«В темні часи добре видно світлих людей», – Еріх Марія Ремарк. Саме з цієї цитати хочеться розпочати розповідь про господинь Ширяївської волонтерської кухні. Ці світлі, щирі, небайдужі жіночки об’єдналися у свій маленький фронт, аби радувати наших захисників різноманітними смаколиками домашнього приготування.
Хто ж вони, ці заповзятливі ґаздині, що готують, кого годують, хто допомагає їм допомагати, читайте у матеріалі
Емблема волонтерської кухні
Мають золоті руки і добрі, небайдужі серця
Марина Скрипченко
«Десятий рік Україна чинить опір російській навалі. Хлопці на передовій, боряться за посмішки наших дітей, онуків, за їхнє світле і щасливе майбутнє, нищать окупантів, щоб наступні покоління українців знали про війну лише з підручників історії – ділиться своїми думками Марина Скрипченко. – Спілкуючись із військовослужбовцями, неодноразово чула від них, – продовжує пані Марина, що перемагати загарбників легше, коли маєш міцну підтримку і надійний тил. Ширяївці не змогли бути осторонь і заради перемоги та у силу своїх можливостей теж долучилися до волонтерського руху».
Марина Скрипченко – мешканка смт Ширяєве, багатодітна матір, бабуся, багатогранна своїми захопленнями людина, чарівна, славна жінка. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, разом із земляками-однодумцями, пані Марина стояла у витоків волонтерського руху нашого селища. За рік зроблено чимало. Це і збір коштів на потреби ЗСУ, і придбання різноманітного сучасного обладнання, автотранспорту та амуніції для військовослужбовців, і допомога пораненим воїнам у шпиталях, і гуманітарна підтримка цивільного населення у прифронтових зонах, поїздки у військові частини, плетіння маскувальних сіток, тощо.
Нині Марина входить у невелику, але надзвичайно ефективну команду господарочок селища Ширяєве, які й утворили Ширяївську волонтерську кухню. Жіночки готують їжу і доставляють її у військові підрозділи, на передову по різних напрямках фронту, у польові шпиталі та лікарні, де відновлюються важкопоранені. Підтримують також лікарів, медсестер, парамедиків, адже вони виснажені, не менше за воїнів.
Під час відвідування одного з поранених захисників
Як розповідає пані Марина у кожної з них є хтось на війні: у когось – син, в інших – чоловік чи брат. Всі вони не молоді дівчата, але ж попри все дуже стараються, щоб хлопці відчували підтримку, турботу і опіку.
«Кожна з цих невтомних жіночок має золоті руки і добре серце», – з повагою і шаною розповідає пані Марина про своїх соратниць.
В меню – плачинди, вертути, вареники, борщ, холодець і навіть сальтисон
Куховарити ширяївські господині вміють. Окрім щоденних традиційних, вони готують і вишукані святкові страви. До того ж, що все це дуже смачно, та ще й кожна страва нагадує про рідний дім, про обід чи вечерю у довоєнному мирному сімейному колі.
Варто зазначити, що зачинателами Ширяївської волонтерської кухні були Тетяна Довгополенко, Світлана Кравченко та Галина Малярчук. Скажімо, Тетяна Довгополенко разом із родиною готують сало з різноманітними приправами, сальтисон, котлети. Її донька Катерина майстриня по випічці тортів.
Так, Тетяна Матюк готує незрівнянні плачинди і вертути, бджілка Майя ліпить найсмачніші у світі вареники, а команда дівчат, на чолі з Галиною Малярчук і Світланою Недвигою крутять маленькі і смачні голубці.
Мама волонтерської кухні (так люб'язно називають цю невтомну трудівницю) Тамара Адаменко смажить зрази і млинці, готує вареники з різноманітною начинкою. Мега-майстер млинців Інна Гончаренко може за тиждень напекти більше 100 рум'яних коржів, які прямо тануть у роті. Наймолодша помічниця Тетянка Скрипченко (16 років) пече найніжніші рогалики. Ольга Харковенко з Осинівки та її помічники смажать малесенькі пончики з м'ясом. Пухку і різноманітну випічку для наших захисників випікає Віра Платонова. Український борщ, холодець, домашній хліб готує Ольга Стемковська. А яке ніжне солоне сало з різними приправами і копчені ребра готують Інна Латій з чоловіком.
Ширяївські господині пакують гостинці
Молдавські тонесенькі вертути, запечена рибка – цю смакоту готує Лариса Урсу і допомагає їй Олена Козлова. Молода мама Альона Колонтай не щодня може допомагати, але її олів'є і вінегрет взимку залюбки смакували хлопці. Коли потрібно терміново напекти велику кількість пиріжків, до команди долучається мега-майстер по випічці Марина Мазур.
Світлана Кравченко і Марина Скрипченко – майстрині по приготуванню млинців з м'ясом, смаженню соковитих котлет, ніжних відбивних та здобної випічки. Ці дві трудівниці вміють навіть розібрати свинку, з якої кухарочки приготували голубці, перець фарширований, сальтисон та багато іншої смакоти.
До речі, і Світлана, і Марина відповідають за доставку продукції всім господарочкам, а також укладанням та пересилкою вже готових смаколиків Новою поштою до адресатів.
«У літню спекотну пору найбільше непокоїмося з дівчатами нашої волонтерської кухні, щоб усі страви доходили свіжими, щоб нічого не зіпсувалося, – тривожиться Світлана Кравченко. – Але коли з розумінням підходиш до своєї справи, то все виходить добре. Всі наші продукти приходять в холодному стані, навіть якщо їдуть від трьох до чотирьох днів. Ми з великою відповідальністю ставимося до цього. Маємо холодильну камеру, придбали вакууматор, щоб навіть в сильну спеку була можливість робити відправлення на передову».
Їхні смаколики полюбилися воїнам на передовій і пораненим бійцям у госпіталях
«Ми чекаємо ваших смаколиків за адресою…». Такі повідомлення надходять на телефон пані Марини від військовослужбовців з фронту чи не щодня.
«Стараємося робити відправлення так, щоб кожна рота наших воїнів отримували посилки раз у два тижні. Про нас уже знають і в бойових частинах, і в госпіталях, наші номери телефонів вже роздають з лікарні в лікарню. Тож, ми щоразу щиро радіємо, коли отримуємо сповіщення від фронтовиків і дякуємо нашим янголам ЗСУ за відвагу та мужність, а також за можливість потішити їх домашнім теплом і стравами, приготовленими з любов'ю», – каже Марина Скрипченко.
Натомість військовики, у знак подяки дівчатам, надсилають їм світлини, відеозвіти (хоча волонтерки й не наполягають на цьому), про те, як вони насолоджуються стравами з Одещини.
Світлини від вдячних захисників з отриманими від волонтерок самколиками
«Ми вас чекаємо!» Такими словами щоразу зустрічають ширяївських волонтерок поранені воїни у шпиталях та лікарнях.
«Вони всі нам вже як рідні, з деякими знайомі вже більше півроку. Деякі прибули два місяці тому, але ж все одно чекають. Заносимо смаколики до однієї із палат. В цей час чуємо, що бійцю Віталію хтось телефонує. А він з радістю їм розповідає: «В мене гості, дівчата з Ширяєве, привезли борщ, пампушки, сало. І уявляєш собі, холодець, а я так вчора ввечері мріяв саме про нього!». Нам приємно і радісно, що змогли потішити, хоч таким чином наших захисників», – ділиться враженнями Марина Скрипченко.
Подарунок від одного із захисників
В іншій палаті лікується воїн, який отримав важкі поранення. Минулого приїзду він навіть не повернувся у бік волонтерок. А цього разу вже не тільки посміхається, а й говорить з дівчатами про все на світі та щиро дякує за смакоту і турботу.
В госпіталі
«Моменти людяності, небайдужості лікують так, як ліки, а можливо і більше. Цей борщ буде найсмачнішим у їхньому житті. Дякую всім землякам, які долучаються до волонтерської справи. В такому тандемі, українському кулаці, ми непереможні», – приєднується до розмови Тамара Адаменко, скрипалька за освітою і професією та активна учасниця Ширяївської волонтерської спільноти.
Вдячність усім, хто допомагає допомагати
«В цей нелегкий час, коли все більше людей потребує турботи та матеріальної підтримки, все важче знайти тих, хто здатний допомагати таким волонтерським об’єднанням, як наше», – констатує Марина Скрипченко.
Втім, Ширяївська волонтерська кухня працює лише завдяки постійній підтримці і допомозі небайдужих людей. Дівчата вдячні всім: і тим, хто допомагає продуктами харчування, і тим, хто у змозі надати фінансову підтримку.
Зокрема, пані Марина розповіла про благодійницю із Каліфорнії Val Fannin. Пані Валентина, наша землячка, яка мало не 30 років проживає в США. Цьогоріч вона завітала в Ширяєве і відразу долучилася до волонтерської діяльності. Ця тендітна жінка впродовж місяця завжди була поруч із своїми землячками і всебічно їм допомагала. Для Ширяївської волонтерської кухні нею було закуплено майже на 8000 гривень м'яса, сто штук відерець для пакування вареників і голубців, шкарпетки та насіння соняшнику для воїнів. Супроводжувала вона дівчат й у лікарню, де щиро спілкувалася із воїнами, які отримали важкі поранення на Донецькому, Херсонському та Запорізькому фронтах. В лікарню нею було закуплено ящик бананів, воду, а також заправлено автомобіль в дорогу.
Валентина Фаннін (сидить на стільці) під час відвідин госпіталю
В одному із відділень важкопораненому бійцю терміново потрібні були ліки, а рідних поряд не було. Val Fannin не роздумуючи пішла в аптеку і закупила всі ліки по списку.
Зараз пані Валентина вже знову в США і на своїй сторінці у facebook надіслала дівчатам повідомлення, про те, що вони назавжди залишаться в її думках, і що Україна обов’язково здобуде Перемогу.
Від імені всієї команди Марина Скрипченко адресує слова вдячності всім, хто забезпечує їхню волонтерську кухню м’ясною, молочною продукцією, овочами та фруктами, борошном, олією, яйцями, хлібом, макаронними та круп’яними продуктами, тощо.
Підопічні ширяївських господинь з Херсонщини
«Важко назвати кожного, хто постійно допомагає, бо багато щедрих і небайдужих людей. Давайте не забувати про наших воїнів і в подальшому, вони потребують нашої уваги і піклування. Адже десь за нас усіх, за нашу Неньку цілодобово б'ються, зазнають поранень і гинуть наші незламні Герої! Не залишайте їх самих, не залишайте Україну. Вона у нас єдина», – закликають господині Ширяївської волонтерської кухні.
Післямова
Водій Максим Ступак
У складі команди ширяївських кулінарних волонтерок є й чоловік. Це водій Максим Ступак, який відвезе все приготовлене в шпиталь і в будь-який куточок України.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
