Станіслав Чорний очолює відділ охорони здоров’я Балтської міськради з дня створення Балтського Центру Первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). У 2016 звідси пішли новації у становленні сімейної медицини в Балтській громаді. Медичний заклад став одним з кращих в Україні. Згодом пан Чорний очолив Центр ПМСД.
За досвідом у медичний заклад зверталися колеги з усієї України, колектив регулярно проходив навчання. У воєнний час медперсонал Центру ПМСД пристосувався до непростих умов і працює так, щоб пацієнти отримували необхідну допомогу.
Сімейна медицина в Балтській громаді та війна
Як ви оцінюєте стан системи первинної медико-санітарної допомоги в нашій громаді?
- Я думаю, що оцінку повинні давати клієнти нашого закладу, пацієнти, які звертаються до нас, люди, які хворіють, люди, які не хворіють, але приходять за допомогою в питаннях профілактики захворювань. Це великий напрямок вакцинальної роботи. Є такі хвороби, які починаються в 35-40 років і раніше, але за законом, люди можуть звертатися завчасно.
Думаю, це їм варто поставити питання про те, як взагалі на Балтщині?
Крім того, ми маємо конкурентне середовище. Є приватний заклад, медичний підрозділ де працюють сімейні лікарі, які теж мають своїх пацієнтів. Є наші відносини, взаємодії з ними.
Нагадаю, пацієнт має право вибрати лікаря. На території громади та міста працюють 12 наших лікарів, інші знаходяться в селах, в тому числі 18 лікарів в центрі ПМСД і ще дві амбулаторії в селах Піщана та Пужайкове (Піщанська громада).
В селах Білене, Обжиле і Гольма працюють по одному лікарю. Отже, там є клієнти наших закладів, нашої громади. Там люди мають оцінювати.
Цікавить ваша професійна оцінка.
- Про сімейну медицину заговорили у 80-ті роки минулого століття, потім до питання повернулися десь у 2010 році (на території Балтського району). У 2013 році, якщо не помиляюсь, у місті з'явилися перші сімейні лікарі.
У 2015 році утворилася Балтська територіальна громада, а в 16-му прийшли до того, що треба створити Центр ПМСД.
Наш центр працює вже вісім років і старт був доволі сильним, бо десь у 18-му році ми стали одним з 15 кращих центрів зі 168, які стартували в Україні в частині розвитку сімейної медицини.
На вході в центр є відповідна відзнака. Підтримуючи коштами, Агентство США з міжнародного розвитку USAID, згадали про нас через два роки після потужного старту і представники, сказали, що ми маємо вчити інших: у нас були підопічні з Херсонської, Миколаївської, Одеської області. Ми проводили онлайн навчання. На жаль, війна втрутилася в усі наші плани, і ми не змогли попасти в Олешки, де працювали.
Але ми співпрацюємо до цього часу з іншими центрами. Тому рівень до якого ми розвинулися, ми можемо оцінити навіть по тому, що до цього часу спілкуємося з передовими центрами, підтримуємо з ними відповідні контакти. Переймаємо досвід, обмінюємося навіть тим, яким чином надаємо допомогу пацієнтам. Тому, на мою думку, рівень наших лікарів в частині первинної медичної допомоги достатньо високий, сильний.
Медперсонал Балтського Центру ПМСД
Станіславе Івановичу, які головні виклики стоять перед вашим закладом?
- Виклики — це війна, вона вплинула на нашу допомогу, на її доступність. Частина наших декларантів покинула територію громади, і вони знаходяться на відстані. Добре, що люди в більш-менш спокійних умовах, де не знають тривоги. В них менше стресових хвороб. Однак вони дистанційно звертаються до нас, аби мати інформацію про вакцинацію, або мати ще якусь інформацію.
Також війна наклала відбиток і на самі хвороби. У нас є достатньо пацієнтів, які переживають, бо не розуміють, як лікуватися в цих умовах. Наприклад, поїхати навіть в Київ в онкоцентр чи інститут раку, коли там лунають тривоги… Я, потрапивши в Київ на 1 вересня до своєї онучки, вранці просидів в коридорі, а діти спали у ванній кімнаті. Це не додає здоров'я.
Позитивно те, що жоден наш лікар не покинув територію України.
Однак все ж слід сказати про кадрове питання. У нас все покладене саме на лікаря. Коефіцієнт 3,8 на одного лікаря, це дуже велике навантаження. В нас залишилися медичні працівники, які не покинули село, не виїхали під час війни, залишилися там, вони працюють, але їх треба утримувати, платити зарплату. А заробляємо тільки деклараціями та тією кількістю лікарів, які їх мають.
На сьогодні в нас працює три молодих лікарі. Це 10-12% з усієї когорти лікарів, а всі інші — 55 років і старше, а всі молодші – це до 55 років. Два лікарі, які вийшли з декрету, один лікар, який вийшов у цьому році після інтернатури, а всі інші – пенсіонери або дуже-дуже близько до пенсії.
Оце виклики. З усім іншим справляємося.
Медперсонал Балтського Центру ПМСД у День вишиванки
Ковід допоміг підготуватися до складніших часів
Які зміни відбулися у вашій медичній установі за останні кілька років?
- Війна призупинила наш рух. Спочатку ковід став нам на заваді, але він, можливо, трохи підготував до нової трагедії. Ми перебудували свою роботу і залишили той варіант, де був долікарський кабінет, де можна було працювати середньому персоналу не по хворобах, а з пацієнтами, які йшли на профілактичні огляди, на вакцинацію. Добре, що так, тому що з’явилися проєкти, які називаються «Акушерка громади», і зараз ми там працюємо. Закордонні фонди підтримують Україну в частині покращення надання допомоги жінкам, в тому числі в питаннях народжуваності. Ковід навчив нас працювати, ми тоді організувалися.
З початку свого формування ми одними з перших ввели свою електронну систему. Працювали в ній три роки, потім перейшли вже на програму Helsi. До цього часу понад тисячу центрів працюють з цією програмою.
Ми практично самі розробляли перші наші електронні рецепти тоді, коли держава ще не зробила рецепти на доступні ліки.
Але війна і ковід не дали можливості витратити ті кошти, які ми хотіли. Можливо, це було б покращення доступності, покращення комфорту для пацієнтів та персоналу.
Зараз кошти йдуть на війну, ми збираємо гроші зі своїх особистих заробітних плат, беремо участь в усіх проєктах міської ради. Вже є закуплений третій автомобіль для ЗСУ. Колектив розуміє, що зараз треба перемогти, а наші досягнення будуть наступними.
Передача зібраних коштів для ЗСУ
Як відбувається взаємодія з пацієнтами під час пандемії, військових дій? Чи змінились потреби пацієнтів?
- Потреби пацієнтів дійсно змінилися. Пандемія пішла на спад, чесно скажемо. Кількість хвороб, особливо літом, зменшилася, це вірусні інфекції.
Кількість ковідних хворих теж змінилися, але вони є. Ковід практично пішов на зниження, але ми готові, ми маємо ізолятор, ми маємо можливість підсилити лікарів. Було таке, що за один день до нас зверталися 60-65 пацієнтів.
З війною тривоги, які зараз ми чуємо, втручаються в надання допомоги. Відповідно до чинного законодавства, нам заборонено надавати допомогу, ми повинні швидко завершити приймання і відправити пацієнтів до укриття.
У нас є прості сховища для персоналу, ми не забороняємо пацієнтам туди спускатися. Однак дуже мало пацієнтів користуються нашим сховищем. І наші лікарі та персонал теж розуміють, що коли десь щось стається треба йти в укриття.
Зараз маємо проєкт у співпраці із UNICEF в частині USAID, що покращує знання допомоги під час тривоги. Ми спробуємо організувати відповідний простір для того, щоб туди могли спуститися як пацієнт, так і лікар, який міг би надати невідкладну допомогу тим, хто її потребує.
Всі інші, хто може почекати, можуть перебувати в укритті, а потім, по завершенню тривоги, отримати допомогу.
У зв’язку з війною з’явилися деякі хвороби в частині психічних розладів. Я вже згадував тривожність, а це теж симптоми. Однак в нашій ментальності залишається упередження щодо роботи з психіатром.
У нас є психолог і з ним можна теж поспілкуватися. Ми адаптуємося, вчимося дистанційно, і розуміємо, що нам треба надавати допомогу відповідно до запитів, які є в пацієнтів.
Як на сьогодні забезпечується доступ пацієнтів до профілактичних оглядів та вакцинації?
- Я думаю, що набагато краще, ніж у попередні роки. В нас є показники, які аналізує Національна служба здоров'я України, є наказ Міністерства охорони здоров'я, який передбачає, що людина відповідного віку повинна пройти обстеження стосовно серцево-судинної системи, гіпертонічної хвороби, різних напрямків раків. Медичний персонал зобов'язаний активно пропонувати в телефонному режимі пацієнту звернуться до лікаря-спеціаліста, при чому можна навіть без відвідування нашого закладу. Ми можемо дистанційно виписати направлення. Ряд досліджень зобов'язані зробити самі.
Ми пропонуємо пацієнту потурбуватися про своє здоров'я. Тому профілактична робота посилилася.
Щодо вакцинації, в принципі, у нас не погана ситуація.
Нещодавно відбулися селекторні наради на яких йшлося про розвиток вакцинації на Одещині. Вакцини є, але вони поступають до нас із перебоями.
Щодо дітей, то до школи треба пройти всю вакцинацію, відповідно до календаря щеплень. Десять вакцин треба отримати обов'язково, щоб потім не було проблем. Для дорослого населення — раз у вісім-десять років ми повинні вакцинуватися від дифтерії, правця і ряду захворювань, які цією вакциною перекриваються.
Тому, контролюйте себе.
Якось чоловік з Балтщини дзвонить мені, що ногу проколов. Місяць тому зробив вакцинацію десь на теренах України. Питає, чи можна другу вакцинацію зробити, враховуючи, що не є нашим декларантом, бо проживає в Одесі. Та Бог з вами, ми надаємо допомогу всім громадянам України. Ми зробили вакцинацію, а третя вакцинація в нього буде через десь за пів року.
Ми агітуємо, пропонуємо. Запрошуємо всіх до сімейного лікаря.
Вакцинація
Профогляд
Кадровий дефіцит у медицині: старіння персоналу та залучення молодих спеціалістів
Ви вже раніше торкнулися кадрового питання і все ж, чи є дефіцит кадрів? Якщо так, як це впливає на роботу і що робиться для розв'язування цієї проблеми?
- Дійсно, кадрове питання – це старше покоління лікарів. Тут треба розуміти, що ніхто нікого не виганяє, але пенсіонер має право звільнитися.
Тим паче є хвороби, є стан, який називається «я вже не можу», тому тут треба бути готовим. Ми кожен рік подавали заявку на інтернів. За останні 5 років прийшло тільки 2 молодих лікарі. Правда, одна з лікарів, яка закінчила у нас інтернатуру і працювала 3 роки, пішла далі, захотіла бути іншим спеціалістом, держава це дозволяє.
Для того, щоб ми були чесні перед пацієнтами й нашими колегами ми навіть пройшли акредитацію для того, щоб мати право бути базою для проведення навчання інтернів.
А в цьому році у серпні приступив до роботи молодий лікар сімейної практики. Будь ласка, звертайтеся, хто бажає змінити лікаря, хоче молодого, прогресивнішого, навченого.
З середнім персоналом в трохи інша ситуація — в нас практично немає місць для медичної сестри. Тому кадрове питання є, але не критичне.
Які в нашій громаді найпоширеніші захворювання, і як лікарі вашого медичного закладу їм протидіють?
- З інфекційних – це сезонні захворювання, вірусні, грипоподібні, ковідоподібні. Немає кишкових захворювань. А якщо трапляються, то мінімальні, і до нас не попадають, бо коли людині геть погано, то її забирає швидка.
Щодо інфекційних — ми, в основному, контролюємо дитячі захворювання. Бувають інциденти, коли в школах щось виникає. Тут слід навчальним закладам ставитись до цього серйозно — допущені в школу не вакциновані діти можуть принести хворобу, а потім далі захворювання по всьому класу, що призведе до закриття навчальних закладів.
Питання з поліомієлітом знято. Уже немає такого напряму. Так, у нас кір і дифтерія – проблема по Україні. І ми категорично наполягаємо на тому, що дитина не вакцинована цими хворобами не має права відвідувати навчальний заклад.
З неінфекційних хвороб я б назвав інсульти, інфаркти, але зараз у нас з’явилася проблема – це захворювання нирок. З’явилася велика кількість людей, які захворіли та втратили можливість фільтрувати свою кров, відповідно, це гостра ниркова недостатність. Це призводить до діалізу. Діаліз підхоплює Подільськ, але цих людей стало багато. Треба було б розібратися, чому людина дійшла до цієї ситуації. Немає проблеми в питанні по дуже великій кількості туберкульозу, хоча захворювання є. Онкологія теж має місце. Знаємо, розуміємо, контролюємо.
Ми спілкуємося з нашими спеціалістами вищих рівнів для того, щоб зменшувати кількість цих захворювань.
Медичне обладнання та фінансові труднощі: як війна впливає на розвиток ПМСД
Чи вистачає в центрі ПМСД сучасного обладнання для діагностики та лікування пацієнтів?
- Лікар повинен мати тонометр, фонендоскоп, глюкометр, пульсоксиметр, отоскоп. Це мініатюрні прилади, які не багато коштують, але вони потребують регулярної перевірки. Інколи вона коштує дорожче за сам апарат, інколи доводиться купувати нові.
Лабораторна діагностика — це достатньо великий, дороговартісний блок. У нас у двох амбулаторіях є напівавтоматичні аналізатори крові, сечі, холестеринометри, але маємо шість амбулаторій.
Тому 2 і 6 — це питання, над яким ми постійно думаємо. Доставлення, транспортування, логістика – це є проблема для оперативності прийняття рішення лікарем, який міг би зробити це дослідження зразу при наявності пацієнта за пів години.
Беремо кошти з різних напрямків. Заробляти поки виходить слабо, тому що ми витрачаємо дуже багато на заробітну плату середнього персоналу в селах. Сусідні Куяльницька та Кодимська громади взяли фінансування всього медичного персоналу в селі на себе і з бюджету громади, а ми справляємося своїми коштами.
Поки не критично, працюємо.
Як ви працюєте над підвищенням рівня довіри пацієнтів до сімейних лікарів і медичного персоналу?
- Працюють, мабуть, всі. Збираємо наради. Я, зокрема, ділюсь інформацією, якою володію, враховуючи, що я житель цієї території, працюю тут багато років і маю довіру.
Хоча пацієнти бувають різні. «Я от до вас сюди прийшла і мені треба постійний догляд». Який може бути постійний догляд за пацієнтом, який приходить сюди до мене в кабінет і розказує, що за нею чи за ним повинен доглядати її онук, племінник, син, чи інший. Так трапляються непорозуміння, якісь образи на те, що медичний працівник чи медичний персонал не підтримав. Все з пацієнтом не можна вирішити, однак спосіб спілкування, форма спілкування повинні бути такі, щоб без якихось проблем ми могли пояснити пацієнту, чому ми цього не можемо зробити. Або рекомендуємо звернутися в вищу інстанцію.
Як впроваджується електронна медична система у вашому центрі і як пацієнти реагують на нові можливості онлайн-запису та консультацій?
- У нас пацієнти не можуть напряму самі зайти в систему і записатися на якийсь день. Ця заборона існує тому, що в нас ще немає відповідальності пацієнта. Все інше по телефонному дзвінку на рецепшені, дзвінку до лікаря, запис у лікаря на приймання і на наступний раз, коли прийти, це може бути записано на будь-яку дату.
Враховуючи те, що ми запровадили рецепти, далі з’явилася можливість виписувати доступні ліки, а це майже 500 препаратів хімічних речовин.
Електронна система розвинута достатньо широко і непогано.
Та маю прохання до пацієнтів — якщо у вас пройшли якісь зміни, їх обов’язково треба внести в систему. Бо коли вам погано, вам зовсім не до того.
Пішли народжувати, телефон поміняли, при чому 3-4 рази поміняли, дитину оформити не можуть, тому що немає відповідної СМС зі старого номера. Він давно вже загублений. Тому електронна система працює, але є моменти, коли треба, щоб пацієнт робив відповідні кроки та дії для того, щоб вона працювала більш злагоджено і безпроблемно на благо самого ж пацієнта.
Що б ви порадили пацієнтам для підтримки здоров'я в умовах стресу та підвищення ризиків через війну?
- Я б радив не забувати про профілактику хвороб — це найкращий спосіб подбати про своє здоров'я. Профілактувати керовані інфекції: це вакцинація, профілактувати хронічні захворювання. Враховуючи, що я адміністратор, то я б хотів порадити більше спілкуватися зі своїм сімейним лікарем. Знайте, хто він є, обмінюйтеся з ним інформацією, отримуйте поради через СМС повідомлення. Якщо ви змінили номер, потурбуйтеся про це самі. Читайте на нашому сайті Балтський центр ПМСД всі рекомендації, новини, поради. На нашій сторінці у Фейсбук лікарі періодично виступають з основними проблемами по захворюваності. Ми описуємо, що треба зробити, як налагодити спілкування з лікарем. Вірте в те, що вам не відмовлять. Будьте здорові, не хворійте.
Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
