Майбутнє дітей – те, що найбільше турбує їх батьків і що у значній мірі залежить від освіти, яку діти отримують сьогодні. В чому українці цілком згодні з державою – це в тому, що освіта має бути якісною незалежно від місця проживання дітей: і в селах, і в містах у них повинні бути рівні можливості.
А от у питанні щодо шляхів досягнення цієї мети позиція пересічного українця, в тому числі мешканця Кодимської громади, не завжди збігається з позицією держави. В той час як батьки хочуть, щоб у кожному селі була школа, здатна забезпечити їх чад якісними знаннями, держава, продовжуючи реформувати освітню галузь, наполегливо рекомендує оптимізувати наявну мережу закладів та створити нову.
Чому неможливо залишити все так, як є зараз; що показав моніторинг управління Державної служби якості освіти в Одеській області, проведений управлінням у Кодимській громаді; на чому управління базує рекомендації Кодимській міській раді, які можливі варіанти розвитку подій – про це Новинар. City розповість нижче.
Загнітківський ліцей
Фахівці області та району рекомендують міськраді рішучіше оптимізувати мережу закладів освіти
Обговорення питання подальших змін у мережі освітніх закладів громади з її мешканцями, яке Кодимською міською радою проводилося торік, показало: люди переважно бажають, щоб мережа залишилася такою, як є зараз.
Зрозуміло, що кожна мама, бабуся, тато чи дідусь хотіли би, щоб їхні чада завжди знаходилися близько, щоб від школи до рідної домівки була найкоротша дорога, а дитина – в межах доступності для контролю і турботи батьків. Перспектива того, що дитина більшу частину дня проводитиме у сусідньому селі чи в Кодимі, а то й буде мешкати в гуртожитку, батьків переважно не тішить.
Отже, ідея створення нової мережі освітніх закладів громадськістю була сприйнята з негативом.
Влада громади, беручи до уваги думку громадськості, пригальмувала зі змінами, взяла паузу на роздуми.
Однак, скільки б не обдумувала це питання влада і як би критично не було налаштоване населення громади, перспектива очевидна: оптимізація буде, бо іншого виходу просто не існує. На цьому під час останнього візиту в Кодиму наполягали представники Подільської районної військової адміністрації. Про це говорять підсумки моніторингу управління Державної служби якості освіти в Одеській області, проведені в закладах освіти Кодимщини.
Власне, розуміють це і в міській раді: коли йдеться про збереження мережі закладів у її нинішньому вигляді, то між бажанням і можливістю громади – прірва.
В Писарівському ліцеї
Наповненість класів – понад 50% менше норми, утримання учнів – майже на 50% дорожче, ніж в середньому по Україні
Щоб мешканці Кодимщини самі переконалися у необхідності оптимізації, начальниця управління Державної служби якості освіти Марина Малік рекомендує владі громади ознайомити їх з висновками, зробленими в результаті моніторингу. На її думку, проаналізувавши ситуацію, населення дійде висновку, що наявна нині в Кодимській громаді мережа освітніх закладів не ефективна і неспроможна.
Онлайн-нарада з Мариною Малік
Фахівці управління перевірили кілька освітніх закладів Кодимщини: Грабівський, Кодимські (№1 та №2), Сербівський, Загнітківський, Писарівський ліцеї, філію Кодимського ліцею №2 «Пиріжнянська гімназія» та Кодимський заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко».
Висновки, надані фахівцями Держслужби після моніторингу, досить великі за обсягом (з ними можна ознайомитися на сайті міської ради), тож виділимо лише кілька зауважень.
Перше, що зазначила комісія – низька населеність території громади: 34,9 особи на 1 квадратний кілометр, що майже вдвічі менше, ніж в середньому по Україні.
А звідси – низька наповненість класів при великій розгалуженості мережі закладів освіти. Середня завантаженість у закладах загальної середньої світи (далі – ЗЗСО) становить лише 36%, лише у 3-ох закладах вона сягає 50%, а в 7-и (в тому числі філіях) не перевищує 20%.
Важливо і критично те, що наповненість класів початкової школи ще нижча, ніж середньої та старшої. Зменшується також кількість відвідувачів закладів дошкільної освіти, зокрема за останні 2 роки – на 14%. Це означає, що в перспективі число учнів ЗЗСО буде ще меншим, а показник наповненості класів впаде нижче 36%.
В Шершенецькому ліцеї
Саме низька наповненість класів є причиною високої вартості утримання одного учня в освітніх закладах громади. Протягом останніх 3-х років вона суттєво перевищує середню вартість утримання школяра по Україні (25 тис. грн), і рівень перевищення щороку зростає.
У 2023 році Кодимська громада на одного учня витрачала 48,5 тис. грн, тобто майже вдвічі більше, ніж витрачається в середньому по Україні.
Чи може дозволити собі такі витрати наша небагата громада?
Фахівці управління Держслужби якості освіти рекомендують міській раді розглядати варіант мережі, у якій, з огляду на кількість учнів старших класів, на території громади функціонуватиме лише один опорний заклад, зосередивши саме на ньому увагу і фінансовий потенціал.
А сьогодні на території Кодимської громади функціонують 15 шкіл, 7 з яких – ліцеї, в 13-и з них працюють дошкільні відділення, а крім того, ще 3 дитячих садки та 2 заклади позашкільної освіти.
Нова українська школа (НУШ) – якісно нова школа, у закладів радянського зразка майбутнього нема
Якщо припустити, що на Кодимщині вирішать не оптимізувати мережу, то доведеться брати до уваги кілька важливих нюансів. Згідно вимог законодавства вона, не змінюючись кількісно, повинна змінитися якісно. Тобто кожен заклад повинен відповідати нинішнім критеріям НУШ (Нової української школи). А вимоги Міністерства освіти України дуже високі.
Типовий перелік комп’ютерного обладнання і вимоги до нього; типовий перелік до мультимедійного обладнання і вимоги до цього обладнання, електронних ресурсів до них та пристосувань для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (і вимоги до них); вимоги до засобів навчання; вимоги до меблів і загальних технічних умов – десятки сторінок приписів, кожен з яких повинен бути виконаний, якщо заклад претендує на існування в наступному році. Без цього держава не надаватиме субвенцій, адже порушення хоча б однієї з вимог буде водночас і порушенням прав дітей на якісну освіту такого ж рівня, як в реформованих школах.
А привести у відповідність до вимог Міністерства кожен заклад просто неможливо.
Аби перевірити готовність закладів до наступного кроку реформи, і моніториться стан шкіл.
Людмила Сільницька
Директорка ОЗ «Кодимський заклад загальної середньої освіти №1», який вже пройшов перевірку управління Департаменту якості освіти, Людмила Сільницька, звертаючись до колег під час однієї з нарад, поділилася досвідом:
«Ми давно і наполегливо готувалися до наступного етапу реформи, опрацьовували різні напрямки. До того, як у ваших закладах пройде перевірка, я б радила провести самостійно аудит. У нашому ліцеї ми проводили його в різних класах, використовуючи той інструментарій, що й аудитори Держслужби якості освіти використовує. Наприклад, анонімне опитування школярів і їх батьків щодо того, чи задовольняє їх якість знань з того чи іншого предмета, стиль спілкування вчителів з учнями тощо. Зробіть це – і ви побачите реальну картину та недоліки, над якими зможете попрацювати.
Щодо матеріально-технічного забезпечення закладу, то воно у нашому ліцеї на достатньо високому рівні. Відверто кажучи, ми були впевнені: у нас є все, що повинно бути. Тому після того як отримали висновки Держслужби, були збентежені – виявляється, не все, що ми маємо, відповідає вимогам Міністерства освіти і науки, та й ще не все з Типового переліку у нас є. Втім, як і в усіх інших перевірених закладах громади. Як показав аудит, у жодному з них матеріально-технічна база не відповідає вимогам на 100 відсотків. Тож робіть висновки»…
Суспільству обирати: увесь бюджет спрямувати на освітянську галузь чи, оптимізувавши мережу, фінансувати всі сфери життєдіяльності громади
Сергій Лупашко та Руслан Онуфрієнко
Говорячи про фінансовий бік питання, ще раз констатуємо: між бажанням зберегти наявну мережу і можливістю громади – прірва.
Приголомшливі цифри озвучив заступник Кодимського міського голови – начальник фінансового управління Руслан Онуфрієнко:
«Не впевнений, що громадськості відомо те, що зараз 66% бюджету громади ми спрямовуємо на галузь освіти. Тобто все інше – медицина, житлово-комунальне господарство, заклади культури, благоустрій, система місцевого самоврядування, ремонт доріг – підтримується за рахунок 34 відсотків. Навіть менше – 24%, адже ще 10% ми спрямовуємо на підтримку ЗСУ. Погодьтеся, виходить не дуже справедливий розподіл.
Зауважте, що 66% на освіту йде при тому, що зараз ми отримуємо державну субвенцію. Скоро її заберуть (власне, вже й мали забрати, але на нинішньому етапі ще виплачують «за інерцією»), і тоді цих 66 відсотків нам, точно, не вистачить. Не впевнений, що й усього бюджету буде достатньо, щоб утримати таку розгалужену мережу закладів освіти у відповідності до критеріїв Нової української школи».
***
Що міська рада повинна робити? Хіба мешканцям громади потрібні тільки школи? А водопостачання, ФАПи, ремонт доріг, будинки культури, бібліотеки тощо? Рішення триматися за нинішню освітню мережу призвело би до колапсу у всіх інших сферах.
На думку Руслана Онуфрієнка правильним було би, щоб зараз працівники освіти (добре було би, щоб разом з батьками школярів, громадськими активістами) продумали подальші кроки: порахували, скільки шкіл насправді нам потрібно для наявної кількості учнів – 2239 осіб – у відповідності до нормативів наповнюваності класів та закладів різного статусу. Якщо на території громади залишиться не 15, а 5 шкіл, включаючи опорний заклад, то ці школи утримуватиме держава разом з громадою.
Посадовець вважає, що замість того, щоб намагатися втримати те, що віджило своє і не відповідає викликам сучасності, зараз потрібно подумати про те, як покращити умови існування нової мережі закладів: закупівлю шкільних автобусів, ремонт доріг від сіл до опорного закладу, облаштування гуртожитків.
Роботи попереду чимало, а час збігає, і тупцювання на місці користі школярам Кодимщини не принесе. Про це директорів закладів освіти попередила під час наради начальниця управління Державної служби якості освіти Марина Малік, яка висловила сподівання, що підготовлені командою управління Держслужби якості освіти висновки та рекомендації допоможуть Кодимській міській раді прийняти виважені рішення щодо формування оптимальної мережі закладів освіти для забезпечення якості освіти на території громади.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
