У зв’язку з ратифікацією Україною Стамбульської конвенції (Конвенції Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами) та прийняттям цілої низки стратегічних документів із питань гендерної рівності у медіа та інших сферах поняття „гендер”, „гендерна рівність”, „гендерні стереотипи” усе частіше з’являються в інформаційному просторі. Але чи розуміємо ми сенс цих понять? Як ставимося до питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у суспільстві? З якими гендерними стереотипами зіштовхуємося в повсякденному житті?
Щоб допомогти розібратися з цими та іншими питаннями нашим читачам і читачкам, ми розпочинаємо рубрику „Все про гендер”.
Результати нашого опитування
У більшості випадків перші уявлення про світ і взаємини в ньому людина отримує у сім’ї. Вона є тим посередником між людиною і суспільством, через якого передаються певні цінності, традиції, моделі поведінки тощо. Щоб дізнатися, як це відбувається в родинах наших читачів і читачок, ми провели опитування у фейсбук-групі «Новинар-БезТабу». В ньому взяла участь 341 респондентка (на жаль, чоловіки проігнорували опитування), які відповіли на п’ять запитань.
Результати опитування, проведеного в групі НовинаР-БезТабу
Так, на запитання про те, хто в сім’ї їхнього дитинства займалися вихованням переважну частину часу, 60% відповіли, що це робили рівною мірою обоє батьків. 39% констатували провідну роль матері і 1% – батька.
У запитанні, кому переважно належала керівна роль в сім’ї їхнього дитинства, голоси розподілилися таким чином: 45% вказали, що обом батькам рівною мірою, 44% – констатували керівну роль матері, 8% – батька і 2% заявили, що в їхніх родинах головним був дідусь.
А ось у запитанні, хто несе більшу відповідальність за виховання дитини, переважна більшість опитаних (79%) переконані, що за це відповідають обоє батьків рівною мірою.
Приблизно такий результат був і на запитання, хто має виконувати більшу частину побутової роботи з догляду за дитиною (погодувати, вдягнути тощо) у випадку коли і мати, і батько працюють? 81% вважають, що це спільна відповідальність обох батьків. 18 % - віддають перевагу матері і лише 1% вважає, що це – обов’язок батька.
Проведене опитування, хоча це не соціологічне дослідження, а думки наших читачок, продемонструвало, що переважна більшість опитаних вважає, що ролі в родині повинні розподілятися рівномірно між обома з подружжя. Розподіл домашніх обов’язків є лакмусовим папірцем сімейних відносин. Обсяг і види домашньої праці, яку виконують чоловік і жінка, є одним із найбільш важливих проявів їх гендерних ролей і функцій, ознакою наявності або відсутності гендерної рівності. І хоч наші опитувані декларували рівні можливості та відповідальність в родині, проведене 21-25 лютого 2020 року соціологічною групою „Рейтинг” опитування про роль жінок в українському суспільстві продемонстрували, що основні обов’язки щодо ведення домашнього господарства та догляду за дітьми у сучасній українській сім’ї лягають саме на плечі жінки.
От уже ці стереотипи!
Ілюстративне зображення
Абсолютна більшість опитаних погоджуються з твердженнями, що найважливіше завдання жінки – дбати про дім та сім’ю (83%), а найважливіше завдання чоловіка – це заробіток грошей (75%). Такі цифри озвучили в соціологічній групі „Рейтинг” Обов’язки з виховання дітей та заняття господарськими справами також, на думку опитаних, покладені на жінок (52% та 43% відповідно).
За даними досліджень, проведених UNFPA Україна в 2021 році, батько доглядав за дітьми до 3 років лише у 2% родин, тоді як 45% татів хотіли б чи планують приділяти дітям більше часу. Серед причин такого розподілу, найчастіше зазначають необхідність для чоловіка утримувати родину (81%), а також інші стереотипи, як-от „піклування за дитиною – обов’язок жінки” (18%), невміння батька (5%) тощо. При цьому, абсолютна більшість татів (80%) у старшому віці шкодують про те, що приділяли своїм дітям недостатньо часу.
Така ситуація зумовлена тим, що в Україні ще досить сильні стереотипи про гендерні ролі „тата-годувальника” і „маму-берегиню”.
Ось як нам прокоментувала цю ситуацію психологиня Світлана Шелест:
Психологиня Світлана Шелест
„Роль батьків у вихованні дитини важко переоцінити. Усім відомий видатний педагог Василь Сухомлинський колись дуже влучно сказав, що сім’я – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань. Але, на жаль, навіть часто після народження малюка обов’язки в родині розподіляються так: мама доглядає дитину, батько „полює на мамонта”. І це ще не найгірший варіант. Дехто зауважить, що так і має бути. Але не поспішайте з висновками.
Дослідження науковців показали, що саме татусі, які з перших днів життя дитини беруть участь у процесах переодягання, вкладання, купання, формують у своїх малюків відчуття опори, довіри до світу, захищеності. Ставши дорослими, діти таких батьків менше схильні до депресивних станів. Батько є взірцем для наслідування. Син копіює поведінку тата, прагне отримати його схвалення, а донечка у майбутньому буде підсвідомо шукати чоловіка, схожого саме на батька. Батько має бути у житті дитини навіть коли подружжя з різних причин не живе разом. Адже саме завдяки активному спілкуванню з обома батьками розвивається критичне мислення дитини, соціальні навички, мотивація, самостійність і незалежність. Діти, в житті яких була не тільки любляча мати, а й батько, мають кращі стосунки в соціумі, ефективніше справляються з життєвими негараздами. Тож нехай ваші родинні джерела будуть наповнені миром і гармонією, а діточки кожну мить відчувають вашу присутність у житті”.
Якщо обоє батьків беруть участь у вихованні, дитина знає, що її не тільки люблять, але й почувається більш впевненою.
Спостерігаючи за стосунками мами й тата, дитина освоює культуру взаємин між чоловіком і жінкою. Якщо подружжя з повагою ставиться одне до одного, вмієте вирішувати суперечливі ситуації мирним шляхом, у сім’ї панують любов і гармонія, діти будуть прагнути будувати саме такі стосунки зі своїми партнерами.
Стосунки чоловіка і жінки – споконвічна проблема?
З давніх-давен проблеми у стосунках чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Із розвитком суспільства змінювалися уявлення про ролі чоловіків і жінок. Сучасні жінки не обмежені домашнім простором і функціями догляду за дітьми та іншими в родині – вони так само приносять в родину ресурси. Однак нерідко функції догляду за домом, дітьми і родиною залишаються їхнім „обов’язком”, а чоловіки залишаються у рамках традиційної ролі – „здобувачів” ресурсів і відповідальних за матеріальний добробут для сім’ї.
Життя надає нам постійні виклики і змінює гендерні ролі. Протиріччя про різні ролі і обов’язки жінок і чоловіків має розв’язок. Він лежить у сфері людських стосунків тих, кого об’єднало в родину щире почуття любові. І коли вони будуються на повазі, взаємопідтримці і спільній участі у веденні домашнього господарства та догляді за дітьми, тоді зникають мізерні підрахунки, хто скільки разів ходив чи ходила по продукти, прибирав/прибирала в домі, виносив/виносила сміття чи приніс/принесла грошей у сім’ю.
Від редакції: В наступній нашій публікації ми розповімо вам, шановні читачі і читачки, про інші гендерні стереотипи, які побутують у нашому суспільстві. А також будемо з’ясовувати, чому вони шкідливі.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Дізнавайтесь важливі новини та читайте цікаві історії першими!
