Віктор та Лариса Галузінські з Новозаріцького Захарівської громади не лише самі є творчими людьми та беруть участь у всіх заходах, які проводяться у їх селі чи громаді, а й залучають до мистецтва своїх чад. Їх родина за сучасними мірками багатодітна, адже разом ростять і виховують четверо діточок.
Найбільший і найвагоміший проєкт життя – їх дітки
Молоде подружжя не лише шанує традиції, але й активно їх береже та зміцнює. Чоловік працює завідувачем місцевого сільського клубу, а дружина – педагогиня за освітою, допомагає йому організовувати та проводити різні культурні заходи, створює сценічні костюми, виготовляє декорації та оформляє стенди і приміщення.
Родина Галузінських
Та найбільший і найвагоміший їхній проєкт життя – це четверо діточок: 10-річний Владислав, 8-річна Уляна, 4-річна Соломія та маленький Захар. Діти змалку навчаються творити та переймати досвід своїх обдарованих батьків.
З коханою матусею
Віктор родом із Хмельницької області, у Новозаріцьке його родина переїхала у 90-х роках, коли село відбудовувало Одеське чорноморське пароплавство, а Лариса – з Вінниччини. Він закінчив сільськогосподарський технікум, за освітою агроном. Вона навчалася у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті та має диплом вчителя англійської та німецької мов.
Познайомилися Віктор та Лариса у Кам’янець-Подільському на весіллі спільних друзів і, закохавшись одне в одного, з часом теж одружилися. Спочатку молодята жили на малій Батьківщині Лариси, згодом переїхали на постійне місце проживання до Новозаріцького. Тривалий час чоловік працював в Одесі, а не так давно влаштувався на роботу завідувачем місцевого сільського клуба. Дружина – вчителює у місцевій школі. Вони обоє „небайдужі” до сцени і їм подобається працювати з молоддю.
Новозаріцькі юні таланти в очікуванні виступу
„Мій чоловік, як справжній голова сім’ї, є надійною опорою як для мене, так і для дітей, – розповідає пані Лариса. – Головне для нас, аби наші Владиславчик, Уляночка, Соломійка і Захарчик виросли порядними людьми, які поважатимуть і цінуватимуть такі важливі поняття, як родина, любов до рідної землі та ближнього, доброта, людяність і справедливість.”
Сама ж Лариса, не лише створює затишок і тепло в оселі. „Вона незамінний помічник мені у роботі, – розповідає чоловік. - Коли ж видається вільна хвилинка – дружина пише чудові, щирі вірші”.
І хоч поезією Лариса займається лише рік, в її доробку вже є добрий десяток поетичних рядків різної тематики. Їх наша землячка друкує у Фейсбуці, в групі „Українська поезія і проза”.
Активними учасниками святкових заходів у селі та підтримкою сина є і батьки Віктора – Леонтій Олександрович та Емілія Станіславівна Галузінські. Татусь віртуозно грає на гармошці, а мати вправно вибиває на барабані. Тож своїми виступами вся родина Галузінських за нагоди радує односельців веселим настроєм та гарним співом.
“Ми будемо робити все можливе для всебічного розвитку своєї малечі”
Наша розмова з подружжям тривала досить довго, але так і не дійшла до обговорення матеріальних труднощів, на які завжди скаржаться батьки багатодітних сімей. Віктор та Лариса на них не нарікали, хоч живуть вони досить скромно. Все необхідне у їхніх дітей є, а навіть і більше. Приміром, зараз батьки планують записати своїх старшеньких діточок до музичної школи, бо малі успадкували від них все найкраще: цілеспрямований характер і неабиякі музикальні здібності.
“Ми будемо робити все можливе для всебічного розвитку своєї малечі”, - зазначає чоловік.
Під час одного свят в Новозаріцькому
Творять свою історію
Ось з таких дружніх і щирих родин складається вся наша велична і непоборна держава. Саме з їхніх історій складається та історія України. Тож нехай подружжя Галузінських продовжує творити свою історію, натхненно пишучи все нові та нові сторінки. Оберігаючи та плекаючи рідну культуру, мову і традиції.
Ось такого солом’яного бичка зробив Віктор Галузінський
“Адже творчість для мене з Ларисою – це життя – яскраве, неповторне, насичене морем приємних подій та миттєвостей”, – підсумовує Віктор.
