Громадська організація «Громада рибалок Балтського району» існує вже 13 років. З 2016 – го її очолює Олександр Ковтуняк. З того часу, як кажуть, багато води витекло з річки Кодими, яка і є головним водним ресурсом, яким опікуються члени ГО «ГРБР».
Про те, як живе і чим займається ця організація в нашому інтерв’ю з Олександром Ковтуняком.
Олександр Ковтуняк
Хотілося б дізнатися про діяльність очолюваної вами громадської організації.
Організація була створена у 2011 році. Я очолюю її з 2016 –го. Ми почали з того, що стали активно боротися з браконьєрами, які використовують сітки та інші заборонені засоби лову риби. За допомогою «кішки» чіпляємо та витягаємо з води сітки. Виявляємо браконьєрів та знешкоджуємо їх човни. Річка знаходиться під наглядом охоронців цілодобово.
***
В організації зараз 110 членів, які платять членські внески. На рік сума становить 1200 грн. За ці гроші систематично проводимо зариблення річки та витрачаємо кошти на інші потреби. Відбудували після пожежі будинок охорони, поставили стовпи з ліхтарями систематично впорядковуємо берег водойми. Для зариблення використовуємо рибу 250 - 350 грамів. Меншу не можна, бо хижаки, а це сом, окунь, судак, щука, його вибивають. З 2016 року запускаємо у річку коропа, амура, товстолобика. Це, як мінімум, тонна зарибка. Було і 2,5 і 2,8 тонни. Риби у Кодимі зараз досить багато. Ловити дозволяємо: коропа від 2-х кілограмів, амура від 3-х кг., щуку від 1.5, – 2 кг. На карася, плотву та сома обмежень по вазі взагалі немає.
***
З року в рік ми дбаємо про те, щоб у Кодимі було більше риби і було що ловити. Ми це робимо для дітей та молоді. Щоб не займалися поганими справами, не сиділи за комп’ютерами та у телефонах, а брали у руки вудку. Я часто проводжу бесіди з дітьми, розповідаю про рибу, що водиться у Кодимі. Дітей ніхто не жене з річки. Підлітки 9–15 років просто молодці. Після себе не залишають сміття. Питають, яку рибу можна ловити, а яку слід відпустити. Чого, на жаль, не можна сказати про деяких дорослих, які нехтують правилами.
У свою організацію ми приймаємо молодь і не беремо з них членські внески. Такі ж умови для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Не платять і люди похилого віку. А для інших – відбір у організацію досить жорсткий, обов’язково після співбесіди. Ми повинні бути впевнені у людях.
Члени ГО «ГРБР» - люди ініціативні. Особливо молодь. І сміття приберуть, і очерет покосять. Ми знайшли порозуміння з місцевою владою, маємо підтримку з боку міського голови Сергія Мазура, комунального господарства міськради. Торік нам дали вапно, хлопці збіглися, сіли на човни та розвезли по всій річці. Такий захід потрібен для збагачення води киснем, її знезараження.
Чи знаєте ви, яка глибина річки зараз?
Глибина Кодими від 3-х до 6-ти метрів. За сприяння місцевої влади ми звели 2 дамби, завдяки яким тримається рівень води. Вона в річці досить чиста, тому є багато раків, плавають дикі качки, кумкають жаби.
Для інформування людей ми встановлюємо попереджувальні щити з правилами риболовлі. Є таблички з пересторогою, адже у Кодимі заборонено купатися, так як тут немає облаштованого пляжу.
Яка найбільша риба, за вашої пам’яті, потрапляла на гачок?
Коропа брали 12,8 кг., амура – 15 кг., товстолобика – 19.7 кг., сом важив майже 20 кг. Скажу відверто, важко передати словами, що я відчуваю, коли випускаю назад у річку спійману велику рибу. Я люблю свою справу, знаходився б тут безвилазно.
Ми привчили наших рибалок до поняття «спортивна рибалка», коли частина улову відпускається у річку. Можна сказати виходить 50/50. Під час нересту маємо право ловити лише на один гачок, у звичайний час – на чотири гачки. Це правило знають усі рибалки.
Яка риба водиться у нашій річці і чи достатня кормова база?
У Кодимі 12 видів: верховодка, плотва, окунь звичайний, окунь сонячний, судак, щука, карась, лин, товстолобик, білий амур, короп та сом. Рибалки задля гарного кльову завжди підгодовують рибу і досить щедро. Інколи це робимо ми за допомогою місцевих фермерів.
Ми знаємо, що ви та ваші однодумці давно долучилися до волонтерського руху. Кому і як допомагаєте?
У Балтській громаді сильний волонтерський рух. Я багато їздив, спілкувався з людьми, тому і зробив такий висновок. Руслан Антонюков, міський голова Сергій Мазур, шкільні колективи, наша волонтерська група підтримки Балтщини, Василь Лопатюк, Микола Котенко, Катерина Маляр, Сергій та Борис Паєвські, Борис Загородній та багато інших допомагають ЗСУ. Щодо нашої організації, то ми збирали медикаменти, робимо рибну та м’ясну тушонку та ще багато чого і відправляємо на передову. Саме на нуль. Там хлопцям перш за все потрібна допомога.
Лебеді вже давно стали окрасою нашої водойми. Чи не шкодять вони?
***
Зараз на річці живуть понад 20 лебедів. Ці дикі водоплавні птахи рибу не їдять. Наша Кодима може бути місцем проживання лише однієї – двох пар. Цього року потомство дала пара, яка має два гнізда у верхів’ї річки. Ми називаємо його зоною спокою. Там навіть ніхто не рибалить. Ця пара висиділа 12 лебедят. З них залишилося лише шість. Останніх вбили інші дорослі лебеді. Ці дикі птахи часто залишаються у нас до самих морозів. Було таке, що вони вмерзали у кригу і доводилося добиратися до них на човнах та визволяти з крижаного полону. Звичайно, людей приваблюють ці гарні птахи. Кожен прагне їх нагодувати, але хліб для цього не годиться. Зерно – ось їх їжа. Насипте його на березі і насолоджуйтеся спілкуванням.
Підготовлено у рамках проєкту Медійної агенції «Або» «Медіатори»
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
