Наприкінці 2023 року Кодимська міська рада отримала соціальний паспорт громади, виготовлений за сприяння Благодійного Фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» і Агентства ООН у справах біженців. Документ містить систематизовану інформацію про громаду, її інфраструктуру, фінансовий стан, зайнятість населення, соціальну структуру, демографічні показники тощо, ознайомитися з якими можна на kodyma-mr.gov.ua
Зокрема, демографічну картину не можна назвати позитивною. Як і у вся Україна сьогодні, Кодимщина переживає демографічну кризу. Проте, ця криза в громаді (точніше, ще в колишньому Кодимському районі) почалася задовго до війни, десятки років тому.
Про специфіку демографічної картини громади Новинар.City дізнавався з соціального паспорта та від людей, компетентних у цьому питанні.
Діти Кодимщини
Чи можливо позбутися негативної тенденції десятиліть?
За даними Вікіпедії, ще три роки тому, станом на 1 липня 2020-ого кількість населення Кодимщини становила 28 149 чоловік. Нагадаємо, що саме в липні того ж року завершився процес адміністративно-територіального реформування, отже йдеться вже не про колишній Кодимський район, а про новоутворену Кодимську громаду.
***
Згідно інформації соціального паспорта, у 2023 році в громаді мешкало 24 480 чоловік. Тобто, за три з половиною роки населення скоротилося на 3 669 осіб, щороку жителів громади стає приблизно на тисячу менше.
Ось як коментує ситуацію Кодимський міський голова Сергій Лупашко:
Кодимський міський голова Сергій Лупашко
«Така картина спостерігається вже багато років поспіль. Коли я став депутатом Одеської обласної ради, мені розповіли про демографічну ситуацію в одному з сіл тодішнього району, і мене глибоко вразила кричуща різниця між народжуваністю та смертністю: там народилося трохи більше 40-а дітей, а померло більше 140-а мешканців. Це була інформація про Грабове, але в інших селах ситуація мало чим відрізняється.
Тому я ще тоді почав говорити про необхідність рішучих змін, зокрема підтримки бізнесу, створення робочих місць, благоустрою та умов життя, прийнятних для молодих людей, сімей. Усі ці завдання стали частиною моєї програми на посаді міського голови. На превеликий жаль, перешкодою стали обставини, які від нас не залежать: пандемія ковіду, а далі ще гірше – повномасштабне вторгнення росії. Так, ми робимо зараз усе від нас залежне, щоб населення громади якомога менше відчувало на собі тяготи війни, але масштабно втілювати в життя плани ми усі зможемо лише після перемоги. Тому сьогодні всі зусилля концентруємо на ній, на підтримці наших Збройних сил».
З «мінусового» показника природного приросту Кодимщина ніколи не виходила
Генеральна директорка Кодимської лікарні Лариса Волошина
Генеральна директорка Кодимської лікарні Лариса Іванівна Волошина все життя – в галузі охорони здоров'я, десятки років віддала пологовому відділенню, тож достеменно володіє інформацією про демографічну ситуацію протягом багатьох років:
«Народжуваність у нас, скільки пам’ятаю, була нижчою, ніж смертність. Причина – вік населення, поступове зниження кількості жінок репродуктивного віку, – каже Лариса Іванівна. – Років 30 тому, пригадую, в нашому районі їх нараховувалося 10 тисяч. Відтоді показник щороку зменшується, зараз це вже близько 6 тисяч. Молоді люди і тоді виїжджали, і зараз виїжджають, багато хто тимчасово мешкає за кордоном, на заробітках. А ті жінки, що залишаються, не хочуть народжувати під час війни, і це зрозуміло».
За інформацією гендиректорки, в Кодимській громаді минулого року народилося 115 дітей. При цьому показник смертності склав 467 осіб. Природний приріст – мінусовий (-13,1), але в мінусах він на Кодимщині був завжди.
Щодо репродуктивного віку, то близько року тому він, згідно досліджень, збільшився з 35-и до 37,1 року. Про це пише Українська правда (life.pravda.com.ua) з посиланням на американське медичне видання Sanfordhealth. Але якщо в США та інших мирних країнах це й має позитивні наслідки для демографічної картини, то в умовах війни збільшення репродуктивного вік, як бачимо, не спрацьовує на зростання народжуваності.
Народжуваність через призму соціальних виплат
Начальниця відділу з питань соціального захисту та охорони здоровя Кодимської міської ради Світлана Покиньборода
Начальниця відділу з питань соціального захисту та охорони здоровя Кодимської міської ради Світлана Василівна Покиньборода, аналізуючи кількість звернень стосовно виплат на новонароджених, також констатує, що зі зрозумілих причин жінки під час війни не хочуть народжувати: кожна мати хоче, щоб її діти росли в безпечних умовах.
«Чи зросте народжуваність після перемоги? Ймовірно, що так. Проте, щоб прогнозувати, треба враховувати й інші фактори. Велику роль відіграє рівень життя в країні, а від цього – зокрема й те, чи повернуться з-за кордону біженці та заробітчани.
Через призму своєї професійної діяльності я можу констатувати ще одне: у нас, на Кодимщині, як і по всій Україні, були переіоди зростання народжуваності, коли держава суттєво підвищувала виплати на дітей: у 2009-му та 2011-му роках. Для багатьох це є мотивуючим фактором», – говорить Світлана Василівна.
А яка картина і прогноз для всієї України?
Фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень зробили прогноз до 2037 року. Про це повідомляє hromadske.ua
Український Уряд, очевидно, стурбований демографічною кризою в країні, тому доручив фахівцям спрогнозувати показники на досить тривалий період. Звичайно, з огляду на те, що ніхто достеменно не знає, коли закінчиться війна, скільки українських біженців повернеться, а скільки пустить коріння за кордоном, прогноз, як визнають дослідники Інституту, дуже приблизний.
Якщо ж дивитися не тільки в майбутнє, але ще й озирнутися в минуле, то в 1993-му кількість населення в Україні сягала 52 мільйонів; у 2001 році нас було 48 мільйонів 241 тисяча; наразі фахівці налічили 37 мільйонів 630 тисяч, а на далекий 2037-ий вони спрогнозували, що українців буде близько 30 мільйонів 500 тисяч.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
