В день пам’яті та примирення над обеліском загиблим в роки Другої світової війни кружляла ціла зграя лелек. І в цей час з динаміків лунала пісня-присвята загиблим у війні Янголи»:
Янголи летять... До неба янголи...
І повернути неможливо їх...
Життя, як нитка, обірвалось, втратили...
Ми пам'ятаєм всіх!..
Ми будем пам'ятати всіх!..
Це було так символічно і зворушливо, що викликало у присутніх захват і сльози.
Покладання квітів до обеліску
Про те, що відбулося
А далі відбувся мітинг, на якому вшанували героїв-визволителів Другої Світової та сьогоднішньої російсько-української воєн Хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіальної Стіни пам’яті, підніжжя обелісків, пам’ятників, могил.
Практично, у кожного з нас сьогоднішніх є родичі, які у роки Другої світової боролися за Батьківщину, багато з них не повернулися додому, до рідних та близьких. Тож у цей важливий день згадали тих, хто приніс нам перемогу на десятиліття, наших мужніх і молодих дідів, прадідів, батьків, які звільнили Світ від нацизму. Думали назавжди… І всі були в цьому гаряче переконані, свято вірили, що «ніколи знову. Ніколи... Але нажаль, не судилося…
Події Другої світової закарбовані у серцях, добре розуміємо ціну їх подвигу. Тоді за мирне небо сплачено неймовірно високу ціну – мільйони загиблих, поранених, ненароджених, тих, що загинули в окупації, у концтаборах, гетто, в’язницях, на каторжних роботах.
В урочистій промові Захарівський селищний голова Олексій Осійчук зокрема сказав:
«Сьогодні Україна знову плаче кровавими слізьми, кричить від болю, горя, жахіть, смертей. Нащадкам достойних і відважних дідів-прадідів знову довелося стати на захист своєї держави, її свобод та територіальної цілісності. Нині знову, але через 79 років ми очікуємо Перемогу. Сумна гра долі – німці дають зброю українцям, аби перемогти росіян. А для нас – реалії. Ворогами украдено спокійну старість й безтурботне дитинство. Світ визнав росію агресором».
Понад 500 своїх синів і дочок Захарівщина відправила на захист України, на захист її територіальної цілісності і незалежності.
Стіна пам’яті
На жаль, двадцять чотири Героя-земляка поклали свої життя на Олтар Перемоги, доєдналися до Небесного війська Янголів-охоронців, віддали найцінніше, що мали, за нас, за Україну, за світле майбутнє:
- Олександр Іванович Орлик
- Олександр Петрович Ілютченко
- Володимир Леонідович Балишев
- Сергій Олександрович Чабан
- Семен Семенович Берестенко
- Олександр Миколайович Юрескул
- Олександр Миколайович Гульвас
- Василь Олександрович Іскра
- Дмитро Миколайович Гричук
- Олексій Володимирович Закревський
- Михайло В’ячеславович Масленіков
- Ігор Олегович Грабаровський
- Сергій Анатолійович Квасняк
- Дмитро Іванович Кілієнко
- Ігор Михайлович Атаман
- Олексій Андрійович Комаров
- Віталій Іванович Гроза
- Іван Миколайович Бинзарь
- Павло Станіславович Бекильмеєр
- Віктор Володимирович Куба
- Андрій Антонович Баланеску
- Петро Степанович Джула
- Валентин Олександрович Проскуркін
- Артур Павлович Орлик
Ще за дванадцять жителів громади, які вважаються зниклими безвісти, щодня палко моляться до Всевишнього рідні і близькі з надією побачити їх живими:
- Вадим Віталійович Гилка
- Андрій Вікторович Горетий
- Андрій Володимирович Шайгородський
- Андрій Леонідович Ходаківський
- Петро Дементійович Литвинюк
- Дмитро Русланович Ворончук
- Микола Сергійович Савчук
- Іван Сергійович Федорончук
- Дмитро Артемович Рябко
- Володимир Сергійович Наркевич
- Олександр Вікторович Кушніренко
- Олег Григорович Цопа
Олексій Кузьмич висловив від усієї Захарівщини, від кожного її жителя щирі слова подяки батькам наших захисників за виховання достойних синів-патріотів. Їхній жертовний подвиг назавжди залишиться в серцях земляків і слугуватиме взірцем і прикладом.
***
Десять років війни за Україну, за волю і свободу. З війною змінилась держава, змінюємось ми. Нині гостріше і глибше розуміємо, що жити у своєму домі, на своїй землі, насолоджуватися ранковою кавою, відчувати безпеку і впевненість у завтрашньому дні та поряд чути радісний гомін дітей і внуків – неймовірне щастя.
Традиційно, офіційний захід перемежовувався із чудовою концертною програмою артистів-аматорів селищного центру культури та дозвілля, що наповнювало серця гордістю і щемом, радістю і патріотизмом. Проникливо і урочисто лунали пісні у виконанні Дарії Драгой, Олени Істраті, Олексія Резніченка, вірш, який продекламувала Інна Стрельбицька.
А несподіваний феєричний танок лелек над парком додав усім присутнім любові і єдності, зворушив й пройняв до мурах. Життя триває, Перемога близько!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
