Зберегти власний бізнес під час війни не просто. А в такий складний час власну справу ще й розширювати, не кожен представник малого чи середнього бізнесу зважиться.
І все-таки це можливо, якщо підприємець ставить перед собою таку мету та шукає можливості для її досягнення. Шансів беручким та підприємливим українцям додало, зокрема, запровадження державою в липні 2022 року програми «єРобота».
Сьогодні цією можливістю скористалися десятеро мешканців Кодимської громади, які зареєстрували заяви на отримання мікрогрантів: троє – на започаткування бізнесу, ще семеро – на розвиток вже наявного.
У числі сімки – Надія Галущак, фізична особа-підприємець.
Надія Галущак
Потрапивши під скорочення в держслужбі, побачила нову можливість – у бізнесі
Надію Адамівну кодимчани переважно знають по її попередньому місцю роботи – відділенню Пенсійного фонду України в Кодимському районі. Красива, привітна жінка багатьом знайома особисто, чимало років життя вона віддала державній службі, та, врешті, потрапила під скорочення штату.
Чи засмутило це Надію Галущак? Аж ніяк.
«Я була готова до скорочення і навіть зраділа, коли воно відбулося. Мені завжди подобалося шити, як кожну жінку, мене цікавили модні тенденції. Ще до скорочення я їздила на одне з швейних підприємств області, щоб дізнатися якомога більше про цю роботу, побачити, як на практиці все робиться, яку техніку використовують професіонали тощо.
По суті, я задовго до скорочення готувала себе до переходу на нові рейки. Тому, коли у 2018 році настав момент піти з державної служби, без зволікань зареєструвалася як фізична особа-підприємець і перетворила давнє хобі на нову професію», – розповідає Надія Адамівна.
Спочатку було дещо складно, адже для початку роботи потрібно було зробити вартісні придбання – швейне обладнання коштує не дешево, тож тоді підприємниця думала не так про якісь прибутки, як про те, щоб її цех просто вижив.
Та з часом справа налагодилася, в тому числі завдяки участі Надії у грантових програмах, її умінні планувати бізнес, знаходити спільну мову з людьми.
Кипить робота в швейному цеху Надії Галущак
Є попит – треба розвивати підприємство
Сьогодні підприємство виготовляє одяг на всі чотири сезони, орієнтуючись на тенденції ринку, моди і запит. Продукція розрахована на покупців з середнім доходом і нижче середнього, використовуючи, відповідно, найпопулярніші серед українців тканини – китайського та турецького виробництва.
«Звичайно, було би краще, якби у нас були якісні та недорогі тканини вітчизняного виробництва. Та, на жаль, в Україні з текстилем погані справи: виробництво різко скоротилося під час коронавірусної пандемії і умов для відновлення через війну наразі нема», – ділиться Надія Адамівна.
Для пошиву суконь, кардиганів, сорочок тощо цех використовує моделі, над якими працює власноруч Надія Галущак, а також створені з залученням професійних конструкторів одягу.
Продукції цех випускає як для місцевого покупця – забагато (скажімо, суконь – близько 10 000 на місяць), тому реалізація здійснюється через крупну кампанію в межах всієї України. Ця кампанія-партнер, як розповіла підприємниця, робить замовлення і орієнтує цех на моделі, що користуються більшим попитом на ринку. Партнери задоволені якістю кодимської продукції, яка розходиться дуже добре, тому кількість замовлень постійно зростає. А звідси – необхідність розвитку підприємства, його оснащення та розширення.
Швейне виробництво, зауважимо, – досить затратний бізнес, адже устаткування – не з дешевих. Тому для ведення справи необхідно вкласти неабиякі кошти. І тут на підтримку підприємцю приходить держава, яка пропонує допомогу у вигляді грантів чи мікрогрантів.
Під лежачий камінь гранти не течуть – бізнесу треба йти в ногу з часом
Сергій Зверев з продукцією свого цеху
На Кодимщині першим приватним підприємцем, який відкрив цех з пошиття (і в’язання) одягу, став переселенець з Донецької області Сергій Зверев. Інженер-металург за освітою, підприємливий і енергійний, Сергій Миколайович, оселившись на Кодимщині, ризикнув започаткувати нову справу. Свій перший грант він отримав ще 5 років тому, аби дати новоствореному бізнесу старт.
«Грантові програми, дійсно, допомагають. Але, якщо ви започатковуєте чи хочете розвивати бізнес, то маєте усвідомлювати, що винятково на грантах справа не втримається – потрібні й власні вкладення, і то чималі. Розмір грантової допомоги не такі великі, щоб покрити всі витрати на придбання устаткування. Держава не бере бізнес на повне утримання – вона надає підтримку, яка спрацює за умови, що ви докладатимете максимум зусиль зі свого боку, – пояснює підприємець. – Водночас грант – це не подарунок «на дурничку», адже держава надані кошти потім, коли ваша справа стане на ноги, отримає у вигляді податків. І чим кращі справи у вашого бізнесу, чим більше людей отримують у вас роботу та чим вищі у них зарплати, тим вагоміші суми повертаються державі».
Отже, грант – це щось на зразок вудочки, яку вам позичають, щоб ви наловили стільки риби, щоб, продавши її, могли купити собі власну вудку.
Сергій Зверев демонструє якість пошитих виробів
Сьогодні дуже актуальною продукцією є військовий одяг. Демонструючи пошиту в цеху форму для захисників, Сергій Миколайович зазначає, що її пошиття вимагає високотехнологічного (а значить, вартісного) обладнання. Закупівля деякого устаткування наразі в планах, а дещо з нього вже є. Машини в цеху напівавтоматичні, запрограмовані на виконання тих чи інших операцій.
До речі, дві закріпочні машини (щоб виготовляти закріпки) були закуплені також завдяки державному гранту. Одягу для військових цех виготовляє від 2 до 2,5 тисяч одиниць на місяць. Продукція дуже якісна, міцна, пошита з урахуванням запитів військових.
Один з виробів швейного цеху Надії Галущак
Яка подальша доля такої продукції місцевого цеху? Її обсяги відносно скромні, недостатні для реалізації через Міноборони, тому військову форму наші виробники направляють тій самій компанії-партнеру, яка знаходить шляхи реалізації.
«Наше виробництво, звісно, не достатньо потужне для угод з Міноборони. Втім, з іншого боку, у Гринкевича, який мав контракт на півтора мільярда, взагалі не було жодної швейної машинки», – напівжартома зуважує підприємець.
Україна побачить елементи візерунків від кодимських вишивальниць в одязі від Надії Галущак
Для Надії Галущак наявність вже діючого швейного цеху Сергія Зверева не стало перешкодою у такому ж самому бізнесі. Маючи вже певний досвід у швейному виробництві, Сергій Миколайович, навпаки, охоче ділиться набутими протягом п’яти років знаннями, діловими контактами тощо.
Надія Адамівна сьогодні вже й сама не почувається новачком у швейному виробництві. Її моделі затребувані, добре реалізовуються, тож підприємниця виношує задуми щодо розширення. Влітку планує перенести виробництво в просторіше приміщення, в якому вже не один рік тривають роботи з ремонту та пристосування до виробничих процесів. Вже незабаром цех запрацює в Кодимі на висілку.
В цеху Надії Галущак
Питанням, вирішення якого на часі, є набір працівниць. Заробітну плату Надія Галущак гарантує справедливу: вона залежатиме від виробітку і при цьому точно буде достойною.
Якщо потенційний працівник має бажання працевлаштуватися, але не має навичок, підприємниця бере на себе зобов’язання організувати для такої людини безплатне навчання через Центр зайнятості.
Опановувати нові навички для працівниць цеху та самої Надії Адамівни – справа звична і цікава. Цього потребує технологія виробництва, виготовлення нових видів продукції.
Свіжий задум Надії Адамівни – почати виготовляти одяг з вишивкою
«Я не думаю, що ми зразу замахнемося на виготовлення традиційних вишиванок. Це дуже складно: по-перше, з точки зору підготовки до такої роботи швачок, адже вишиванку спочатку треба вивчити як мистецтво, потім опанувати техніку її виконання.
По-друге, це непросто також і з точки зору придбання технічного обладнання – хороша промислова вишивальна машина коштує десь від півмільйона до мільйона гривень і вище. Аби придбати якісну машину, потрібно буде виграти не один грант. Але можна почати з простішого – декорування одягу елементами вишивки. Ми будемо оздоблювати елементами національної вишивки футболки, спортивні костюми, плаття, сарафани, кардигани»…
На питання, чи не планує підприємниця в майбутньому створення власного бренду вишиванок, Надія Адамівна відповідає з поміркованістю:
«Власний бренд – це, звичайно, було би круто, але наразі не дуже реалістично. Та використання наших, кодимських, автентичних узорів як елементів декору – цілком реально втілити в життя. У нас кожне село має власний стиль вишивання, усі ці стилі ми бачимо на Рушнику Кодимщини, який зберігається в місцевому історико-краєзнавчому музеї.
Таким чином наш цех зможе пропагувати культуру рідного краю по всій Україні».
Бажаєте отримати мікрогрант «єРобота» – працівники Центру зайнятості допоможуть
Заради втілення цього патріотичного задуму Надія Галущак взяла участь в проєкті «єРобота», подала заявку та бізнес-план, аби отримати мікрогрант.
Наталія Біла
Начальниця Кодимського відділу Подільської філії Одеського обласного Центру зайнятості Наталія Біла розповіла, що з 1 липня 2022 року (відколи запрацювала програма «єРобота») підприємці Кодимщини звертаються до працівників відділу, аби започаткувати бізнес або розширити вже наявний.
«У Центрі зайнятості охочим взяти участь у проєкті наші працівники завжди допоможуть не лише з оформленням заявки – у нас ви можете отримати знання про те, як скласти бізнес-план, правильно розрахувати видатки, доходи, податки. Навчання зі складання бізнес-планів проводить ДНЗ «Одеський ЦПТО» за напрямком «Держпрограма «є-Робота». Отримання державного гранту на створення або розвиток бізнесу». Для зареєстрованих безробітних навчання безоплатне. Для всіх інших – на платній основі.
Також Одеський обласний ЦЗ шоп’ятниці проводить онлайн-навчання. Такі заняття у нас безкоштовні. До онлайн-семінару по п'ятницях можуть долучатися всі бажаючі, – розповіла Наталія Олександрівна. – Запрошуємо до участі також військових та членів їхніх родин, для яких Урядом створено окрему програму «Власна справа. Грант для ветеранів та членів їх сімей».
Щодо розміру мікрогрантів, то він залежить від кількості робочих місць, які претенденти планують створити.
Працівники Кодимського відділу Подільської філії Одеського обласного Центру зайнятості завжди нададуть допомогу, проте не забудьте, що для участі у грантових програмах вам необхідно мати реєстрацію в «Дії», – зауважила Наталія Біла.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
