Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків.
До законопроєкту подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані, зокрема, йшлося про пропозиції про вищі податки на гральний бізнес, податки на розкіш, або ж про акумуляцію додаткових коштів у спеціальному фонді, щоб гроші йшли виключно на армію, а не на умовне "будівництво доріг".
Зрештою депутати домовилися не підвищувати військовий збір, який стягуватимуть із самих військових, на фінансування яких і знадобилися додаткові бюджетні кошти.
Саме це стало темою найбільш запеклих дебатів між кількома представниками опозиційних фракцій та головою фінансового комітету Данилою Гетманцевим, депутатом від пропрезидентської фракції "Слуги народу".
Втім, це не єдині суперечливі податкові зміни й вони стосуватимуться більшості українців.
Як і які податки зміняться
Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.
Ці зміни запровадять "заднім числом" - від 1 жовтня, і вони діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан.
Зокрема, закон передбачає:
- Підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Воно не стосуватиметься військових.
- Запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу.
- Запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплатні (нині 8000 грн на місяць).
Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. А фінустанови (крім страховиків) - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року.
У законі є й окремі "секторальні" зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток - у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.
Крім того, закон звільняє від оподаткування доходів, отриманих за програмою "Зроблено в Україні", а також подовжує звільнення від оподаткування благодійної допомоги з бюджетів інших держав.
Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат.
Навіщо підвищувати податки
За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, а наступного - 137 млрд грн.
Гроші потрібні, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії, кажуть в уряді. Проте там же кажуть і про те, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.
Зокрема, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові кошти потрібні на додаткову мобілізацію.
"Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн гривень. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ, - заявив очільник уряду. - Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, - це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року".
При цьому прем’єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).
"Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві", - пояснив Денис Шмигаль.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
