П’ятнадцятирічний талановитий саксофоніст, вихованець Балтської школи мистецтв Володимир Чорний дав сольний концерт в залі кінотеатру «Родина» зібрав численних слухачів, які прийшли не лише насолодитися музикою, а й знайти в ній розраду.
В умовах воєнного стану, коли звуки сирен і тривожні новини стали звичними, така подія є особливо важливою. Музика стає містком між реальністю і мрією, надаючи можливість поринути у світ прекрасного, хоч на кілька митей забути про тривоги й страхи.
Під час концерту
Чому саме саксофон
Спочатку, при вступі до музичної школи, юнак обрав відділ сольного співу. Рік він навчався, спостерігав, прислуховувався, як за лаштунками кабінету грають духові інструменти. Їх гра не залишила хлопчика байдужим. І одного разу, Володя сказав батькам: «Хочу грати на саксофоні”.
Його захоплення духовими інструментами, які він чув під час навчання, визначило його творчий шлях. Цей інструмент, як вважають багато меломанів, є «інструментом для душі». Неперевершений тембр здатен передати найглибші емоції, від ніжності до пристрасті. Саме це і втілив Володимир у своєму виконанні.
Музика, що обіймає
Концерт розпочався з твору «Карусель» Альберта Браю, і з перших нот глядачі відчули, як музика обіймає їх, створюючи атмосферу тепла і затишку. У виконанні Володимира лунали не лише класичні композиції, а й твори сучасних композиторів, які відкривали нові горизонти емоцій. Серед них – «Urara in the Sky», де саксофон, завдяки майстерності юного музиканта, переливався барвами, немов яскраві зірки у небі.
Звучали також твори, сповнені духу свободи, такі як «Libertango» Астора П'яццолли. В цьому творі Володимир втілив енергію і пристрасть, які надихнули слухачів на мрії про краще майбутнє. Звучання саксофона, в поєднанні з ансамблем, створило незабутню атмосферу, яка об’єднала всіх присутніх.
«Наш концерт можливий завдяки мужнім захисникам і захисницям збройних сил України. Це вони забезпечують нам спокій в тилу. Бажаємо їм всім повернутися до своїх рідних домівок. А тих воїнів, що загинули від російського агресора, вшануємо хвилиною мовчання», – пролунав заклик ведучого зі сцени, на який відгукнулася переповнена зала.
У часи війни важливо не лише дати людям можливість насолодитися музикою, але й підкреслити, що життя продовжується. Концерт Володимира став актом мужності й надії. Він нагадав присутнім про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло в музиці.
Надихає творча родина
За роки навчання в музичній школі вагомий внесок в розвиток творчих здібностей Володимира зробив його перший викладач, наставник по життю, на жаль вже покійний Володимир Гарачук. Він запросив до себе в клас, передав юному Володі свої секрети гри на саксофоні. Він також став одним з членів творчого колективу – духового оркестру також створеного Володимиром Гарачуком. Нещодавно колектив підтвердив звання народного. Володя Чорний був наймолодшим в колективі, який став його творчою родиною. Він багато чому навчився і навчається у досвідчених музикантів.
В пам'ять про свого викладача, наставника Володимира Гарачука у виконанні народного духового оркестру під керівництвом Ростислава Димовського прозвучала «Georgia on my Mind». Соло на саксофоні виконав Володимир Чорний.
Слухаючи соло у супроводі народного оркестру, глядачі відчували глибокі емоції, які втілювалися в кожному дотику до інструмента. Юний саксофоніст довів, що музика здатна лікувати, об’єднувати й надихати.
Концерт завершився, але вдячні глядачі своїми гучними аплодисментами запросили музикантів зіграти «на біс»…
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
