Вранці 8 травня, у День пам’яті та примирення, біля обеліску загиблим землякам в центральному парку Захарівки зібралися керівники громади, колективи установ і організацій, депутати селищної ради та жителі селища, аби вшанувати пам'ять своїх рідних і близьких, які загинули на полях боїв.
Новинар.City дізнався, як все відбувалося.
Що відбулося:
Звертаючись до присутніх, Захарівський селищний голова Олексій Осійчук наголосив:
“Для українців, впродовж багатьох років 8 травня – це визначна історична дата, яка має величезну ціну. Ціна Перемоги – це мільйони загиблих по багатьох країнах світу, навіки зламані людські долі, зруйновані сім’ї, ненароджені діти. Майже вісім мільйонів кращих синів і дочок України полягли на полях боїв, загинули від тяжких ран у повоєнні роки.
В сьогоднішніх умовах військової агресії проти України, як не парадоксально, Німеччина надає військову і гуманітарну допомогу нашій державі, а росію весь світ визнав країною-агресором. Захарівщина відправила майже 500 своїх синів і дочок на захист України, на захист територіальної цілісності і незалежності На жаль, 14 з них – справжніх Героїв-земляків ми провели в останню путь. Вони віддали своє життя за нас, за Україну, за світле майбутнє. Сьогодні хочу подякувати їх батьків за виховання достойних синів-патріотів, щира шана і низький вам уклін від усієї Захарівщини, від кожного з нас! Знайте, жертовний подвиг ваших синів назавжди залишиться в серцях земляків і слугуватиме взірцем і прикладом”.
З закликом пам’ятати своїх полеглих Героїв звернувся до присутніх і начальник 1 відділу Роздільнянського РТЦК та СП підполковник Олександр Морозюк.
“Сьогоднішня війна в Україні – найбільша війна у Європі з часів завершення Другої світової”, – підкреслив він
Учениця 10 класу Захарівського НВК Таїса Бондаренко прочитала вірш.
“Війна і смерть – дві сестри, ніби пара,
Які крокують разом вже віки…
Це – ніби чиясь невблаганна кара,
Що слід лишає на усі роки.
Війна… Ти був там? Ні? То ти щасливий,
Бо ти не бачив сльози, біль і кров,
Не бачив ти, як погляд свій зрадливий
Кидала смерть на юних знов і знов”.
Лунали сучасні українські пісні про війну у виконанні Аліни Голосної, Катерини Кожухар та Діани Мятиги.
Присутні поклали до підніжжя обеліску весняні квіти, які принесли з собою. Хоч масштабних заходів з нагоди Дня пам’яті і примирення не проводили, та Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто поліг і в роки Другої світової війни і на полях боїв сучасності, загинув від тортур, помер від ран, хвороб, голоду та нестатків.
