У розпалі війни в Україні ми не раз стаємо свідками зворушливих вчинків, які символізують незламний дух та материнську любов. Мати загиблого воїна Владислава Мишанчука з с. Козацього (Балтська громада) передала 20 000 гривень волонтерському руху "Сіточки в Балті", який виготовляє захисні сітки для українських військових.
Пам'ять, що живе у серці матері
Пані Ольга особисто відвідала волонтерів, поділившись своєю історією та висловивши слова безмежної вдячності та шани до тих, хто продовжує боротися за свободу України. Її сина, Владислава, вже немає, але його пам'ять живе у серці матері та надихає її на допомогу тим, хто зараз на передовій.
Владислав народився 28 травня 1995 року, закінчив місцеву школу та здобув спеціальність водія-тракториста. Був одружений, виховував доньку.
Після строкової служби у Збройних Силах України (2013 рік) він продовжив службу за контрактом з 2014 року, виконуючи свій військовий обов'язок у зоні АТО. За мужність та відвагу був нагороджений двома медалями.
28 липня 2022 року старший солдат, водій артилерійського взводу Владислав Мишанчук загинув під час виконання бойового завдання поблизу Невельського в Донецькій області, захищаючи Україну.
Від сирени до надії...
Гроші, зібрані з пенсії, стали вагомим внеском у спільну справу захисту України. Про це розповіла волонтерка, координаторка руху Анна Грабован.
«Якраз була хвилина мовчання. Одразу після вшанування заходить жінка і каже: «Аню, я хочу зробити внесок. Назбирала з пенсії 20,000 грн на сіточки. У мене син загинув два роки тому».
Дуже важко підібрати слова вдячності й шани. Ми познайомилися, поспілкувалися і чекаємо Ольгу в осередку. А ці 20 000 грн обов'язково використаємо за призначенням, бо так, як сказала пані Ольга, ці кошти врятують життя не одного сина. Ми в це віримо. Дякуємо безмежно. Владислав Анатолійович Мишанчук, 56-та бригада, Донецький напрямок. Портрет нашого захисника є на Алеї Слави. Герої не вмирають. Герої завжди поруч, герої - з нами. Слава всім захисникам України!».
Ця історія є свідченням того, як особиста трагедія може перетворитися на джерело надії та сили для підтримки тих, хто бореться за незалежність України. Дії Ольги є прикладом справжнього патріотизму та безмежної любові до своєї країни. Її внесок – це не тільки фінансова допомога, а й потужний моральний імпульс для всіх, хто долучається до волонтерського руху.
