допомоги не обійшлися. Хоча чекати довелося цілих десять місяців, хокейні ключки таки отримали. Тепер попереду – тренування, перші матчі та новий спортивний напрям для учнів.
За словами очільниці ліцею, мрія юних спортсменів здійснилася завдяки підтримці президента Федерації хокею на траві Одеської області Сергію Донцову та Балтського міського голови Сергія Мазура.
Котельня готується до зими
Є роботи, результат яких учні відчують узимку. Саме до цієї категорії належить ремонт котельні. За літо тут відремонтували піддувало, замінили підшипники у насосі та кран альтернативного насоса, зробили підмуровку котла й відремонтували димосос.
І це, як зазначає директорка, лише частина виконаних робіт.
Усе робиться для однієї простої речі – щоб із приходом холодів у ліцеї було тепло.
І тут починається найцікавіше: що змусило копати землю
Найбільш несподіваний проєкт літа не був запланований. За словами Лілії Доні, у ліцеї почав регулярно забиватися туалет. Спочатку думали, що хтось кидає у каналізацію сторонні предмети. Працівники пробували прочищати власними силами. Потім викликали спеціалістів водоканалу. Але й вони не справилися.
Тоді стало зрозуміло: проблема не поверхнева.
Після останнього дзвоника працівники взялися за земляні роботи, щоб дістатися до комунікацій. Довелося навіть відновлювати в пам'яті історію будівництва самої школи, адже інженерні мережі прокладалися ще на етапі її спорудження.
І тоді з'ясувалося: просто замінити невелику ділянку труби не вийде. Нові проблеми виникали одна за одною.
Щоб дістатися до труб, довелося копати котловани майже на три метри нижче рівня землі.
Настільки глибоко, що навіть зварювальник спочатку не наважувався спускатися вниз.
Але коли працівники нарешті дісталися комунікацій, стало зрозуміло, що проблема набагато серйозніша, ніж здавалося на початку.
Каналізаційні коліна були повністю забиті. А поруч проходили труби опалення, які за десятки років прогнили й перебували в аварійному стані. Тобто під час пошуку причини проблем із каналізацією виявили ще одну потенційно небезпечну проблему – аварійну ділянку тепломережі.
У результаті довелося зробити значно більше, ніж планували спочатку. Повністю замінили каналізацію, водопровід та аварійну ділянку тепломережі. Виконали зварювальні роботи, відновили системи й засипали величезні котловани.
На все це пішло понад два місяці. Причому, за словами директорки, майже кожен новий етап приносив чергові труднощі. Проблем ставало більше, а оптимізму – менше.
Але роботу завершили. І тепер те, що починалося зі звичайної, на перший погляд, проблеми із забитою каналізацією, завершилося масштабним ремонтом підземних мереж.
І, мабуть, найважливіше в цій історії – не кількість виконаних робіт. А те, що значна їхня частина залишиться непомітною для школярів. Дитина зайде до теплого класу, відкриє кран із теплою водою, сяде за сучасне обладнання, поїде шкільним автобусом – і навряд чи замислиться, скільки роботи стоїть за цими звичними речами.
А десь під ногами вже не буде старих аварійних труб і майже триметрових котлованів.
Бо новий навчальний рік починається не лише з першого дзвоника. Він починається з того, що хтось усе літо робив школу безпечнішою, теплішою та сучаснішою.
Джерело: відеозвіт Лілії Доні у Фейсбуці
Слідкуйте за нами в Facebook та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими
