25 січня цього року в Захарівці відбулася неординарна подія – свій сольний концерт дав супер-фіналіст вокального шоу X-Factor бек-вокаліст Serduchka Band Дмитро Волканов. Його пісні «Пиши мені», «Тебе знайшов», «Наречена», «Намалюю», «Доню моя», «Як моя любов», «Телефонуйте мамі» та інші часто лунають в ефірі радіостанцій. Молодий, талановитий, амбітний – він руйнує стереотипи та доводить, що в українському шоу-бізнесі не існує вікових обмежень. Сімнадцятирічним юнаком він стрімко увірвався в український світ музики завдяки Х-Фактору і ось вже майже п’ять років своїми авторськими піснями завойовує все більше прихильників.
Послухати пісні співака та подивитися його виступ до Будинку культури зібралося чимало людей. І, хоч повітряна тривога, затримала початок концерту, глядачі все ж таки його дочекалися і не пожалкували.
Ми поспілкувалися із співаком і ось про що дізналися
Дмитре, коли і де ви народилися?
Народився я 6 липня 2001 року на узбережжі Азовського моря в славному місті Бердянську. Дуже люблю своє рідне місто! На жаль, воно зараз в окупації, але не втрачаю надії, що зовсім скоро зможу виступити перед земляками у звільненому місті.
Дмитро Волканов дає інтерв’ю
Чи є у ваші родині музиканти? Чому ви почали співати?
Мій дідусь Дмитро Дмитрович був весільним музикантом, тож я скільки себе пам’ятаю завжди із захватом слухав музику і намагався підспівувати. Коли мені було три рочки, це помітив мій дідусь. Всі діти в цьому віці цікавилися машинками і ляльками, а я кожен день прагнув прокинутися раніше, підійти до телевізора і співати пісні гурту “Бутирка” та, на той час, мою улюблену пісню “За глаза твои карие”. Він сказав моїм батькам, що я не погано інтоную, а вони взяли це на замітку. Потім, як і всі хлопці в підлітковому віці, я захопився футболом. Був такий собі звичайний бердянський хлопчисько, яких багато, у дитинстві грав у футбол і в майбутньому бачив себе тільки відомим футболістом. Проте уроки музики, які в школі вела вчителька Ірина Янчук, мені завжди подобалися. А одного разу на черговий урок - у пошуках здібних дітей - завітала керівник колективу естрадної пісні "Шанс" Оксана Черкез і, прослухавши мене, запросила до своєї студії. Так в 11 років переді мною постав вибір між футболом і музикою. Я обрав музику і абсолютно не шкодую.
Дмитро Волканов на Х-Факторі
Чи є у вас музична освіта?
На жаль, не має. Але це не заважає мені писати свої пісні. Я вважаю, що людині при нинішніх технологічних можливостях можна писати певний матеріал і доносити свої емоції через музику, не маючи ніякої музичної освіти. Але іноді, коли мені хочеться використати в пісні якийсь ускладнений септакорд, я не можу цього зробити, тому що банально його не знаю. У якийсь період мого життя, мені було лінь ходити в музичну школу, про що я зараз дуже шкодую і намагаюся надолужити згаяне. Тому, звичайно, краще, коли у музиканта є музична освіта.
Дмитро з Вєрокю Сердючкою
Як ви потрапили в Serduchka Band і хто для вас Андрій Данилко?
Якось після участі в Х-Факторі Андрій Михайлович запропонував мені на деякий час замінити в гурті бек-вокаліста, який зламав ногу. І якось так вийшло, що ця робота стала для мене постійною. Я дуже вдячний Андрію Михайловичу і колективу за їхню підтримку, увагу та допомогу. Андрій Данилко сам по собі людина-оркестр! Не тільки в музичному відношенні, у нього дуже багато й інших талантів. У нього гостре і тонке почуття гумору, він мотивує оточуючих його людей і на роботу, і на творчість. Крім того, він завжди готовий бути з тобою поруч у скрутну хвилину, незважаючи на те, що він "зірка" дуже високого польоту, просто недосяжного, але при цьому залишається звичайною людиною, і в цьому я беру з нього приклад!
Андрій Михайлович - мій друг, наставник, соратник, учитель, який допомагає мені розвиватися, робить мене професійнішим. І я цим дуже пишаюся.
З своїм наставником Андрієм Данилко
Крім каверів ви виконуєте й авторські пісні. Хто для вас їх пише?
Пісні для себе я пишу сам, як на душу лягає. Наприклад, пісня «Телефонуйте мамі» народилася після майже двомісячної невідомості про долю моєї матусі, її вагітної сестри та дитинки, коли почалося повномасштабне вторгнення. На його момент мама була у Вугледарі у сестри. Після 24 лютого 2022 року про них не було жодної звістки, не було як з ними зв’язатися. Коли ж через майже два місяці, матуся нарешті зателефонувала і сказала, що вони на підконтрольній Україні території в безпеці, народилася ця пісня.
Під час виступу в Захарівці
Які у вас плани на майбутнє?
Найбільше хочу, щоб ми нарешті перемогли ворога. Тому і частину коштів від проданих квитків та все, що вдасться під час концерту зібрати в скриньку для донатів – передамо на ЗСУ. А так, звичайно, хочу розвиватися творчо, писати більше пісень і дарувати їх людям. Ми зараз проводимо гастрольний тур Одещиною. Спеціально їдемо по невеликих громадах, містечках і селищах, щоб якомога більше людей могли насолодитися живим звуком, трохи перезавантажитися, відволіктися від гірких роздумів, підняти собі настрій. Саме для цього ми з командою і працюємо.
Що ви побажаєте жителям Захарівської громади?
Перемоги, миру, процвітання. Я трохи пройшовся вашою центральною площею, бачив парк, крамниці, людей. У вас дуже гарне селище! Мені казали, що влітку в ньому багато квітів. Ось таким квітуючим хай воно і залишається!
Після концерту ми попросили Дмитра поділитися своїми враженнями
У вас дуже «крута» публіка! Зал був повний, і це радує. Я щиро вдячний кожному і кожній, хто винайшов змогу виділити з сімейного бюджету кошти і прийти на мій концерт. Отримав масу задоволення, особливо, коли зал співав разом зі мною. Якщо ще трапиться така нагода, із задоволенням приїду до вас знову!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
