“Щоб ви могли зробити або вже зробили власноруч для покращення свого села чи селища?” – з таким запитанням ми звернулися до жителів Захарівської, Затишанської, Кодимської та Балтської громад. Адже всі ми хочемо жити в гарних, чистих, ошатних населених пунктах. Щоб було де погратися малечі, щоб око радували чисті вулиці, щоб милуватися різнобарв’ям квітів, щоб було де присісти під затишком дерев. Хтось сидить і чекає, щоб все це прийшли й зробили, а інші для втілення мрії не лінуються і самотужки прикрашають свою рідну місцину, чим можуть.
Сьогоднішня наша розмова саме про це.
Оксана Кушнір, село Болгарка Захарівської громади:
"Ми з односельцями щороку намагаємося зробити так, щоб наше квітуче село стало кращим. В минулі роки з допомогою Захарівської селищної ради облаштували біля клубу дитячий майданчик, розбили клумби, на яких вирощуємо квіти. А зараз я розмальовую стіни фойє в нашому сільському клубі в українському стилі, використовую якісь елементи петриківського розпису і та інші українські мотиви. Як на душу лягає. І це не ремонт клуба. Це моя особиста ідея.
В роботі мені допомагають після занять у школі ще дві дівчинки-восьмикласниці Антоніна Мигоренко та Анастасія Стрембецька.
Якщо чесно, то в мене є багато ідей, щодо покращення нашого села, але... Все впирається в фінансове питання. Планували ще минулої осені посадити навколо дитячого майданчика дерева – трохи плодових, декілька лип і павловнію, але трішки не на часі. На жаль, війна внесла свої корективи в наше життя. Та ми обов’язково зробимо задумане".
Марія Войстрик, село Перехрестове Затишанської громади:
"Відколи я переїхала на постійне місце проживання до Перехрестового, воно стало для мене другою малою Батьківщиною. Адже родом я з Рівненщини, там народилася і виросла.
Але, чесно кажучи, чогось важливого для Перехрестового особисто не зможу зробити. Звісно, хочеться кращого, а особливо покращення стану наших доріг, щоб було менше забруднення наших вулиць.
Та все ж вважаю, що свій невеличкий вклад у його добробут я роблю, адже дуже люблю квіти. Вони у мене ростуть скрізь: на подвір'ї, на городі, на вулиці з обох сторін навпроти мого будинку. І я завжди підтримую тут чистоту і порядок. Вважаю, якщо те саме може робити кожна господиня біля свого обійстя, тоді наше село буятиме квітами від весни до осені".
Валентина Сорокіна, місто Балта:
Валентина Сорокіна з міста Балта
"Якби у мене була можливість, я б реставрувала старовинні будівлі в Балті, облаштувала б більше скверів та квітників, на дорогах поставила б "лежачих поліцейських", започаткувала б народні патрулі, щоб люди могли спокійно ходити містом. Організувала б більше гуртків за інтересами. Допомагала б літнім людям у їх потребах, вирішила б питання з бездомними тваринами (сама прихистила чотирьох). Організовувала б більше спортивних змагань та виставок із залученням пересічних мешканців громади (незалежно від віку). Сприяла б вивченню молоддю історії Балти. А ще б вирішила проблему шуму від мотоциклів у центрі міста".
Світлана Шарапанюк, місто Кодима:
"Краса Кодими в цілому залежить від того, як кожен її мешканець дбає про власний будинок, подвір’я, присадибну ділянку. Українські села славляться красою, бо з давніх часів у нас кожна хатинка охайно побілена, чорнобривцями і мальвами обсаджена, паркани рівненько шикуються вздовж вулиць, садки квітують – от і гарне село.
Ми з чоловіком Олександром дуже цінуємо національну естетику, затишок, водночас намагаємося дотримуватися українських традицій в оформленні присадибної ділянки привносити власні ідеї. Дуже нам до душі свідчення української сивої давнини, де можемо шукаємо-відпитуємо у людей різні старовинні речі, ремонтуємо, реставруємо – і в результаті виходить стильне оздоблення будинку і двору. Наприклад, старе колесо від возу стало досить цікавим фрагментом паркану. Багато цікавих речей назбирали на Кодимщині, а старовинну ікону чоловік привіз аж з-під Новоукраїнки – випадково знайшов, повертаючись звідти додому серед дороги: було поночі і в темряві щось зблиснуло серед руїн старого будинку, виявилося, ікона у світлі фар блищала. Я реставрувала, як зуміла, тепер вона у нас на почесному місці в хаті… Дуже подобаються керамічні вироби. Ми старі глечики по всіх селах збираємо, вони дуже колоритно виглядають.
У моїй професії (я працюю бухгалтером) схильність до творчості та експериментів неприпустима, а от вдома я собі дозволяю творити та експериментувати на власному подвір’ї. Тут ми з Олександром самі собі ландшафтні дизайнери.
Я дуже люблю квіти і всіляку рослинність, а чоловік має золоті руки і натхнення до цікавої, творчої роботи. Ось так, в чотири руки, все життя стараємося створювати навколо себе красу. До певної міри, впорядкування і дизайн – це наше спільне хобі, яке дарує неабияку радість".
Ірина Сирбу, село Войничеве Захарівської громади:
"На сьогоднішній час, коли в нашій країні йде війна, хочеться насамперед зробити щось, щоб покращити життя людей, щоб вони почували себе в безпеці. Хочеться, щоб наші діти не відчули цей жах, що твориться навкруги.
На жаль, у нашому селі навіть немає де дітям розважатися. Щоправда, минулого року ми що змогли, те і зробили своїми руками – гойдалку і пісочницю. Але хотілося б щось ще, щоб вони менше сиділи у гаджетах, більше часу проводили на вулиці.
В нас така гарна школа! І буде дуже шкода, якщо її зачинять. Дороги, на яких вже цілого місця немає. Водопостачання, з яким завжди проблеми. Багато що можна було б зробити але... Через цю кляту війну, не знаєш що буде завтра.
Та все ж ми не сидимо, склавши руки. Ось і зараз я разом зі своєю сестрою Христиною Черкасовою із власної ініціативи розфарбовуємо зупинку, що знаходиться у центрі села. Громада виділила фарбу, а ми намалювали карту України, прапор, написали на стіні вірш про Україну.
Відтепер наша зупинка буде радувати не лише око войничівців, а й наших гостей.
Дуже хочеться ще і якось облаштувати стареньку зупинку при в'їзді в наше село. Але одного нашого бажання замало, і поки що ми завжди біля неї прибираємо та косимо траву. А коли буде чим – і пофарбуємо, розмалюємо в національних кольорах".
(Далі буде...)
А що би ви хотіли змінити у своєму населеному пункті? Або вже змінили? Пишіть нам на пошту [email protected] або у Facebook Новинар.City.
