Ось уже кілька років як обов’язки директора Дитячо-юнацької спортивної школи у Великомихайлівці виконує Ярослава Беген, заступниця і донька директора Михайла Кеби, котрий сьогодні захищає Україну у лавах Збройних Сил. Говоримо з нею про виклики, досягнення і найбільшу мрію.
Ярослава з родиною
Ярославо, сьогодні Ви очолюєте юну спортивну спільноту Великомихайлівської громади. Як почуваєтесь в ролі виконуючої обов’язки директора ДЮСШ? З якими труднощами доводиться стикатися?
- Призначення на цю посаду було для мене досить неочікуваним. Те, що я була до цього не готова – це факт. Які б знання не мала, все приходить із досвідом. До повномасштабної війни ми з батьком ділили роботу на двох, але за більшість організаційних моментів відповідав він. Звісно, разом було набагато легше, зараз роблю одна цей обсяг, але є підтримка від батька. Ми з ним завжди на зв'язку.
Дякую татові, адже він мій перший вчитель та наставник, навіть, коли виникають якісь запитання, ми можемо обговорити та вирішити. Його допомога неоціненна, все, що він знав, знаю я. Він директор, директором і є. Повернеться та буде працювати.
З вихованцями Великомихайлівської Дитячо-юнацької спортивної школи
Що вдалося за цей час?
- Минулого року ми стали чемпіонами спартакіади Одеської області серед регіонів третьої групи, тобто це північ Одеської області аж до міста Одеса. Ми випередили такі міста як Березівка, Роздільна, Балта та інші. Учні Великомихайлівських навчальних закладів, у загальному заліку, стали чемпіонами. У цьому році ми також йдемо на 1-е місце, сподіваємось у нас все вийде.
Наші діти – всебічно розвинені, наполегливі та дисципліновані. Нам дуже важко конкурувати з великими школами, тому що у них відбір дітей набагато більший, але нам це вдається.
Всі наші досягнення - це злагоджена системна робота. Спортивні секції працюють на базі майже кожного навчального закладу.
Також ми готуємось до Всеукраїнських змагань “Козацький гарт”. Учні Великомихайлівського опорного ліцею стали чемпіонами Одеської області. В місті Роздільна відбулися фінальні змагання, де брали участь 15 команд. Ми перемогли та вибороли право представляти Велику Михайлівку та взагалі всю Одеську область, на Всеукраїнських змаганнях “Козацький гарт”. Наші діти поїдуть у селище Ворохта, Івано-Франківської області. Таке трапилося вперше в історії. На мою думку, це закономірно – хто працює та тренується, той перемагає.
На початку цього року відбувся чемпіонат Одеської області серед команд ДЮСШ Одещини з футзалу, серед юнаків 2010 року народження та молодших, у якому вихованці спортивної школи посіли 2-є місце.
До речі, у спортивній школі відновилися заняття з греко-римської боротьби, тренер – Віталій Дубина. До секції пішло дуже багато хлопчиків, вони вже виїжджали на свої перші змагання.
Наша школа – це злагоджений організм, в якому кожен відповідає за свою роботу.
З переможними кубками на одному із змагань
Чи змінилась робота спортивної школи під час війни?
-Перед цим був COVID-19, і ми майже зупинили свою роботу. Потім почалася війна, і знову у нас був шалений простій, було важко починати працювати. Потрібно все продумувати до дрібниць. Оскільки у країні війна, змагання проводяться тільки на тих аренах, де є бомбосховище та укриття. Все має чітко контролюватися та робитися відповідно до вимог. Ми відповідаємо за дітей у цей непростий час. Змагання та тренування змінились, тож тренерський склад та діти підлаштувалися під сучасні умови. Ми не сидимо на місці, їздимо на змагання та займаємось. Ми не деградуємо, ми – прогресуємо.
Чи помічали Ви, що в цей нелегкий час діти стали толерантнішими?
-Так, раніше наші змагання мали багато напружених моментів, навіть скандальних. Діти могли між собою пересваритися та винести цей конфлікт за межі спортивних змагань. Зараз всі діти стали добріші, майже після кожної гри тиснуть один одному руки та вітають з перемогою… Особисто для мене приємно бачити їхнє гарне ставлення, вони не звертають уваги, з якої ти громади та школи.
Команда Великомихайлівської ДЮСШ.Срібні призери Чемпіонату Одеської області з футзалу серед команд ДЮСШ, юнаків 2010 років народження та молодше
Дуже цікаво довідатися більше про участь юних спортсменів і спортсменок у Всеукраїнських змаганнях «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги»
-Це все відбулося за ініціативи президента України Володимира Зеленського. Даний проект проходить в кілька етапів: 1-й етап шкільний, 2-й територіальний, а хто перемагає, їде на районний, далі на обласний.
Хлопці та дівчата Великокомарівського ліцею стали чемпіонами району з баскетболу, команда хлопців “Саламандри” Великомихайлівського опорного ліцею стали чемпіонами з волейболу та команда “Саламандри” (дівчата) - чемпіонки з черлідингу. Ми підтвердили своє звання чемпіонів та показали, що сильні та незламні.
Сподобалось те, що кожен з видів змагань розрахований на окремий вік, тим самим, ми охопили учнів від 4-го до 10-го класів. Це залучає дітей більш меншого віку займатися спортом. Відсоткова кількість дітей, які долучились до занять, збільшилась, «Пліч-о-пліч» тільки на плюс. Вчителі також проводять просвітницьку роботу, щоб заохотити якомога більше дітей. Мінус в тому, що в інших змаганнях ми збирали збірну команду, а в цьому змаганні потрібно з однієї школи, через це важко конкурувати з великими навчальними закладами.
Які Ви бачите переваги спортивного виховання для дітей в сучасному світі?
- Спорт – мотивує, спорт – гартує, спорт – будує особистості. Коли дитина займається спортом, це помітно в різних аспектах життя. Ці діти вміють будувати графік, комунікувати з новими людьми.
Значну роль в спортивному житті дітей відіграють батьки. Важливо, щоб вони мотивували та залучали їх до занять спортом, адже саме це хобі формує дитину, як свідому особистість.
Розкажіть,будь ласка, трішки про фітнес-заняття.
- Наша фітнес-родина існує вже шість з половиною років. В нас не має колишніх – є тільки тимчасово відсутні. Наша родина дуже велика, і ми завжди раді вітати нових людей, декого ми провели у декретну відпустку, а дехто навіть під час вагітності займався фітнесом.
Іноді на заняття приходять сім’ї – це може бути мама з дочкою, таких прикладів багато. Також був приклад, коли займалися бабуся, мама та дочка, тобто фітнес цікавить жінок різного віку. Зазначу, що у нас різний контингент. Дівчата ходять з метою схуднути, підтягнутися, розтягнутися, сісти на шпагат, розвіятись та спілкуватися між собою. Багато жінок прийшли аби покращити своє здоров'я. Радує, що є позитивні відгуки. Захоплююсь дівчатами, які ходять до мене на фітнес. Вони ж ходять на роботу, доглядають дітей, допомагають батькам і при цьому встигають ходити на фітнес та доглядати за собою, своїм тілом, слідкують за психічним станом. Багато хто говорить, що після тренування багато енергії. Це і не дивно, бо під час занять спортом виділяється гормон ендорфін (гормон радості) і бонусом ще й здорове тіло.
Переможці змагань обласної спартакіади серед учнів закладіі загальної середньої освіти « Козацький гарт»
Чи доступні заняття спортом для дорослих в спортивній школі?
-На базі Великомихайлівської дитячої-юнацької спортивної школи працює тренажерна зала. Там не нові тренажери, але вони є та двері відкриті. Все що ми потребуємо від тих, хто займається – дбайливого ставлення до інвентарю.
Якщо є змога допомогти, у нас відкритий благодійний рахунок для внесків. Це все за бажанням. Нещодавно хлопці принесли гантелі до зали, також принесли орбітрек. Мені приємно, що тренуються не тільки діти, а й дорослі. Вони показують своїм прикладом, що фізична культура – це дуже важливо. На сьогодні ми не витрачаємо кошти на інвентар, зараз не може йти мова про купівлю нових тренажерів, адже всі гроші йдуть на армію, тому ми збираємо гроші лише для поїздок на змагання.
Які плани ви маєте на майбутнє для розвитку дитячої спортивної школи та інших справ?
- У наш час дуже важко планувати, але ми все одно намагаємось дотримуватись плану змагань. Ми спостерігаємо куди можна і можемо поїхати, також багато чого вирішує фінансовий стан. На цей рік ми фінансами забезпечені достатньо. За що дуже вдячні депутатському корпусу Великомихайлівської селищної ради, які в цьому плані дітей не обмежують. Ми показуємо результати, вони бачать це та виділяють кошти. Наші вихованці виступають на багатьох змаганнях. В планах ми хотіли б виходити на Всеукраїнський рівень.
Розпочнемо з “Козацького гарту”, потім будемо продовжувати плідно працювати та вдосконалюватися. Головне, щоб все було спокійно, дякуємо ЗСУ за можливість жити, навчатися та працювати.
Ярослава Беген з донечкою
Окрім улюбленої роботи маєте і власний бізнес. Що спонукало Вас відкрити власну справу?
-Так склалися обставини. Ми молоді, активні люди, які не звикли сидіти на місці. Допомогли і батьки. Планували відкритися ще до повномасштабної війни, але вторгнення трішки призупинило плани.
Відкриття уже відбулось коли все більш-менш стало стабільним. Ми дуже вдячні нашим рідним та знайомим, які допомагали. Без друзів фізично важко, без батьків матеріально.
Чи важко поєднувати роботу в спортивній школі та в магазині? Як саме справляєтесь з цим?
- Непросто, адже темп на основній роботі дуже високий - треба встигнути все. На вихідні – бізнес, тому дуже часто ми працюємо майже без них. Ми не змогли б усе організувати без допомоги нашої великої родини та друзів. Намагаємось допомагати одне одному, коли щось потрібно. Зараз ми хочемо встигнути все і скрізь, хочемо розвиватись та жити, а не виживати.
Ви берете участь і в громадській діяльності. Чи є підтримка від громади в залученні молоді до занять спортом?
-Діти у нас залучені до спорту гарно, але дорослий спорт у нас не охоплений взагалі. Вже два роки а то й більше, ми не беремо участь в змаганнях серед дорослих. Так, можливо, це зараз не на часі, але ця проблема була і до війни.
На базі громади немає спеціаліста, який відповідає за дорослий спорт, хоча раніше у Великомихайлівській районній адміністрації був сектор молоді і спорту, що працював та залучав дорослих до занять спортом. Спортивні традиції та історія спорту Великої Михайлівки на високому рівні. Наше селище завжди славилось спортсменами. Ми маємо великий багаж та багато здобутків, які зараз намагаємось утримувати. Дорослий спорт відсутній, те, що робилося до цього, те що говорили до цього про величезну історію наших титанів спорту, зараз ми зробили кілька кроків назад, порівняно з іншими новоствореними громадами.
Хоч наші хлопці – чемпіони Роздільнянського району з футболу, але вони виступають за інші громади, які більш зацікавлені в цьому.
Молодь хоче та прагне йти вперед, але для цього потрібна підтримка. Бажання брати участь в змаганнях є, нема організації та фінансування для цього. На початку створення громади ми це все ще робили по інерції, зараз вже на голому ентузіазмі не вийдемо.
Спортивні досягнення та спорт – це обличчя громади. Коли приїжджає команда, яка має гарну форму чи інвентар гарної якості, то видно, що вони зацікавлені в розвитку селища. Розвиток громади не може існувати без розвитку громадської молодіжної політики та дорослого спорту. Звісно, ці питання порушуються, але поки що ніяк не можуть дійти до логічного фіналу.
Що Ви порекомендували б жінкам, які поєднують професійну реалізацію, сімейне життя та громадську активність?
-Треба намагатися знайти баланс між усіма своїми обов’язками, а також правильно розставити пріоритети. Я не змогла б нічого досягти в житті без коханого чоловіка. Він моя опора, підтримка, надійне плече, на яке я завжди можу опертися. Я вдячна Всесвіту за нього, адже він не тільки гарний чоловік, а й чудовий батько, який може і «хвостики» зробити доні, і сніданок приготувати, і уроки зробити. Нам з ним дуже пощастило. Дуже важливо подружжю дивитися в одному напрямку, розділяти хобі, відчувати одне одного, поважати та підтримувати!
Але насправді все встигати непросто. Можливо, десь зменшу темп, а у чомусь додам. Це все буде видно далі.
Матеріал підготовлений за підтримки Волинського прес-клубу
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
