Серпень – найбагатший місяць року, бо природа щедро наділила його своїми дарами, а ветеринарам випав ще й чудесний бонус – професійне свято – День працівників ветеринарної медицини. Описувати їх щоденну роботу немає потреби. Ті, хто тримав тваринок чи птицю, рибок та іншу живність, знають болі власників та господарів, коли на ветеринара ми покладаємо всі надії, як на вищі сили.
У наших громадах за епізоотичним благополуччям слідкує Захарівська дільнична лікарня ветеринарної медицини, яка підпорядковується Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області. Хоч останніми роками ветеринарну службу було реорганізовано, і з колишнього штату залишилося лише половина спеціалістів, всі вони фанати своєї справи, по справжньому люблять тварин та володіють талантом спілкуватися з ними.
Одним із кращих спеціалістів Захарівської дільничної ветеринарної лікарні беззаперечно є її провідний лікар Олександр Леонідович Кухарчук. Свою професію він знає на відмінно, адже працює за фахом вже дуже понад тридцять років. Коли поспілкуєшся з чоловіком, приходиш до висновку, що ветеринарія, дійсно, його покликання.
Колектив Захарівської дільничної лікарні ветеринарної медицини 8 серпня 2024 року
Шлях до ветеринарії
Все своє трудове життя Олександр Леонідович присвятив улюбленій професії. Сам він родом із Кіровоградщини. На Захарівщині працює вже понад 30 років, до того були навчання на ветеринарному факультеті Одеського сільськогосподарського інституту та служба в армії. Під час навчання у виші Олександр познайомився з нашою землячкою Анжеліною, яка теж навчалася на цьому ж факультеті. З часом молоді люди одружилися і переїхали на постійне місце проживання до Захарівки. Тут у них народилося донька Анастасія та син Олексій, зараз зростають двійко чудових онучат Пелагея та Захарчик. Тож наш край став рідною домівкою для чоловіка.
З дітьми та онуками
Діти обрали інші професії, але Олександр не жаліє, бо вони в них успішні. Донька обрала стала юристкою, а син – айтішником. Можливо, вже онуки, як підростуть, підуть його стопами.
„Прикро, що молоді люди не охоче йдуть у ветмедицину. Отримуючи дипломи, вони дають обіцянку, схожу на клятву Гіппократа. На відміну від людини, тварина не може розповісти, що у неї болить. Це висуває до ветеринарного лікаря дуже багато вимог. Крім того, що потрібно добре знати біологію та хімію, до важливих якостей належить допитливість і спостережливість, що дозволяє побачити і оцінити найменші зміни у стані тварини. Ветеринарний лікар має бути людяним, добрим. Він повинен вміти співчувати тварині – істоті, яка не вміє говорити. Тому часто проводять паралель між лікарем-педіатром, котрий працює із немовлятами, які ще не навчилися розмовляти. Так що умови в нас подібні, – каже ветеринар. – Адже перші лікарі одночасно займалися лікуванням тварин і людей”.
Недарма кажуть: „Медицина лікує людей, а ветеринарія – людство”. Бо існує багато захворювань спільних і для людини, і для тварини, якими вони можуть заразитися одне від одного. Тому оздоровлення тваринного світу запобігає хворобам людей.
За словами Олександра Леонідовича, раніше колгоспи, де були ферми, а також м’ясопереробні та молокозаводи піклувалися про якість своєї продукції. На жаль, сьогодні часто вона дуже низька, виробники піклуються переважно про кількість. Також багато генно-модифікованої продукції, яка негативно може впливати на здоров’я людини.
Олександр із колегою Сергієм Чернієвським (нині покійним) оглядають собаку
За професійну діяльність йому довелося всього побачити – був лейкоз і туберкульоз, чума свиней, хоча сьогоднішня – африканська набагато страшніша.
Слава Богу, що нашу громаду вона обійшла, хоча від цього не застрахований ніхто. Тож роботи лікарям ветмедицини завжди вистачає.
Особливо докучають бездомні тварини, але через брак коштів організувати для них спецпритулки немає можливості. Тому важливо, аби господарі, які взяли чотирилапих друзів, піклувалися про них, не викидали на вулицю, проводили щеплення та огляд у ветеринарів. Це убезпечить від можливого зараження.
Робота ветлікаря вимагає частих роз’їздів, не дивлячись ні на погоду, ні пору доби, є також професійна небезпека – можливість зараження, бо доводиться стикатися з інфекційними захворюваннями тварин. Тому важливо вміти зберігати витримку, самовладання у небезпечних ситуаціях і обов’язково дотримуватися правил безпеки.
„Кожен лікар, який обрав цю професію – відданий своїй справі, – каже Олександр Леонідович. – Я патріот своє роботи, люблю її, без неї не уявляю життя. Вдячний долі, що довелося працювати з справжніми професіоналами. Напередодні професійного свята хочеться привітати всіх нинішніх колег та ветеранів ветеринарної медицини, побажати їм міцного здоров’я, успіхів, добра, всіляких гараздів”.
Ми приєднуємося до його вітань і у свою чергу зичимо ветеринарним працівникам Захарівщини всіх благ, адже у тому, що ми споживаємо якісні продукти, неабияка їх заслуга. Бо порятунок життя на землі – як людини, так і тварини – почесна і шляхетна місія.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
