2 квітня 2024 року мешканці Новоєлизаветівського старостинського округу, вчителі та школярі, представники органу місцевого самоврядування Знам’янської громади зібралися у дворі місцевого навчального закладу, аби вшанувати пам’ять воїна-земляка Олександра Івановича Цинєва, який поклав своє життя на бойовому посту, виконуючи обов'язок по захисту Батьківщини від кровожерливого окупанта.
Звучать тужлива народна пісня «Пливе кача…», Державний Гімн, з прапорами України шикується почесна варта.
На мітингу з нагоди відкриття пам’ятної дошки були присутні члени родини воїна-захисника – матір Євдокія Михайлівна, дружина Ольга Миколаївна, донька Тетяна, син Олександр та внуки.
Родина Олександра Цинєва на його могилі після відкриття меморіальної дошки
Завдяки таким як Олександр Цинєв пишеться сучасна історія України
Військовослужбовець 28 ОМБР імені Лицарів Зимового Походу, капітан Збройних Сил України Олександр Іванович Цинєв у мирному житті працював вчителем фізичної культури Новоєлизаветівського ліцею. З 58-ми років життя, 48 він провів у стінах Альма-матер, адже саме тут отримував атестат про загальну середню освіту.
Олександр Цинєв. Таким його пам’ятатимуть
«У ліцеї пам'ятають Олександра Івановича як прекрасного тренера, компетентного вчителя, гарного колегу, незмінного ведучого усіх шкільних заходів, добру, щиру людину. Меморіальна дошка на будівлі ліцею, де Олександр Іванович пропрацював 38 років – це данина пам'яті патріоту, учаснику АТО та російсько-української війни», – щемно говорить про колегу директорка закладу освіти Валентина Юдіна.
Старший офіцер третього відділу Березівського РТЦК та СП, майор Володимир Руденко розповів, що капітан Цинєв під час АТО певний час працював у Ширяївському райвійськкоматі. Згодом військовослужбовця було мобілізовано до одного із танкових підрозділів, де він служив в учбовій частині. Після звільнення у запас продовжив працювати у школі.
Коли 24 лютого 2022 року увесь народ піднявся на захист суверенних кордонів нашої держави, Олександр не зміг залишатися осторонь і в перших лавах пішов до війська добровольцем – служив в одній із частин протиповітряної оборони.
2 квітня 2023 року, під час виконання службового обов’язку: ніс бойове чергування, захищаючи небо Миколаївщини, серце щирого патріота України зупинилося назавжди.
Під час мітингу майор Руденко звернувся до вихованців Новоєлизаветівського ліцею.
Щирі слова подяки на адресу матері, яка не могла втамувати сліз від гіркоти втрати найріднішої людини, за сина і мужнього воїна лунали з вуст голови Знам'янської громади Валентини Тринчі, начальника відділу освіти Олени Друмової, старости Новоєлизаветівського старостинського округу Ірини Кравцової.
«Немає таких слів, які могли зменшити пекучий біль непоправної втрати, – звернулася до родини Ірина Кравцова. – Низький уклін вам за сина, чоловіка, батька, дідуся. Завдяки таким як Олександр Цинєв пишеться сучасна історія України».
Ведучі мітингу запрошують родину відкрити пам’ятну дошку своєму герою. Пекуча хвилина мовчання холодним смутком охопила душу кожного присутнього. Вшанували загиблих земляків покладанням квітів та свічок.
Колеги Олександра Івановича присвятили йому віршовані рядки, автором яких є вчителька Новоєлизаветівського ліцею Ольга Коваленко.
Вже рік пройшов, як Вас немає з нами,
Чудовий наш колего й захисник…
Немає Вас, але ми памʼятаєм
Всі Ваші справи, незамінний працівник!
Ви були в нас душею колективу,
Учитель мудрий, тренер, керівник.
Ніхто не думав, що судилось Вам загинуть…
І ось немає Вас вже цілий рік!
А час іде, і підростають діти,
Заради них віддали Ви життя,
За Україну любу, перемогу Світла,
За волю, мир, щасливе майбуття!
***
Старшокласники теж прочитали вірш-присвяту своєму вчителю, наставнику, другу.
Звалив на спину дуже важку ношу,
Обов’язок свій виконав сповна.
Свою частинку вклав він в ПЕРЕМОГУ
Будь проклята загарбницька війна!
З небес зірками нам Герої світять,
Дорогу в краще наше майбуття
Освітлюють, зробивши все можливе,
Щоб було, взагалі, ЖИТТЯ!
Так, життя триває! Адже рік тому, в день його похорону, у родині Цинєвих народилася малесенька красуня Златочка. Дідусь мріяв, що буде вплітати стрічки у коси своєї крихітки, але їм не судилося навіть познайомитися...
Проте, добре пам’ятають дідуся двоє старших онуків – Гліб і Герман. А хіба забудеться, як ходили з ним на рибалку – впіймали одного малесенького карасика, але ж сенс не в кількості риб, а в тому, як весело і радісно було їм. Ніколи не забудуть хлопчики, що саме дідусь навчив їх грати у шахи. Тепер їм жоден суперник по шаховій дошці не грізний.
Збирали кошти на втілення мрії капітана Цинєва
Валентина Юдіна розповіла, що Олександр Іванович був керівником рою «Молоді соколи», який постійно брав участь, у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»). Неодноразово команда займала лідерські позиції. В нього була мрія – придбати для своїх підопічних форму. На жаль, зробити цього наставник не встиг. Тож напередодні перших роковин смерті героя, було проведено благодійну акцію «Здійсни мрію капітана Цинєва».
Олександр Цинєв зі своїми "соколятами"
Впродовж тижня бажаючі переказували кошти на картку ПриватБанку, або вже 2 квітня особисто вкинули їх у скриньку в школі. Як повідомила заступниця директора з виховної роботи Оксана Міщенко таким чином вдалося зібрати 14 тисяч 900 гривень: 10950 – на картку і 3950 – у скриньку.
«Є надія, що нам вдасться втілити мрію Олександра Івановича. Бо наші діти – найкращі!» – впевнена Оксана Міщенко.
До речі, при спілкуванні з колишніми учнями вчителя Цинєва, дізналася, що його найулюбленішим мовним зворотом був «НАШІ – НАЙКРАЩІ!». Про це знають і нинішні здобувачі освіти, і всі покоління його вихованців.
Зокрема, про це розповіла, Світлана Іванова, колишня випускниця ліцею, в якої Олександр Іванович був ще й класним керівником.
«Він будь-де і будь з ким, був своїм. Олександр Іванович поважав кожного свого учня, у кожному вбачав потенціал, розкривав його і намагався якомога ефективніше реалізувати. Дякуємо долі, що він був з нами, шкода, що так мало. Його крилата фраза НАШІ – НАЙКРАЩІ супроводжує нас по життю», – емоційно, зі сльозами згадує вчителя Світлана Іванова.
А ще Олександр Цинєв мріяв аби приход їхньої церкви, будівля якої знаходиться поряд із ліцеєм, доєднався до Православної церкви України. До речі, новоєлизаветівці єдині, хто на теренах колишнього Ширяївського району вирішили відійти від духовного російського рабства. В їхному храмі тепер не почуєш руського язика.
Допоки у місцевій церкві ще немає постійного священика, обряд свячення пам’ятної дошки справжньому українцю, патріоту, захиснику України Цинєву О. І., здійснив протоієрей ПЦУ, настоятель церкви Різдво Пресвятої Богородиці села Знам’янка Миколай Стефанюк. Він закликав усіх молитися за наших героїв, мертвих і живих, бо вони стояли і стоять за правду. А Бог з тими, хто за правду.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
